22 січня 2026 року
м. Київ
справа № 638/7679/23
провадження № 51-1102 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 січня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Суть питання та встановлені судом обставини
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова від 11 вересня 2025 року про відмову в задоволенні клопотання в частині проведення судово-психологічної експертизи в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 червня 2022 року за № 12022226110000132, за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 367, ст. 356 КК України.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16 січня 2026 року відмовлено
у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на вказану ухвалу слідчого судді на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України у зв'язку з тим, що скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 , у якій він не погоджується з ухвалою апеляційного суду та порушує питання про її перегляд у касаційному порядку. Вважає, що рішення про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою є передчасним та не узгоджується з вимогами кримінального процесуального закону.
Мотиви Суду
Перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_4 з доданими до неї матеріалами,
Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства
є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним,
воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак
ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті,
і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються,
та метою, якої намагаються досягнути.
За таких обставин наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже, не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до ст. 310 КПК України оскарження ухвал слідчого судді здійснюється
в апеляційному порядку.
Водночас згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 309 КПК України встановлений вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Оскаржена ОСОБА_4 ухвала слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні скарги на постанову прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення судово-психологічної експертизи в кримінальному провадженні до такого переліку не відноситься.
За змістом ч. 3 ст. 309 КПК України інші ухвали слідчого судді, ніж ті, що зазначені у частинах 1 та 2 цієї статті, окремому оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, а отже, процесуальним законом визначено саме такий спосіб реалізації права особи на судовий контроль законності цього виду рішень слідчого судді.
Встановлення законодавцем обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення розумного балансу між ефективністю досудового розслідування і здійсненням дієвого судового контролю щодо дотримання прав і законних інтересів осіб.
Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2025 року на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України у зв'язку з тим, що апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Ухвала Харківського апеляційного суду від 16 січня 2026 року є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Істотного порушення вимог кримінального процесуального закону не встановлено.
Обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, зі змісту касаційної скарги убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Ураховуючи викладене, Суд вважає, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 слід відмовити.
З цих підстав та, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд постановив:
Відмовити ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 січня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_3