печерський районний суд міста києва
Справа № 757/65994/25-к
26 грудня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання заступника начальника першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органів безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 62024000000000468,
Заступник начальника першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органів безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, яким просить накласти арешт на нерухоме майно та заборонити відчужувати його, його частки і будь-яким чином розпоряджатися ним, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Мотивуючи означене клопотання прокурор вказує наступне.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що до Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань надійшли матеріали Департаменту карного розшуку Національної поліції України про те, що 04.07.2005 Генеральний прокурор України ОСОБА_5 , перевищуючи свої службові повноваження, безпідставно надав вказівку слідчому в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 щодо відкликання з Печерського районного суду м. Києва подання від 04.07.2005 про обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу - взяття під варту у кримінальній справі № 49-1248 від 24.01.2004 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ст. 15, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, що призвело до не притягнення до кримінальної відповідальності винної особи, чим ОСОБА_5 вчинив втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, а також перевищення влади або службових повноважень, що завдало шкоди державним інтересам у вигляді підриву авторитету органів прокуратури України.
Також орган досудового розслідування володіє відомостями про те, що ОСОБА_5 за вчинення своїх дій, направлених на унеможливлення застосування обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу - взяття під варту, а також з метою забезпечення уникнення останнім кримінальної відповідальності, одержав грошові кошти в розмірі 50 мільйонів доларів США, які в подальшому легалізував шляхом придбання зазначеної вище нерухомості на території Французької Республіки.
У клопотанні вказано, що щоОСОБА_5 за вчинення своїх дій, направлених на унеможливлення застосування обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу - взяття під варту, а також з метою забезпечення уникнення останнім кримінальної відповідальності, одержав грошові кошти в розмірі 50 мільйонів доларів США, які в подальшому легалізував шляхом придбання зазначеної вище нерухомості на території Французької Республіки.
Крім того, в ході здійснення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 у 2005 році вчинив легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме легалізував одержані злочинним шляхом грошові кошти на території Французької Республіки, де придбав віллу за адресою: АДРЕСА_3. Вказана вілла була придбана з використанням юридичної особи SCI KUASAR (485 198 915 RCS Cannes, адреса: 1745 Chemin DES COLLINES 06110 Le Cannet).
З використанням захищеного мережевого додатку для обміну інформацією (SIENA), від компетентних органів Французької Республіки отримано інформацію, що відповідно до інформації виписки з державного реєстру підприємств Французької Республіки, власником двох ділянок за адресою: АДРЕСА_4 являється неторгівельне товариство з обмеженою відповідальністю (SCI) KUASAR. У свою чергу (SCI) KUASAR зареєстроване та фактично знаходиться за адресою: 1745 Chemin des Collines 06110 Le Cannet.
Вид діяльності (SCI) KUASAR - придбання всіх об'єктів нерухомості, розташованих на території Франції, вільне розпорядження, якщо це можливо, продаж, оренда та управління в будь-якій формі, запозичення всіх сум, необхідних для оплати витрат на придбання та створення цінних паперів на нерухомість з активів компанії для гарантування кредитів, укладених компанією.
Безпосереднє відношення до діяльності компанії (SCI) KUASAR у вигляді корпоративних прав мають члени сім'ї ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме його дружина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3
ОСОБА_5 за період 2001-2005 років офіційно отримав дохід у сумі 244 443,05 грн., його дружина ОСОБА_4 за період 2001-2005 років офіційно отримала дохід у сумі 1 774 324,55 грн., їх донька ОСОБА_12 отримала дохід у сумі 8 259 442,48 грн., а син ОСОБА_4 станом на 2005 рік доходу не мав, а тому в органу досудового розслідування існує обґрунтований сумнів щодо можливості законного придбання зазначеного вище нерухомого майна на території Французької Республіки як ОСОБА_5 , так і членами його сім'ї.
У той же час оперативна інформація дає підстави вважати, що вказане майно було придбане в результаті фінансових операцій з грошовими коштами, які ОСОБА_5 , займаючи посаду Генерального прокурора України та маючи відповідні важелі впливу, отримав внаслідок вчинення злочину, що передував легалізації та в подальшому вчинив дії спрямовані на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів шляхом придбання нерухомого та/або рухомого майна, в тому числі зазначеного нерухомого майна на членів сім'ї, а саме на його дружину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Хронологія вчинення ОСОБА_5 легалізації зазначеної вище нерухомості є наступною.
22.12.2004 дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_10 придбана у ОСОБА_13 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за 478 165 грн. (орієнтовно 67 347 EUR).
26.10.2005 зареєстрована компанія (SCI) KUASAR з капіталом в розмірі 1 500 EUR, розділеним на 1 500 акцій і розподіленим порівну між двома акціонерами, які є громадянами Латвійської Республіки: ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
30.01.2006 компанія ( SCI) KUASAR придбала зазначену нерухомість (віллу) за грошові кошти в розмірі 2 500 000 EUR.
09.07.2008 ОСОБА_10 продала зазначену вище квартиру на підставі договору купівлі-продажу громадянці Латвійської Республіки ОСОБА_15 , згідно договору вартість квартири склала 2 517 313 EUR.
Відповідно до «акту про передачу часток» від 12.02.2011 члени сім'ї ОСОБА_5 : його дружина ОСОБА_10 та його донька ОСОБА_12 придбали у громадян Латвійської Республіки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 за грошові кошти в сумі 2 500 000 EUR (1 500 EUR сплачено з метою отримання всього акціонерного капіталу Kuasar, 2 500 000 EUR сплачено за віллу, яка є активом Kuasar). При цьому обмін фінансовими потоками не відбувався, оскільки така покупка здійснена за рахунок передачі вказаної вище квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка на той момент належала ОСОБА_10 .
Після придбання членами сім'ї ОСОБА_5 це товариство було у власності членів сім'ї ОСОБА_5 , а саме: 1 499 акцій належало ОСОБА_10 , та ОСОБА_12 - 1 акція. У 2013 році, відбувся перерозподіл акцій, після якого у власності ОСОБА_10 опинились 751 акція, а у доньки ОСОБА_12 - 749 акцій.
Починаючи з 24.06.2019, структура акцій компанії (SCI) KUASAR має 751 акцію, які належать ОСОБА_10 , та 749 акцій, які належать ОСОБА_4 (є сином ОСОБА_5 ), які йому передала ОСОБА_12
02.04.2014 укладено договір про розірвання договору купівлі-продажу від 09.07.2008 між ОСОБА_10 та громадянкою Латвійської Республіки ОСОБА_15 , представником ОСОБА_15 за довіреністю при укладанні зазначеного договору був громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_17 .
Разом з цим встановлено, що у власності членів сім'ї ОСОБА_5 станом на теперішній час перебуває:
1) квартира за адресою: АДРЕСА_1 (належить дружині ОСОБА_10 );
2) юридична особа SCI KUASAR , а також зареєстроване на ній нерухоме майно на території Французької Республіки (належить ОСОБА_10
та ОСОБА_4 ).
Так, враховуючи той факт, що ОСОБА_5 вчинив легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом, зокрема шляхом придбання дорого вартісної нерухомості на території Французької Республіки, оформивши її на компанію (SCI) KUASAR, яка зареєстрована на території Французької Республіки, з використанням членів своєї сім'ї, які придбали цю компанію разом з вказаною нерухомістю. Зважаючи на це, члени сім'ї ОСОБА_5 є обізнаними в тому, що така нерухомість придбана за грошові кошти, які одержані злочинним шляхом, оскільки достатнього доходу, отриманого законних шляхом, для її придбання вони не мали.
Таким чином, приймаючи до уваги, що зазначене вище майно, яке належить (SCI) KUASAR: дві земельні ділянки з усіма наявними на них житловими та іншими будівлями, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 є об'єктом кримінально протиправних дій та набуте кримінально протиправним шляхом внаслідок вчинення легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів, а вказана квартира за адресою: АДРЕСА_1 була використана як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, а також зберегла на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому така квартира має значення речового доказу у кримінальному провадженні.
23.12.2025 органом досудового розслідування винесено постанову про визнання і приєднання до провадження речових доказів, якою квартиру за адресою: АДРЕСА_1 визнано і приєднано до кримінального провадження у якості речового доказу.
Таким чином, з метою забезпечення кримінального провадження, подальшої можливої конфіскації майна як виду покарання, виникла необхідність у накладенні арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .
У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явився, проте подав заяву про розгляд клопотання без його участі, в якому просив вимоги клопотання задовольнити в повному обсязі.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Підстави для накладення арешту на майно з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.
Аналіз вище зазначених норм закону вказує, що у разі розгляду клопотання слідчого або прокурора про арешт майна, слідчий суддя повинен перевірити доводи поданого клопотання щодо наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у відповідності до мети, яку зазначає слідчий чи прокурор у своєму клопотанні.
При цьому, визначення мети арешту, яка передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України, та обґрунтування її наявності, є обов'язковою.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно положенням до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до положень ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту майна, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.
Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК України, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.
Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об'єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, представниками власника майна не надано та не встановлено.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, а саме накладення арешту на майно подружжя, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -
Клопотання заступника начальника першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органів безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 62024000000000468 - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно та заборонити відчужувати його, його частки і будь-яким чином розпоряджатися ним, а саме на частину квартири за адресою:
- АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1