про повернення позовної заяви
19 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/28899/25
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Наталія Миколаївна, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року відповідно до статей 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки про грошове забезпечення від 31.10.2025 року № 10/14124 для перерахунку пенсії з урахуванням оновленого грошового забезпечення станом на 01.01.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та з 01.11.2025 року доплату та подальшу виплату пенсії відповідно до статей 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обчисливши розмір пенсії на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки про грошове забезпечення від 31.10.2025 року № 10/14124 для перерахунку пенсії з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного станом на 01.01.2023 року.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.01.2026 року позовну заяву було залишено без руху з встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
08.01.2026 року до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, подана його представником, у якій він, серед іншого, зазначає, що спори, пов'язані із здійсненням перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 становлять системну категорію справ, які розглядаються Житомирським адміністративним судом уже протягом тривалого часу, а тому суду відомий характер обсяг протиправної поведінки з боку державних органів, залучених до процесу такого перерахунку. Будь-які твердження суду про те, що позивач повинен був звернутися до суду в межах шестимісячного строку, суперечать реальному стану речей, адже до моменту завершення судового спору щодо видачі довідки в належному вигляді він був позбавлений можливості сформулювати позовні вимоги щодо перерахунку пенсії. Таким чином, строк звернення до суду не може обчислюватися від дати, коли органи державної влади мали би, але не виконали свій обов'язок, а лише від дати, коли позивач фактично отримав необхідні документи та набув реальної можливості захистити свої права в судовому порядку.
Представник позивача також зазначає, що в зв'язку із зміною розмірів грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 не було своєчасно виготовлено нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися за захистом права до суду.
Крім того, як пояснює представник позивача, суть позовних вимог (у матеріальному аспекті) полягає саме у доплаті та подальшій виплаті пенсії з 19.11.2025 року, що охоплює 6-місячний строк на звернення до суду в розумінні положень ч. 1 ст. 122 КАС України, однак, у свою чергу, така доплата та виплата у правильному розмірі не є можливою без належного перерахунку з 01.02.2023 року з метою набутих позивачем індексації пенсії за 2024-2025 роки.
Представник позивача наголошує на тому, що предметом спору в даній справі є саме протиправна відмова органу Пенсійного фонду у здійсненні перерахунку пенсії позивача. На думку представника позивача, саме ця відмова є актом індивідуальної дії, який порушує його право. Відсутність належної координації між державними органами не може створювати для позивача жодних негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на отримання пенсії у належному розмірі.
Надаючи правову оцінку доводам заяви про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 08.10.2025 року у справі № 560/12997/24 в аналогічних спірних правовідносинах, оцінюючи вимогу позивачки про зобов'язання відповідача здійснити з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату позивачці пенсії, виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці № 4.2/1377-2024/Т-1056 від 11.06.2024 року, звернув увагу на висновок Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії, який неодноразово знаходив своє застосування у справах, що стосувалися визначення моменту виникнення у особи права на перерахунок пенсії та початку нарахування відповідних виплат, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01 липня 2025 року у справі №420/23756/24:
- для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
- пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Також Верховний Суд у справі № 560/12997/24 надав оцінку приписам статті 51 Закону України № 2262-XII, дійшовши висновку про застосування у спірних правовідносинах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.
При цьому, Верховний Суд звернув увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 року у справі №510/1286/16-а вказала, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Водночас, як зазначив Верховний Суд, поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
За висновком Верховного Суду, пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
З огляду на це, колегія суддів Верховного Суду не вбачала належних правових підстав для відступу від правової позиції, сформульованої Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, щодо тлумачення положень статті 122 КАС України у справах, що стосуються, зокрема, перерахунку пенсій та дійшла висновку, що при зверненні з позовом до суду 06.09.2024 року, права позивачки щодо виплати пенсії можуть бути захищені судом лише з 06.03.2024 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 01.02.2023 року.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд першої інстанції у цій справі не створює самостійно тлумачення відповідних правових норм, а лише користується тими висновками, які висловив Верховний Суд у подібних правовідносинах у справі № 560/12997/24 в постанові від 08.10.2025 року і які є обов'язковими в силу приписів частини 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Предметом спору у даній справі є вимога позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.02.2023 року, а доплату та подальшу виплату пенсії - з 01.11.2025 року відповідно до статей 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обчисливши розмір пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31.10.2025 року №10814124 для перерахунку пенсії з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного станом на 01.01.2023 року.
При цьому, пропуск шестимісячного строку звернення до суду представник позивача аргументує тим, що зазначену довідку було отримано позивачем несвоєчасно, оскільки її видача стала можливою виключно в межах судової процедури - шляхом подання позову та ухвалення відповідного судового рішення у справі № 240/10321/23 від 13.12.2023. При цьому довідку видано уповноваженим органом лише 31.10.2025 року.
Разом з тим, суд зауважує, що рішення суду від 13.12.2023 не оскаржувалося та набрало законної сили 13 січня 2024 року, однак позивач не навів жодних доводів і не надав доказів того, що після ухвалення цього рішення ним вживалися заходи, спрямовані на його виконання, зокрема щодо своєчасного отримання довідки про розмір грошового забезпечення, у період з грудня 2023 року по жовтень 2025 року. Така бездіяльність позивача не може визнаватися поважною причиною пропуску шестимісячного строку звернення до суду.
Суд виходить з того, що регулярне отримання пенсії дає особі можливість перевіряти правильність її розміру та, за наявності сумнівів щодо законності нарахування, своєчасно вживати заходів для з'ясування підстав і механізму її обчислення.
Водночас, звертаючись з цим позовом 19.12.2025 року, позивач не вказав обставин, які об'єктивно перешкоджали йому вчасно ініціювати виконання рішення суду у справі №240/10321/23, звернутися до пенсійного органу з відповідною довідкою та, за необхідності, до суду.
Суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 року у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. Зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 року у справі №10/1286/16-а дійшла висновку, що норми статей 51, 55 Закону України № 2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Водночас, у даному спорі немає підстав для застосування зазначених норм Закону №2262-ХІІ, позаяк, відсутні суми, які були б нараховані, але не виплачені з вини пенсійного органу, адже спір стосується лише перерахунку пенсії на підставі довідки уповноваженого органу, тобто, передує нарахуванню конкретних сум, на які поширюються положення статей 51 і 55 Закону № 2262-ХІІ.
Суд зауважує, що попри те, що в уточненій позовній заяві позивач просить здійснити виплату перерахованої пенсії лише з 01.11.2025 року, за своєю суттю спір стосується відмови пенсійного органу у проведенні перерахунку пенсії з 01.02.2023 року. За таких обставин зміна позивачем дати початку виплати в межах шестимісячного строку до дня звернення до суду має формальний характер, оскільки позовні вимоги фактично спрямовані на судове підтвердження неправомірності відмови у перерахунку пенсії з більш ранньої дати.
Ухвалення судового рішення, яким буде визнано право позивача на перерахунок пенсії з минулої дати без одночасного вирішення питання виплат за попередній період, створювало б підстави для подальшого стягнення різниці у пенсії за минулі роки поза межами спору про дотримання строків звернення до суду, що призводитиме до необґрунтованих переваг для позивача.
Суд вказує на те, що в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Хоча норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних, не залежних від волевиявлення позивача обставин, що перешкоджали його вчасному зверненню з адміністративним позовом.
В зв'язку з цим позивач має довести суду наявність таких обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, та підтвердити їх належними доказами, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Проте, представником позивача не доведено наявності будь-яких перешкод чи поважних причин, які б об'єктивно унеможливлювали своєчасне подання позивачем позову, заяви про поновлення строку звернення до суду також не подано.
У постанові Верховного Суду у справі № 560/12997/24 від 08.10.2025 року сформульовано актуальний для цього спору підхід в частині застосування строків звернення до суду.
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За наведених обставин та правового регулювання, суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Тому позовну заяву в частині позовних вимог, заявлених за період з 01.02.2023 по 18.06.2025 року (що передує шести місяцям до дня звернення до суду) слід повернути позивачу.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу в частині позовних вимог, заявлених за період з 01.02.2023 по 18.06.205 року.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.М. Майстренко