15 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/21766/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Олефіренко Н.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпро апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 року (суддя Ремез К.І., м. Дніпро, повний текст рішення складено 08.09.2025 року) в справі №160/21766/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
28.07.2025 року ТОВ «Альбакор» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Волинської митниці (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000034/2 від 17.02.2025; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/000106 від 17.02.2025.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 року позовні вимоги задоволено.
Волинська митниця не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подала до суду апеляційну скаргу, просила скасувати рішення суду та у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару він керувався вимогами Митного кодексу України правилом визначення митної вартості переміщених товарів, де визначено, що якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості, то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Апелянт вказував, що ним при митному оформленні товарів виявлено розбіжності у поданих до оформлення документів, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при їх обчисленні відповідно до умов поставки, декларанта було повідомлено про виявлені розбіжності, однак у відповіді на запити при митному оформленні партій товару ним недоліки не усунуто. Апелянт вказував, що ним при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень. Апелянт вказував, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТОВ «Альбакор» було подано: МД № 25UA205050005948U0 від 17.02.2025 року на: товар 1: «Мойва морожена ціла 35-45 шт/кг (Mallo tus Villosus) - 6000 кг. Харчові приправи та добавки відсутні. Дата виробництва (заморожування) - 03/2024р., термін зберігання 36 місяців при температурі - 18 С, зона вилову FAO 27, повинно бути приготованим перед вживанням.»; товар 2: «Мойва морожена ціла 45-55 шт/кг (Mallo tus Villosus) - 13200 кг. Харчові приправи та добавки відсутні. Дата виробництва (заморожування) - 03/2024р., термін зберігання 36 місяців при температурі - 18 С, зона вилову FAO 27, повинно бути приготованим перед вживанням.». Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності. Апелянт вказував, що декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів надано договір міжнародного транспортного експедирування від 08.04.2017 № 09/17МЭ, рахунок на оплату від 14.02.2025 № СФ-2987, довідку про транспортні витрати від 14.02.2025 б/н, заявку на перевезення від 14.02.2025 б/н. П.2.1 договору міжнародного транспортного експедирування від 08.04.2017 № 09/17МЭ визначено, що разова заявка на виконання кожного окремого перевезення повинна подаватися не менше ніж за 48 годин до початку навантаження. При цьому, завантаження оцінюваного товару на транспортний засіб відбулося 14.02.2025 (згідно графи 4 CMR), а заявка б/н датована також 14.02.2025, що не відповідає умовам п.2.1 договору від 08.04.2017 № 09/17МЭ. Умови поставки товару, вказані в Інвойсі - DPU Klaipeda LT. Згідно з міжнародними правилами інтерпретації умов поставки DPU,- продавець виконав свої зобов'язання, розвантаживши товар у місці призначення. В наданому рахунку від відправника товару UAB «VPA Logistics» від 14.02.2025 № VPO23460, що містить інформацію щодо витрат на обробку оцінюваних товарів, відсутні такі складові, як витрати на зберігання товарів та їх завантаження на транспортний засіб зі складу в Клайпеді. Обставини можуть свідчити про те, що до митної вартості не включено всі її невід'ємні складові. За умовами поставки DPU (Delivered at Place Unloaded - Доставка в Місці з Розвантаженням) - продавець повинен розвантажити товар у місці призначення. Вантажовідправник несе ризики за товар до моменту вивантаження у визначеному договором місці. Після розвантаження товару у місці призначення витрати, що виникають (наприклад, завантаження, обробка та митне оформлення), переходять від продавця до покупця. Згідно із заявленими умовами поставки - витрати на завантаження товару на транспортний засіб покладені саме на покупця. Неподання позивачем витребуваних документів, зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості. При вирішенні питання щодо можливості застосування методу 2а з урахуванням інформації щодо такого ж товару, яка містилась в ЄАІС встановлено недотримання умов, зазначених в ч.2 ст.59 МК України, що виключало можливість застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Митна вартість визначена за резервним методом із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом вартості схожого товару з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року: щодо товару №1 - митна декларація № 25UA205050003338U5 від 30.01.2025 - «Мойва морожена ціла 35-45 шт/кг(Mallotus Villosus) - 19200 кг. Харчові приправи та добавки відсутні. Дата виробництва (заморожування) - 03.2024р.,термін зберігання 36 місяців при температурі-18 С, зона вилову FAO 27, повинно бути приготованим перед вживанням.», країна походження «NO» - 0,98 дол.США/кг.; щодо товару №2 - митна декларація № 25UA205050004224U0 від 05.02.2025 - «Мойва морожена ціла 45-55 шт/кг (Mallotus Villosus), вага нетто - 19200кг. Харчові приправи та добавки відсутні. Дата виробництва (заморожування) - 03.2024р.,термін зберігання 36 місяців при температурі -18 С, зона вилову FAO 27, повинно бути приготованим перед вживанням.», країна походження «NO» - 1.242 дол.США/кг. При здійсненні коригування заявленої декларантом митної вартості товару митницею здійснюється порівняння рівня заявленої митної вартості з наявною в митного органу інформацією про рівень цін на такі товари, а також з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Апелянт зазначив, що він своїм рішенням правомірно визначив митну вартість товарів, оскільки заявлена позивачем митна вартість по відпрацюванню бази даних була нижча, ніж митна вартість подібних товарів, оформлених митними органами України у попередні періоди на митну територію України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Альбакор» від імені якого діяв митний брокер, при поданні до митного органу митних декларацій, обґрунтовано застосовано перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору. Суд першої інстанції зазначив, що Одеська митниця не мала підстав змінювати митну вартість імпортованих товарів, оскільки позивачем було надано повний пакет документів на підтвердження визначеної ним у митній декларації вартості товарів, розбіжності не перешкоджають встановити справжню вартість товарів, документи дають змогу ідентифікувати товар та об'єктивно визначити його ціну по договору. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості товару, що між позивачем та митницею не відбувалось. Суд першої інстанції зазначав, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення його митної вартості. Суд першої інстанції вказував, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, тобто, можливість надання додаткових документів передбачена законом. Суд першої інстанції зазначав, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару. Передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, зокрема, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості (обчислена вартість), резервний. Суд першої інстанції спростовуючи доводи митниці вказував, що разом з МД був наданий Інвойс експедитора UAB «VPA Logistics» від 14.02.2025 № VPО23460, в який входить вартість навантаження товару в м. Клайпеда, про що позивач надав пояснення у листі № 334 від 17.02.2025. Твердження відповідача щодо неврахування витрат на навантаження безпідставним, оскільки ці витрати, відповідно до умов контракту та додаткової угоди, несе продавець і вони включені у фактурну вартість товару, а позивач поніс лише витрати на транспортування до митної території України, інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару, у позивача не було. У відповідача були всі необхідні документи для визначення числових значень по товару, що оформлявся позивачем. Відповідач мав можливість перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів на підставі поданих позивачем документів. Наведені доводи відповідача не є підставою для твердження про розбіжність у поданих позивачем документах, а відтак, для сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості товару.
Відповідно до матеріалів справи, 12.04.2017 року між ТОВ «Альбакор» (покупець) та компанією «Grontvedt Pelagic AS» (Норвегія) (постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт № 104А/2017G, за умовами якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, на умовах та у строки, визначені контрактом, найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, який є невід'ємною частиною даного контракту. Умовами поставки визначено, що ціна товару та базис поставки (Інкотермс, 2010) узгоджується сторонами на кожну партію окремо та вказується у специфікаціях до контракту.
На виконання умов контракту, згідно зі Інвойсом 1001083 від 12.02.2025 року сторонами контракту визначено постачання товару, його перелік на умовах поставки DPU Колайпеда (згідно з Incoterms 2010), загальна вартість товару 13284,00 доларів США, умови оплати: 100 передплата перед відвантаженням товару із Клайпеди
17.02.2025 року митним брокером від імені ТОВ «Альбакор» було задекларовано до митного органу виїзду Волинська митниця товари: товар 1: мойва морожена ціла 35-45 шт/кг (Mallo tus Villosus) - 6000 кг. Харчові приправи та добавки відсутні. Дата виробництва (заморожування) - 03/2024р., термін зберігання 36 місяців при температурі - 18 С, зона вилову FAO 27, повинно бути приготованим перед вживанням, товар 2: мойва морожена ціла 45-55 шт/кг (Mallo tus Villosus) - 13200 кг. Харчові приправи та добавки відсутні. Дата виробництва (заморожування) - 03/2024р., термін зберігання 36 місяців при температурі - 18 С, зона вилову FAO 27, повинно бути приготованим перед вживанням, шляхом подання електронної митної декларації № 25UA205050005948U0. Разом з митною декларацією подано до митного оформлення: зовнішньоекономічний договір (контракт), інвойс від 12.02.2025р. № 1001083, CMR 0937 від 14.02.2025, рахунок на перевезення № СФ-2987 від 14.02.2025, довідку про вартість транспортних послуг від 14.02.2025, договір міжнародного експедирування № 09/17МЭ від 08.04.2017 з заявкою, інвойс експедитора UAB «VPA Logistics» від 14.02.2025 № VPО23460, сертифікат якості № 1001083, сертифікат походження № NO-25-166361. Митна вартість товару заявлена за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.
Волинською митницею в ході контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митниця вказувала, що декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів надано договір міжнародного транспортного експедирування від 08.04.2017 № 09/17МЭ, рахунок на оплату від 14.02.2025 № СФ-2987, довідку про транспортні витрати від 14.02.2025 б/н, заявку на перевезення від 14.02.2025 б/н. П.2.1 договору міжнародного транспортного експедирування від 08.04.2017 № 09/17МЭ визначено, що разова заявка на виконання кожного окремого перевезення повинна подаватися не менше ніж за 48 годин до початку навантаження. При цьому, завантаження оцінюваного товару на транспортний засіб відбулося 14.02.2025 (згідно графи 4 CMR), а заявка б/н датована також 14.02.2025, що не відповідає умовам п.2.1 договору від 08.04.2017 № 09/17МЭ. Умови поставки товару, вказані в Інвойсі - DPU Klaipeda LT. Згідно з міжнародними правилами інтерпретації умов поставки DPU,- продавець виконав свої зобов'язання, розвантаживши товар у місці призначення. В наданому рахунку від відправника товару UAB «VPA Logistics» від 14.02.2025 № VPO23460, що містить інформацію щодо витрат на обробку оцінюваних товарів, відсутні такі складові, як витрати на зберігання товарів та їх завантаження на транспортний засіб зі складу в Клайпеді.
Керуючись вимогами статті 53 Митного кодексу України митницею були додатково витребувані у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
17.02.2025 року декларантом ТОВ «Альбакор» додатково надано документи: лист з поясненнями № 334 від 17.02.2025, лист про відсутність страхування № 666 від 26.06.2024, прайс лист б/н від 08.02.2025р, калькуляцію від 12.02.2025, проформу інвойс № 101666731 від 10.02.2025, платіжне доручення № 1122555 від 11.02.2025, лист з поясненнями щодо платіжного доручення від 17.02.2025. Повідомлено, що інші документи надані не будуть.
Згідно матеріалів справи, митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 17.02.2025 року № UA205050/2025/000034/2 із застосуванням резервного методу у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Приймаючи оскаржуване рішення та коригуючи митну вартість товару, який ввозився на митну територію України, відповідач використав наявну у нього інформацію для товару-1 на рівні 0,0900 доларів США за 1 кг, для товару-2 на рівні 1,2420 доларів США за 1 кг.
Приймаючи оскаржуване рішення та коригуючи митну вартість товарів, який ввозився на митну територію України, відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаної/визначеної митної вартості, згідно подібних поставок декларації від 30.01.2025 року № 25UA205050003338U5, від 05.02.2025 року № 25UA205050004224U0, за основу для коригування митної вартості товару використано митне оформлення товарів, ввезених на митну територію України у наближений до митного оформлення час.
На підставі рішення, відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.02.2025 року №UA205050/2025/000106.
ТОВ «Альбакор» задекларувало товар, а митниця випустила його у вільний обіг за ЕМД від 17.02.2025 року № 25UA205050006098U1.
Відповідно до ст. 49, ч. 1, ч. 3 ст. 51, ч. 2 ст. 52 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Отже, передбачений перелік документів, які подаються разом з митної декларацію, які мають на меті встановити товар та визначити його вартість, вартість страхування, транспортування, упаковки, є вичерпним. У разі, коли декларантом надано повний перелік документів передбачених частиною 2 ст. 53 МК України, та можливо встановити повну, вірну ціну товару, складники, що впливають на формування його вартості, вимагати додаткові документи заборонено.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч. 2-4 ст. 57, ч. 1-2 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що митниця при митному оформленні товарів мала нарікання, декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів надано договір міжнародного транспортного експедирування від 08.04.2017 № 09/17МЭ, рахунок на оплату від 14.02.2025 № СФ-2987, довідку про транспортні витрати від 14.02.2025 б/н, заявку на перевезення від 14.02.2025 б/н. П.2.1 договору міжнародного транспортного експедирування від 08.04.2017 № 09/17МЭ визначено, що разова заявка на виконання кожного окремого перевезення повинна подаватися не менше ніж за 48 годин до початку навантаження. При цьому, завантаження оцінюваного товару на транспортний засіб відбулося 14.02.2025 (згідно графи 4 CMR), а заявка б/н датована також 14.02.2025, що не відповідає умовам п.2.1 договору від 08.04.2017 № 09/17МЭ. Умови поставки товару, вказані в Інвойсі - DPU Klaipeda LT. Згідно з міжнародними правилами інтерпретації умов поставки DPU,- продавець виконав свої зобов'язання, розвантаживши товар у місці призначення. В наданому рахунку від відправника товару UAB «VPA Logistics» від 14.02.2025 № VPO23460, що містить інформацію щодо витрат на обробку оцінюваних товарів, відсутні такі складові, як витрати на зберігання товарів та їх завантаження на транспортний засіб зі складу в Клайпеді.
Натомість до митного оформлення надано рахунок на перевезення № СФ-2987 від 14.02.2025 року, довідку про вартість транспортних послуг від 14.02.2025 року, договір міжнародного експедирування № 09/17МЭ від 08.04.2017 року з заявкою, інвойс експедитора UAB «VPA Logistics» від 14.02.2025 року № VPО23460.
Витрати на обробку оцінюваних товарів, такі як витрати на зберігання товарів та їх завантаження на транспортний засіб зі складу в Клайпеді взяв на себе постачальник, та міг включити такі витрати у ціну товару, за яку сплатив покупець.
Встановлено, що Волинською митницею при коригуванні митної вартості товару було використано інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за першим методом згідно за оформленням подібного товару, за раніше поданими ВМД, зокрема від 30.01.2025 року № 25UA205050003338U5, від 05.02.2025 року № 25UA205050004224U0.
Волинською митницею не пояснено використання раніше поданих ВМД від 30.01.2025 року № 25UA205050003338U5, від 05.02.2025 року № 25UA205050004224U0 при коригуванні митної вартості товарів заявлених ТОВ «Альбакор», не вказано, що є спільного у товарі, який заявлено до розмитнення ТОВ та товарами згідно ВМД від 30.01.2025 року № 25UA205050003338U5, від 05.02.2025 року № 25UA205050004224U0, чи співпадає виробник, умови постачання тощо.
Частинами 1, 2, 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, митниця не довела правомірність свого рішення, не обґрунтувала в чому саме, на її думку, розбіжності в документах поданих позивачем, не дають змогу визначити митну вартість товару за основним методом - за ціною товару, визначеною позивачем у інвойсі до контракту.
Суд вказує, що частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
На думку суду, позивачем було вірно проведено розрахунок митної вартості, відповідно до контракту та інвойсу до нього, подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, вірно обрано метод визначення митної вартості товару.
При вирішенні спору, суд апеляційної інстанції враховує позиції Верховного Суду, зокрема, викладені у постановах від 14.11.2019 року у справі № 809/33/17, від 25.02.2021 року у справі № 815/6799/17, від 02.03.2021 року у справі № 809/857/17, від 12.03.2021 року у справі № 826/16699/16, 05.03.2021 року у справі № 823/1461/17, від 17.05.2022 року у справі № 814/1916/17, від 29.06.2022 року у справі № 1.380.2019.001524, від 21.06.2022 року у справі № 820/6811/16, від 08.06.2022 року у справі № 380/1197/20.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Новий розподіл судових витрат здійснюється у разі задоволення апеляційної скарги. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб'єктом владних повноважень, крім пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 139, 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Волинської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 року в справі №160/21766/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Н.А. Олефіренко