15 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/4726/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Олефіренко Н.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпро апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 року (суддя Захарчук-Борисенко Н.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 18.04.2025 року) в справі №160/4726/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
12.02.2025 року ТОВ «АТБ-Маркет» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Одеської митниці (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000576/1 від 12.11.2024 р.; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001162 від 12.11.2024 р.; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 року позовні вимоги задоволено.
Одеська митниця не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подала до суду апеляційну скаргу, просила скасувати рішення суду та у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару він керувався вимогами Митного кодексу України правилом визначення митної вартості переміщених товарів, де визначено, що якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості, то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Апелянт вказував, що ним при митному оформленні товарів виявлено розбіжності у поданих до оформлення документів, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при їх обчисленні відповідно до умов поставки, декларанта було повідомлено про виявлені розбіжності, однак у відповіді на запити при митному оформленні партій товару ним недоліки не усунуто. Апелянт вказував, що ним при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень. Апелянт вказував, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) 24UA500500038269U3 від 11.11.2024 року відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «АТБ-Маркет», а саме: Рукавички трикотажні машинного в'язання, без просочення та покриття, без підкладки, без обробки, з синтетичних ниток: - арт.MDGH19-023 Рукавички в'язані дитячі - 16920шт.Торговельна марка: нема даних. Виробник: YIWU MENGLONG IMPORT AND EXPORT CO., LTD.Країна виробництва: Китай. Освітлювальне обладнання, світильники електричні настільні або світильники, що встановлюються біля ліжка, призначені для використання виключно зі світлодіодними (LED) джерелами світла, з комбінованих матеріалів:- арт.YMHH240109-6 Диско-куля «Світломузика» з MP3 плеєром - 4800 шт. Торговельна марка: нема даних. Виробник: YIWU MENGLONG IMPORT AND EXPORT CO., LTD. Країна виробництва: Китай. Взуття домашнє (тапочки) з верхом із текстильних матеріалів, на підошві із полімерних матеріалів (вініл): - арт.YMSP231228-70 Капці домашні чоловiчі - 8400 шт. Торговельна марка: нема даних. Виробник: YIWU MENGLONG IMPORT AND EXPORT CO., LTD. Країна виробництва: Китай. Вироби з лицьовою поверхнею з текстильних матеріалів для зберігання речей:- арт.YMHH231115-15 Пуф складний- 3008шт.Торговельна марка: нема даних. Виробник: YIWU MENGLONG IMPORT AND EXPORT CO., LTD. Країна виробництва: Китай. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) 24UA500500038269U3 від 11.11.2024 року позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД. На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500038269U3 від 11.11.2024 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000576/1 від 12.11.2024 року, а саме: відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; згідно з умовами п 4.2.6 зовнішньоекономічного контракту від 08.11.2019 № 3368-YM/CN продавець зобов'язаний передати з товаром покупцю засвідчену ним копію митної декларації країни відправника, однак до митного оформлення вона не надавалася. Згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий документ № 20455 від 22.08.2024 не відповідає вищезазначеним умовам. В доповненні до контракту від 23.07.2024 №334 зазначено що оплата здійснюється протягом 30 діб від навантаження вантажу на судно, згідно коносаменту №ZJSM24071019 від 30.07.2024 товар було завантажено на судно але до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи. Апелянт вказував, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Одеська митниця зазначає, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Одеська митниця вказувала, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товару, з урахуванням опису товару, країни походження, вагових характеристик, є більшим: товар № 1 - 12,76 доларів США/кг (МД від 11.11.2024 № UA209230/2024/105593), ніж заявлено декларантом - 7,15 доларів США/кг; товар № 2 - 5,22 доларів США/кг (МД від 09.09.2024 № UA205170/2024/25549), ніж заявлено декларантом - 3,22 доларів США/кг; За основу для коригування митної вартості товару використано митне оформлення товарів, ввезених на митну територію України у наближений до митного оформлення час. Апелянт зазначив, що він своїм рішенням правомірно визначив митну вартість товарів, оскільки заявлена позивачем митна вартість по відпрацюванню бази даних була нижча, ніж митна вартість подібних товарів, оформлених митними органами України у попередні періоди на митну територію України. Одеська митниця діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, вважає, що вимога позивача про стягнення на його користь судових витрат суперечить ст. 139 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «АТБ-Маркет» від імені якого діяв митний брокер, при поданні до митного органу митних декларацій, обґрунтовано застосовано перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору. Суд першої інстанції зазначив, що Одеська митниця не мала підстав змінювати митну вартість імпортованих товарів, оскільки позивачем було надано повний пакет документів на підтвердження визначеної ним у митній декларації вартості товарів, розбіжності не перешкоджають встановити справжню вартість товарів, документи дають змогу ідентифікувати товар та об'єктивно визначити його ціну по договору. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості товару, що між позивачем та митницею не відбувалось. Суд першої інстанції зазначав, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення його митної вартості. Суд першої інстанції вказував, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, тобто, можливість надання додаткових документів передбачена законом. Суд першої інстанції зазначав, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару. Передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, зокрема, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості (обчислена вартість), резервний. Суд першої інстанції спростовуючи доводи митниці вказував, що 12.11.2024 декларантом ТОВ «АТБ-Маркет» додатково надано документи: прайс-лист, комерційну пропозицію, та копію експортної декларації країни відправлення. До митного органу були надані необхідні документи вчасно. Щодо зазначеної митним органом в спірному рішенні підстави: згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Згідно з Міжнародними правилами тлумачення Інкотермс-2010, за умовами поставки FOB: «Продавець не має жодного зобов'язання перед покупцем щодо укладення контракту (договору) страхування». Жодна зі сторін контракту на поставку товару не була зобов'язана складати договір обов'язкового страхування. Натомість, правила щодо мінімального страхового покриття згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» стосуються виключно умов поставки - СIF і CIP. Відповідно до них продавець зобов'язаний забезпечити страхування на користь покупця. В інших випадках сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі. Термінами CIF і CIP дійсно передбачено обов'язок продавця за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття. Мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110 %) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу. Натомість, зазначені в оскаржуваному рішенні вимоги щодо мінімального страхового покриття (110%) не стосується випадків добровільного страхування вантажу покупцем товару за власний рахунок. Суд першої інстанції вказував, що за зовнішньоекономічним договором (контрактом) № 3368-YM/CN від 08.11.2019 року товар постачався на умовах FOB. Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. «Договори перевезення та страхування» терміну поставки FOB як у продавця та і покупця відсутні зобов'язання щодо укладення договорів страхування. При поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі. ТОВ ««АТБ-Маркет» у добровільному порядку здійснило страхування товару, що підтверджується заявою на страхування окремого перевезення вантажу. Позивачем належним чином підтверджено таку складову митної вартості як витрати на страхування. Суд першої інстанції вказував, що під час митного оформлення був наданий рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №YM2024052 від 23.07.2024 року коносамент №ZJSM24071019 від 30.07.2024 року хоча і не є обов'язковим документом для визначення митної вартості, але також надавався під час митного оформлення, про що свідчить зміст спірної картки відмови та зміст спірного рішення. У даному випадку були надані належні документи, що підтверджують вартість товару. Під час консультацій позивач, зокрема у заяві № М-2024-10141/9 від 13.12.2024 року надав платіжний документ Swift від 30.09.24 року Основним документом на підтвердження вартості товару є інвойс, а передоплата або договірна дата перерахування коштів, відноситься до умов оплати. Від того, коли саме була здійснена оплата та від якої дати рахувати строк оплати не впливає на визначення митної вартості, оскільки не змінює її.
Позивач просив суд стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України). На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду надано: договір про надання правової (правничої) допомоги від 08.02.2019 року №08/02-19/1; протокол № 12/02/25 про виконання робіт (надання послуг) від 12.02.2025 року; додаткову угоду від 05.02.2025 року № 05/02/В-2 до договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019 року, платіжну інструкцію № 228529 від 06.02.2025 року. Суд першої інстанції вказував, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від того чи їх фактично сплачено, чи вони тільки підлягають сплаті. Враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, ту обставину, що дана справа не є складною (за обсягом доказів), а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, приймаючи до уваги також і те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб'єкта владних повноважень своєчасно вчиняти певні дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, враховуючи принципи добросовісності, розумності та справедливості, а також, приймаючи до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру правничої допомоги, суд першої інстанції вважав за необхідне присудити позивачу витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до матеріалів справи, 08.11.2019 року між ТОВ «АТБ-Маркет» (покупець) та компанією «Yiwu Menglong Import And Export Co. LTD.» (Китайська Народна Республіка) (постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт № 3368-YM/CN, за умовами якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, на умовах та у строки, визначені контрактом, найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, який є невід'ємною частиною даного контракту. Умовами поставки визначено, що ціна товару та базис поставки (Інкотермс, 2010) узгоджується сторонами на кожну партію окремо та вказується у специфікаціях до контракту. Відповідно до п. 2.3. контракту ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB-NINGBO, КНР згідно з Міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» Міжнародної торгової палати у редакції 2010 р. (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома сторонами, не зазначені інші умови згідно з Правилами «Інкотермс» 2010 р.) та включає в себе вартість навантаження товару у Продавця, вартість усіх митних формальностей у країні Продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України.
На виконання умов контракту, згідно зі Специфікацією № 334 від 23.07.2024 року сторонами контракту визначено постачання товару, його перелік на умовах поставки FOB-Нінгбо / FOB-Ningbo (згідно з Incoterms 2010), загальна вартість товару 50932,40 доларів США, умови оплати: протягом 30 днів від дати завантаження на судно.
11.11.2024 року митним брокером від імені ТОВ «АТБ-Маркет» було задекларовано до митного органу виїзду Одеська митниця товари: товар-1 рукавички трикотажні машинного в'язання, без просочення та покриття, без підкладки, без обробки, з синтетичних ниток: - арт.MDGH19-023 Рукавички в'язані дитячі - 16920 шт. Торговельна марка: нема даних. Виробник: Yiwu Menglong Import And Export Co. LTD. Країна виробництва: Китай; товар-2 освітлювальне обладнання, світильники електричні настільні або світильники, що встановлюються біля ліжка, призначені для використання виключно зі світлодіодними (LED) джерелами світла, з комбінованих матеріалів:- арт.YMHH240109-6 Диско-куля «Світломузика» з MP3 плеєром - 4800 шт. Торговельна марка: нема даних. Виробник: Yiwu Menglong Import And Export Co. LTD. Країна виробництва: Китай; товар-3 взуття домашнє (тапочки) з верхом із текстильних матеріалів, на підошві із полімерних матеріалів (вініл): - арт.YMSP231228-70 Капці домашні чоловiчі - 8400 шт. Торговельна марка: нема даних. Виробник: Yiwu Menglong Import And Export Co. LTD. Країна виробництва: Китай; товар-4 вироби з лицьовою поверхнею з текстильних матеріалів для зберігання речей:- арт.YMHH231115-15 Пуф складний- 3008шт.Торговельна марка: нема даних. Виробник: Yiwu Menglong Import And Export Co. LTD. Країна виробництва: Китай., шляхом подання електронної митної декларації № 24UA500500038269U3. Разом з митною декларацією подано до митного оформлення: зовнішньоекономічний договір (контракт), сертифікат якості б/н від 23.07.2024 року, пакувальний лист б/н від 23.07.2024 року, рахунок-фактуру (iнвойс) № YM2024052 від 23.07.2024 року, коносамент № ZJSM24071019 від 30.07.2024 року, автотранспортну накладну № 935 від 11.11.2024 року; Декларація про походження товару № YM2024052 від 23.07.2024 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СФ-41142 від 11.11.2024 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СФ-41143 від 11.11.2024 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СФ-41144 від 11.11.2024 року, документ, що підтверджує вартість страхування № 20455 від 22.08.2024 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 334 від 23.07.2024 року, договір (контракт) 04г0д від 11.03.2020 року, договір (контракт) про перевезення № 88189 від 09.04.2019 року. Митна вартість товару заявлена за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.
Одеською митницею в ході контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митниця вказувала, що згідно з умовами п 4.2.6 зовнішньоекономічного контракту від 08.11.2019 № 3368-YM/CN Продавець зобов'язаний передати з товаром Покупцю засвідчену ним копію митної декларації країни відправника, однак до митного оформлення вона не надавалася; згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий документ № 20455 від 22.08.2024 не відповідає вищезазначеним умовам; в доповненні до контракту від 23.07.2024 №334 зазначено що оплата здійснюється протягом 30 діб від погрузки вантажу на судно, згідно коносаменту №ZJSM24071019 від 30.07.2024 товар було завантажено на судно але до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи.
Керуючись вимогами статті 53 Митного кодексу України митницею були додатково витребувані у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
12.11.2024 року декларантом ТОВ «АТБ-Маркет» додатково надано документи: прайс-лист, комерційну пропозицію, та копію експортної декларації країни відправлення, пояснено щодо вказаних митницею розбіжностей.
Згідно матеріалів справи, митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 12.11.2024 року № UA500500/2024/000576/1 із застосуванням резервного методу у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Приймаючи оскаржуване рішення та коригуючи митну вартість товару, який ввозився на митну територію України, відповідач використав наявну у нього інформацію для товару-3 на рівні 3,9530 доларів США за 1 кг, для товару-4 на рівні 5,2200 доларів США за 1 кг.
Приймаючи оскаржуване рішення та коригуючи митну вартість товарів, який ввозився на митну територію України, відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаної/визначеної митної вартості, згідно подібних поставок декларації від 11.11.2024 року № UA209230/2024/105593, МД від 09.09.2024 року № UA205170/2024/25549, за основу для коригування митної вартості товару використано митне оформлення товарів, ввезених на митну територію України у наближений до митного оформлення час.
На підставі рішення, відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.11.2024 року №UA500500/2024/001162.
ТОВ «АТБ-Маркет» задекларувало товар, а митниця випустила його у вільний обіг за ЕМД від 12.11.2024 року № 24UA500500038425U3.
Відповідно до ст. 49, ч. 1, ч. 3 ст. 51, ч. 2 ст. 52 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Отже, передбачений перелік документів, які подаються разом з митної декларацію, які мають на меті встановити товар та визначити його вартість, вартість страхування, транспортування, упаковки, є вичерпним. У разі, коли декларантом надано повний перелік документів передбачених частиною 2 ст. 53 МК України, та можливо встановити повну, вірну ціну товару, складники, що впливають на формування його вартості, вимагати додаткові документи заборонено.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч. 2-4 ст. 57, ч. 1-2 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що митниця при митному оформленні товарів мала нарікання, що згідно з умовами п 4.2.6 зовнішньоекономічного контракту від 08.11.2019 № 3368-YM/CN Продавець зобов'язаний передати з товаром Покупцю засвідчену ним копію митної декларації країни відправника, однак до митного оформлення вона не надавалася; згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору.
Митниця вказувала, що наданий до митного оформлення страховий документ № 20455 від 22.08.2024 не відповідає умовам.
Згідно п.2.3. зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3368-YM/CN від 08.11.2019 року витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. В договорі не вказано про обов'язкове надання продавцем калькуляції вартості товарів, так як дана інформація є комерційною таємницею.
Згідно Міжнародних правил тлумачення Інкотермс-2010, за умовами поставки FOB: «Продавець не має жодного зобов'язання перед покупцем щодо укладення контракту (договору) страхування.» Отже, жодна зі сторін не зобов'язана складати договір обов'язкового страхування. Таким чином, мінімальне страхування не повинно покривати зазначену в договорі ціну плюс 10%. ТОВ «АТБ-маркет» здійснює добровільне страхування за Генеральним договором добровільного страхування вантажів № 04г0д від 11.03.2020р. Згідно Генерального договору добровільного страхування вантажів № 04г0д від 11.03.2020р., страховий тариф складає 0,29% від страхової суми. Отже наданий страховий поліс №20455 від 22.08.2024р. відповідає Міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів Інкотермс.
В доповненні до контракту від 23.07.2024 №334 зазначено що оплата здійснюється протягом 30 діб від погрузки вантажу на судно, згідно коносаменту №ZJSM24071019 від 30.07.2024 товар було завантажено на судно але до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи.
Листом № 1211/3 від 12.11.2024 року до митного оформлення ТОВ «АТБ-Маркет» було надано копію банківського платіжного документа, swift № б/н від 27.08.2024 року, на підтвердження здійснення оплати за товар.
Встановлено, що Одеською митницею при коригуванні митної вартості товару було використано інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за першим методом згідно за оформленням подібного товару, за раніше поданими ВМД, зокрема від 11.11.2024 року № UA209230/2024/105593, від 09.09.2024 року № UA205170/2024/25549.
Одеською митницею не пояснено використання раніше поданих ВМД від 11.11.2024 року № UA209230/2024/105593, від 09.09.2024 року № UA205170/2024/25549 при коригуванні митної вартості товарів заявлених ТОВ «АТБ-Маркет», не вказано, що є спільного у товарі, який заявлено до розмитнення ТОВ та товарами згідно ВМД від 11.11.2024 року № UA209230/2024/105593, від 09.09.2024 року № UA205170/2024/25549, чи співпадає виробник, умови постачання тощо.
Частинами 1, 2, 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, митниця не довела правомірність свого рішення, не обґрунтувала в чому саме, на її думку, розбіжності в документах поданих позивачем, не дають змогу визначити митну вартість товару за основним методом - за ціною товару, визначеною позивачем у інвойсі до контракту.
Суд вказує, що частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
На думку суду, позивачем було вірно проведено розрахунок митної вартості, відповідно до контракту, подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, вірно обрано метод визначення митної вартості товару.
При вирішенні спору, суд апеляційної інстанції враховує позиції Верховного Суду, зокрема, викладені у постановах від 14.11.2019 року у справі № 809/33/17, від 25.02.2021 року у справі № 815/6799/17, від 02.03.2021 року у справі № 809/857/17, від 12.03.2021 року у справі № 826/16699/16, 05.03.2021 року у справі № 823/1461/17, від 17.05.2022 року у справі № 814/1916/17, від 29.06.2022 року у справі № 1.380.2019.001524, від 21.06.2022 року у справі № 820/6811/16, від 08.06.2022 року у справі № 380/1197/20.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Встановлено, що позивачем заявлено при поданні позову клопотання щодо стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у сумі 15000,00 грн.
Згідно ч.1, ч. 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У якості доказу понесених витрат на правничу допомогу, ТОВ «АТБ-Маркет» надано договір про надання правової допомоги від 08.02.2019 року № 08/02-19/1, укладений з адвокатським об'єднанням «Альянс». Відповідно до наявного в матеріалах справи договору про надання правової допомоги, сторони домовились про представництво, надання інших видів правової допомог, зокрема підготовка позовної заяви, підготовка відповіді на відзив, участь адвоката у судових засіданнях.
Сторонами підписано додаткову угоду № 05/02/В-2 від 05.02.2025 року, якою визначено надання надання правничої допомоги при поданні позову ТОВ «АТБ-Маркет» до Одеської митниці при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000576/1 від 12.11.2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001162 від 12.11.2024 року.
Складено протокол № 12/02/25 від 12.02.2025 року про виконання робіт (надання послуг).
Згідно платіжної інструкції № 228529 від 06.02.2025 року ТОВ «АТБ-Маркет» сплатило АО «Альянс» 15000,00 грн. як оплату за послуги правничої допомоги.
Нормами КАС України визначено, що витратами на професійну правничу допомогу є витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, витрати понесені стороною як оплата на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, оплата за підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, оплата вартості послуг помічника адвоката, сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно частин 2, 3, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо. При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд враховував, що спірні правовідносини в цій справі є поширеними, судова практика та законодавства є послідовними, що підтверджується в т.ч. наведеною самим позивачем судовою практикою Верховного Суду щодо кожного з аргументів відповідача, наведеного в оскаржуваному рішенні відповідача, в силу чого формування правової позиції по справі не потребувало значних інтелектуальних зусиль та витрат часу.
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції, зокрема, представником позивача складена та підписана позовна заява з додатками, а також всі копії документів завірені представником позивача з дотриманням положень статті 94 КАС України.
Суд першої інстанції з певним обґрунтуванням суми, звернув увагу на складність спору, предмет спору, з встановленням необхідності залучення послуг адвоката, вірно визначив належну суму судових витрат на правову допомогу. Стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача з урахуванням складності справи, доведеності надання послуг, підлягають кошти у розмірі 5000,00 грн., що є витратами на правничу допомогу (підготовка, складання позовної заяви, подання пояснень), які у зв'язку з задоволення вимог позивача, підлягають відшкодуванню і таке стягнення слід проводити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 139, 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 року в справі №160/4726/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Н.А. Олефіренко