Справа № 595/2/26
Провадження № 1-кп/595/49/2026
про закінчення підготовчого провадження
та призначення судового розгляду
20 січня 2026 року місто Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
(в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
провівши у приміщенні суду підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211130000238 від 25 листопада 2025 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 289 КК України, -
На адресу Бучацького районного суду Тернопільської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211130000238 від 25 листопада 2025 року, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 289 КК України.
Ухвалою судді від 06 січня 2026 року по вказаному провадженню призначено підготовче судове засідання.
09 січня 2026 року до Бучацького районного суду Тернопільської області прокурором ОСОБА_3 подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 терміном на 60 днів. Подане клопотання прокурор мотивує тим, що ризики, які стали підставою для обрання до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати, а строк такого заходу забезпечення кримінального провадження закінчується 24 січня 2026 року. Зокрема, ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідка у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Відтак, застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання ризиків та забезпечення належної поведінки обвинуваченого та виконання ним своїх обов'язків.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України, а тому слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 не заперечили щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у підготовче судове засідання не прибули, однак подали до суду заяви, у яких просять підготовче судове засідання проводити без їх участі, проти призначення обвинувального акта до судового розгляду не заперечують.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, взявши до уваги заяви потерпілих, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду, виходячи з наступного.
Дане кримінальне провадження підсудне Бучацькому районному суду Тернопільської області.
Перешкод для закриття кримінального провадження не вбачається.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
Крім того, прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримав подане ним клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, оскільки ризики, які були наявні під час застосування запобіжного заходу, не зменшились.
Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання або домашній арешт. Вважає, що ризики, зазначені прокурором у письмовому клопотанні та підтримані у судовому засіданні, не знайшли свого підтвердження. Просив взяти до уваги те, що обвинувачений є молодою людиною, задовільно характеризується за місцем проживання, перебуває у цивільному шлюбі та має на вихованні малолітню дитину. Відтак, йому потрібно працювати, щоб забезпечити сім'ю, а, перебуваючи під вартою, він буде позбавлений такої можливості.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про продовження відносно нього строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтримав клопотання свого захисника про зміну запобіжного заходу, просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зазначив, що повністю визнає свою вину у має намір відшкодувати завдану потерпілим шкоду.
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження щодо заявлених клопотань, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Так, ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 27 листопада 2025 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено ОСОБА_4 заставу в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, з покладенням обов'язків, строк якого закінчується 24 січня 2026 року.
Згідно ч. ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, якими суд керується в силу вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності справжніх ознак того, що цього дійсно вимагає інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає правило про забезпечення права на свободу, закріплене в статті 5 Конвенції.
Отже, вирішуючи питання щодо необхідності продовження застосованого відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд оцінює та враховує: тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, їх суспільну небезпечність; покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим; дані про особу обвинуваченого.
Обставини даного кримінального провадження, на думку суду, дають достатні підстави припускати, що обвинувачений може здійснити спроби переховування від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
За таких обставин, суд вважає, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст.177 КПК, не можна визнавати недоведеним.
При встановленні наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, - впливу на свідка, потерпілого в даному кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України, відтак, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є підтвердженим.
Також, на думку суду, доведеним є ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що не свідчить про його правослухняну поведінку.
Суд також звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підорюваних чи обвинувачених кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного чи обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто, в даному випадку суд має зробити висновки прогнозованості характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Враховуючи вищевикладене, характер вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, суд вважає, що застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не зможе попередити наявні ризики, визначені ст. 177 КПК України, оскільки такі продовжують існувати.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, відтак клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на особисте зобов'язання або домашній арешт до задоволення не підлягає.
Крім цього суд звертає увагу, що стороною захисту не надано доказів того, що обвинувачений не може утримуватися під вартою.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор, дають відповідні і достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_4 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого на строк, що не перевищує 60 днів.
Підстав для зменшення розміру застави, визначеної ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 27 листопада 2025 року при обранні запобіжного заходу суд не вбачає, оскільки наявні обставини, які дають підстави вважати, що саме обраний судом розмір застави зможе достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, у зв'язку з чим розмір застави залишається у раніше визначеному судом розмірі - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 66560,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись главою 18 КПК України, ст. ст. 315-316 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211130000238 від 25 листопада 2025 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 289 КК України, у відкритому судовому засіданні на 27.01.2026 об 11:30 год. в приміщенні Бучацького районного суду Тернопільської області.
Викликати у судове засідання сторони кримінального провадження.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на особисте зобов'язання або домашній арешт - відмовити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Бучач Тернопільської області, жителю АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20 березня 2026 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , його захиснику, а також надіслати прокурору та начальнику ДУ «Чортківська УВП (№26)».
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 20 січня 2026 року о 14 год. 30 хв.
Суддя ОСОБА_1