Рішення від 08.01.2026 по справі 440/12830/25

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/12830/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бурми А.В.

представника позивача - Лейковської А.О.,

представника відповідача (Міністерство юстиції України) - Чемериса В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування подання, наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 , приватний виконавець) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відповідач 1, Департамент), Міністерства юстиції України (далі - Відповідач 2, Міністерство), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати подання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 12 серпня 2025 року № 115092/20.4.1/33-25 про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про зупинення діяльності приватного виконавця Скрипника В.Л.» №1995/7 від 16.09.2025, яким зупинена діяльність приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л., посвідчення № 0107, видане 27 жовтня 2017 року, строком на один місяць.

Наявність обставин, які свідчать про порушення відповідачами прав позивача, ОСОБА_1 пов'язує з фактом протиправності та необґрунтованістю оскаржуваних подання Департаменту та наказу Міністерства, якими зупинена його діяльність як приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області строком на один місяць. Пояснює, що у зв'язку із надходженням на рахунок приватного виконавця коштів від покупців майна, на виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» із проданого майна боржника знято арешт, а саме постановою про зняття арешту майна від 07.12.2021 ВП № 67202050 знято арешт з відповідних 13 транспортних засобів боржника (2 заставні ТЗ та 11 незаставних ТЗ). На підставі зазначеної постанови в Державний реєстр обтяжень рухомого майна внесені зміни до обтяження № 29421936 від 21.10.2021, шляхом виключення з об'єкта обтяження проданих транспортних засобів. В свою чергу, у зв'язку із неодноразовими усними зверненнями покупців відповідних транспортних засобів боржника з приводу питання про неможливість здійснення перереєстрації придбаних транспортних засобів, та враховуючи, що законодавство неякісно врегульовує питання реєстрації права власності на транспортні засоби, набуті в порядку ч. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», з метою захисту прав сторін виконавчого провадження та третіх осіб - покупців транспортних засобів, було вжито заходів у вигляді видачі покупцям відповідних транспортних засобів актів про проведені торги від 02.12.2021 ВП № 67202050 (окремо щодо кожного транспортного засобу, всього - 13 актів), які не є правочином або виконавчою дією, а лише фіксують відповідний юридичний факт продажу. Вважає, що складання таких актів жодним чином не призвело до порушень будь-яких прав та законних інтересів боржника чи стягувача, але водночас, видача відповідних актів, якими зафіксовано факт, забезпечило реалізацію покупцями їх права на реєстрацію придбаних транспортних засобів. Разом з тим, зазначає, що механізм реалізації арештованого майна, визначений ч. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», має певну законодавчу прогалину, оскільки не визначає на підставі якого документа покупець арештованого майна боржника після сплати за придбане майно та після зняття виконавцем арешту з нього зможе оформити своє право власності (при цьому, слід також враховувати, що укладення будь-якого правочину щодо переходу права власності від боржника до покупця майна є неможливим, оскільки ТОВ «ЕКСПРЕС ВАНТАЖ» перебуває в Єдиному реєстрі боржників). А отже, з метою недопущення порушення прав та законних інтересів покупців транспортних засобів боржника, які неодноразово зверталися з приводу питання про неможливість здійснення перереєстрації придбаних транспортних засобів, були складені відповідні 13 актів про проведені торги, що видані покупцям транспортних засобів боржника для забезпечення можливості подальшого переоформлення права власності на придбане майно. На думку позивача висновок Департаменту суперечить сам собі, адже, посилаючись на ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», якою прямо передбачено право виконавця складати акти у випадках, передбачених нормативно-правовими актами, стверджується при цьому про порушення такої норми через власне складання таких актів. Вказаними актами лише підтверджується факт реалізації арештованого майна у відповідності до процедури, передбаченої ч. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме факт продажу боржником, за погодженням зі стягувачем, відповідних транспортних засобів на користь третіх осіб, які є покупцями такого майна. А отже, як вважає позивач, навіть виходячи із суто процесуального аспекту, в результаті складання зазначених актів жодним чином не могли бути порушені вимоги частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», адже складання приватним виконавцем такого документа як акт для цілей підтвердження певних встановлених фактів або події передбачено безпосередньо нормами Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 і випадки, у яких виконавцю доцільно скласти такий акт вирішується самим виконавцем, виходячи з фактичних обставин. Також приватний виконавець посилається на ті обставини, що 12.11.2021 на адресу офісу приватного виконавця надійшов звіт про незалежну оцінку майна № 998 від 09.11.2021. Згідно положень Порядку реалізації арештованого майна було підготовлено та направлено до ДП «СЕТАМ» відповідні заявки на реалізацію арештованого майна ЗВП № 67208909, на підставі яких в грудні 2021 року на електронному торговому майданчику ДП «СЕТАМ» були опубліковані відповідні лоти з реалізації арештованих транспортних засобів боржника. 04.01.2022 на адресу офісу приватного виконавця надійшов лист ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» за вих. № 172 від 31.12.2021, в якому зазначено, що в ході внутрішньої перевірки звітів про оцінку майна, що були виконані суб'єктом оціночної діяльності ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» в період 01 листопада 2021 року по 30 грудня 2021 року, виявлено недоліки в Звіті про оцінку майна № 998 від 9.11.2021р. На вказаний лист 04.01.2022 було направлено на адресу ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» оригінал звіту про оцінку майна № 998 від 09.11.2021. У зв'язку із цим, враховуючи відсутність в матеріалах виконавчого провадження звіту про оцінку майна № 998 від 09.11.2021 керуючись ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», було винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій від 04.01.2022 ВП № 67202050, якою відкладено проведення виконавчих дій, зокрема проведення електронних торгів по лоту №№ 505310, 504737, 504736, 503905, 504731,506176, 506178, 506179, 506175, 505313, 506183, 504121, 505315, 503882, 506182, 505304 з реалізації майна боржника на 10 робочих днів. В подальшому, з підстав відсутності в матеріалах виконавчого провадження звіту про оцінку майна № 998 від 09.11.2021, по мірі того як передбачений законом строк відкладення в межах відповідної виконавчої дії завершувався, виносилася нова постанова про відкладення вчинення виконавчих дій на строк до 10 робочих днів. Згідно повідомлення ДП «СЕТАМ» від 25.02.2022, у зв'язку із введенням на території України правового режиму воєнного стану та відповідними технічними причинами всі аукціони, які проходять в системі OpenMarket-CETAM, зупинені. Після поновлення аукціонів, 23.05.2022 на адресу ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» направлено лист із вимогою терміново повідомити чи проведено доопрацювання звіту про оцінку майна № 998 від 09.11.2021, у відповідь на який отримано лист, в якому директором ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» що станом на 23.05.2022 звіт про майна не доопрацьований. В подальшому на адресу ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» повторно неодноразово направлялися листи із вимогою терміново повідомити чи проведено доопрацювання звіту про оцінку майна № 998 від 09.11.2021, у відповідь на які отримано відповіді, аналогічні попередній. Відтак, знову були винесені відповідні постанови про відкладення вчинення виконавчих дій (перші з яких на паперових носіях у зв'язку із ще не відновленням на той момент роботи АСВП). Позивач зазначає, що за змістом частини 1 статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Як вважає приватний виконавець, цілком очевидно, що слово «тощо» вказує про відкритий перелік, який є неповним і може бути продовжений. Тобто, передбачене даною статтею право виконавця щодо відкладення виконавчих дій залежить виключно від рішення самого виконавця, яке, в свою чергу, ґрунтується на фактичних обставинах справи, що мають місце у виконавчому провадженні, оцінку яким надає також лише сам виконавець. А тому, висновок Відповідачів про те, що відповідні постанови про відкладення проведення виконавчих дій були винесені «без наявності підстав, визначених частиною першою статті 32 Закону» є таким, що суперечить власне положенням даної статті, адже вказана норма не містить вичерпного переліку підстав. Те, що у даному випадку начебто не було підстав для відкладення вчинення виконавчих дій - є лише суб'єктивним переконанням Відповідачів. Позивач пояснює, що враховуючи те, що на момент направлення суб'єкту оціночної діяльності звіту на доопрацювання вже були призначені електронні торги з реалізації транспортних засобів боржника за стартовими цінами, що були визначені цим же звітом про оцінку, за відсутності можливості зняти майно з реалізації, допущення виконавцем проведення за таких умов торгів - було б безумовним порушенням прав сторін виконавчого провадження та потенційних покупців, адже реалізація майна за визначеною у звіті вартістю, яка не відповідає дійсності, та в цілому на підставі звіту, в якому допущено помилки, про які наголошено самим же оцінювачем, це було б безумною підставою для визнання таких торів недійсними. Саме тому і було прийнято єдине розумне та доцільне у такому випадку рішення -про відкладення проведення виконавчих дій, що автоматично зумовило зупинення електронних торгів. Навіть у разі відсутності прямої вказівки закону щодо вчинення/невчинення виконавчих дій приватним виконавець має виходити із пріоритету захисту прав учасника виконавчого провадження. ОСОБА_1 у позовній заяві наголошує на тому, що протягом всього часу здійснення відкладення проведення виконавчих дій, зокрема щодо проведення електронних торгів з реалізації транспортних засобів боржника, не було жодної скарги ні від боржника, ні від стягувача з цього приводу, ні від будь-яких інших осіб, а отже, і відсутні підстави вбачати порушення чиїхось прав в даному випадку. На думку позивача наказ Міністерства юстиції України «Про зупинення діяльності приватного виконавця Скрипника В.Л.» № 1995/7 від 16.09.2025 не відповідає загальним вимогам до актів індивідуальної дії та всупереч підпункт 4 пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» не містить мотивів обґрунтування грубості порушення, зміст акта ґрунтується виключно на фактичних обставинах та формальному посиланні на Закони України, а отже просить позов задовольнити.

Одночасно з пред'явленням позову ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову (вхідний № 68691/25 від 17.09.2025) шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України «Про зупинення діяльності приватного виконавця Скрипника В.Л.» № 1995/7 від 16.09.2025, яким зупинена діяльність приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л., посвідчення № 0107, видане 27 жовтня 2017 року, строком на один місяць, до набрання законної сили судовим рішенням у справі, в межах якої судом буде вирішено питання правомірності наказу Міністерства юстиції України «Про зупинення діяльності приватного виконавця Скрипника В.Л.» № 1995/7 від 16.09.2025.

19.09.2025 Полтавським окружним адміністративним судом постановлена ухвала про відмову ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову (вхідний № 68691/25 від 17.09.2025), поданої одночасно з пред'явленням адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу та подання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/12830/25. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 12:00 год. 15 жовтня 2025 року.

10.10.2025 судом отриманий відзив Міністерства юстиції України на позовну заяву по справі 440/12830/25, яким відповідач 2 просить у задоволенні позову приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипнику В.Л. до Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування подання, визнання протиправним та скасування наказу - відмовити в повному обсязі. У відзиві посилається, зокрема, на те, що положення підпункту 4 пункту 61 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1403 та розділу V Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, є спеціальними нормами, які регулюють порядок здійснення Міністерством контролю за діяльністю приватних виконавців у період дії на території України воєнного стану. Відповідач 1 зазначає, що положеннями частини восьмої статті 26 Закону № 1404 не передбачено складання виконавцем, у разі реалізації боржником майна відповідно до цієї статті акту про проведені торги. Згідно статті 13 Закону № 1404 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Доводи Позивача про те, що акти про проведені торги (без проведення таких торгів) видавались ним з метою недопущення порушення прав та законних інтересів покупців транспортних засобів Відповідач 1 вважає неприйнятними, оскільки, за відсутності встановлених законом підстав, складення таких актів виходить за межі його повноважень. Тобто, враховуючи, що складання виконавцем акту про проведені торги при реалізації майна боржником не передбачено Законом № 1404 та іншими нормативно - правовими актами, Міністерством правомірно зроблено висновок, що при складанні у виконавчому провадженні № 67202050 актів про проведені торги від 02.12.2021 приватним виконавцем порушено вимоги частини першої статті 13 Закону № 1404. Також Міністерство зазначає, що відповідно до частини першої статті 61 зазначеного Закону реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено обороноздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною. Відповідно до змісту положень пункту 2 розділу ХІ Порядку реалізації арештованого майна, підставою для зупинення електронного аукціону є відкладення проведення виконавчих дій. У разі надходження постанови виконавця про відкладення проведення виконавчих дій організатор зобов'язаний негайно зупинити електронний аукціон та поновити його при закінченні строку відкладення проведення виконавчих дій. Частиною першою статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Статтею 13 цього Закону передбачена можливість рецензування звіту про оцінку майна, яке відповідно до змісту положень частини першої цієї статті здійснюється, зокрема, на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, а також за власної ініціативи суб'єктом оціночної діяльності. При цьому законодавством не передбачено повернення суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання складеного ним звіту на доопрацювання. Враховуючи положення частини першої статті 32 Закону № 1404, Міністерство зауважує, що підставою для відкладення проведення виконавчих дій є обставини, які перешкоджають проведенню виконавчих дій. Згідно з постановами приватного виконавця Скрипника В.Л. про відкладення проведення виконавчих дій електронні аукціони з продажу транспортних засобів відкладено у зв'язку з відсутністю в матеріалах виконавчого провадження звіту про оцінку. Тому Міністерство робить висновок, що з огляду на це та враховуючи, що законодавством не передбачено повернення суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання складеного ним звіту, а також зупинення вчинення дій щодо реалізації майна боржника у разі виникнення питань, пов'язаних з його оцінкою, слід зазначити, що постанови про відкладення проведення виконавчих дій винесені приватним виконавцем у виконавчому провадженні № 67202050 без наявності підстав, визначених частиною першою статті 32 Закону № 1404. Безпідставне відкладення приватним виконавцем у цьому виконавчому провадженні проведення виконавчих дій у продовж трьох років свідчить про порушення ним принципів та засад обов'язковості виконання рішень та розумності строків виконавчого провадження, передбачених пунктами 5, 8 частини першої статті 4 Закону № 1403, пунктами 2, 7 частини першої статті 2 Закону № 1404. Отже, на думку відповідача 1, висновок Міністерства про порушення, допущені приватним виконавцем Скрипником В.Л. у виконавчому провадженні № 67202050, є обґрунтованим, оскільки відкладення виконавчих дій відбулося без наявності підстав, передбачених частиною першою статті 32 Закону № 1404, а аргументи Позивача про нібито суб'єктивну оцінку з боку Відповідача не мають доказового підґрунтя є безпідставним та не підтвердженими. На Міністерство покладено превентивну функцію, зокрема щодо організації і контролю відповідно до законодавства державного регулювання діяльності приватних виконавців та у разі необхідності притягнення їх до відповідальності. Отже, зазначає Міністерство, визначення грубості порушення законодавства у діяльності приватного виконавця є дискреційним повноваженням членів Дисциплінарної комісії та Міністерства і питання правильності його застосування не може бути досліджено адміністративним судом, оскільки буде втручанням у повноваження органу контролю, якими вони наділені в силу закону. Подання, як стверджує відповідач, є носієм доказової інформації про можливі порушення приватним виконавцем законодавства, а тому оцінка подання, може бути надана у межах відповідного провадження про притягнення приватного виконавця до юридичної відповідальності. Отже, спірне Подання не може вважатися рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для Позивача, тому така довідка не може бути предметом спору у цій справі. У Наказі Міністерства чітко зазначено, які саме порушення вчинено приватним виконавцем. Тому, твердження Позивача щодо невмотивованості Наказу Міністерства є безпідставним, оскільки порушення, які встановлені і зазначені в Наказі і є належним обґрунтуванням згідно підпункту 4 пункту 61 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1403. Враховуючи викладене, на думку відповідача, у Поданні та Наказі викладено достатнє вмотивоване обґрунтування грубості порушення Позивачем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків та, як наслідок, відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 , у зв'язку із їх необґрунтованістю. Таким чином, як вважає відповідач, Наказ Міністерства видано в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а вимоги Позивача щодо його скасування та визнання протиправним є безпідставними, що є додатковою підставою для відмови у задоволенні позову.

14.10.2025 позивачем до суду надано відповідь на відзив, в якому він зазначив, що подання Департаменту є першопричиною зупинення діяльності приватного виконавця строком на один місяць і саме в такому поданні міститься рішення директора Департаменту про те, що «діяльність приватного виконавця підлягає зупиненню строком на один місяць на підставі підпункту 4 пункту 61 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону», яке направляється на погодження Дисциплінарної комісії приватних виконавців. В свою чергу, члени Дисциплінарної комісії приватних виконавців обирають чи погоджувати, чи не погоджувати направлене їм подання Департаменту. Позивач також стверджує, що з оскаржуваного акта вбачається, що Міністерство юстиції України не обґрунтувало жодним чином грубість вчиненого «порушення», не навело зрозумілі та переконливі мотиви прийняття контролюючим органом рішення про наявність в діях Позивача ознак саме грубого порушення та не зазначило критерії, які взяті до уваги в конкретному випадку та які власне і стали визначальними для кваліфікації відповідного діяння як грубе порушення, обмежившись лише тезою про те, що: «Зазначені порушення, а також порушення вимог частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» свідчать про те, що при здійсненні діяльності приватний виконавець не дотримується принципу та засад законності, передбачених пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», пунктом 3 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», а також порушує вимоги частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якими заходи примусового виконання рішень мають здійснюватися виконавцем неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі, у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Зазначене має ознаки грубого порушення приватним виконавцем Скрипником В.Л. вимог законодавства з примусового виконання рішень.» Як стверджує позивач у даному випадку «визначення грубості порушення законодавства у діяльності приватного виконавця» апріорі не може бути віднесено до дискреційних повноважень, адже це не право суб'єкта владних повноважень на їх встановлення, а обов'язок, і за наслідками реалізації такого обов'язку у контролюючого органу, у разі встановлення ознак саме «грубого порушення», виникає право на зупинення діяльності приватного виконавця строком на один місяць. Пояснює, що суттєвою ознакою грубого порушення є його характер та обов'язкова наявність негативних наслідків такого порушення. На відміну від грубого порушення законодавства звичайні порушення не породжують негативних наслідків», але тим не менш, чомусь оскаржуваний наказ не розкриває зміст грубості вчинених Позивачем «порушень» крізь призму зазначених Відповідачем критеріїв, в тому числі не містить обґрунтування в чому ж полягають негативні наслідки таких дій, які є «суттєвою ознакою грубого порушення». Таким чином, оцінюючи обидва спірних рішення Відповідачів, позивач виснує, що такі рішення не відповідають критеріям обґрунтованості, оскільки зміст оскаржуваних рішень фактично є лише констатацією наявності, на думку Відповідачів, в діях Позивача порушень, без наведеного обґрунтування такого висновку. Що стосується питання відкладення приватним виконавцем проведення виконавчих дій, то на думку позивача, Відповідачем у відзиві не наведено жодного нового аргументу, а також не спростовано доводів Позивача, викладених у позовній заяві з цього приводу. Аналогічним чином як із видачею актів, Відповідачами в оскаржуваних рішеннях не зазначено про наявність будь-яких негативних наслідків від дій приватного виконавця, а отже, за логікою самого ж Міністерства юстиції, останнім не обґрунтовано наявність ознак грубого «порушення». Позивач додатково зазначає, що Відповідач у відзиві, аналогічним чином як і в оскаржуваному наказі, стверджує про наявність в діях Позивача «порушення» з підстав того, що Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не передбачено повернення суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання складеного ним звіту на доопрацювання. Разом з тим, враховуючи факт залучення приватним виконавцем суб'єкта оціночної діяльності для часті у виконавчому провадженні, у даному випадку Позивач не є особою, на яку розповсюджується сфера дії вказаного закону. Натомість, дії приватного виконавця не можуть оцінюватися через призму оцінку правомірності дій суб'єкта оціночної діяльності. Тому вважає, що приватним виконавцем було прийнято єдине правильне у даному випадку рішення про відкладення вчинення виконавчих дій (в т.ч. проведення електронних торгів) до завершення вирішення питання щодо можливості подальшого використання підготовленого оцінювачем звіту про оцінку, яким визначено вартість майна, виставленого на такі електронні торги, та в якому суб'єктом оціночної діяльності були виявлені недоліки та помилки, які могли вплинули на кінцевий результат оцінки.

Відповідач - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, правом надання відзиву у встановлений судом строк не скористався.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду, постановленою в підготовчому засіданні 15.10.2025 без оформлення окремого документа, зазначеною у протоколі судового засідання, керуючись приписами ст.180,183 КАС встановлений наступний порядок з'ясування обставин справи та дослідження доказів під час розгляду справи по суті: дослідження письмових доказів. Закрите підготовче провадження в справі № 440/12830/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування подання, наказу. Призначено справу №440/12830/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування подання, наказу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду на 10:00 29 жовтня 2025 року.

10.12.2025 судом на підставі статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 22.12.2025 о 16:00 год.

В судовому засіданні 22.12.2025 року судом постановлена ухвала про поновлення судового розгляду. З метою отримання додаткових доказів від представника позивача та надання ґрунтовних пояснень представником відповідача Міністерства юстиції України у справі оголошена перерва до 12:00 год. 30 грудня 2025 року.

30.12.2025 судом на підставі статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 08.01.2026 о 12:30 год.

У вступному слові представник позивача просив суд задовольнити позов, визнати протиправним та скасувати подання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 12 серпня 2025 року № 115092/20.4.1/33-25 та наказ Міністерства юстиції України «Про зупинення діяльності приватного виконавця Скрипника В.Л.» №1995/7 від 16.09.2025, з підстав та мотивів викладених в адміністративному позові та у відповіді на відзив.

Представник відповідача - Міністерства юстиції України у вступному слові просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на обставини, наведені у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача - Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не подавав, був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, відтак керуючись статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства ухвалою постановленою в судовому засіданні без оформлення окремого документа, судом вирішено продовжити розгляд справи по суті.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази надані сторонами, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області, посвідчення № 0107, видане 27 жовтня 2017 року /а.с. 99 (зворот); т.1/.

На виконанні у приватного виконавця Скрипника В.Л. перебувало зведене виконавче провадження № 67208909 про стягнення з ТОВ «Експрес вантаж» на користь АТ «Полтава-банк» коштів, до складу якого входять виконавчі провадження:

- № 67201849 з примусового виконання наказу від 12.10.2021 № 875/2751/21, виданого Східним апеляційним господарським судом, про стягнення з ТОВ «Експрес вантаж» на користь АТ «Полтава-банк» 1135,00 грн судового збору (дата відкриття: 20.10.2021);

- № 67201962 з примусового виконання наказу від 12.10.2021 № 875/2751/21, виданого Східним апеляційним господарським судом, про стягнення з ТОВ «Експрес вантаж» на користь АТ «Полтава-банк» третейського збору в розмірі 21 965,64 грн (дата відкриття: 20.10.2021);

- № 67202050 з примусового виконання наказу від 12.10.2021 № 875/2751/21, виданого Східним апеляційним господарським судом, про стягнення з ТОВ «Експрес вантаж» на користь АТ «Полтава-банк» заборгованості у розмірі 3 893 127,63 грн (дата відкриття: 20.10.2021), що підтверджується постановою про обєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 20.01.2021 у ВП № 67202050 відомостями облікової картки на зведене виконавче провадження № 67208909 /а.с. 34, 37 (зворот); т.1/.

Приватним виконавцем Скрипником В.Л. 21.10.2021 у виконавчому провадженні № 67202050 винесена постанова про арешт майна боржника, якою накладено арешт на 29 транспортних засобів боржника /а.с. 38; т.1/, а саме:

1) BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 (далі - транспортний засіб № 1);

2) MAN, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 (далі - транспортний засіб № 2);

3) OZGUL, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 (далі - транспортний засіб № 3);

4) OZGUL, реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_8 (далі - транспортний засіб № 4);

5) MAN, реєстраційний номер НОМЕР_9 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_10 (далі - транспортний засіб № 5);

6) MAN, реєстраційний номер НОМЕР_11 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_12 (далі - транспортний засіб № 6);

7) MEGA, реєстраційний номер НОМЕР_13 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_14 (далі - транспортний засіб № 7);

8) MEGA, реєстраційний номер НОМЕР_15 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_16 (далі - транспортний засіб № 8);

9) FLIEGL, реєстраційний номер НОМЕР_17 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_18 (далі - транспортний засіб № 9);

10) MAN, реєстраційний номер НОМЕР_19 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_20 (далі - транспортний засіб № 10);

11) BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_21 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_22 (далі - транспортний засіб № 11);

12) MEGA, реєстраційний номер НОМЕР_23 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_24 (далі - транспортний засіб № 12);

13) RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_25 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_26 (далі - транспортний засіб № 13);

14) BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_27 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_28 (далі - транспортний засіб № 14);

15) MEGA, реєстраційний номер НОМЕР_29 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_30 (далі - транспортний засіб № 15);

16) MAN, реєстраційний номер НОМЕР_31 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_32 (далі - транспортний засіб № 16);

17) RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_33 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_34 (далі - транспортний засіб № 17);

18) MAN, реєстраційний номер НОМЕР_35 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_36 (далі - транспортний засіб № 18);

19) WIELTON, реєстраційний номер НОМЕР_37 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_38 (далі - транспортний засіб № 19);

20) MAN, реєстраційний номер НОМЕР_39 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_40 (далі - транспортний засіб № 20);

21) OZGUL, реєстраційний номер НОМЕР_41 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_42 (далі - транспортний засіб № 21);

22) MAN, реєстраційний номер НОМЕР_43 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_44 (далі - транспортний засіб № 22);

23) MAN, реєстраційний номер НОМЕР_45 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_46 (далі - транспортний засіб № 23);

24) MEGA, реєстраційний номер НОМЕР_47 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_48 (далі - транспортний засіб № 24);

25) MAN, реєстраційний номер НОМЕР_49 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_50 (далі - транспортний засіб № 25);

26) MAN, реєстраційний номер НОМЕР_51 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_52 (далі - транспортний засіб № 26);

27) MAN, реєстраційний номер НОМЕР_53 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_54 (далі - транспортний засіб № 27);

28) MEGA, реєстраційний номер НОМЕР_55 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_56 (далі - транспортний засіб № 28);

29) OZGUL, реєстраційний номер НОМЕР_57 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_58 (далі - транспортний засіб № 29).

Згідно відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна транспортні засоби №№ 1, 3, 4, 5, 7, 10, 14, 15, 19, 21, 22, 23, 24, 25, 28, 29 перебували в обтяженні, яке зареєстроване 07.07.2020 за № 27920198, згідно договору застави від 07.07.2020 № 1077, обтяжувач: АТ «Полтава-Банк» /а.с. 41 (зворот); т.1/.

Транспортні засоби №№ 13, 17 перебували в обтяженні, зареєстрованому 15.07.2020 за № 27939589, згідно договору застави від 13.07.2020 № 22/20-ДЗ, обтяжувач: АТ «Креді Агріколь Банк» /а.с. 41; т.1/.

Постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 03.11.2021 приватним виконавцем накладено арешт на транспортні засоби №№ 2, 6, 8, 9, 11, 12, 16, 18, 20, 26, 27 /а.с. 43; т.1/.

Також 03.11.2021 приватним виконавцем винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою накладено арешт на транспортні засоби №№ 13, 17 /а.с. 45-46; т.1/.

Крім цього 03.11.2021 приватним виконавцем винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою накладено арешт на транспортні засоби №№ 1, 3, 4, 5, 7, 21, 24 /а.с. 47; т.1/.

03.11.2021 приватним виконавцем винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою накладено арешт на транспортні засоби №№ 10, 14, 15, 19, 22, 23, 25, 28, 29 /а.с. 49; т.1/.

05.11.2021 приватному виконавцю надійшла заява боржника - ТОВ «Експрес Вантаж» датована 04.11.2021 про недосягнення згоди щодо вартості арештованого майна, транспортних засобів: №№ 1, 3, 4, 5, 7, 10, 14, 15, 19, 21, 22, 23, 24, 25, 28, 29 /а.с. 71 (зворот); т.1/.

05.11.2021 приватним виконавцем у ВП № 67202050 винесена постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» в особі директора Скобкіна Д.С., який має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 24.04.2020 № 336/20, виданого Фондом державного майна України у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу № 875/2751/21 виданого 12.10.2021 Східним апеляційним господарським судом. Попереджено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» в особі директора Скобкіна Д.С. про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

З постановою суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» в особі директора Скобкіна Д.С. ознайомлений під підпис 05.11.2011 /а.с. 72 (зворот); т.1/.

12.11.2021 на адресу приватного виконавця надійшов звіт ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» від 09.11.2021 № 998 про вартість транспортних засобів №№ 1, 3, 4, 5, 7, 10, 14, 15, 19, 21, 22, 23, 24, 25, 28, 29 (далі - звіт про оцінку майна) /а.с. 232; т1/.

Приватним виконавцем Скрипником В.Л. 15.11.2021 до АТ «Креді Агріколь Банк» надісланий лист щодо надання згоди на реалізацію заставленого майна боржника (транспортні засоби №№ 13, 17) /а.с. 50; т. 1/.

АТ «Креді Агріколь Банк» листом від 22.11.2021 повідомив приватного виконавця Скрипника В.Л. про надання згоди на реалізацію заставного майна боржника та про залишок заборгованості боржника /а.с. 55 (зворот); т.1/.

На адресу приватного виконавця Скрипника В.Л. 16.11.2021 надійшла заява боржника щодо надання згоди на реалізацію транспортних засобів №№ 2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 20, 26, 27 відповідно до частини восьмої статті 26 Закону № 1404 /а.с. 51; т. 1/.

12.11.2021 за № 32043 приватним виконавцем направлено ТОВ «Експрес Вантаж» та АТ «Полтава-банк» повідомлення про визначення вартості майна //а.с. 75; т.1/.

Приватним виконавцем Скрипником В.Л. 17.11.2021 до АТ «Полтава-банк» надісланий лист щодо надання згоди на реалізацію транспортних засобів боржника /а.с. 54 (зворот); т.1/.

Листом від 18.11.2021 АТ «Полтава-банк» повідомив приватного виконавця Скрипника В.Л. про надання згоди на реалізацію транспортних засобів /а.с. 54; т.1/.

На адресу приватного виконавця Скрипника В.Л. 01.12.2021 надійшли заява ТОВ «Арендатор Групп» про згоду придбати транспортні засоби №№ 2, 6, 8, 9, 11, 12, 16, 18, 20, 26, 27 за загальною ціною 310 000,00 гривень, а також заява ОСОБА_2 про згоду придбати транспортні засоби №№ 13, 17 за загальною ціною 190 000,00 гривень /а.с. 56, 58; т.1/.

На рахунок приватного виконавця Скрипника В.Л. 01.12.2021 від АТ «Арендатор Групп» надійшли кошти в сумі 310 000,00 гривень та 02.12.2021 від ОСОБА_2 в сумі 190 000 гривень /а.с. 58 (зворот), 60 (зворот); т.1/.

02.12.2021 приватним виконавцем у виконавчому провадженні № 67202050 складено 13 актів про проведення торгів, на підтвердження факту реалізації транспортних засобів №№ 2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 17, 16, 18, 20, 26, 27 /а.с. 61-67; т.1/.

07.12.2021 приватним виконавцем у виконавчому провадженні № 67202050 винесена постанова про зняття арешту з майна, якою знято арешт з транспортних засобів №№ 2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 17, 16, 18, 20, 26, 27 /а.с. 239; т.1/.

Згідно відомостей вебсайту державного підприємства «СЕТАМ» приватним виконавцем передано на реалізацію транспортні засоби №№ 1, 3, 4, 5, 7, 10, 14, 15, 19, 21, 22, 23, 24, 25, 28, 29 (лоти № 503839, 503851, 503812, 503738, 504736, 505310, 504737, 504731, 503881, 503869, 504121, 505313, 505315, 503882,505304, 50390) /а.с. 76-77; т.1/.

Сторонами не заперечується та обставина, що перші торги з реалізації транспортних засобів №№ 1, 3, 4, 5, 7, 10, 14, 15, 19, 21, 22, 23, 24, 25, 28, 29 не відбулись (протоколи від 30.12.2021), у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.

На адресу приватного виконавця 04.01.2022 надійшов лист ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» від 31.12.2021 р. вихідний № 172 про повернення на доопрацювання звіту про оцінку майна в зв'язку з виявленими недоліками в Звіті про оцінку майна № 998 від 09.11.2021 /а.с. 78 (зворот); т.1/.

Листом від 04.01.2022 вихідний № 4 приватним виконавцем звіт про оцінку майна № 998 від 09.11.2021 повернутий ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» на доопрацювання.

04.01.2022 приватним виконавцем у виконавчому провадженні № 67202050 винесена постанова про відкладення проведення виконавчих дій, якою відкладено проведення електронного аукціону по лотах № 505310, 504737, 504736, 503905, 504731, 506176, 506178, 506179, 506175, 505313, 506183, 504121, 505315, 503882, 506182, 505304 з реалізації майна боржника /а.с. 79; т.1/.

У мотивувальній частині цієї постанови приватним виконавцем зазначено, що звіт про оцінку майна в матеріалах виконавчого провадження відсутній.

У подальшому з зазначених підстав постанови про відкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 67202050 виносились приватним виконавцем 19.01.2022, 01.02.2022, 14.02.2022, 13.07.2022, 13.07.2022, 13.07.2022, 13.07.2022, 18.07.2022, 01.08.2022, 15.08.2022, 29.08.2022, 26.09.2022, 12.10.2022, 01.11.2022, 15.11.2022, 28.11.2022, 12.12.2022, 26.12.2022, 06.01.2023, 23.01.2023, 06.02.2023, 20.02.2023, 07.03.2023, 21.03.2023, 04.04.2023, 17.04.2023, 01.05.2023, 16.05.2023, 30.05.2023, 13.06.2023, 27.06.2023, 07.07.2023, 21.07.2023, 07.08.2023, 21.08.2023, 04.09.2023, 18.09.2023, 02.10.2023, 16.10.2023, 30.10.2023, 13.11.2023, 27.11.2023, 11.12.2023, 25.12.2023, 08.01.2024, 22.01.2024, 05.02.2024, 19.02.2024, 04.03.2024, 18.03.2024, 01.04.2024, 15.04.2024, 29.04.2024, 13.05.2024, 27.05.2024, 10.06.2024, 24.06.2024, 08.07.2024, 22.07.2024, 05.08.2024, 19.08.2024, 02.09.2024, 16.09.2024, 30.09.2024, 14.10.2024, 28.10.2024, 11.11.2024, 25.11.2024, 09.12.2024, 21.01.2025, 03.02.2025 /а.с. 68-251; т.2, а.с. 1-47; т.3/.

На листи приватного виконавця від 23.05.2022, 16.06.2022, 17.08.2022 адресовані ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» про стан доопрацювання звіту про оцінку майна № 998 від 09.11.2021, суб'єктом оціночної діяльності, призначеним для участі у виконавчому провадженні, 23.05.2022, 17.06.2022 06.10.2022 надано відповіді, в яких з посиланням на те, що ТПП України засвідчила форс-мажорі обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, звіт про оцінку майна не доопрацьований, спрогнозувати точну дату завершення доопрацювання звіту № 998 від 09.11.2021 неможливо /а.с. 81, 83 (зворот), 84; т.1/.

На підставі постанови Господарського суду Полтавської області від 03.10.2024 у справі № 917/110/22, якою визнано ТОВ «Експрес вантаж» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, 11.02.2025 приватним виконавцем Скрипником В.Л. у виконавчому провадженні № 67202050 винесена постанова про зняття арешту з майна, відповідно до якої припинені електронні торги по лотам № 505310, 504737, 504736, 503905, 504731, 506176, 506178, 506179, 506175, 505313, 506183, 504121, 505315, 503882, 506182, 505304 /а.с. 89-90; т.1/.

На розгляді у Міністерстві юстиції України перебували звернення арбітражного керуючого Борових І.А. від 12.04.2025, від 24.04.2025, щодо неправомірних дій приватного виконавця при здійсненні зведеного виконавчого провадження № 67208909 /а.с. 214-216/.

01.05.2025 за № 61802/63260-33-25/20.4.1 Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відповідно до абзацу третього пункту 1 розділу V Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, звернувся до приватного виконавця Володимира Скрипника з запитом щодо надання інформації та копій документів з пропозицією надати матеріали зведеного виконавчого провадження № 67208909 та пояснення, що стосуються зазначених запитів /а.с. 12; т.1/.

Листом від 07.05.2025 за № 22118 приватним виконавцем Скрипником В.Л. Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надані пояснення по зведеному виконавчому провадженню № 67208909, до яких додані копії матеріалів /а.с. 13-20; т.1/.

12.08.2025 Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції за підписом директора Департаменту підготовлене та надіслано до Дисциплінарної комісії приватних виконавців Подання № 115092/20.4.1/33-25 про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, прохальна частина якого містить пропозицію погодити подання про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. строком на один місяць на підставі підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» /а.с. 20 (зворот)-25; т.1/.

Листом від 13.08.2025 за № 39539 приватним виконавцем Скрипником В.Л. надані додаткові пояснення членам Дисциплінарної комісії приватних виконавців по зведеному виконавчому провадженню № 67208909 /а.с. 26-28; т. 1/.

16.09.2025 Міністерством юстиції України підготовлений та виданий Наказ № 1995/7 «Про зупинення діяльності приватного виконавця Скрипника В.Л.», яким відповідно до підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», яким зупинена діяльність приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л., посвідчення № 0107, видане 27 жовтня 2017 року, строком на один місяць /а.с. 28 (зворот)-33; т.1/.

Не погодившись із правомірністю висновків перевірки дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків на підставі відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження та виданими за її наслідками Поданням Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції від 12.08.2025 № 115092/20.4.1/33-25 про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича (далі - Подання) та Наказом Міністерства юстиції України від 16.09.2025 № 1995/7 «Про зупинення діяльності приватного виконавця Скрипника В.Л.» (далі - Наказ), позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить визнати зазначені Подання та Наказ протиправними та скасувати їх.

Отже спір у цій справі виник у зв'язку із накладенням стягнення на приватного виконавця у вигляді зупинення його діяльності строком на один місяць.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Основоположний принцип верховенства права визнається одним із фундаментальних та непорушних ідеалів сучасних демократій, якого мають дотримуватися усі без винятку інституції громадянського суспільства.

У своєму Рішенні № 15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Принцип законності вимагає, аби під час виконавчого провадження виконавець неухильно додержувався вимог Конституції України, цього Закону, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Виконавець зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено провести виконавче провадження та забезпечити прийняття законних і неупереджених рішень.

Така засада виконавчого провадження як справедливість, неупередженість та об'єктивність означає наступне. Принцип справедливості є важливим в усіх сферах юридичної діяльності - як у нормотворчості, так і при примусовому виконанні рішення в процесі виконавчого провадження.

Принцип справедливості конкретизується у інших принципах, наприклад, у принципі рівності.

Суть справедливості полягає у послідовому (тобто неупередженому, об'єктивному) застосуванні виконавцем положень і норм Закону № 1404-VІІІ.

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону № 1404-VІІІ).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 2 червня 2016 року № 1403-VIII (далі - Закон № 1403-VIII).

Статтею 1 Закону № 1403-VIII передбачено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 1403-VIII правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.

Нормою статті 3 Закону № 1403-VIII встановлено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно статті 4 Закону № 1403-VIII діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 5) обов'язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.

За приписами частини 1 статті 5 Закону № 1403-VIII державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.

Статтею 17 Закону № 1403-VIII передбачені повноваження Міністерства юстиції України при здійсненні державного регулювання діяльності приватного виконавця, згідно із пунктами 8, 10, 11 частини першої якої, Міністерство юстиції України, зокрема, здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця; вводить в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення; зупиняє та припиняє право на здійснення діяльності приватного виконавця.

За приписами частини 1 статті 34 Закону № 1403-VIII контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Статтею 37 Закону № 1403-VIII встановлено, що приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до підпункту 3 пункту 6-1 розділу IV Закону № 1403-VIII під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців не проводяться, крім передбачених підпунктом 9 цього пункту перевірок приватних виконавців, стосовно яких є сумніви щодо факту здійснення ними своєї діяльності в офісі приватного виконавця. У разі якщо на день введення воєнного стану позапланова перевірка діяльності приватного виконавця не була проведена, така перевірка проводиться в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, після припинення або скасування воєнного стану за письмовим зверненням учасника виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця;

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який з урахуванням наступних указів Президента України продовжує діяти.

Механізм здійснення Міністерством юстиції України перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, зокрема стану додержання Конституції України, вимог законів України, указів Президента України та постанов Верховної Ради України, ухвалених відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра юстиції України, та організації роботи щодо їх виконання, дотримання державними і приватними виконавцями порядку та строків вчинення виконавчих дій, виконання правил діловодства, визначає Порядок проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затверджений наказ Міністерства юстиції України від 22 жовтня 2018 року № 3284/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2018 р. за № 1195/32647) (далі - Порядок № 3284/5).

Особливості здійснення Міністерством юстиції України контролю за діяльністю приватних виконавців у період дії воєнного стану визначено розділом V Порядку № 3284/5.

Пунктом 1 розділу V Порядку № 3284/5 встановлено, що у період дії воєнного стану структурний підрозділ Міністерства здійснює перевірку дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків на підставі відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 розділу V Порядку № 3284/5 у разі виявлення ознак грубого порушення приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень структурний підрозділ Міністерства готує подання про зупинення діяльності приватного виконавця строком на один місяць на підставі підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1403-VIII, яке підписує керівник структурного підрозділу Міністерства.

У поданні обов'язково мають бути зазначені обставини, установлені структурним підрозділом Міністерства, з посиланням на джерела інформації (відомості автоматизованої системи виконавчого провадження, звернення учасника виконавчого провадження або іншої особи, інформація отримана від приватного виконавця тощо), зміст виявлених порушень з посиланням на відповідні норми нормативно-правових актів.

Подання про зупинення діяльності приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня його підписання надсилається на електронні адреси всіх членів Дисциплінарної комісії приватних виконавців для погодження та приватному виконавцю, відносно якого воно складено, на зазначену в Єдиному реєстрі приватних виконавців України електронну адресу, до відома.

У разі погодження подання про зупинення діяльності приватного виконавця не менше ніж п'ятьма членами Дисциплінарної комісії приватних виконавців структурний підрозділ Міністерства готує проєкт наказу про зупинення діяльності приватного виконавця на підставі підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» з мотивованим обґрунтуванням грубості порушення та зазначенням відомостей, визначених абзацом шостим частини першої статті 71, частиною другою статті 72 Закону України «Про адміністративну процедуру».

Наказ про зупинення діяльності приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня його видання надсилається приватному виконавцю, діяльність якого зупинена, адміністратору автоматизованої системи виконавчого провадження, організатору електронних аукціонів, аукціонів за фіксованою ціною, операторам електронних майданчиків, підключених до електронної торгової системи, в якій здійснюються земельні торги, а також до державних банків, у яких відкриті рахунки для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам, зарахування коштів виконавчого провадження.

Відомості про зупинення діяльності приватного виконавця вносяться до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

Наказ про зупинення діяльності приватного виконавця на підставі підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» може бути оскаржено до суду відповідно до закону.

Пунктом 3 розділу V Порядку № 3284/5 передбачено, що у період дії воєнного стану постанова або інший процесуальний документ (або їх частина), винесені у виконавчому провадженні приватним виконавцем, якщо вони суперечать вимогам законодавства щодо примусового виконання рішень, можуть бути скасовані за зверненням сторони виконавчого провадження або особи, права якої порушені, постановою керівника структурного підрозділу Міністерства, або особи, що виконує його обов'язки, крім випадків, якщо наявна інформація про судове провадження, ініційоване особою, яка подала звернення, у зв'язку із спором між тими самими сторонами з такого самого предмета і з тієї самої підстави.

Згідно з підпунктом 4 пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1403-VIII під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» діяльність приватного виконавця може бути зупинена строком на один місяць на підставі наказу Міністерства юстиції України за поданням керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, погодженим не менше ніж п'ятьма членами Дисциплінарної комісії, у разі виявлення ознак грубого порушення (мотивоване обґрунтування грубості порушення визначається у тексті наказу) приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків. Протягом п'яти робочих днів з дня закінчення зазначеного строку чи дня припинення або скасування воєнного стану Міністерство юстиції України видає наказ про поновлення діяльності приватного виконавця.

Отже, під час дії воєнного стану на території України, незважаючи на те, що законодавець не передбачив проведення планових та позапланових перевірок діяльності приватних виконавців, однак це не вказує на заборону здійснення Міністерством, як головним очільником діяльності приватних виконавців, здійснення заходів контролю, перевірки дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків на підставі відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження, шляхом проведення моніторингу відомостей з автоматизованої системи виконавчого провадження.

Подання та Наказ про зупинення діяльності приватного виконавця відповідач обґрунтовує виявленим порушенням вимог законодавства щодо примусового виконання рішень, зокрема, враховуючи, що складання виконавцем акту про проведені торги при реалізації майна боржником не передбачено Законом та іншими нормативно-правовими актами зазначає, що при складанні у виконавчому провадженні № 67202050 актів про проведені торги від 02 грудня 2021 року приватним виконавцем порушено вимоги частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження».

Як слідує зі змісту оскаржуваних позивачем подання та наказу, під час проведення Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відповідно до розділу V Порядку діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців № 3284/5 перевірки діяльності позивача, серед іншого було встановлено, що на адресу приватного виконавця Скрипника В.Л. 01.12.2021 надійшли заява ТОВ «Арендатор Групп» про згоду придбати транспортні засоби №№ 2, 6, 8, 9, 11, 12, 16, 18, 20, 26, 27 за загальною ціною 310 000,00 гривень, а також заява ОСОБА_2 про згоду придбати транспортні засоби №№ 13, 17 за загальною ціною 190 000,00 гривень. На депозитний рахунок приватного виконавця Скрипника В.Л. 01.12.2021 від АТ «Арендатор Групп» надійшли кошти в сумі 310 000,00 гривень, які перераховані як витрати виконавчого провадження, основна винагорода приватного виконавця та на рахунок АТ «Полтава-банк». 02.12.2021 на депозитний рахунок приватного виконавця від ОСОБА_2 надійшли кошти в сумі 190 000 гривень, з яких 172000,00 грн перераховано заставодержателю АТ «Креді Агріколь Банк», 18000 - перераховані стягувачу АТ «Полтава-банк» та як основна винагорода приватного виконавця. При цьому, з відомостей Системи було встановлено, що 02.12.2021 приватним виконавцем у виконавчому провадженні № 67202050 складено 13 актів про проведення торгів, у яких зазначено про те, що приватним виконавцем проведено реалізацію транспортних засобів №№ 2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 17, 16, 18, 20, 26, 27. Надалі 07.12.2021 приватним виконавцем у зведеному виконавчому провадженні № 67208909 винесена постанова про зняття арешту з майна, якою знято арешт з транспортних засобів №№ 2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 17, 16, 18, 20, 26, 27.

Отже, не заперечуючи правомірність здійснення реалізації майна боржника у виконавчому провадженні № 67202050 відповідно до частини 8 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), згідно з мотивуванням Подання та наказу Міністерства юстиції, враховуючи, що положеннями частини восьмої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено складання виконавцем, у разі реалізації боржником майна відповідно до цієї статті акту про проведені торги, складання у виконавчому провадженні № 67202050 приватним виконавцем Скрипником В.Л. 02.12.2021 13 актів про проведення торгів, у яких зазначено, що ним проведено реалізацію транспортних засобів №№ 2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 17, 16, 18, 20, 26, 27 за твердженням суб'єкта владних повноважень є порушенням вимог частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки складання виконавцем акту про проведені торги при реалізації майна боржником не передбачено Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Надаючи правову оцінку обґрунтуванню відповідачів порушення приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків, зокрема вимог частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормою статті 1 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 1403-VIII правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.

Пунктом 2 частини першої статті 4 Закону № 1403-VIII визначено, що діяльність приватних виконавців здійснюється з дотриманням, зокрема, принципу законності.

Частиною першою статті 5 Закону № 1403-VIII державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.

За приписами норми пункту 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Отже визначення правомірності складання позивачем Актів про проведені торги в контексті спірних правовідносин потребує аналізу законодавства, що визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) приватними виконавцями чинного на момент виникнення відповідних правовідносин, зокрема положень, які регулюють початок примусового виконання рішення.

За диспозицією норми частини першої статті 13 Закону № 1404-VІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 6 Розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція), під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених указаним Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з абзацами першим, другим і четвертим пункту 8 Інструкції актом є документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин, де в констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.

З викладеного вбачається, що в розумінні вказаних приписів чинного законодавства акт є самостійним документом, який складається виконавцем у випадках, передбачених Законом 1404-VІІІ та іншими нормативно-правовими актами за фактом виконання певних дій або настання подій та відповідно підтверджує такі факти або події.

Відтак питання наявності у приватного виконавця повноважень на прийняття рішень шляхом складення актів постає у взаємозв'язку з передбаченням такого права Законом № 1404-VIII та іншими нормативно-правовими актами.

Тобто складання Актів про проведені торги повинно кореспондуватись із відповідним повноваженням, наданим приватному виконавцю чинними нормативно-правовими актами.

Так, відповідачі, не заперечуючи правомірність здійснення приватним виконавцем Скрипником В.Л. реалізації майна боржника у виконавчому провадженні № 67202050 відповідно до частини 8 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, згідно з мотивуванням Подання та наказу Міністерства юстиції, дійшли висновку, що приватним виконавцем Скрипником В.Л. при складанні 13 Актів про проведення торгів, порушено вимоги частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки складання виконавцем акту про проведені торги при реалізації майна боржником не передбачено Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Суд погоджується з вищенаведеними висновками відповідачів в контексті спірних правовідносин з огляду на наступне.

Відповідно до частини восьмої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) у разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.

Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що наслідком реалізації боржником за погодженням із стягувачем майна, на яке при відкритті виконавчого провадження накладено арешт, та передачі коштів від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом, і які покупець повинен внести на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, є зняття за постановою виконавця арешту з проданого майна боржника.

Вчинення приватним виконавцем інших дій та прийняття інших рішень, окрім винесення постанови про зняття арешту з проданого майна боржника, нормою частини восьмої статті 26 Закону № 1404-VIII не передбачено.

Визначення акту виконавця та вимоги до його змісту передбачені пунктом 8 Інструкції, є вимогами до його форми та не спростовують обов'язку виконавця приймати рішення шляхом складання актів у випадках передбачених Законом № 1404-VIII та іншими нормативно-правовими актами.

Водночас частиною першою статті 5 Закону № 1403-VIII державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.

Відтак вказані в оскаржуваних поданні та наказі обставини порушення приватним виконавцем вимог частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» при складанні у виконавчому провадженні № 67202050 актів про проведені торги від 02 грудня 2021 року, знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

Оскаржувані Подання та Наказ про зупинення діяльності приватного виконавця відповідач обґрунтовує також тим, що законодавством не передбачено повернення суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання складеного ним звіту, а також зупинення вчинення дій щодо реалізації майна боржника, у разі виникнення питань, пов'язаних з його оцінкою, постанови про відкладення проведення виконавчих дій винесені приватним виконавцем у виконавчому провадженні № 67202050 без наявності підстав, визначених частиною першою статті 32 Закону України «Про виконавче провадження». Безпідставне відкладення приватним виконавцем у цьому виконавчому провадженні проведення виконавчих дій в продовж трьох років свідчить про порушення ним принципів та засад обов'язковості виконання рішень та розумності строків виконавчого провадження, передбачених пунктами 5, 8 частини першої статті 4 Закону, пунктами 2, 7 частини першої статті 2 Закону.

При наданні правової оцінки вищенаведеним мотивам оскаржуваних Подання та Наказу суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 32 Закону № 1404-VIII за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Отже зі змісту наведеної норми можна дійти висновку, що її застосування виконавцем пов'язане з існуванням певних обставин що перешкоджають проведенню виконавчих дій перелік яких не є вичерпним, або інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами наданими їм Законом 1404-VIII; таке відкладення можливе як за власною ініціативою виконавця так і за заявою стягувача чи боржника; установлення та оцінювання таких обставин належить до повноважень виконавця, а відкладення проведення виконавчих дій є його правом а не обов'язком.

Наявність обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій, та з посиланням на які згідно статті 32 Закону № 1404-VIII приватний виконавець обґрунтовує відкладення проведення виконавчих дій, полягає в тому, що суб'єктом оціночної діяльності було повідомлено про те, що в підготовленому ним звіті про оцінку майна були виявлені недоліки та помилки, які могли вплинули на кінцевий результат оцінки, у зв'язку із чим, на запит оцінювача, останньому було направлено оригінал звіту на доопрацювання з метою подальшого використання його результатів згідно призначення.

Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України № 1404-VIII в редакції чинній на момент винесення приватним виконавцем постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності, у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

Згідно частини п'ятої статті 57 Закону України № 1404-VIII виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

12.11.2021 за № 32043 приватним виконавцем направлено ТОВ «Експрес Вантаж» та АТ «Полтава-банк» повідомлення про визначення вартості майна /а.с. 75; т.1/.

Як вбачається з викладеного вище порядку правового регулювання відносин у сфері здійснення визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні, встановленого наведеними вище нормами Закону України № 1404-VIII, відсутність згоди боржника та стягувача з результатами визначення вартості чи оцінки майна надає їм право оскаржити такі результати у судовому порядку.

Сторонами не надано суду доказів відсутності згоди боржника та стягувача з результатами визначення вартості чи оцінки майна, а так само доказів оскарження учасниками виконавчого провадження таких результатів у судовому порядку.

Водночас на адресу приватного виконавця 04.01.2022 надійшов лист ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» від 31.12.2021 р. вихідний № 172 про повернення на доопрацювання звіту про оцінку майна в зв'язку з виявленими недоліками в Звіті про оцінку майна № 998 від 09.11.2021, в якому суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання зазначив, що «в ході внутрішньої перевірки звітів про оцінку майна, що були виконані суб'єктом оціночної діяльності ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» в період з 01 листопада 2021 року по 30 грудня 2021 року, виявлено недоліки в Звіті про оцінку майна № 998 від 09.11.2021 р. (КТЗ, що були описані таарештовані приватним виконавцем Скрипник В.Л.) у ТОВ «Експрес Вантаж», оскільки виявлені помилки в цілому могли вплинути на кінцевий результат оцінки, прохання повернути звіт на доопрацювання з метою подальшого використання його результатів згідно призначення» /а.с. 78 (зворот); т.1/.

Також згідно повідомлення, розміщеного на вебсайту державного підприємства «СЕТАМ» у зв'язку із введенням на території України правового режиму воєнного стану та відповідними причинами аукціони, які проходять в системі OpenMarket-СЕТАМ 24.02.2022 зупинено /а.с. 76; т.2/.

20.05.2022 на вебсайті державного підприємства «СЕТАМ» розміщено оголошення про поновлення загально з 23.05.2022 проведення 1405 електронних аукціонів у системі OpenMarket-СЕТАМ з реалізації арештованого та конфіскованого майна /а.с. 79; т.2/.

При наданні оцінки твердженням відповідача - Міністерства юстиції України постанови про відкладення проведення виконавчих дій винесені приватним виконавцем у виконавчому провадженні № 67202050 без наявності підстав, визначених частиною першою статті 32 Закону України «Про виконавче провадження», суд виходить з того, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця.

Так у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16(провадження № 11-1200апп18) та від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) викладено правовий висновок про те, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

В постанові Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2022 року у справі № справа № 450/4257/20 зазначив: «Указане Верховний Суд вважає таким, що свідчить про те, що приватний виконавець, діючи як суб'єкт владних повноважень, не подбав про права та законні інтереси учасників виконавчого провадження і навіть у разі відсутності прямої вказівки закону щодо вчинення/невчинення виконавчих дій мав би виходити із пріоритету захисту прав учасника виконавчого провадження, а саме позивача (боржника) як власника майна, так як право власності є одним із фундаментальних прав і свобод, які захищаються Конституцією України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При такому виборі балансу інтересів права стягувача, банку, не були б порушені, так як виконання виконавчого напису було б продовженим, якби його судом не було скасовано, або виконано за рахунок іншого майна боржника».

Як вже було наведено судом вище, згідно зі статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» її застосування виконавцем пов'язане з існуванням певних обставин що перешкоджають проведенню виконавчих дій перелік яких не є вичерпним, або інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами наданими їм Законом 1404-VIII. Таке відкладення можливе як за власною ініціативою виконавця так і за заявою стягувача чи боржника. Установлення та оцінювання таких обставин належить до повноважень виконавця, а відкладення проведення виконавчих дій є його правом а не обов'язком.

З урахуванням наведеного нормативного регулювання відкладення виконавцем проведення виконавчих дій, за тих обставин, що позивачу надійшов лист призначеного ним суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання про повернення на доопрацювання звіту про оцінку майна в зв'язку з виявленими недоліками, виходячи із того, що відкладення виконавчих дій є правом, а не обов'язком приватного виконавця, та беручи до уваги принцип «розумної обачності», який безумовно має застосовуватися у виконавчому провадженні, суд доходить висновку, що виносячи 04.01.2022 у виконавчому провадженні № 67202050 постанову про відкладення проведення виконавчих дій, якою відкладено проведення електронного аукціону по лотах № 505310, 504737, 504736, 503905, 504731, 506176, 506178, 506179, 506175, 505313, 506183, 504121, 505315, 503882, 506182, 505304 з реалізації майна боржника, приватний виконавець Скрипник В.Л. діяв в межах своїх повноважень.

Водночас підставами оскаржуваних Подання та Наказу є висновок про порушення приватним виконавцем принципів та засад обов'язковості виконання рішень та розумності строків виконавчого провадження, передбачених пунктами 5, 8 частини першої статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», пунктами 2, 7 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавчого провадження».

Стосовно висновків відповідачів про порушення приватним виконавцем принципів та засад обов'язковості виконання рішень та розумності строків виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 7 частини першої статті 2 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад: обов'язковості виконання рішень; розумності строків виконавчого провадження.

Згідно пунктів 5, 8 частини першої статті 4 Закону № 1403-VIII діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням зокрема, принципів: обов'язковості виконання рішень; розумності строків виконавчого провадження.

Згідно статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року дійшов до висновку про те, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Тобто, своєчасне виконання судового рішення є невід'ємним елементом права особи на розгляд та вирішення справи у розумні строки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Чинний з 05.10.2016 Закон України "Про виконавче провадження" (Закон № 1404-VIII), на відміну від редакції цього Закону № 606-XIV, не передбачає обов'язку виконавця провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Однак, статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону № 1404-VIII), яка застосовується до спірних правовідносин у цій справі, унормовано здійснення виконавчого провадження з дотриманням розумності строків.

При цьому, хоч визначення поняття "розумності строків" Закон України "Про виконавче провадження" не містить, проте зволікання у вчиненні виконавчих дій не може свідчити про дотримання зазначеного вище принципу своєчасності їх вчинення.

Верховний Суд в постанові від 06.12.2023 у справі № 873/52/22 зазначив, що «з урахуванням зазначеного у сукупності Верховний Суд вважає, що розглядаючи скаргу на дії чи бездіяльність виконавця суд, у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи, має враховувати, що правова оцінка вчинення виконавцем певного (окрім обов'язкового) заходу примусового виконання рішень має здійснюватися також на відповідність принципам ефективності, своєчасності та повноти вчинення виконавчих дій».

Повертаючись до обставин цієї справ суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 61 Закону № 1404-VIII реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.

Згідно пункту 1 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за № 1301/29431) (далі - Порядок № 2831/5) реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна.

Положеннями частини шостої статті 57 Закону України № 1404-VIII передбачено, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Нормою пункту 2 Розділу XI Порядку № 2831/5 встановлено, зокрема, що підставою для зупинення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) є у тому числі відкладення проведення виконавчих дій.

У разі надходження постанови виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій або постанови про зупинення виконавчого провадження або постанови про відкладення проведення виконавчих дій Організатор зобов'язаний негайно зупинити електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною) та поновити його при одержанні постанови виконавця про продовження примусового виконання рішення чи закінчення строку відкладення виконавчих дій. У постанові виконавця в обов'язковому порядку зазначається номер лота, електронний аукціон щодо реалізації якого підлягають зупиненню або відновленню.

Вище суд зробив висновок, що виносячи 04.01.2022 у виконавчому провадженні № 67202050 постанову про відкладення проведення виконавчих дій, якою відкладено проведення електронного аукціону по лотах № 505310, 504737, 504736, 503905, 504731, 506176, 506178, 506179, 506175, 505313, 506183, 504121, 505315, 503882, 506182, 505304 з реалізації майна боржника, приватний виконавець Скрипник В.Л. діяв в межах своїх повноважень.

Водночас з огляду на відсутність звіту про оцінку майна в матеріалах виконавчого провадження, приватний виконавець протягом трьох років продовжував виносити постанови про відкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 67202050: 19.01.2022, 01.02.2022, 14.02.2022, 13.07.2022, 13.07.2022, 13.07.2022, 13.07.2022, 18.07.2022, 01.08.2022, 15.08.2022, 29.08.2022, 26.09.2022, 12.10.2022, 01.11.2022, 15.11.2022, 28.11.2022, 12.12.2022, 26.12.2022, 06.01.2023, 23.01.2023, 06.02.2023, 20.02.2023, 07.03.2023, 21.03.2023, 04.04.2023, 17.04.2023, 01.05.2023, 16.05.2023, 30.05.2023, 13.06.2023, 27.06.2023, 07.07.2023, 21.07.2023, 07.08.2023, 21.08.2023, 04.09.2023, 18.09.2023, 02.10.2023, 16.10.2023, 30.10.2023, 13.11.2023, 27.11.2023, 11.12.2023, 25.12.2023, 08.01.2024, 22.01.2024, 05.02.2024, 19.02.2024, 04.03.2024, 18.03.2024, 01.04.2024, 15.04.2024, 29.04.2024, 13.05.2024, 27.05.2024, 10.06.2024, 24.06.2024, 08.07.2024, 22.07.2024, 05.08.2024, 19.08.2024, 02.09.2024, 16.09.2024, 30.09.2024, 14.10.2024, 28.10.2024, 11.11.2024, 25.11.2024, 09.12.2024, 21.01.2025, 03.02.2025 /а.с. 68-251; т.2, а.с. 1-47; т.3/.

Суд враховує, що чинний з 05.10.2016 Закон України "Про виконавче провадження" (Закон № 1404-VIII), на відміну від редакції цього Закону № 606-XIV, не передбачає обов'язку виконавця провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Однак, статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону № 1404-VIII), яка застосовується до спірних правовідносин у цій справі, унормовано здійснення виконавчого провадження з дотриманням розумності строків.

Одним із критеріїв розумності строків є своєчасне виконання судового рішення, яке набуло законної сили, зокрема, відкриття виконавчого провадження, а також вжиття заходів до повного виконання рішення суду.

Як вже було зазначено судом вище Конституційний Суд України у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13 грудня 2012 року зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Згідно частини першої статті 11 Закону № 1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 1404-VIII виконавець є учасником виконавчого провадження.

За приписами абзацу першого частини першої статті 32 Закону № 1404-VIII за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.

Отже законодавцем встановлений строк до 10 робочих днів відкладення виконавцем проведення виконавчих дій за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій.

За обставин цієї справи приватний виконавець з огляду на відсутність звіту про оцінку майна в матеріалах виконавчого провадження, тобто з однієї тієї ж самої підстави, приватний виконавець протягом трьох років продовжував виносити постанови про відкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 67202050.

Останній із трьох листів адресованих ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» про стан доопрацювання звіту про оцінку майна № 998 від 09.11.2021 суб'єкту оціночної діяльності, призначеному позивачем для участі у виконавчому провадженні, направлений позивачем 17.08.2022, відповідь на який отримано 06.10.2022 про те, що звіт про оцінку майна не доопрацьований, спрогнозувати точну дату завершення доопрацювання звіту № 998 від 09.11.2021 неможливо.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III (далі Закон № 2658-III) оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за порушення вимог цього Закону в порядку, встановленому законами. Оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування і оцінювачі, які працюють у їх складі, несуть відповідальність відповідно до законів у межах положень та посадових інструкцій, що регламентують їх діяльність.

Частиною п'ятою статті 20 Закону № 1404-VIII передбачено, що експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

Згідно частини першої статті 13 Закону № 2658-III рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Належних та допустимих доказів отримання з 06.10.2022 інформації про доопрацювання звіту № 998 від 09.11.2021, вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності суб'єкта оціночної діяльності за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону, позивач суду не надав. Також суду не надано доказів безпосереднього впливу та наслідків для здійснення діяльності суб'єктом оціночної діяльності призначеним для участі у виконавчому провадженні - ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військової агресії російської федерації проти України, що мало наслідком не доопрацювання звіту про оцінку майна № 998 від 09.11.2021, на які такий суб'єкт посилався як на підставу невиконання власних обов'язків із надання звіту про оцінку майна.

Приватний виконавець не вчиняючи дій з отримання інформації про доопрацювання звіту № 998 від 09.11.2021, не вживаючи достатніх, ефективних заходів для своєчасного примусового виконання судового рішення, продовжував виносити 01.11.2022, 15.11.2022, 28.11.2022, 12.12.2022, 26.12.2022, 06.01.2023, 23.01.2023, 06.02.2023, 20.02.2023, 07.03.2023, 21.03.2023, 04.04.2023, 17.04.2023, 01.05.2023, 16.05.2023, 30.05.2023, 13.06.2023, 27.06.2023, 07.07.2023, 21.07.2023, 07.08.2023, 21.08.2023, 04.09.2023, 18.09.2023, 02.10.2023, 16.10.2023, 30.10.2023, 13.11.2023, 27.11.2023, 11.12.2023, 25.12.2023, 08.01.2024, 22.01.2024, 05.02.2024, 19.02.2024, 04.03.2024, 18.03.2024, 01.04.2024, 15.04.2024, 29.04.2024, 13.05.2024, 27.05.2024, 10.06.2024, 24.06.2024, 08.07.2024, 22.07.2024, 05.08.2024, 19.08.2024, 02.09.2024, 16.09.2024, 30.09.2024, 14.10.2024, 28.10.2024, 11.11.2024, 25.11.2024, 09.12.2024, 21.01.2025, 03.02.2025 постанови про відкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 67202050.

Наведене в цілому свідчить про те, що приватним не в повному обсязі реалізовано надані йому права та обов'язки, не застосовано усі можливі, передбачені законом, заходи для досягнення необхідного позитивного результату - виконання судового рішення.

Отже, здійсненні приватним виконавцем заходи з примусового виконання судового рішення не можливо визнати такими, що відповідають визначеним частиною першою статті 18 Закону № 1404-VІІІ, статті 3 Закону № 1403-VIII принципам ефективності, своєчасності та повноти вчинення виконавчих дій.

За таких обставин, суд погоджується з викладеними в оскаржуваних Поданні та Наказі висновками відповідачів про порушення приватним виконавцем принципів та засад обов'язковості виконання рішень та розумності строків виконавчого провадження, передбачених пунктами 5, 8 частини першої статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», пунктами 2, 7 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавчого провадження».

У разі виявлення ознак вчинення приватним виконавцем грубого порушення вимог законодавства щодо примусового виконання рішень, Міністерство може застосувати стягнення у вигляді зупинення його діяльності на один місяць. При цьому, визначення ознак грубого порушення законодавства приватним виконавцем, є дискреційним повноваженням членів Дисциплінарної комісії та Міністерства.

Такий висновок щодо застосування положень підпункту 4 пункту 6-1 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1403-VIII, у взаємозв'язку із пунктами 1, 2 розділу V Порядку проведення перевірок сформований Верховним Судом у постанові від 08 квітня 2025 року у справі № 380/12053/23.

За наведеного законодавчого регулювання та з огляду на ті обставини, що під час розгляду цієї справи знайшли своє підтвердження обставини про порушення приватним виконавцем вимог пунктів 3, 5, 8 частини першої статті 4, частини першої статті 13 Закону, частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 № 1404-VІІІ, пунктів 2, 5, 8 частини першої статті 4 Закону № 1403-VIII, які викладені в поданні Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 12 серпня 2025 року № 115092/20.4.1/33-25 та наказі Міністерства юстиції України «Про зупинення діяльності приватного виконавця Скрипника В.Л.» №1995/7 від 16.09.2025, а надані позивачем пояснення наведеного не спростовують, суд констатує, що у суб'єкта владних повноважень - Міністерства юстиції України виникли підстави для застосування до приватного виконавця такого виду відповідальності, як зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л., посвідчення № 0107, видане 27 жовтня 2017 року, строком на один місяць.

З огляду на встановлені судом під час розгляду справи обставини, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерство юстиції України діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування подання, наказу.

Відтак у його задоволенні слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_59 ) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001), Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ 1, 01001, код ЄДРПОУ: 00015622) про визнання протиправним та скасування подання, наказу - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено 19 січня 2026 року.

Головуючий суддя Р.І. Молодецький

Попередній документ

133394533

Наступний документ

133394535

Інформація про рішення:

№ рішення:	133394534
№ справи:	440/12830/25
Дата рішення:	08.01.2026
Дата публікації:	21.01.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (27.04.2026)
Дата надходження:	16.02.2026
Предмет позову:	визнання протиправним та скасування подання, наказу

Розклад засідань:

Минулі засідання (9)

15.10.2025 12:00	Полтавський окружний адміністративний суд
29.10.2025 10:00	Полтавський окружний адміністративний суд
25.11.2025 11:00	Полтавський окружний адміністративний суд
10.12.2025 11:00	Полтавський окружний адміністративний суд
22.12.2025 16:00	Полтавський окружний адміністративний суд
30.12.2025 12:00	Полтавський окружний адміністративний суд
08.01.2026 12:30	Полтавський окружний адміністративний суд
13.04.2026 11:30	Другий апеляційний адміністративний суд
27.04.2026 11:45	Другий апеляційний адміністративний суд