Справа № 991/470/25
Провадження 1-кп/991/5/25
12 січня 2026 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,
(в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000337 від 04.07.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Мазники Деражнянського району Хмельницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
У провадженні Вищого антикорупційного суду на стадії судового розгляду знаходиться вказане кримінальне провадження, чергове судове засідання у якому призначене на 12.01.2026.
07.01.2026 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії обов'язків, покладених на нього у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024 на 2 місяці, а саме:
- прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;
- без дозволу прокурора або суду не відлучатися з міста Києва, за винятком Київської, Житомирської, Вінницької та Хмельницької областей з метою проїзду в село Мазники Хмельницького району, Хмельницької області для відвідування ОСОБА_9 , 1952 року народження;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1 , інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_6 обвинувачується за фактами прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе - особи, яка займає відповідальне становище, і третіх осіб, та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
20.01.2025 обвинуваченому ОСОБА_6 та його захисникам вручено обвинувальний акт, який з 21.01.2025 знаходиться на розгляді у суді. Обґрунтованість пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами, які наведені у його клопотанні. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 , запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства є необхідність у продовженні строку дії обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Прокурор вказав, що на сьогоднішній день встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик переховування від суду аргументований тим, що у випадку засудження ОСОБА_6 за вчинення вказаного кримінального правопорушення йому може бути призначене лише покарання, пов'язане із реальним позбавленням волі.
Окрім цього, досудовим розслідуванням було установлено, що ОСОБА_6 під час вчинення кримінального правопорушення застосовував відповідні заходи конспірації - відмовлявся особисто зустрітися із ОСОБА_10 , переконувався, чи не має за ними візуального спостереження, що підтверджується матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема, згідно з інформацією, зафіксованою у протоколі НС(Р)Д від 12.07.2024, ОСОБА_6 переконувався, чи все «тихо» та чи «все нормально», такі відомості свідчать про те, що він переймався тим, чи не знає хтось про отримання ним неправомірної вигоди.
Прокурор, посилаючись на рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 (параграф 80, заява № 33977/96) та рішення ЄСПЛ у справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, зазначив, що така обставина сама по собі вже може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, оскільки суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення обвинуваченого.
ОСОБА_6 , маючи вищу юридичну освіту і значний досвід роботи в органах прокуратури та зв'язки у правоохоронних органах, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Окрім цього, просив звернути увагу на те, що ОСОБА_6 на даний час звільнений з органів прокуратури, офіційно не одружений та не має неповнолітніх дітей на утриманні.
Ризик знищення, сховання та спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження мотивований тим, що в ході судового розгляду обвинуваченим ОСОБА_15 заявлено клопотання про тимчасовий доступ до документів, дозвіл на копіювання яких раніше надався, зокрема оригіналу документа під назвою «Заява ОСОБА_11 від 11.07.2024 за вх. № 294/17165-51».
Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 05.01.2026 клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 задоволено частково та останньому надано дозвіл на вилучення оригіналу документа під назвою «Заява ОСОБА_11 від 11.07.2024 за вх. № 294/17165-51» із судової справи № 991/12866/24, провадження № 1-кп/991/127/24.
З огляду на те, що ОСОБА_11 дотепер не допитаний в ході судового розгляду, а вказаний документ написаний ним особисто, існує ризик знищення, приховування чи спотворення вказаного документу.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні обґрунтований тим, що, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_6 може особисто чи опосередковано впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 шляхом умовлянь, підкупу, тиску на них, примушування до зміни показів чи відмови від надання показів.
Кримінальне провадження наразі перебуває на стадії судового розгляду, жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, його показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів.
Прокурор вказав, що з часу затримання ОСОБА_6 та обрання йому запобіжного заходу заявлені ризики, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні не зменшилися та продовжують існувати.
Також просив врахувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, тобто спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Отже, встановлені в ході досудового розслідування та відображені у цьому клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення є переконливими та такими, що дають обґрунтовані підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії обов'язків, покладених на нього.
Прокурор стверджував, що зазначені обставини виправдовують продовження строку дії раніше застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу в частині продовження строку дії обов'язків, покладених на нього відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, що визначені ухвалами слідчих суддів, якими було продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк дії, покладених на нього обов'язків.
У зв'язку з вищевикладеним, прокурор просив задовольнити клопотання про продовження на два місяці строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .
Позиції учасників кримінального провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому. Зазначив, що ризики, передбачені п. 1,2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з часу затримання ОСОБА_6 та обрання йому запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого. Зокрема обвинувачений ОСОБА_6 вказав, що обов'язок без дозволу не відлучатися з міста Києва, за винятком Київської, Житомирської, Вінницької та Хмельницької областей з метою проїзду в село Мазники Хмельницького району, Хмельницької області для відвідування ОСОБА_9 обмежує його право на відвідування матері в обсязі, необхідному для надання їх побутової допомоги. З огляду на незгоду з прийнятим рішенням про відмову у задоволенні клопотань про зменшення розміру застави заявив про загальну незгоду із усіма визначеними прокурором обов'язками. Висловив сумнів про застосовність ризику, визначеного прокурором, який передбачений п. 2 ч.1 ст. 177 КПК України, до доказів сторони захисту.
Дослідивши клопотання прокурора, матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
У розділі ІІ КПК України вказані заходи забезпечення кримінального провадження. З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Частиною 7 ст. 194 КПК України встановлено, що обов'язки, передбачені зокрема частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії таких обов'язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Так, при продовженні строку дії цих обов'язків суд має з'ясовувати, чи існують, чи зменшились зазначені прокурором ризики, чи з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування обов'язків (ч. 4 ст. 199 КПК України).
Під час розгляду вказаного клопотання суд встановив такі обставини та дійшов таких висновків.
Зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024, ОСОБА_6 обвинувачується за фактами прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе - особи, яка займає відповідальне становище, і третіх осіб, та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 15.07.2024 детективами Національного антикорупційного бюро України було затримано ОСОБА_6 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України та в цей же день повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, яке погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 168-174, 175-182, т. 8 а.с. 95- 98 зворот).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.07.2024 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня фактичного затримання з альтернативою внесення застави у розмірі 4 000 000 грн (т. 2 а.с. 183-202, т. 5 а.с. 113-122 зворот, т. 8 а.с. 99-108 зворот), яка ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.08.2024 залишена без змін (т. 2 а.с. 203-210, т. 5 а.с. 123-126 зворот, т. 8 а.с. 109-112 зворот).
У подальшому строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 неодноразово продовжувався, а розмір альтернативного запобіжного заходу у виді застави зменшувався. Востаннє ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.11.2024 у справі № 991/1240/24 (провадження №1-кс/991/12478/24) підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою та зменшено розмір застави до 908 400 грн. з покладенням на нього таких обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 13.12.2024, а саме:
1). прибувати до слідчого (детектива), прокурора та суду за кожною вимогою;
2). без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду не відлучатися з м. Києва;
3). повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4). утримуватися від спілкування із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 ;
5). здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1 , інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
6). носити електронний засіб контролю (т. 2 а.с. 268-277, т. 5 а.с. 155 зворот -160, т. 8 а.с. 141 зворот- 146).
На виконання вимог вищевказаної ухвали від 01.11.2024, за ОСОБА_6 було внесено на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 в якості застави грошові кошти в загальній сумі 908 400 грн (квитанції № 155950930 від 06.11.2024, № 155951183 від 06.11.2024, № 155950480 від 06.11.2024) у зв'язку з чим 07.11.2024 його було звільнено з-під варти (т. 4 а.с. 85-88).
Згідно з приписами ч. 4 ст. 202 КПК України ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Надалі ухвалами Вищого антикорупційного суду від 10.12.2024, 30.01.2025, 24.03.2025, 19.05.2025, 14.07.2025 неодноразово продовжувався строк дії обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які в ході розгляду були змінені (т. 2 а.с. 291-292, т. 3 а.с. 53-56 зворот, т. 5 а.с. 167-167 зворот, 168-171 зворот, 190-193 зворот, 199-200, т. 8 а.с. 153-153 зворот, 154-157 зворот, 158-161 зворот, 210-216 зворот), т. 17 а.с. 96-99 зворот).
Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 22.09.2025 покладено на обвинуваченого ОСОБА_6 строком на два місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;
- без дозволу прокурора або суду не відлучатися з міста Києва, за винятком Київської, Житомирської, Вінницької та Хмельницької областей з метою проїзду в село Мазники Хмельницького району, Хмельницької області для відвідування ОСОБА_9 , 1952 року народження;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1 , інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (т. 21 а.с. 12-16).
У подальшому строк дії вищевказаних обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , продовжено ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 17.11.2025 строком на два місяці, тобто до 17.01.2026 (т. 23 а.с. 99-102 зворот).
Таким чином наразі до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 908 400 грн із покладенням обов'язків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, строк дії яких закінчується 17.01.2026.
Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, клопотання про продовження строку дії обов'язків (т. 1 а.с. 3-46, т. 23 а.с. 190-196 зворот), колегія суддів дійшла висновку, що в цьому випадку дотримано стандарту «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для оцінки питання щодо продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого. При цьому суд також враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення, зокрема, вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Прокурор у поданому клопотанні зазначив, що встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування ОСОБА_6 від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні), не зменшились, продовжують існувати, а тому існує необхідність у продовженні строку дії покладених на обвинуваченого обов'язків.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Суд вважає, що на даний час ризики переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду, ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні продовжують існувати.
Виновки суду з приводу наявності вказаних ризиків, з урахуванням доводів захисту, низки обставин відповідно до статті 178 того ж Кодексу, детально викладені в ухвалі суду від 05.01.2026, яка винесена за результатом розгляду клопотань ОСОБА_18 про повернення застави, обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника ОСОБА_7 - про зміну запобіжного заходу. З огляду на те, що з часу винесення вказаної ухвали до часу вирішення клопотання прокурора пройшов всього тиждень, інших доводів суду не наведено, суд не вважає за доцільне повторно викладати аналогічні висновки.
Щодо ризику знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,слід зазначити наступне.
Дійсно колегією суддів задоволено ряд клопотань захисту про тимчасовий доступ до документів, які є матеріалами кримінальних проваджень, щодо яких захист заявив про можливість використання у доказуванні невинуватості.
Задовольняючи такі клопотання, суд виходив із того, що сторона кримінального провадження довела наявність достатніх підстав вважати, що ці документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні (п.2) ч.5 ст. 163 КПК України).
У розумінні п.2) ч.1 ст. 177 КПК України ризик знищити, сховати або спотворити стосується будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Відтак суд вважає, що вказаний ризик може стосуватись і документів, які перебувають у володінні захисту, за умови що такі документи мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. В зв'язку з чим, суд повинен перевірити та встановити наявність такого ризику.
У клопотанні прокурор обгрунтовуючи вказаний ризик посилався на ухвалу колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 05.01.2026 про отримання тимчасового доступу до матеріалів судової справи № 991/12866/24, провадження № 1-кп/991/127/24 з можливістю вилучення оригіналу документа - заяви ОСОБА_11 від 11.07.2024 за вх. № 294/17165-51. Разом з тим, станом на час вирішення клопотання про продовження строку дії обов'язків відсутні підстави вважати, що копія вказаної ухвали видана обвинуваченому для виконання та реалізована, а документ, який може бути підданий ризику знищення, втрати чи спотворення, перебуває у володінні останнього. Вказане наразі унеможливлює надання оцінки вказаному ризику, а тому колегія суддів вважає його недоведеним.
Відтак ризики переховування ОСОБА_6 від суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні є актуальними, а застава у визначеному розмірі у сукупності із застосованими обов'язками наразі є достатньою для запобігання встановленим ризикам.
Також суд враховує поведінку обвинуваченого, яка має явні ознаки зловживання правами, які спрямовані на затягування кримінального провадження, що зафіксовано в процесуальних рішеннях суду, які стосуються подачі необгрунтованих та повторних відводів. Внаслідок такої поведінки обвинуваченого розгляд кримінального провадження по суті фактично не зійснюється.
Оскільки суд встановив, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, продовжують існувати та не зазнали жодних змін упродовж останніх двох місяців, суд вважає за доцільне продовжити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , на два місяці.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 194, 196, 314, 369-370, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000337 від 04.07.2024, - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на два місяці строк дії покладених на нього обов'язків, а саме:
- прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;
- без дозволу прокурора або суду не відлучатися з міста Києва, за винятком Київської, Житомирської, Вінницької та Хмельницької областей з метою проїзду в село Мазники Хмельницького району, Хмельницької області для відвідування ОСОБА_9 , 1952 року народження;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1 , інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , до 12 березня 2026 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з групи прокурорів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000337 від 04 липня 2024 року.
Обвинуваченого ОСОБА_6 повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.
Надати обвинуваченому ОСОБА_6 копію ухвали негайно після її проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3