Справа № 153/1290/25
Провадження № 22-ц/801/61/2026
Категорія: 70
Головуючий у суді 1-ї інстанції Швець Р. В.
Доповідач:Міхасішин І. В.
14 січня 2026 рокуСправа № 153/1290/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В.
суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу № 153/1290/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за невчасну сплату аліментів,
за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2025 року, ухвалене у складі судді Швеця Р. В., -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за невчасну сплату аліментів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.09.2008 вона із відповідачем по справі уклали шлюб. Від шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 10.08.2022 шлюб між нею та відповідачем розірвано. Позивач вказує, що їхня спільна донька проживає разом із нею. Відповідно до судового наказу Ямпільського районного суду Вінницької області від 30.07.25024 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягувати з дня пред'явлення заяви до суду, а саме з 29 липня 2024 року, і до досягнення дитиною повноліття. На виконанні Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває судовий наказ, виданий Ямпільським районним судом Вінницької області 30.07.2024 по справі №153/1183/24 за її заявою, де боржником є відповідач ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів. Позивач зазначила, що відповідач не бере участі у витратах, пов'язаних з утриманням їхньої спільної дитини. Угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто. Утримання доньки здійснюється лише позивачем одноособово, уже тривалий час. Позивач посилається на те, що їй дуже важко утримувати доньку та належним чином забезпечувати її нормальний та необхідний розвиток. Це вимагає надзвичайних додаткових зусиль з її боку. Однак, відповідач протягом року не сплачує аліменти на утримання дитини, у зв'язку із чим виникла заборгованість. Борг по аліментах становив 15159,85 грн. Відповідач майже рік не сплачував аліменти на утримання їхньої дитини, з 30 липня 2024 року по 16 червня 2025 року, таким чином виникла заборгованість у розмірі 29527,35 грн. В червні 2025 борг, який становив 18283,93 грн. було частково сплачено. В липні 2025 року відповідач також частково здійснив оплату, після чого борг становив 6207,43 грн. Позивач вказує, що пеня за несплату аліментів у період з 30 липня 2024 року по 16 червня 2025 року становить 29527,35 грн. (тобто, не більше 100 відсотків заборгованості). У період з 16 червня по 14 липня 2025 року (29 днів) заборгованість становила 18283,93 грн., отже за цей період розмір пені становить 5302,34 грн. (18283,93х1%х29 днів). У період з 14 липня по 11 серпня 2025 року (29 днів) заборгованість становить 9130,93 грн., отже за цей період розмір пені становить 2647,97 грн. (9130,93х1%х29 днів). Таким чином, пеня за несплату аліментів з 30 липня 2024 року по 11 серпня 2025 року становить 37477,66 грн. (29527,35+5302,34+2647,97). Вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь пеню за невчасну сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 37477 (тридцять сім тисяч чотириста сімдесят сім) гривень 66 (шістдесят шість) копійок.
Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2025 рокупозов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню по заборгованості зі сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 6207,43 (шість тисяч двісті сім гривень) гривень 43 (сорок три) копійки.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 200 (двісті) гривень 61 (шістдесят одна) копійка.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2025 року та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі стягнувши з відповідача пеню за несвоєчасну сплату аліментів в розмірі 37477,66 гривень.
Вважає, що рішення суду не відповідає вимогам ч. 1 ст. 263 ЦПК України, є незаконним та необґрунтованим. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях, що є недопустимим.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача по справі не надходив.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 24.02.2023 зареєстрована по АДРЕСА_2 , що підтверджено копією витягу з реєстру територіальної громади від 24.02.2023.
Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 12.06.2012 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ямпільського районного управління юстиції Вінницької області встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ямпіль Ямпільського району Вінницької області народилася ОСОБА_3 , батьками якої записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Із копії витягу з реєстру територіальної громади від 09.06.2023 встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрована по АДРЕСА_2 .
Із копії рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 10.08.2022 встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 21 вересня 2008 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Ямпільського районного управління юстиції Вінницької області, актовий запис №96 - розірвано. Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишено - « ОСОБА_4 ».
Із копії судового наказу, виданого Ямпільським районним судом Вінницької області від 30.07.2024 встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягувати з дня пред'явлення заяви до суду, а саме з 29 липня 2024 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Із копії довідки, виданої Ямпільським відділом державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області вих.№2/22.15-32 від 02.01.2025 встановлено, що у відділі на виконання перебуває виконавче провадження №75947820 згідно виконавчого листа №153/1183/24, виданого 09.08.2024 Ямпільським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягувати з дня пред'явлення заяви до суду, а саме з 29 липня 2024 року, і до досягнення дитиною повноліття. Станом на 31.12.2024 борг по аліментах становить 15159,85 грн.
Із копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів вих..№12874/22.15-30 від 21.07.2025 встановлено, що відповідач за попередній період має заборгованість по ВП в сумі 14909,85грн., за період з січня 2025 року по липень 2025 року державним виконавцем визначено розмір аліментів, які підлягають сплаті в сумі 20464,5 грн., сукупний розмір заборгованості по аліментах становить 6207,43 грн. Сплачено боржником/стягнуто виконавцем за червень 2025 року та липень 2025 року 29166,92 грн.
Відповідно до статей 4, 5 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом статей 141, 180 Сімейного кодексу України, статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, такий обов'язок є рівним для обох батьків, а розірвання шлюбу між ними, проживання батьків окремо від дитини не звільняє від даного обов'язку щодо дитини.
Згідно з частиною третьою статті 195 Сімейного кодексу України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Так, одним із способів захисту сімейних прав та інтересів, є примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку.
Відповідно до статті 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Сімейне законодавство містить презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності передбаченої частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Така позиція суду міститься у Постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року по справі №362/4462/16-ц.
Відповідно до роз'яснень викладених у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачена статтею 196 Сімейного кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Тлумачення статті 196 Сімейного кодексу України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.
Перелік причин, з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів, не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
Сімейним кодексом України не передбачено випадків, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Саме така правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 14 грудня 2020 року по справі №661/905/19.
Однак, відповідач свою позицію не виклав, жодної заяви по суті позовних вимог суду не надав, не довів суду відсутність вини в несплаті аліментів.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 03 квітня 2019 року №333/6020/16-ц, правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо. Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися відповідно до формули: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.
Відповідно до розрахунку заборгованості пені за прострочення сплати аліментів за період з 30.07.2024 по 11.08.2025, який наведений у позовній заяві, заборгованість за пенею становить 37477,66 грн. Контррозрахунок відповідачем не наведений. Суд погоджується із вказаним розрахунком, оскільки такий проведений у відповідності до наведеним вище висновком Верховного Суду.
Поряд з тим, визначаючи суму пені, яка підлягає сплаті, суд бере до уваги наступне.
У своїй постанові від 19.01.2022 у справі № 711/679/21 Верховний Суд зробив наступний висновок: при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред'явлення позову чи на інший момент), то при пред'явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред'явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців , то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
Визначаючи сукупний розмір заборгованості, суд виходить з того, що відповідачем здійснювалися часткові погашення заборгованості, зокрема в червні 2025 року сплачено 14166,72 грн. та у липні 2025 року - 15000 грн., що підтверджується розрахунком державного виконавця.
З приводу наведеного суд першої інстанції вірно зазначив, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. У СК України не передбачено, як відбувається погашення вимог за грошовим зобов'язанням, тому в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства, а саме ст. 534 ЦК України. Отже, при здійсненні часткових платежів аліментів такі кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла в попередньому місяці (попередніх місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості, на погашення платежу за поточний місяць.
Відтак, з урахуванням часткової сплати відповідачем розміру заборгованості, який станом на момент звернення до суду частково погасив заборгованість за період починаючи з кінця липня 2024 року по липень 2025 року включно (нараховано 35374,35 грн. сплачено 29166,92 грн.), сукупний розмір заборгованості, тобто несплаченої суми аліментних зобов'язань, станом на момент звернення до суду становить 6207,43 грн.
Зважаючи на те, що розмір неустойки (пені) за спірний період значно перевищує сукупний розмір заборгованості за аліментами, врахувавши загальні засади справедливості та розумності регулювання сімейних відносин, суд першої інстанції правильно застосував положення статті 196 СК України щодо неможливості перевищення суми стягуваної пені розміру 100% (ста) відсотків заборгованості та доходить переконання про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 пені по заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 6207,43 грн.
Аналізуючи в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, які до них застосовуються, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги у цілому фактично зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Таким чином доводи скарги не знайшли свого підтвердження, суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому суд апеляційної інстанції з передбачених ст. 375 ЦПК України підстав залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381,382, 384 ЦПК України, суд,
постановив :
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2025 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, не підлягає.
Головуючи І.В. Міхасішин
Судді: М.В. Матківська
В.В. Сопрун