П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/9432/25
Головуючий в 1 інстанції: Величко А.В. Дата і місце ухвалення: 31.10.2025р., м. Миколаїв
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі клопотання Головного управління ДПС у Миколаївській області про відмову від позову по справі за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
У вересні 2025 року Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб (18050400) в сумі 56 738,28 грн. на користь місцевого бюджету Первомайської МТГ.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що згідно розрахунку податкового боргу, довідки про податкову заборгованість та інтегрованої картки платника податків, податкова заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з єдиного податку з фізичних осіб перед бюджетом становить 56 738,28 грн. Заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб виникла в результаті нарахування згідно податкових декларацій від 01.10.2024р. №9288702110 та від 19.12.2024р. №9386089745. На виконання вимог ст.59 ПК України сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 07.03.2025р. №0001926-1308-1429, яку ФОП ОСОБА_1 отримано 02.04.2025р. Однак, заборгованість ФОП ОСОБА_1 в добровільному порядку сплачена не була, у зв'язку з чим у податкового органу виникли підстави для стягнення суми боргу в судовому порядку.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в рахунок погашення податкового боргу у сумі 56 738,28 грн., а саме з єдиного податку з фізичних осіб (18050400) на користь місцевого бюджету Первомайської МТГ.
Не погоджуючись з вказаним рішенням фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, просить скасувати рішення від 31.10.2025р. та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що станом на дату постановлення судом першої інстанції оскаржуваного рішення заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед бюджетом по сплаті єдиного податку з фізичних осіб в сумі 56 738,28 грн. була погашена, що підтверджується квитанцією №1.332405985.1 від 30.09.2025р. та відомостями Єдиного кабінету платника податків. З вказаного слідує, що предмет спору фактично був відсутній. Суд першої інстанції не врахував вказані обставини, не дослідив факт сплати відповідачем податкового зобов'язання та ухвалив рішення, яке суперечить фактичним даним і вимогам законодавства.
Головне управління ДПС у Миколаївській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що заборгованість ФОП ОСОБА_1 з єдиного податку з фізичних осіб (18050400) в сумі 56 738,28 грн. було погашено відповідачем 30.09.2025р.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2025р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
26.12.2025р. до суду апеляційної інстанції від Головного управління ДПС у Миколаївській області надійщла заява про відмову від позову та закриття провадження у справі №400/9432/25 на підставі ст.314 КАС України.
Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст.314 КАС України позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного провадження.
У разі відмови від позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинним судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.
За положеннями ч.5 ст.189 КАС України суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Статтею 9 КАС України визначено, що кожна особа, яка звернулась за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим кодексом.
За змістом ч.1 ст.47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Таким чином, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача відмовитися від позову за умови, що такі дії позивача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Розглянувши заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області про відмову від позову, колегія суддів вважає, що така заява не суперечить вимогам закону, не порушує будь-чиїх прав, свобод або інтересів, а тому підстави для відмови в її задоволенні відсутні.
Фактично подання позивачем вказаної заяви зумовлено тим, що до ухвалення судового рішення по справі №400/9432/25 ФОП ОСОБА_1 в добровільному порядку сплатив заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб (18050400) в сумі 56 738,28 грн.
Зазначена обставина сторонами у справі визнається та підтверджується квитанцією №1.332405985.1 від 30.09.2025р.
Враховуючи наведене та норми статей 189, 314 КАС України, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення поданої заяви та прийняття відмови Головного управління ДПС у Миколаївській області від позову.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.
Таким чином, згідно положень ст.314 КАС України, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року підлягає визнанню нечинним, а провадження у цій справі - закриттю у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Відповідно до ч.4 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
При поданні апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року ФОП ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 3633,60 грн. (платіжна інструкція №Т7Т3-5М6Х-Х0МН-0М2Р від 21.11.2025р.).
А відтак, на підставі ч.4 ст.7 Закону України «Про судовий збір», з Державного бюджету на користь ФОП ОСОБА_1 підлягає поверненню 50% сплаченого ним судового збору, що становить 1816,80 грн.
Керуючись ст.ст. 47, 189, 238, 311, 314, 315, 321, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
Заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області про відмову від позову задовольнити.
Прийняти відмову Головного управління ДПС у Миколаївській області від позову до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Визнати нечинним рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року по справі №400/9432/25.
Провадження по справі №400/9432/25 закрити.
Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні апеляційної скарги, що становить 1816,80 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 січня 2026 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук