П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/7123/25
Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н.В. Дата і місце ухвалення: 31.10.2025р., м. Миколаїв
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов'язання оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, -
07 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов'язання відповідача оформити ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що його батько ОСОБА_2 є важко хворою людиною похилого віку, яка потребує постійного стороннього догляду. У зв'язку з цим, на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ОСОБА_1 має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Однак, протокольним рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 по наданню відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 24.06.2025р. №44 ОСОБА_1 відмовлено в наданні відстрочки з посиланням на наявність інших військовозобов'язаних членів родини, які повинні здійснювати догляд. Відмову відповідача у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 вважає протиправною та зазначав, що Комісія обмежилася дослідженням довідок про наявність у позивача сестри, проте не врахувала, що сестра постійно проживає за межами території України, що вона ніколи за батьком не доглядала і не бажає цього робити. А відтак, Комісією допущено формальний підхід до перевірки та оцінки обставин наявності у ОСОБА_1 , передбаченої п.9 ч.1 ст.23 Закону, підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, просить скасувати рішення від 31.10.2025р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення його позову у повному обсязі.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що визначені пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вимоги до осіб, які потребують стороннього постійного догляду, ОСОБА_1 дотримані та підтверджені відповідними медичними документами. Зокрема, позивачем надано відповідачу висновок лікарсько-консультативної комісії КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Баштанської міської ради №140/3 від 19.05.2025р., в якому зазначено про наявність у його батька когнітивних порушень, у зв'язку з чим він потребує стороннього догляду.
Також, апелянт посилається на те, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням позивача, що його рідна сестра ОСОБА_3 , у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, 24.03.2022р. вимушена була покинути територію України та переїхати до Республіки Польща разом із матір'ю ОСОБА_4 , яка також потребує стороннього догляду. В підтвердження вказаних обставин ОСОБА_3 зроблена відповідна заява, нотаріально засвідчена в Республіці Польща, яка була долучена ОСОБА_1 до поданої ним до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Вказана обставина фізично виключає можливість ОСОБА_3 здійснювати постійний догляд за батьком позивача.
Посилається апелянт і на те, що пункт 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на відміну під пункту 13 частини першої статті 23 Закону, не пов'язує право військовозобов'язаного на відстрочку від мобілізації з відсутністю інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані здійснювати постійний догляд, зокрема, за своїми батьками. При цьому, поняття «обов'язок утримувати» та «обов'язок здійснювати догляд» не тотожними.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ОСОБА_1 являється сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 22.06.1990р.
Згідно наявних в матеріалах справи довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 :
від 22.09.2024р. №5/11150 ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (догляд за батьком) на строк до 09.11.2024р.;
від 23.11.2024р. №5/14291 ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (догляд за батьком) на строк до 07.02.2025р.;
від 05.03.2025р. №5/2815 ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (догляд за батьком) на строк до 08.05.2025р.
20.06.2025р. ОСОБА_1 вчергове звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як такому, що зайнятий постійним доглядом за хворим батьком ОСОБА_2 .
Заява позивача була розглянута 24.06.2025р. на засіданні комісії з питань розгляду заяв про надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_4 .
25.06.2025р. ІНФОРМАЦІЯ_5 надіслав ОСОБА_1 повідомлення №5/8174, в якому зазначив, що за результатами розгляду його заяви про надання відстрочки протоколом від 24.06.2025р. №44 Комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Причини відмови: є інші невійськовозобов'язані члени родини, які мають здійснювати догляд.
Вважаючи таку відмову протиправною ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що при наявності інших працездатних членів сім'ї, які можуть здійснювати догляд за батьком позивача, ІНФОРМАЦІЯ_5 правомірно відмовлено ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Також, за висновками суду, необхідність здійснення постійного стороннього догляду за особами, що досягли повноліття підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії. Позивач до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не долучив висновок медико-соціальної експертної комісії, який би підтверджував необхідність здійснення постійного догляду за його батьком, що свідчить про відсутність підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Висновок ЛКК, долучений позивачем до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не може бути визнаний документом, передбаченим чинним законодавством, на підставі якого позивачу може бути надана відстрочка від призову, оскільки висновок, виданий такою комісією, може підтверджувати відповідні обставини лише стосовно особи, яка не досягла 18 років. Висновок комунального некомерційного підприємства «ЦПМСД» Баштанської міської ради є підставою для організації надання соціальної послуги з паліативного догляду вдома особам похилого віку, у тому числі з когнітивними розладами. В свою чергу, абзац 9 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ містить посилання на таку передумову надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації як "постійний догляд", що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992р. захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р., у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і діє на теперішній час.
Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993р. №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
За приписами ст.1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно п.9 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
В силу ч.2 ст.23 Закону №3543-XII особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в пунктах 3-15 частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024р. №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560), яким врегульовано процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до пунктів 56-57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.
Згідно з пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Пунктом 58-1 Порядку № 560 передбачено, що військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір'ю дружини (чоловіка). Військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд.
Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов'язаного, який відповідно до закону зобов'язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов'язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов'язаний утримувати військовозобов'язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Додаток 5 Порядку №560 визначає Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, відповідно до додатку 5 Порядку №560 документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до п.9 ч.1 ст.23 Закону України №3543-XII є:
для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім'ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу іншого працездатного члена сім'ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім'ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Аналізуючи вищезазначене колегія суддів зазначає, що для отримання відстрочки на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України №3543-XII військовозобов'язаному необхідно звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем свого перебування на військовому обліку із відповідною письмової заявою. Крім того, до такої заяви також долучається перелік документів, визначений Додатком №5 до Порядку №560.
Як вже зазначалося, ОСОБА_1 звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як такому, що зайнятий постійним доглядом за хворим батьком.
Причиною відмови в наданні відстрочки, зазначеною у протоколі від 24.06.2025р. №44, Комісія при ІНФОРМАЦІЯ_4 вказала наявність інших невійськовозобов'язаних членів родини, які мають здійснювати догляд.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що така відмова ґрунтується на хибному тлумаченні пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII у його взаємозв'язку з положеннями Порядку №560.
Положення пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII та Порядку №560 розмежовують умови надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, а також їх документальне підтвердження, у разі коли таке звернення обумовлено необхідністю постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, а також коли таке звернення обумовлено необхідністю постійного догляду за хворим батьком чи матір'ю дружини (чоловіка).
Умова щодо відсутності інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати догляд, має дотримуватися у тому випадку, якщо про надання відстрочки заявив військовозобов'язаний, який зайнятий постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка). Ця частина норми викладена у дужках. Якщо ж йдеться про догляд військовозобов'язаним за своїми батьком чи матір'ю, то наявність інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд, не є перешкодою для надання відстрочки.
На користь такого висновку колегії суддів свідчать положення:
абз.1 п.58-1 Порядку №560, де зазначено, що військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом, зокрема, за хворими своїми батьком чи матір'ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд;
додатку 5 до Порядку №560, яким передбачено необхідність подання документів, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім'ї, лише для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка).
Дійсно, абзацом 4 пункту 58-1 Порядку №560 на районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов'язаного покладено обов'язок щодо перевірки наявності інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Однак, колегія суддів зазначає, що в розумінні інших норм Порядку та п.9 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII відповідний обов'язок виникає у відповідача у разі звернення військовозобов'язаного із заявою про надання відстрочки на підставі, зокрема, п.9 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ у разі здійснення ним постійного догляду за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою.
У даному ж випадку ОСОБА_1 звернувся із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією у зв'язку з необхідністю постійного догляду за своїм хворим батьком, а не батьком чи матір'ю його дружини.
А відтак, колегія суддів доходить висновку, що відмова Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, викладена у протоколі від 24.06.2025р. №44, є протиправною.
Колегія суддів вважає непоґрунтованими висновки суду першої інстанції з приводу того, що надані позивачем документи не є належними доказами необхідності здійснення постійного догляду за його батьком, оскільки вказана обставина не була підставою для відмови ОСОБА_1 для надання відстрочки. В протоколі від 24.06.2025р. №44 та надісланому позивачу повідомленні від 25.06.2025р. №5/8174 зазначено лише одну підставу відмови, а саме: наявність інших невійськовозобов'язаних членів родини, які мають здійснювати догляд.
Що ж до вимог позову про зобов'язання відповідача оформити ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Зі змісту витягу з протоколу від 24.06.2025р. №44 та надісланого позивачу повідомлення від 25.06.2025р. не являється встановити чи розглядала Комісія надані ОСОБА_1 документи, визначені Додатком №5 до Порядку №360, в т.ч. медичні документи, на предмет їх відповідності чинному законодавству та достатності для підтвердження у позивача права на відстрочку на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ.
За таких обставин, на думку колегії суддів, належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах буде зобов'язання комісії відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що постановлене Миколаївським окружним адміністративним судом рішення від 31.10.2025р. підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення - про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Частиною шостою статті 139 КАС України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
При зверненні з даним позовом до суду першої інстанції позивачем сплачено 1211,20 грн. судового збору (квитанція від 04.07.2025р.), а при поданні апеляційної скарги - 1453,44 грн. судового збору (квитанція від 27.11.2025р.).
А відтак, у зв'язку з частковим задоволенням позову, на підставі ч.3 ст.139 КАС України, з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1937,92 грн. судового збору, що є пропорційним задоволеним позовним вимогам.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії справ незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_6 у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, викладену у протоколі засідання комісії від 24.06.2025р. №44.
Зобов'язати комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_6 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.06.2025р. вх.№К-3258 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 1937,92 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 січня 2026 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук