Справа № 420/498/26
про залишення позовної заяви без руху
12 січня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій/бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо направлення позивача до підрозділів Десантно-штурмових військ;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо неналежного контролю за законністю направлення позивача;
- скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 про направлення позивача до підрозділів ДШВ;
- визнати, що відкриття кримінального провадження за ст.402 КК України стало наслідком незаконного направлення позивача до підрозділів ДШВ та ігнорування медичних обмежень.
Положеннями ч.1 ст.171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву, суддею встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до п.11) ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Між тим позивачем у позовній заяві таких відомостей (про те, що ним не подано іншого позову до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав) не зазначено.
Згідно п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст та кількість позовних вимог впливають відповідно на вирішення питання підвідомчості спору конкретному суду та правильному вирішенню питання щодо судового збору, а також на з'ясування, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) тощо, а отже і з'ясуванню перешкод для відкриття провадження у справі.
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.10.2018 р. у справі № 826/16958/17.
Суддя звертає увагу позивача, на те, що ані з прохальної частини позову, ані зі змісту позовної заяви позивача неможливо встановити зв'язку між підставами позову, його предметом та позовними вимогами. Так, позивач просить суд визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо направлення ОСОБА_1 до військової частини ДШВ незаконними, проте не зазначає коли відповідачем вчинені вказані дії та яким документом оформлене направлення позивача до військової частини ДШВ. Також позивач просить суд скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 про направлення ОСОБА_1 до військової частини ДШВ, проте не зазначає ані номера, ані дати оскаржуваного рішення, не надає його до суду. Крім того, суддя звертає увагу позивача на не відповідність формулювання способу захисту прав - "визнати, що відкриття кримінального провадження за ст.402 КК України стало наслідком незаконного направлення позивача до підрозділів ДШВ та ігнорування медичних обмежень" приписам ст.ст.5, 19 КАС України.
Суддя зауважує, що зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, що свідчить про те, що позивачу слід уточнити прохальну частину позову.
Більше того, неналежним чином сформульовані позовні вимоги унеможливлюють перевірку суддею дотримання позивачем вимог ст.122 КАС України щодо строків звернення до суду з даним позовом.
Приписами ч.1 ст.122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позовної заяви слідує, що фактично позивач оскаржує дії відповідача-1 які мали місце в березні-квітні 2024 року, а до суду з позовом звернувся 07.01.2026 р., тобто з порушенням шестимісячного строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак позивачем до позову не долучено заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.169 КАС України).
З огляду на викладене позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме позивачу необхідно надати до суду належним чином оформлену позовну заяву, що відповідає вимогам ст.160 КАС України із уточненою прохальною частиною позову; заяву про те, що позивачем не подано іншого позову до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав; заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску.
Керуючись ч.1 ст.169 КАС України, суддя -
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 420/498/26 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя О.І. Бездрабко