Справа: № 2а-12585/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Дяков В. І.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
Іменем України
"02" грудня 2010 р. м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Умнової О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Чернігівського транспортного прокурора в інтересах Міністерства транспорту та зв'язку в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області, Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій, за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.01.2010 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.01.2010 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, дав правильну правову оцінку наданим доказам і прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що в результаті проведеної перевірки транспортного засобу Мерседес, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить відповідачу, державними інспекторами ТУ Головавтотрансінспекції в Чернігівській області складено акт від 27.02.2009 року.
Перевіркою виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт та на підставі акту проведеної перевірки винесено постанову про застосування фінансових санкцій у сумі 340 грн.
При винесенні спірного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не сплачено штрафні санкції за порушення законодавства при наданні послуг з перевезень пасажирів в режимі регулярних спеціальних перевезень, а саме, робочий час водія перевищував 12 годин. Так як фінансові санкції відповідач в добровільному порядку не сплатив, вони підлягають стягненню за рішенням суду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно п. 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006, під час перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про автомобільний транспорт»автомобільний перевізник зобов'язаний: забезпечувати дотримання персоналом вимог законодавства про автомобільний транспорт, забезпечувати контроль технічного та санітарного стану автобусів чи таксі перед початком роботи; забезпечувати проведення щозмінного перед рейсового та після рейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів; забезпечувати водіїв необхідною документацією; утримувати транспортні засоби в належному технічному та санітарному стані, забезпечувати їх своєчасне подання для посадки пасажирів та відправлення; забезпечувати проїзд пасажирів до зупинки чи місця призначення за маршрутом без додаткових витрат у разі припинення поїздки через технічну несправність транспортного засобу.
Пунктом 2.4 Наказу Мінтранспорту України «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів»від 17.01.2002 року, для водіїв, у яких встановлено 5-денний робочий тиждень з двома вихідними днями, тривалість щоденної роботи у середньому не може перевищувати 8 годин, а для водіїв, яким установлено 6-денний робочий тиждень з одним вихідним днем -7 годин. Якщо тривалість робочого часу водія перевищує 12 годин, в рейс направляються два водії, при цьому автотранспортний засіб повинен бути обладнаний місцем для відпочинку водія.
Актом перевірки встановлено, що водій здійснював перевезення пасажирів по маршруту Чернігів-Ріпки-Мохначі в режимі регулярних спеціальних перевезень і робочий час останнього перевищував 12 годин.
Відповідно ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за: порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів, - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірне стягнення застосованих фінансових санкцій, так як відповідачем порушено вимоги законодавства, щодо режиму праці та відпочинку водіїв, і фінансові санкції ним не сплачено.
Отже, доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, через що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 12,41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.01.2010 року у справі за адміністративним позовом Чернігівського транспортного прокурора в інтересах Міністерства транспорту та зв'язку в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області, Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій -залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.01.2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 07 грудня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. В. Умнова
Повний текст ухвали виготовлено 07.12.2010 року.