Справа: № 2а-9996/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.
Суддя-доповідач: Данилова М. В.
Іменем України
"02" грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М. В.,
суддів: Бєлової Л.В. Кучми А.Ю.
при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Дженералі ППФ ЕССЕТ Менеджмент Юкрейн»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення -рішення №0002972201/0 від 21 червня 2010 року, винесене Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва, судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити за рахунок Державного бюджету України.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду -залишити без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29 липня 2008 року по 31 березня 2010 року, за результатами якого складено акт від 10 червня 2010 року №183/22-01/35921701.
Даним актом встановлено, що позивачем порушено п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 , п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.11.3.6 ст.11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме занижено валовий дохід в сумі 19 193,92 грн. по періодах І квартал 2009 року в сумі 16 643,51 грн.; ІІ квартал 2009 року в сумі 2 550,41 грн.; в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 4 798,50 грн., в тому за І квартал 2009 року -4 160,90 грн., за ІІ квартал 2009 року -637,60 грн.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору, укладеного між ПАТ «КУА «Дженералі ППФ Естет Менеджмент Юкрейн»та ЗАТ «ХК Банк»позивач розмістив тимчасово вільні кошти на депозитному рахунку - вкладу, з можливістю до вкладення коштів на депозитний рахунок та їх часткового повернення. До даного договору укладено додаткову угоду від 01 серпня 2009 року №10 , відповідної до якої позивач здійснює довкладення грошових коштів в сумі 150 000,00 грн. на строк до 30 червня 2009 року, а виплата процентів здійснюється в день закінчення строку розміщення вкладу.
Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1. ст.4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на момент виплати процентів за депозитним договором) встановлено, що валовий дохід включає виплати від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від неризедентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди).
Відповідно до п.п.11.3.6 п.11.3 ст.11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на момент виплати процентів за депозитним договором) датою збільшення валових доходів кредитора від здійснення кредитно - депозитних операцій є дата нарахування процентів (комісійних) у строки, визначені кредитним (депозитним) договором.
В декларації позивача з податку на прибуток підприємств за І квартал 2009 року сума валового доходу від усіх видів діяльності позивача склала 264 954 грн., в тому числі інші доходи 264 954 грн. Дані суми зазначені і в оборотно - сальдових відомостях позивача за І квартал 2009 року.
В декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2009 року сума валового доходу від усіх видів діяльності позивача склала 610 114 грн., в тому числі доходи, в тому числі доходи від продажу товарів -4 270,00 грн., інші доходи 605 844,41 грн.
Картка рахунку 719 за І півріччя 2009 року свідчить, що сума процентів за додатковою угодою №10 від 01 червня 2009 року у розмірі 2 550,41 грн. включена позивачем до суми валового доходу 610 113, 71 грн.
Отже, сума валового доходу позивача, визначена ним у декларації податку з прибутку підприємств за І квартал 2009 року та І півріччя 2009 року співпадає з сумою валового доходу, яка визначена у оборотно-сальдових відомостях за вказані періоди, підтверджується виписками з картки рахунку 719 та виписками банку, тобто відповідає даним бухгалтерського обліку та підтверджується документально.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що позивачем сума відсотків за строковим депозитним договором у розмірі 19 193,92 грн. включена до складу валового доходу в повному обсязі.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»в даному випадку не підлягає застосуванню, оскільки позивачем не здійснювалась страхова діяльність.
У відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст виготовлено 07.12.2010 року.