Справа: № 2-а-2996/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Штогун С.Г.
Суддя-доповідач: Данилова М. В.
Іменем України
"02" грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М. В.,
суддів: Бєлової Л.В. Кучми А.Ю.
при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення та скасування постанови, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним і скасувати податкове повідомлення -рішення Бориспільської об'єднаної державної інспекції Київської області №0070561710/0 від 30 грудня 2009 року про нарахування податку в сумі 6148,92 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду -залишити без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення №0070561710/0 від 30 грудня 2009 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1.2 ст. 1 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб »дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено документальну позапланову перевірку дотримання вимог податкового законодавства позивачем за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт №304/751/17-2365507535 від 21 грудня 2009 року.
Даним актом встановлено, що облік доходів позивач не веде та декларації про отримані доходи від передачі в оренду (найм) житла за 2006-2008 роки не подавав, чим порушив п.19.1 -а,в ст.19 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб».
На підставі даного акту відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0070561710/0 від 30 грудня 2009 року, яким визначено зобов'язання позивача зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 6 148,92 грн.
Відповідачем також було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності від 20 січня 2010 року АВ №848168 та накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі 85 грн. за порушення ним положень п.19.1 -а ст.19 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб».
Як встановлено судом першої інстанції, позивач працює за трудовим договором механіком КТВК «Художник», підприємницького діяльністю не займається.
З акту перевірки №304/751/17-2365507535 від 21 грудня 2009 року вбачається, що позивач починаючи з 2002 року передавав в оренду громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 квартиру за адресою АДРЕСА_1 і гараж та отримував від цього дохід. Однак, в матеріалах справи відсутні належні докази того, що позивачем було укладено договір про передачу в оренду його житла та гаража, та відповідно і отримання ним доходів від цього.
У відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області -залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст виготовлено 09.12.10