Справа: № 2а-4339/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Новікова Т.В.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
"02" грудня 2010 р. м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенко Я.М., Умнової О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Черкаської області про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недоплачених сум, за апеляційними скаргами Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Кабінету Міністрів України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10.11.2009 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної судової адміністрації України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Черкаської області про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недоплачених сум.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.11.2009 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачі Міністерство фінансів України, Державна судова адміністрації України, Кабінет Міністрів України подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 03.04.2007 року працює суддею Апеляційного суду Черкаської області, має 1 кваліфікаційний клас.
Відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року № 2862-XII (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), держава гарантує фінансове та матеріально-технічне забезпечення суддів і судів.
Пунктом 1 ст. 11 вказаного Закону встановлено, що незалежність суддів забезпечується матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу.
03.09.2005 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 865 «Про оплату праці судів», якою було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6. Посадові оклади, передбачені цією постановою, встановлювались виходячи з кількості розмірів мінімальної заробітної плати.
31.12.2005 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1310, якою доповнив постанову № 865 від 03.09.2005 року пунктом 4-1 такого змісту: «Установити, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати - 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться».
Встановлено, що заробітна плата виплачувалась позивачу з урахуванням положень постанови КМ України № 1310.
Однак, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 року, визнано незаконними постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1243 «Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів»в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 року № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865»та пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нарахування позивачу у подальшому заробітної плати виходячи із розміру мінімальної заробітної плати у 332 грн. є протиправним та порушує його права.
У час спірних правовідносин розмір мінімальної заробітної плати визначався такими нормативно-правовими актами: Законами України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», «Про Державний бюджет України на 2009 рік»встановлювались розміри мінімальної заробітної плати: з 1 січня 2008 року - 515 грн., з 1 квітня 2008 року - 525 грн., з 1жовтня 2008 року - 545 грн., з 1 грудня 2008 року - 605 грн., з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати 605 гривень, з 1 квітня 2009 року - 625 грн., з 1 липня 2009 року - 630 грн., з 1 жовтня 2009 року - 650 грн., з 1 грудня 2009 року - 669 грн. на місяць.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач як професійний суддя, якому Конституцією України гарантовано належне фінансування та матеріально-технічне забезпечення, має право на отримання належної заробітної плати та матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, а тому, враховуючи викладене, колегія вважає вимоги позивача є обгрунтованими.
Оскільки, підставою для звернення до суду з позовною заявою стала постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008 року, яка набрала законної сили, а тому право на звернення до суду щодо перерахунку коштів у позивача виникло після набрання законної сили судового рішення.
Крім того, позовні вимоги про зобов'язання відповідачів в подальшому нараховувати та виплачувати позивачу заробітну плату з урахуванням послідуючих змін розміру мінімальної заробітної плати задоволенню не підлягають.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій України», ст. ст. 120, 126 цього Закону та Положення про Державну судову адміністрацію України, остання з 1 січня 2003 року є головним розпорядником бюджетних асигнувань, які передбачені на утримання судової влади, а Державне казначейство України, відповідно до ст. 48 Бюджетного Кодексу України та п. 1 ч. 4 Положення про Державне казначейство України, здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, а тому вимога позивача про стягнення недоплачених сум може бути реалізована шляхом списання коштів з Державного казначейства України на розрахункові рахунки Державної судової адміністрації України для виплати позивачу заборгованості по заробітній платі, матеріальній допомозі на соціально-побутові потреби та відпускним.
Крім того, Законами України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»та «Про Державний бюджет України на 2009 рік»Державній судовій адміністрації України встановлювались відповідні бюджетні призначення за програмою «Виконання рішень судів на користь суддів».
Посилання Міністерства фінансів України на те, що вони не розробляють проект закону про Державний бюджет України, а головним розпорядником коштів передбачених у Державному бюджеті на утримання суддів загальної юрисдикції є Державна судова адміністрація України, в зв'язку з чим вимоги позивача щодо визнання неправомірною бездіяльності Міністерства фінансів України та зобов'язання профінансувати заробітну плату та грошове утримання є безпідставними, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року № 1837, Мінфін у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.
Згідно з даним Положенням Міністерство фінансів України, зокрема, забезпечує підготовку проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період; розроблення в установленому порядку проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, прогнозних показників зведеного бюджету України, організацію роботи, пов'язаної із складенням та виконанням Державного бюджету України, координацію діяльності учасників бюджетного процесу.
Відповідно до положень ст. 32 Бюджетного кодексу України проект закону про Державний бюджет України розробляє Кабінет Міністрів України. Міністр фінансів України відповідає за складання проекту закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, які використовуються для бюджетних запитів і розроблення пропозицій проекту Державного бюджету України.
Головні розпорядники бюджетних коштів, згідно ст. 35 Бюджетного кодексу України організовують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України.
Міністерство фінансів України відповідно до покладених на нього завдань і повноважень на будь-якому етапі складання і розгляду проекту Державного бюджету України проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів аналізу Міністр фінансів України приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету України перед поданням його на розгляд Кабміну.
Таким чином, Міністерством фінансів України при формуванні проектів Державних бюджетів на 2008-2009 роки не було враховано відповідність бюджетних запитів ДСА України вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано достатньо доказів в обґрунтування позовних вимог щодо Кабінету Міністрів України та Апеляційного суду Черкаської області. Оскільки в їх діях або бездіяльності колегія суддів не вбачає протиправності щодо допущення заборгованості по заробітній платі позивача позовні вимоги щодо Кабінету Міністрів України та Апеляційного суду Черкаської області задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апелянтів спростовують висновки суду першої інстанції, та підтверджені в ході апеляційного провадження, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 12,41, 160, 195, 198, 202, 205, 207, 214, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України, Державної судової адміністрації України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10.11.2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Черкаської області про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недоплачених сум задовольнити частково.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2009 року скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі заробітної плати, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, відпускних працюючому судді ОСОБА_2 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів»за період з 21.05.2008 року по 01.04.2009 року.
Зобов'язати Міністерство фінансів України за рахунок Державного бюджету України забезпечити проведення виплат заборгованості по заробітній платі, матеріальній допомозі на соціально-побутові потреби, відпускним працюючому судді ОСОБА_2 шляхом списання коштів з Державного казначейства України на розрахункові рахунки Державної судової адміністрації України для виплати вказаної заборгованості відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів»за період з 21.05.2008 року по 01.04.2009 року.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 06 грудня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. В. Умнова
Повний текст постанови виготовлено 06.12.2010 року.