Справа: № 2-а-3700/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"08" грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Бєлової Л.В., Мельничука В.П.,
при секретарі: Приходько Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29.09.2010 року у справі за його позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області про скасування постанови №101818 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1 700,00 грн., -
ПП ОСОБА_2 звернувся з даним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.09.2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2010 року Територіальним управлінням Головавтотрансінспекції у Вінницькій області була проведена рейдова перевірка ПП ОСОБА_2 щодо правомірності додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. При цьому було виявлено порушення законодавства, а саме: автотранспортним засобом марки Mercedes Benz 312D номерний знак НОМЕР_1 здійснювались пасажирські перевезення по маршруту «Вінниця-Київ»без відповідно оформлених документів, зокрема: паспорт маршруту не погоджено із організатором перевезень, обов'язковість якого передбачена «Порядком розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту», затвердженого наказом Мінтрансзв'язку України від 07.05.2010 №278. За результатами перевірки складено акт №186431 від 25.08.2010 року та винесена постанова №101818 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1 700,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням Територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області, ПП ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду.
Вінницький окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність відмови в позові. Апеляційна інстанція погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:
В ст. 6 ЗУ «Про автомобільний транспорт»зазначено, що одним із завдань Головавтотрансінспекції є державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.
Згідно з п. 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за № 1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Дана стаття визначає певний перелік документів для регулярних спеціальних пасажирських перевезень, а саме: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України.
Як свідчать матеріали справи, позивач при перевезенні пасажирів мав всі документи, перелік яких передбачений ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», проте паспорт регулярного спеціального автобусного маршруту «Вінниця-Київ», розроблений станом на 14.05.2010 року та затверджений «Замовником»ТОВ «Євроінвестгруп ЛТД», оформлений з порушенням вимог законодавства, зокрема, не погоджено із організатором перевезень.
Відповідно до п. 2.12. «Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту»№278, паспорт маршруту регулярних спеціальних перевезень повинен бути пронумерований і прошнурований та скріплений паперовим ярликом з написом: "Паспорт містить ___ сторінок, пронумерованих та прошнурованих". У разі оформлення паспорта маршруту регулярних спеціальних перевезень ярлик підписується відповідальними особами та скріплюється печатками замовника послуг, перевізника і організатора перевезень.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженням апелянта, що саме «Замовник»і є організатором перевезень, оскільки в п.1.2 «Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту»№278 зазначено, що організатор перевезень - урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, які забезпечують відповідно до ст. 7 ЗУ «Про автомобільний транспорт»організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування відповідних сполучень.
Ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт" передбачає відповідальність за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлених документів, перелік яких визначений ст. 39 цього Закону у вигляді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Таким чином, колегія суддів вважає, що посадовими особами Територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області рейдова перевірка була здійснена у відповідності до вимог чинного законодавства, порядок розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт дотримано, з'ясовані всі обставини, які мали значення для винесення оскаржуваної постанови, і, відповідно прийняте рішення - постанова про застосування фінансових санкцій №101818 від 25.08.2010 р. є законною та скасуванню не підлягає.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги приватного підприємця ОСОБА_2 відмовити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29.09.2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 08.12.2010 року.