Справа: № 2а-5014/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
"02" грудня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів: Шостака О.О., Троян Н.М.;
розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002592312/0 від 10.04.09 р., -
В травні 2009 року позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 0002592312/0 від 10.04.09 р. (а.с. 3-6).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2009 року позовні вимоги повністю задоволено, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0002592312/0 від 10.04.09 р. (а.с. 114-117).
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, представник відповідача по справі - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва подав заяву про апеляційне оскарження по справі № 2а-5014/09/2670 (а.с. 118) та - апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2009 р. по справі № 2а-5014/09/2670 та прийняти нове судове рішення у справі № 2а-5014/09/2670, яким позивачу в задоволенні позову повністю відмовити, мотивуючи тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено ряд норм матеріального права (а.с. 123-126).
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи повністю позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.
В зв'язку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем відповідно до норм права внесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість по податковим накладним, що виписані TOB «Сяйво і Ф» на суму 78 566,67 грн. по договору про проведення маркетингових досліджень та надання інформаційних (консультаційних) послуг від 01.06.06 р.
Крім того, відповідач в суді першої інстанції не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного акту.
За таких обставин, суд першої інстанції повністю задовольнив позовні вимоги позивача.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі міста Києва було проведено невиїзну документальну перевірку TOB «Туристична компанія «Анекс Тур»з питання правильності нарахування та сплати податків по взаємовідносинах з платником податків TOB «Сяйво і Ф»у період з 01.06.06 р. по 31.08.06 р.
За результатами перевірки складено Акт № 487/23-12/34191244 від 27.03.09 р. (а.с. 7-15).
Актом перевірки встановлено порушення п.п. 7.2.4. п. 7.2, п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4., п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р. та п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.97 р. в редакції наказу ДПА України від 30.06.05 р. № 244, а саме при взаємовідносинах з платником податків TOB «Сяйво і Ф»у період з 01.06.06 р. по 31.08.06 р. TOB «Туристична компанія «Анекс Тур»занижено податок на додану вартість всього на суму 78 566,67 грн. (а.с. 7-15).
На підставі вище зазначеного акту перевірки Державною податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва 10.04.09 р. винесено повідомлення-рішення № 0002592312/0, яким за позивачем визнано податкове зобов'язання на суму 117 850,07 грн., що включає 78 566,67 грн. - основний платіж та 39 283,34 грн. -штрафні (фінансові) санкції (а.с. 16).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з копії договору від 01.06.06 р. про проведення маркетингових досліджень та надання інформаційних (консультаційних) послуг, він укладений між позивачем TOB «Туристична компанія «Анекс Тур»та TOB «Сяйво і Ф», де TOB «Сяйво і Ф»зобов'язуються провести маркетингові дослідження ринку туристичних послуг України з виїзного туризму за напрямками: Туреччина, Єгипет та надати спеціальну інформацію, а TOB «Туристична компанія «Анекс Тур»із своєї сторони, як замовник зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх відповідно до умов цього договору (а.с. 59-61).
З наявних в матеріалах справи копій Рахунків-фактури № 01/26/06-06 від 26.06.06 р. (а.с. 69), № 01/12/07-06 від 12.07.06 р. (а.с. 65) та № 10/18/08-06 від 18.08.06 р. (а.с. 62), а також з копій актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.06 р. (а.с. 70), 31.07.06 р. (а.с. 66), 31.08.06 р. (а.с. 63) вбачається, що умови зазначеного вище договору замовником та виконавцем виконано в повному обсязі.
Крім того цей факт підтверджується і наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних від 30.06.06 p, 12.07.06 р. та 31.07.06 р.
З копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи, вбачається, що TOB «Сяйво і Ф»зареєстровано 01.04.03 р. Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією, ідентифікаційний код суб'єкта 32380716, місце знаходження : м. Київ, вул. Щорса, 37, кв. 117 (а.с. 87).
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Акту № 656 від 08.05.08 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість TOB «Сяйво і Ф» № 37625232 видане 29.05.03 р. у відповідності до п.п. «ґ»п. 9.8.ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.2005 р. № 168/97-ВР з внесеними змінами та доповненнями (а.с. 88).
Колегія суддів відмічає, що п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р. встановлено право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
У відповідності до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно з п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Отже, виходячи з системного аналізу норм права та як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договору про проведення маркетингових досліджень та надання інформаційних (консультаційних) послуг від 01.06.06 р. TOB «Сяйво і Ф»було належним чином зареєстровано як платник в податковому органі і йому було присвоєно індивідуальний податковий номер.
Анулювання свідоцтва платника ПДВ само по собі не призвело до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.
Крім того, згідно з ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 р. N 755-ІV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, було внесено до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Таким чином, на час здійснення господарських операцій, TOB «Сяйво і Ф»було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.
За таких обставин, позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків TOB «Сяйво і Ф», ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.
З огляду на таке, колегія суддів апеляційної інстанції, вивчивши матеріали, що містяться в справі, дійшла висновку, що судом першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно встановлені обставини справи, досліджені та оцінені всі докази, які містяться в матеріалах справи, а тому наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд м. Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 41, 128, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.О. Костюк
Судді: О.О. Шостак
Н.М. Троян