Справа № 643/235/26
Провадження № 1-кс/643/504/26
12.01.2026 м. Харків
Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Харкові клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 62026170020000127, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України,-
встановив:
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026170020000127 від 04.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 03.01.2026 близько о 22:47 на автодорозі «Близнюки-Барвінкове» неподалік від с. Григорівка, Ізюмського р-ну., Харківської області, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи військовим автомобілем «МАЗ 5337», державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 », не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив зіткнення з військовим автомобілем, який рухався в зустрічному напрямку по своїй смузі руху, а саме «КРАЗ 6446», державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_3 » за кермом якого перебував військовослужбовець військової частини НОМЕР_4 , солдат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прикріпленим до нього напівпричепом (державний реєстраційний « НОМЕР_5 »). Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді різаних ран обличчя, лівої кісті, лівого стегна, струс мозку, перелом ноги.
У проміжок часу з 23:30 03.01.2025 по 00:30 04.01.2025 проведено огляд місця події (дорожньо-транспортної пригоди) на автодорозі «Близнюки-Барвінкове» неподалік від с. Григорівка, Ізюмського р-ну., Харківської області, в ході якого виявлено та вилучено, зокрема:
1) військовий автомобіль «МАЗ 5337», державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 », кузов № НОМЕР_6 , який перебував у користуванні ОСОБА_5 власником якого є військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), переданий на відповідальне зберігання представнику військової частини НОМЕР_1 , військовослужбовцю ОСОБА_7 ;
2) військовий автомобіль «КРАЗ 6446», державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_3 », кузов № НОМЕР_7 , який перебував у користуванні ОСОБА_6 , власником якого є військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ), переданий на відповідальне зберігання представнику військової частини НОМЕР_4 , військовослужбовцю ОСОБА_8 ;
3) напівпричеп «КВС3 5001», державний реєстраційний « НОМЕР_5 », кузов № НОМЕР_8 , який перебував у користуванні ОСОБА_6 , власником якого є військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ), переданий на відповідальне зберігання представнику військової частини НОМЕР_4 , військовослужбовцю ОСОБА_8 .
У зв'язку із тим, що вказане майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, та містить інші дані, які будуть використані, як доказ факту і обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження, постановою слідчого від 05.01.2025 вказане майно визнано речовим доказом.
Зазначені речі потребують подальшої перевірки шляхом детального огляду, аналізу отриманої інформації та перевірки шляхом проведення подальших слідчих (розшукових) дій, дослідження з участю спеціалістів.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Військовий автомобіль «МАЗ 5337», державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 », кузов № НОМЕР_6 , військовий автомобіль «КРАЗ 6446», державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_3 », кузов № НОМЕР_7 , напівпричеп «КВС3 5001», державний реєстраційний « НОМЕР_5 », кузов № НОМЕР_8 , внаслідок ДТП отримали механічні пошкодження та можуть бути речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні, тобто матеріальними об'єктами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Окрім того, вказані автомобілі необхідні для проведення подальших експертних досліджень.
Таким чином, потреба арешту зумовлюється необхідністю забезпечення доказової бази та обґрунтованою підозрою вважити, що незастосування цього заходу перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що майно може бути відчужене, приховане або пошкоджене.
Зазначені предмети, є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на підставі п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України на них доцільно накласти арешт з метою збереження речових доказів та недопущення їх знищення, пошкодження, приховування, перетворення або відчуження.
Також, необхідність накладення арешту на вищевказані речі зумовлюється тим, що в подальшому буде забезпечено проведення ряду судових експертиз (авто - технічна, генетична, імунологічна та ін.), які будуть відігравати суттєву роль для встановлення об'єктивної істини у вищевказаному кримінальному провадженні.
Слід звернути увагу на те, що не застосування цього заходу буде перешкоджати встановленню істини по справі внаслідок того, що вилучене майно може бути спотворене чи взагалі знищеним.
На підставі викладеного та зважаючи на те, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, а завданням арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження речових доказів.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подавши заяву, в якій просив клопотання розглянути за його відсутності та задоволити.
Представник власника майна - військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував.
Представник власника майна військової частини НОМЕР_4 в судове засідання не з'явився, клопотань та заперечень до слідчого судді не надходило.
Підстав для визнання явки учасників провадження обов'язковою, слідчий суддя не вбачає, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, не прибуття когось із них у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши представника власника майна, розглянувши клопотання про арешт майна, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.
Постановою старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_9 від 05.01.2026 вилучене майно, а саме:
1) військовий автомобіль «МАЗ 5337», державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 », кузов № НОМЕР_6 ;
2) військовий автомобіль «КРАЗ 6446», державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_3 », кузов № НОМЕР_7 ;
3) напівпричеп «КВС3 5001», державний реєстраційний « НОМЕР_5 », кузов № НОМЕР_8 - визнано речовими доказами.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Дане клопотання направлено до суду поштою 05.01.2026, тому строк для подачі клопотання прокурором дотримано.
Нормами ст. 22 КПК України врегламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до норм ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Нормою ст. 2 КПК України врегламентовано, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження. Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити досягненню завдань кримінального провадження.
Таким чином, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
На даний час не спростовано підставність клопотання про арешт, що в подальшому не унеможливлює ставити питання про скасування арешту майна в порядку, визначеному ст. 174 КПК України.
Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідатиме належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, не суперечитиме його загальним засадам.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій серед низки іншого зазначає порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 22, 23, 131-132, 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задоволити.
Накласти арешт шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування майном, вилученим 23:30 03.01.2025 по 00:30 04.01.2025 на автодорозі «Близнюки-Барвінкове» неподалік від с. Григорівка, Ізюмського р-ну., Харківської області, а саме:
1) військовим автомобілем «МАЗ 5337», державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 », кузов № НОМЕР_6 , який перебував у користуванні ОСОБА_5 власником якого є військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), переданим на відповідальне зберігання представнику військової частини НОМЕР_1 , військовослужбовцю ОСОБА_7 ;
2) військовим автомобілем «КРАЗ 6446», державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_3 », кузов № НОМЕР_7 , який перебував у користуванні ОСОБА_6 , власником якого є військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ), переданим на відповідальне зберігання представнику військової частини НОМЕР_4 , військовослужбовцю ОСОБА_8 ;
3) напівпричепом «КВС3 5001», державний реєстраційний « НОМЕР_5 », кузов № НОМЕР_8 , який перебував у користуванні ОСОБА_6 , власником якого є військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ), переданим на відповідальне зберігання представнику військової частини НОМЕР_4 , військовослужбовцю ОСОБА_8 .
Зберігання майна, зазначеного у другому абзаці, визначити відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», який затверджено постановою КМ України від 19.11.2012 № 1104, та «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1