Справа № 640/3303/21
10 січня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В.,
розглянувши у письмовому провадженні клопотання сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу ДПС України Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2021 відкрито провадження у справі та призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Справа у встановлені нормами Кодексу адміністративного судочинства України строки Окружним адміністративним судом міста Києва розглянута не була.
На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №2825 (в редакції Закону України №3863-ІХ) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
Так, за результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, адміністративна справа №640/3303/21 передана на розгляд Хмельницькому окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2025 року, дану адміністративну справу передано на розгляд судді Печеному Є.В.
Ухвалою судді Хмельницького окружного адміністративного суду Печеного Є.В. від 17.03.2025 прийнято до свого провадження адміністративну справу № 640/3303/21; ухвалено клопотання ОСОБА_1 про заміну неналежного відповідача - задовольнити; ухвалено замінити відповідача у справі № 640/3303/21 з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у місті Києві (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44116011); ухвалено розпочати розгляд справи спочатку; ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У матеріалах справи наявне клопотання відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
У клопотанні відповідач вказує, що позовну заяву подано з пропуском встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Відповідач посилається, зокрема, на частину третю статті 123 та пункт 8 частини першої статті 240 КАС України як на підстави для залишення позову без розгляду.
У подальшому до суду надійшла заява представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
У заяві про поновлення строку представник позивача зазначає, що: на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень та протягом періоду, коли спливав шестимісячний строк звернення до суду, в податкових спорах існувала стала судова практика Верховного Суду, відповідно до якої строк звернення до суду з вимогами про оскарження рішень контролюючих органів становив 1095 днів з дня їх отримання; лише постановою Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 було сформовано нову правову позицію, за якою процесуальний строк звернення до адміністративного суду визначається положеннями КАС України, а встановлений пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України) строк є строком давності матеріально-правового характеру; позивач добросовісно покладався на попередню судову практику щодо 1095-денного строку, а після зміни практики звернувся до суду у розумний строк - 10.02.2021 року, тобто орієнтовно через два з половиною місяці після ухвалення зазначеної постанови; додатково позивач посилається на запровадження на всій території України карантину у зв'язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, що зумовило обмеження в роботі установ, у тому числі судів та органів державної влади, і фактично ускладнювало реалізацію права на своєчасне звернення до суду.
З урахуванням зазначеного вище, позивач просить поновити строк звернення до адміністративного суду та відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Розглянувши клопотання, матеріали справи, суд виходить із таких міркувань.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина третя статті 123 КАС України передбачає, що, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пункт 8 частини першої статті 240 КАС України встановлює, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно із ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Так, стаття 102 ПК України регулює строки давності для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків.
При цьому, суд вказує на те, що встановлений у пункті 102.1 цієї статті 1095-денний строк стосується повноважень контролюючого органу щодо нарахування грошових зобов'язань і має матеріально-правовий характер, а не є процесуальним строком звернення платника податків до суду.
Питання співвідношення норм статті 122 КАС України та статті 102 ПК України щодо строків звернення до суду з вимогами про скасування рішень контролюючих органів було предметом неодноразового розгляду Верховного Суду.
Так, у низці постанов 2018-2019 років (зокрема, у постановах від 14.02.2019 у справі № 813/4921/17, від 17.07.2019 у справі № 640/46/19 та інших) Верховний Суд виходив із того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України (1095 днів) є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, і дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про оскарження відповідних рішень контролюючого органу становить 1095 днів.
Однак постановою Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 суд відступив від зазначених висновків і сформулював новий підхід, згідно з яким: процесуальні строки звернення до адміністративного суду визначаються саме КАС України; строк у 1095 днів, встановлений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, є строком давності для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків і не є строком звернення до суду; за відсутності спеціальної норми закону строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення контролюючого органу встановлюється статтею 122 КАС України.
Згодом цей підхід був уточнений і розвинений у низці наступних постанов Верховного Суду, зокрема: у постанові від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20 Верховний Суд, узагальнюючи підходи до строків звернення платника податків до суду, прямо зазначив, що якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в адміністративному порядку, строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України); у постанові від 30.06.2022 у справі № 1.380.2019.004460 Верховний Суд наголосив, що зміна сталої судової практики в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
У цих же постановах Верховний Суд звернув увагу на необхідність дотримання принципу правової визначеності та недопущення надмірного формалізму при застосуванні нових правових позицій до правовідносин, що склалися за умов дії іншої сталої судової практики.
Повертаючись до обставин справи № 640/3303/21, необхідно зазначити про таке.
Дослідивши матеріали справи, суд установив, що: податкові повідомлення-рішення прийняті 05.12.2019 та вручені позивачу 24.12.2019 року; позивач не використовував процедуру адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень; з адміністративним позовом до суду позивач звернувся 10.02.2021 року.
Отже, між датою вручення позивачеві податкових повідомлень-рішень (24.12.2019) та датою подання позову (10.02.2021) минуло більше шести місяців.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України, у цьому випадку до позивача підлягає застосуванню шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, який очевидно пропущено.
Оцінюючі поважність причин пропуску строку звернення до суду позивачем, суд зазначає про таке.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач посилається на: зміну сталої судової практики Верховного Суду щодо визначення строків звернення до адміністративного суду у податкових спорах, яка відбулася після виникнення спірних правовідносин; об'єктивні труднощі, пов'язані із запровадженням на території України карантинних заходів у зв'язку з поширенням COVID-19, що ускладнювали своєчасне звернення до суду.
Так, як зазначалося вище, на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень (05.12.2019) та їх вручення позивачу (24.12.2019) у практиці Верховного Суду існувала стала позиція, відповідно до якої, положення пункту 56.18 статті 56 ПК України про 1095 днів розглядалися як спеціальні щодо норм статті 122 КАС України, а строк звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючого органу вважався таким, що становить 1095 днів з дня отримання відповідного рішення.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 відступив від цього підходу, визнавши, що: пункт 56.18 статті 56 ПК України не встановлює процесуальних строків звернення до адміністративного суду; процесуальні строки звернення до адміністративного суду визначаються статтею 122 КАС України; строк у 1095 днів є строком давності для визначення грошових зобов'язань контролюючим органом.
У наступних постановах, наприклад, у постанові від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20, Верховний Суд чітко сформулював, що за відсутності адміністративного оскарження рішення контролюючого органу строк звернення платника податків до адміністративного суду становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Надалі, у постанові від 30.06.2022 у справі № 1.380.2019.004460, Верховний Суд наголосив, що зміна сталої судової практики у бік застосування коротших строків звернення до суду може за певних умов розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду, зокрема тоді, коли: правовідносини виникли та набули характеру спірних за наявності іншої, раніше усталеної судової практики; особа добросовісно покладалася на цю практику; після зміни підходу Верховного Суду особа у розумний строк звернулася до суду для захисту своїх прав.
У цій справі спірні правовідносини (визначення грошових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 05.12.2019) виникли до ухвалення Верховним Судом постанови від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, тобто за умов, коли платники податків мали обґрунтовані підстави орієнтуватися на строк 1095 днів як строк звернення до суду.
Позивач звернувся до суду 10.02.2021 року, тобто приблизно через два з половиною місяці після ухвалення зазначеної постанови, яка змінила усталену практику.
Суд вказує на те, що такий проміжок часу не може вважатися надмірним або таким, що свідчить про недобросовісну поведінку позивача, з огляду на необхідність: ознайомитися з новою судовою практикою; звернутися за правовою допомогою; підготувати та подати до суду відповідну позовну заяву.
Суд не вбачає у діях позивача ознак зловживання правом чи наміру штучно затягнути процес захисту своїх прав.
Натомість мають місце об'єктивні обставини, пов'язані зі зміною підходу Верховного Суду до визначення строків звернення до суду у податкових спорах.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що зміна сталої судової практики Верховного Суду на користь суттєвого скорочення строку звернення до суду, яка відбулася після виникнення спірних правовідносин, може і повинна бути врахована як поважна причина пропуску строку звернення до суду у цій справі.
Поряд із наведеним вище, позивач посилається також на запровадження на території України карантинних заходів у зв'язку з поширенням COVID-19, які впливали на режим роботи установ, у тому числі, судів, органів державної влади та суб'єктів господарювання.
Суд бере до уваги, що запровадження загальнодержавного карантину об'єктивно ускладнювало реалізацію права на своєчасне звернення до суду, зокрема: обмежувало доступ до правової допомоги; уповільнювало роботу юридичних та адвокатських об'єднань; у ряді випадків спричиняло затримки у підготовці та пересиланні процесуальних документів.
Разом із тим, суд виходить з того, що навіть без урахування карантинних обмежень уже сама зміна сталої судової практики Верховного Суду у 2020 році щодо строків звернення до суду є самостійною і достатньою поважною причиною для поновлення строку у даній справі.
Карантинні обставини в даному випадку розглядаються судом як додатковий фактор, що підтверджує об'єктивність труднощів, з якими могла зіткнутися позивач при підготовці звернення до суду, однак не є єдиною підставою для поновлення строку.
Підсумовуючи викладене вище, суд доходить таких висновків.
Позивач дійсно пропустила шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України.
Пропуск строку зумовлений, зокрема, тим, що на момент виникнення спірних правовідносин та спливу шестимісячного строку звернення до суду існувала інша, стала судова практика Верховного Суду, яка дозволяла позивачу добросовісно розраховувати на можливість звернення до суду протягом 1095 днів.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 та наступних постановах (наприклад, у справах № 160/11673/20, № 1.380.2019.004460) визнав, що зміна сталої судової практики в бік застосування коротших строків звернення до суду може розглядатися судами як поважна причина пропуску строку звернення до суду.
Позивач звернулася до суду в розумний строк після зміни практики Верховного Суду, без надмірних зволікань, що свідчить про добросовісність його поведінки.
Залишення позову без розгляду у такій ситуації лише з формальних підстав пропуску строку спричинило б надмірний формалізм у застосуванні процесуальних норм та порушило б принцип правової визначеності й право позивача на доступ до суду.
Отже, суд визнає наведені позивачем причини пропуску строку поважними та вважає за необхідне поновити строк звернення до адміністративного суду у цій справі.
У зв'язку з поновленням строку звернення до суду, відсутні підстави для залишення позову без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, у зв'язку з чим, у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 44, 122, 123, 240, 243, 248, 256, 259, 260, 262 КАС України, суд
заяву представника позивача Васюкович Валерії Анатоліївни про поновлення строку звернення до адміністративного суду у справі № 640/3303/21 - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.12.2019 № 0101923310 та № 0101953310.
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Продовжити розгляд справи № 640/3303/21 по суті в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.03.2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Є.В. Печений