Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 січня 2026 р. №520/11792/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Харківська виправна колонія (№ 43)" (вул. Таджицька, буд. 17, м. Харків, 61089, код ЄДРПОУ 08564558) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державна установа «Харківський виправна колонія (№ 43)» код ЄДРПОУ 08564558 (п.і. 61093, м. Харків, вул. Таджицька, б. 17) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди передбаченої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. щомісячно за період з 24 лютого по 30 червня 2022 року, та у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. щомісячно пропорціно часу (у годинах) проходження служби в розрахунку на місяць за період з 01 вересня по 08 жовтня 2022 року з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Державну установу «Харківський виправна колонія (№ 43)» код ЄДРПОУ 08564558 (п.і. 61093, м. Харків, вул. Таджицька, б. 17) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) грошове забезпечення у вигляді додаткової винагороди передбаченої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. щомісячно за період з 24 лютого по 30 червня 2022 року, та у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. щомісячно пропорційно часу (у годинах) проходження служби в розрахунку на місяць за період з 01 вересня по 08 жовтня 2022 року з урахуванням раніше виплачених сум;
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24.02.2022 по 30.06.2022 та з 01.09.2022 по 08.10.2022. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу через систему "Електронний суд" та надійшла в електронний кабінет користувача, що підтверджується електронною роздруківкою.
Представником відповідача подано відзив в якому заперечував проти задоволення позовних вимог.
Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 проходила службу в Державній установі «Харківська виправна колонія № 43», що розташована на території Харківської міської територіальної громади Харківської області (м. Харків).
10 січня 2025 р. № 6/ОС-25 «Про особовий склад» звільнена за пунктом 7 ч. 1 ст. 77 закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (за власним бажанням).
Оскільки позивач несла службу в установі Державної кримінально-виконавчої служби України, що розташована в межах адміністративно-територіальних одиниці, на території якої надавалась допомога в рамках Програми «єПідтримка» і яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій, то відповідно саме з 24 лютого 2022 року набула право на отримання додаткової винагороду в розмірі 30000 грн. 00 коп. щомісячно.
Однак, відповідачем протиправно не нараховувалось та не виплачувалось позивачу частина грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168, а саме з 24.02.2022 - 30.06.2022 та з 01.09.2022 - 08.10.2022 рр.
Позивач вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати не в повному обсязі грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди передбаченої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24 лютого 2022 року по 08 жовтня 2022 року, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
у відповідності до статей 17, 46 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у військових формуваннях. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом ст.ст. 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції. Тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення. Щодо осіб, на яких покладено обов'язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей ч. 5 ст. 17 Конституції України передбачено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеним у ст. 46 Основного Закону України (абз. 2, 3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 р. № 12-р/2018).
Статтею 23 закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23 червня 2005 року № 2713-IV (зі змінами та доповненнями) визначено, що Держава забезпечує соціальний захист персоналу ДКВС відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати. На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України
Відповідно до п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством юстиції.
Згідно п. 3 Порядку виплати грошового забезпечення та компенсації виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 р. № 925/5, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено та такий діє і станом на час розгляду справи.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Пунктом 1 постанови Кабінету міністрів України № 168 (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022, № 350 від 22.03.2022, № 400 від 01.04.2022, № 754 від 01.07.2022, № 793 від 07.07.2022, № 1066 від 27.09.2022, № 1146 від 08.10.2022, № 43 від 20.01.2023) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до пункту 2-1 Постанови №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
В подальшому Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» внесено зміни до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, а саме доповнено абзац перший після слів «та поліцейським» словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»,». Постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Разом з цим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 р. № 204-р «Про затвердження переліку адміністративо-територіальних одиниць, на яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» до зазначеного переліку включено Харківську область.
Тобто Позивачка відповідала вищезазначеним критеріям осіб, яким на час військового стану виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно.
Пунктом 2 постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 2022 року № 754 визначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 червня 2022 року.
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» внесені зміни у пункт 1 постанови № 168, а саме в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінені словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць», а пунктом 2 зазначеної Постанови визначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
За таких обставин, суд зазначає, що згідно Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), що затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 № 75 (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), Харківська міська територіальна громада Харківської області (місто Харків) у період виникнення спірних правовідносин відносились до таких, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій та перебували в тимчасовій окупації, тобто особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, що несли службу в органах і установах зазначеної Служби в межах Харківської міської територіальної громаду повинна виплачуватись додаткова винагорода визначена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 № 168 у розмірі 30000 грн. 00 коп. щомісячно.
У відповідності до Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 № 168, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України» у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».
Оскільки позивач ніс службу в установі Державної кримінально-виконавчої служби України (ДУ «Харківська виправна колонія (№ 43)»), що розташована в межах адміністративно-територіальних одиниці, на території якої надавалась допомога в рамках Програми «єПідтримка» і яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій, то відповідно саме з 24 лютого 2022 року набув право на отримання додаткової винагороду в розмірі 30000 грн. 00 коп. щомісячно.
Вказана додаткова винагорода в розмірі 30000 грн. 00 коп. щомісячно повинна була нараховуватись та виплачуватись позивачу до 30 червня 2022 року (включно) щомісячно, а з 01 липня 2022 року по 08 жовтня 2022 така винагорода повинна виплачуватись пропорціно часу проходження служби в розрахунку на місяці.
Отже, розрахунок винагороди за час роботи розраховується наступним чином: 30 днів (місяць) Х 24 години (доба) = 720 годин; 30000 грн. / 720 год.= 41,66 грн./год., тобто зазначена сума є середній розрахунок години праці виходячи з загального часу проходження служби. У разі якщо місяць має 31 день (липень, серпень) зазначений показник становить 40,32 грн./год.
У період з 24 лютого 2022 року по 30 червня 2022 року Позивачці підлягало виплаті 30000 гривень 00 копійок на місяць без застосування показника пропорційності часу проходження служби в розрахунку на місяць.
З цього вбачається, що відповідач з 01 липня 2022 року по 08 жовтня 2022 року мав нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду передбачену Постановою №168 у розмірі 30000 грн. пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.
За липень 2022 року позивачу підлягало виплаті 40 год. Х 40,32 грн. = 1612 грн. 80 коп; за серпень 2022 року підлягало виплаті 160 год. Х 40,32 грн. = 6451 грн. 20 коп..
Згідно Відомості виплати додаткової винагороди до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовців, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану», що міститься в справі, позивачу було виплачено наступні суми додаткової винагороди: за лютий 2022 року - 0 грн. 00 коп. (відраховано 178,57 грн.); За березень 2022 року - (1935,48 грн. - 322.58 грн.) = 2258,28; За квітень 2022 року - (9000, 00 грн. - 1500,00 + 1641,67) = 9141,67 грн.; За травень 2022 року - 6354 грн. 00 коп.; За червень 2022 року - 5745 грн. 83 коп.; За липень 2022 року - 1612 грн. 90 коп.; За серпень 2022 року - 6451 грн. 61 коп.; За вересень 2022 року - 00 грн.; За 8 днів жовтня 2022 року - 00 грн.
Аналізуючи вищезазначені відомості та вихідні данні, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не нараховувалось та не виплачувалось позивачу частина грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168, а саме: за лютий 2022 року не доплачена сума 5357,14 грн.; за березень 2022 року не доплачена сума 27741 грн. 72 коп. (30000,00 грн. - 2258,28 грн.); за квітень 2022 року не доплачена сума 20858 грн. 33 коп. (30000,00 грн. - 9141,67 грн.); за травень 2022 року не доплачена сума 23646 грн. 00 коп. (30000,00 грн. - 6354 грн.); за червень 2022 року не доплачена сума 24254 грн. 17 коп. (30000,00 грн.- 5745,83 грн.); за вересень та 08 жовтня 2022 року не доплачена сума 30000 грн. 00 з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
Поряд з цим щодо норм, які містяться в п. 2 постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 2022 року № 754, відповідно до якої постанова застосовується з 1 червня 2022 року та в п. 2 Постанови від 07 липня 2022 року № 793, відповідно до якої постанова засовується з 24 лютого 2022 року і пунктом 2 Постанови від 08 жовтня 2022 року № 1146 визначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 вересня 2022 року, суд наголошує, що у відповідності до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Статтею 52 закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 року № 794-VII (зі змінами та доповненнями) визначено, що постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Конституційний Суд України в рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 вказав, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Дія нормативно-правових актів у часі раніше визначалась тільки в окремих законах України (стаття 6 Кримінального кодексу України, стаття 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стаття 3 Цивільного процесуального кодексу України та інші). Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.
У рішенні від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001 Конституційний Суд України також зазначив, що закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. щомісячно, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 № 168, виникло 24 лютого 2022 року, а саме з моменту введення на території України правового режиму воєнного стану, тоді як вищезазначені постанови Кабінету Міністрів України від 01 липня 2022 року № 754 та від 07 липня 2022 року № 793 ще не існували, а зміни, що ними вносились не були чинними, тому до спірних правовідносин слід застосовувати Постанови №168 в редакції Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350.
Відтак наявні підстави для визнання протиправною бездіяльність Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» щодо не нарахування та невиплати позивачу за період з 24 лютого по 30 червня 2022 року підлягало виплаті саме винагорода у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, а в подальшому з 01 липня по 08 жовтня 2022 року додаткова винагорода у розмірі 30000,00 грн. щомісячно пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
З огляду на встановлення під час розгляду справи обставин порушення прав позивача суд вважає, що належним способом відновлення є зобов'язання Державна установа «Харківський виправна колонія (№ 43)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді додаткової винагороди передбаченої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000 (тридцять тисяч)грн. 00 коп. щомісячно за період з 24 лютого по 30 червня 2022 року, та у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. щомісячно пропорціно часу (у годинах) проходження служби в розрахунку на місяць за період з 01 вересня по 08 жовтня 2022 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат не здійснюється в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідності до п.п. 1 ч. 1 ст. 5 закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Харківська виправна колонія (№ 43)" (вул. Таджицька, буд. 17, м. Харків, 61089, код ЄДРПОУ 08564558) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Харківська виправна колонія (№ 43)" щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди передбаченої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000 (тридцять тисяч)грн. 00 коп. щомісячно за період з 24 лютого по 30 червня 2022 року, та у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. щомісячно пропорціно часу (у годинах) проходження служби в розрахунку на місяць за період з 01 вересня по 08 жовтня 2022 року.
Зобов'язати Державну установу "Харківська виправна колонія (№ 43)" (вул. Таджицька, буд. 17, м. Харків, 61089, код ЄДРПОУ 08564558) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення у вигляді додаткової винагороди передбаченої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. щомісячно за період з 24 лютого по 30 червня 2022 року, та у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. щомісячно пропорціно часу (у годинах) проходження служби в розрахунку на місяць за період з 01 вересня по 08 жовтня 2022 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А.С. Мороко