Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 січня 2026 року справа № 520/1546/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про стягнення суми,
У провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про стягнення суми.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023, зокрема, зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати суддівської винагороди з доплатою за вислугу років з 01.01.2021 по 30.09.2022.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 у прийнятті звіту Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про виконання судового рішення Харківського адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23 - відмовлено. Звільнено керівника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області від сплати штрафу відповідно до частини 3 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання рішення Харківського адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23. Встановлено Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Харківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Харківського адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23 у частині здійснення виплати ОСОБА_1 суми перерахованої компенсації втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати суддівської винагороди з доплатою за вислугу років з 01.01.2021 по 30.09.2022 - протягом 90 днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.
24.12.2025 ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить суд:
- накласти на керівника суб'єкта владних повноважень - Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за неподання звіту про виконання рішення Харківського адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23;
- половину суми штрафу стягнути на користь ОСОБА_1 , іншу половину - до Державного бюджету України;
- за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення Харківського адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що звіт на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23 відповідачем у встановлений судом строк (протягом 90 днів) не подано, що свідчить про невиконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2025. Зазначене на думку позивача свідчить про те, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду, а тому вважає за необхідне накласти на керівника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області штраф.
Також, 17.10.2025 Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області через систему "Електронний суд" подано звіт, на виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23.
Поданий звіт мотивовано тим, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23 знаходиться у черзі на виконання шляхом стягнення з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів", відкритої на рівні територіального управління. Станом на 06.10.2025 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23 знаходиться у черзі на виконання шляхом стягнення з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів", відкритої на рівні територіального управління, що підтверджується записом у картотеці. Зазначає, що одразу після надходження фінансування, вищевказане судове рішення буде виконано територіальним управлінням в порядку черговості.
Також повідомляє про те, що Територіальне управління щомісяця по декілька разів звертається до головного розпорядника бюджетних коштів з проханням виділити додаткові бюджетні асигнування для бюджетної програми 0501150 для подальшого виконання судових рішень, прийнятих на користь суддів та працівників апаратів судів. Державна судова адміністрація України (листи Державної судової адміністрації України, а саме: лист від 23.06.2025 за вихідним №11-12410/25, лист від 17.07.2025 за вихідним №11-14186/25, лист від 18.07.2025 за вихідним №11-14371/25, лист від 01.08.2025 за вихідним №11-15524/25, лист від 18.09.2025 за вихідним №11-18583/25).
Відповідно до частини 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
У період з 01.01.2026 по 07.01.2026 суддя Ольга Ніколаєва перебувала у відпустці.
Дослідивши звіт Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про виконання рішення суду 30.06.2023 у справі №520/1546/23 та заяву позивача, суд дійшов до наступного висновку.
Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно приписів статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до частин 1, 2 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023, зокрема, зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати суддівської винагороди з доплатою за вислугу років з 01.01.2021 по 30.09.2022.
За змістом наданого до суду звіту від 17.10.2025 про виконання судового рішення встановлено, що відповідач не виконав рішення суду щодо нарахування та виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу, у зв'язку з порушенням строку виплати суддівської винагороди з доплатою за вислугу років за період - з 01.01.2021 по 30.09.2022.
Отже, станом на дату розгляду звіту відповідача доказів того, що рішення суду було виконано в повному обсязі, та відповідачем вчинено всі дії для його виконання відповідачем, не надано.
Твердження відповідача щодо того, що виплата суми нарахування суддівської винагороди на виконання рішення суду буде здійснюватися за наявності відповідного фінансування не підтверджує виконання всіх дій відповідачем на виконання рішення суду.
Також судом береться до уваги, той факт, що відповідач неодноразово звертався до головного розпорядника бюджетних коштів з проханням виділити додаткові бюджетні асигнування для бюджетної програми 0501150 для подальшого виконання судових рішень, прийнятих на користь суддів та працівників апаратів судів, що підтверджується копіями листів від 23.06.2025 за вихідним № 11-12410/25, від 17.07.2025 за вихідним № 11-14186/25, від 18.07.2025 за вихідним № 11-14371/25, від 01.08.2025 за вихідним № 11-15524/25, від 18.09.2025 за вихідним № 11-18583/25, які знаходяться в матеріалах справи.
Однак, суд зазначає, що згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі №373/436/17, від 15.05.2020 у справі №812/1813/18, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі №821/1491/17, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина судового процесу для цілей статті 6.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
У справі "Сорінг проти Об'єднаного Королівства" від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відтак, зважаючи на відсутність в матеріалах справи як доказів нарахування, так і виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу, у зв'язку з порушенням строку виплати суддівської винагороди з доплатою за вислугу років за період - з 01.01.2021 по 30.09.2022, суд дійшов висновку про те, що рішення суду в повному обсязі не виконано, а отже поданий звіт відповідачем про виконання судового рішення не підлягає прийняттю судом.
З огляду на викладене, враховуючи, що поданий Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23 щодо здійснення нарахування та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу, у зв'язку з порушенням строку виплати суддівської винагороди з доплатою за вислугу років за період - з 01.01.2021 по 30.09.2022 не підтверджує його виконання в повному обсязі, суд на підставі частини 10 статті 383-3 КАС України вважає за необхідне встановити новий строк для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення в цій справі протягом 90 днів з моменту прийняття цієї ухвали.
Суд зазначає, що відповідач протягом встановленого судом нового строку має вжити заходи для виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23 з наданням відповідних пояснень та доказів до суду, оскільки лише сукупність цих умов призведуть до повного виконання рішення суду та слугуватиме підставою для прийняття відповідного звіту.
Щодо накладання на керівника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, як суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 3 статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Разом з тим, наданими відповідачем доказами, підтверджується, що відповідач вживає залежні від нього заходи, для виконання рішення Харківського адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23. Також, відповідачем наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, зокрема, очікування фінансування зі сторони розпорядника бюджетних коштів.
Суд також зазначає, що надання відповідачу можливості не виконувати судове рішення до надходження бюджетних коштів, в аспекті встановленої тривалої пасивної поведінки Управління призведе до суттєвого порушення прав позивача. В той же час, визначений судом строк спонукатиме відповідача до виконання рішення суду, що є суттю судового контролю.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисного невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.
Приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи не встановлено фактів, які б свідчили про умисне ухилення саме керівником ТУ ДСА у Харківській області від виконання рішення суду у даній справі, підстав для накладення штрафу на керівника відповідача немає.
Подібний підхід щодо застосування положень частини другої статті 382 КАС України викладений Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 27.01.2022 у справі №2а-10/2007, від 31.01.2022 у справі №442/3936/17, від 06.09.2022 у справі №754/12702/14-а та від 24.06.2024 у справі №380/2458/21, від 20.12.2024 у справі №160/5259/20.
За встановлених обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення керівника ТУ ДСА у Харківській області від сплати штрафу та відмови у задоволенні клопотання позивача про накладення штрафу, оскільки вказане клопотання є передчасними, з огляду на те, що суд дійшов до висновку про встановлення ТУ ДСА у Харківській області нового строку для подання звіту, а відтак суд не вбачає правових підстав для накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень в порядку ст. 382-3 КАС України.
Щодо вимоги позивача про розгляд судом за власною ініціативи питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 року у справі №520/1546/23, суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу позивача, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення (у порядку 378 Кодексу адміністративного судочинства України) у справі №520/1546/23 - залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі №520/1546/23 - залишено без змін.
Судом було зазначено, що оскільки розрахунок належної позивачем заборгованості судом не здійснювався, тому, змінивши спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 року у справі №520/1546/23 із зобов'язання здійснити виплату заборгованості на стягнення конкретної суми цієї заборгованості, фактично змінить рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішить питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 Кодексом адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, суд вважає безпідставною вимогу заявника, наведені в його заяві, про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду в цій справі, а отже відмовляє в задоволенні вказаної частини вимог.
Керуючись статтями 4-9, 72-78, 80, 241-243, 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У прийнятті звіту Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про виконання судового рішення Харківського адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23 - відмовити.
Звільнити керівника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області від сплати штрафу відповідно до частини 3 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання рішення Харківського адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23.
Встановити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Харківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Харківського адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23 - протягом 90 днів з дня набрання даною ухвалою законної сили.
Попередити відповідача, що відповідно до ч.10 ст. 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення Харківського адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА