Справа № 420/28925/25
05 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ'ЯКОВОЇ, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) , у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" стосовно визнання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" про виключеного з військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який відповідно до відомостей Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 та на підставі рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.06.2022 року прот. № 17 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 2014 року позивач знаходився на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.06.2022 позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. II, ст. 75 "а", наказ МОУ № 402 від 14.08.2008 року, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії № 34/588 від 17.06.2022, позивачу було видано тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 та виключено його з військового обліку. У графі 13 є відмітка про зняття з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 .
У липні 2025 року, сформувавши Військово-обліковий документ із застосунку "Резерв+", ОСОБА_1 довідався, що відносно нього в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" міститься інформація про те, що він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Зазначені обставини стали підставою для звернення 15.07.2025 до відповідача із заявою про внесення актуальних даних до реєстру "Оберіг" про непридатність ОСОБА_1 до військової служби. На що отримав відповідь, що адвокат не наділений повноваженнями звертатись з такою заявою, ОСОБА_1 запропоновано прибути до органу військового обліку з оригіналами документів.
ІНФОРМАЦІЯ_2 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних. Відповідач зобов'язаний був внести відповідні дані щодо ОСОБА_1 до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, однак протиправно цього не зробив.
Ухвалою суду від 27.08.2025 відкрито спрощене провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження.
01.09.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповдіач вказує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" міститься інформація про те, що позивач є військовозобов'язаним, підлягає призиву на військову службу під час мобілізації, а також є відмітка про порушення правил військового обліку. На звернення адвоката до відповідача із заявою про внесення актуальних даних до реєстру "Оберіг", ІНФОРМАЦІЯ_7 надав відповідь від 21.07.2025 № 12923, в якій зазначається, що адвокат у даному випадку не може бути суб'єктом звернення, а ОСОБА_1 запропоновано прибути до органу військового обліку з оригіналами документів.
Відповідно до Пункту 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559 призовник, військовозобов'язаний та резервіст, громадянин України для внесення відповідних змін на власний розсуд обирає один із способів звернення до РТЦКтаСП - у паперовій або електронній формі. Реалізація військового обов'язку військовозобов'язаним є особистим обов'язком, що включає підготовку до служби, проходження військової служби за призовом або контрактом, а також виконання обов'язків у запасі чи військовому резерві. Цей обов'язок пов'язаний із забезпеченням національної безпеки і включає дотримання правил військового обліку та проходження медичної комісії.
Відповідач вважає, що позивач має право звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_8 особисто, а не через представника. Однак, замість військовозобов'язаного ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_8 звернувся адвокат Стадник Павло Олександрович. Такий спосіб звернення не дає можливості отримувачу звернення ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) ідентифікувати особистість людини, яку представляє адвокат, та ознайомитись з оригіналами документів, тим більш вони містять певні недоліки. Зокрема, в наданій представником копії тимчасового посвідчення військовозобов'язаного, в Розділі 10, зазначено "тимчасове посвідчення видане з заміною НОМЕР_4 ", однак, в Реєстрі вказаний інший номер військового квітка - НОМЕР_5 , який вноситься оператором в базу даних безпосередньо з військово- облікового документа. Крім цього, надані копії паспорта незадовільної якості. Вважає звернення позивача до суду передчасним, позивачу необхідно спочатку особисто звернутися з порушеного питання до ІНФОРМАЦІЯ_8 , надавши оригінали документів, а відповідач розгляне звернення у встановлений строк.
04.09.2025 позивач надіслав до суду відповідь на відзив, в якій вказує, що відмова відповідача розглядати звернення сторони позивача зумовлена виключно тим, що відповідач на власний розсуд трактує норми законодавства України щодо представництва осіб та надання особам правової допомоги за законодавством про адвокатуру, а також сферу поширення їх застосування. 08.07.2025 між ОСОБА_1 та адвокатом Стадником Павлом Олександровичем був укладений договір про надання правової допомоги № 08-07/25, що вбачається з відомостей з ордеру адвоката № 1541737. Також в цьому ордері зазначено, що "Договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються". Даний ордер було надано відповідачу під час подання йому заяви про внесення актуальних даних до реєстр. Розглядаючи таку заяву від 14.07.2025 про внесення актуальних даних до реєстру стосовно позивача, відповідач мав змогу в повній мірі пересвідчитись, що адвокат Стадник Павло Олександрович є представником ОСОБА_1 , який має повноваження на подання такої заяви. Ані Порядком оформлення (створення) та видачі військово- облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559, а ні будь-якими іншими нормами законодавства не встановлений обов'язок для осіб подавати такого роду заяви до органів ТЦК та СП виключно особисто, без можливості їх подання через представника, зокрема, адвоката.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд дійшов наступного.
30.09.2014 ОСОБА_1 було взято на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_9 (наразі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.06.2022 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. II, ст. 75 "а", наказ МОУ № 402 від 14.08.2008 , що підтверджується Довідкою військово-лікарської комісії № 34/588 від 17.06.22 року.
17.06.2022 ОСОБА_1 було видано Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 . У графі 7 "придатність до проходження військової служби за станом здоров'я" зазначено: Рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. У графі 14 зазначено, що 17.06.2022 позивач виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_10 за ст. 75 "А" наказу МОУ № 402 від 14.08.2008 року. У графі 13, якою зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_11 знято з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 .
У липні 2025 року ОСОБА_1 довідався, що відносно нього в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" міститься інформація про те, що він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .
15.07.2025 представник позивача адвокат Стадник П.О. направив поштовою кореспонденцією до ІНФОРМАЦІЯ_8 заяву в інтересах позивача про внесення достовірних даних до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг", а саме про те, що ОСОБА_1 непридатний до військової служби та виключений з військового обліку, до заяви були надані військово-облікові документи позивача.
На заяву ІНФОРМАЦІЯ_7 надав відповідь від 21.07.2025 № 12923, в якій зазначається, що адвокат у даному випадку не може бути суб'єктом звернення, а ОСОБА_1 запропоновано прибути до органу військового обліку з оригіналами документів.
Вважаючи, що ВЛК повинна передавати відомості про непридатність до військової служби до ТЦК, а останній зобов'язаний внести їх до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що призвело б до виключення з військового обліку, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Преамбулою Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) визначено, що цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частин другої, третьої статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно із частиною десятою статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ).
Згідно з частиною 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції на 20.10.2022 року) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку…
Пунктом 11 статті 38 Закону №2232-XII визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Аналогічні норми містяться і в Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022.
Відповідно до пункту 8 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Згідно ч. 8 статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16 березня 2016 року № 1951- УІІІ(зі змінами) органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно з ч. 8 статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Частиною 1 статті 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" встановлено, наступне: 1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Частиною 3 статті 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Згідно п. 9 розділу ІІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін у паперовій формі повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У приписах Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 п. 12 розділу III "Відомості, що вносяться до Реєстру" вказаного поряду зазначено, що отримання призовником, військовозобов'язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації. Письмовий запит задовольняється протягом десяти календарних днів з дня його надходження.
Відповідно до абзацу вісімнадцятого пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.
Виходячи з наведених положень, можна зробити висновок, що за результатами проведеного військово-лікарською комісією медичного огляду позивача 17.06.2022 року та визнання цією комісією позивача непридатним до проходження військової служби за станом здоров'я, що підтверджено довідкою військово-лікарської комісії, у ІНФОРМАЦІЯ_12 (який в подальшому перейменований у ІНФОРМАЦІЯ_13 ) виник обов'язок виключити позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ та внести відповідні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Як слідує з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_14 таких обов'язків не виконав, що і зумовило відсутність в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення позивача з військового обліку на час звернення позивача до відповідача із заявою про внесення таких даних до Реєстру.
Суд зазначає, що не є спірним той факт, що за результатами проходження військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.06.2022 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. II, ст. 75 "а", наказ МОУ № 402 від 14.08.2008 року, про що внесено відповідний запис до Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 . Вказані факти підтверджуються матеріалами справи, зокрема копією Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 , довідкою військово-лікарської комісії № 34/588 від 17.06.22 року.
Також сторони не заперечують факту невнесення відповідачем відомостей про непридатність позивача до військової служби до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Суд також встановив, що адвокат Стадник П.О., діючи в інтересах та від імені позивача, звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_8 , просив про внесення даних про його непридатність до військової служби за станом здоров'я з виключенням з військового обліку до Реєстру. До заяви позивач додав: копію довідки ВЛК, копію тимчасового посвідчення військовозобов'язаного, копію Електронного військово-облікового документу з "Резерв+", копію ордеру, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. На таке звернення відповідачем було повідомлено про необхідність особистого прибуття до відповідача з метою внесення даних відомостей до Реєстру.
Суд наголошує, що ні положеннями Закону №2232-ХІІ, ні Законом України №3543-XII, ні Порядком №559 не передбачено обов'язку особистого фізичного відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку у зв'язку з непридатністю до військової служби та приведення таких відомостей у відповідність до паперової форми військово-облікового документа. Обов'язок "особисто подати заяву", "особисто повідомити" не означає особисту фізичну присутність, особисто прибути.
Крім того, суд зауважує, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (неналежне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов'язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов'язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткових обов'язків.
При цьому, суд наголошує, що у справі "Рисовський проти України", № 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 року, пункти 70, 71, Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58).
Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74).
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
Отже, на переконання суду, негативні наслідки від такої поведінки органу влади не можуть перекладатися на приватну особу.
Резюмуючи усе вищевикладене, суд зазначає, що невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку громадянина ОСОБА_1 у зв'язку з його непридатністю до військової служби за станом здоров'я є протиправним та таким, що порушує права та обов'язки позивача, оскільки його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст.75 "а", згідно з Наказом МОУ №402 від 14.08.2008 року, що підтверджується записом у тимчасовому посвідченні військовозобовязаного серії НОМЕР_2 та довідкою військово-лікарської комісії № 34/588 від 17.06.22 року і даний факт не потребує додаткового підтвердження.
Суд наголошує, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. При цьому під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Зокрема, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно частини 4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Як зазначено у рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді №R(80)2, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, суб'єкт може вільно обирати між двома чи більшою кількістю альтернатив, кожна з яких буде правомірною. Якщо ж правомірним може вважатися лише один варіант поведінки, дискреційні повноваження відсутні.
Суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач не наділений дискреційними повноваженнями, оскільки наявність рішення військово-лікарської комісії про визнання позивача непридатним до проходження військової служби за станом здоров'я, яке оформлено довідкою цієї ВЛК № 34/588 від 17.06.2022 року, з внесенням відповідних записів до Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 , покладало на відповідача обов'язок внести відповідні дані щодо позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі поданої позивачем заяви від 14.07.2024 .
Суд зазначає, що у розумінні статті 13 Європейської Конвенції з прав людини ефективний засіб правого захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, а винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Отже, належним та ефективним способом захисту у спірних правовідносинах має бути зобов'язання відповідача вчинити ті дії, які він зобов'язаний був вчинити в силу закону, тобто внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом внесення даних, щодо виключення позивача з військового обліку у зв'язку з його непридатністю до військової служби за станом здоров'я.
Саме такий спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права позивача і одержання ним бажаного результату, яким є наявність в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку у зв'язку з його непридатністю до військової служби за станом здоров'я.
Підсумовуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду докази на підтвердження правомірності своїх дій.
Розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Враховуючи, що позов задоволений, позивачу відшкодовуються судові витрати.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити позов.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" стосовно визнання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку;
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" про виключеного з військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який відповідно до відомостей Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 та на підставі рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.06.2022 року прот. № 17 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по справі в сумі 1211 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА