06 січня 2026 року м. Харків Справа № 922/2114/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,
без участі представників сторін,
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Зінченка Олександра Вікторовича (вх.№2359Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.10.2025 (повний текст судового рішення складений та підписаний 17.10.2025, суддя Т.О. Пономаренко), з урахуванням ухвали Господарського суду Харківської області від 23.10.2025 про виправлення описки, у справі №922/2114/25
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків,
до фізичної особи-підприємця Зінченка Олександра Вікторовича, м. Харків,
про стягнення заборгованості
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Зінченка Олександра Вікторовича, в якій просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця Зінченка Олександра Вікторовича на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість в сумі 53 832, 32грн, з яких:
- 18 977, 00грн - заборгованість за використану теплову енергію без укладання договору за період з грудня 2018 по листопад 2021;
- 33 580, 55грн - заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 за період з грудня 2021 по квітень 2023;
- 365, 62грн - абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021;
- 909, 15грн - заборгованість за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання від 01.06.2022 за період з липня 2021 по вересень 2023,
а також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 2 422, 40грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати вартості спожитої теплової енергії за період з грудня 2018 року по квітень 2023 року, а також несплату абонентської плати за період з грудня 2021 року по вересень 2023 року та грошових коштів за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з липня 2022 року по вересень 2023 року.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.10.2025 (з урахуванням ухвали Господарського суду Харківської області від 23.10.2025 про виправлення описки) позов Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до фізичної особи-підприємця Зінченка Олександра Вікторовича про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Зінченка Олександра Вікторовича на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість за використану теплову енергію без укладання договору за період з грудня 2018 по листопад 2021 у розмірі 18 977, 00грн; заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 за період з грудня 2021 по квітень 2023 у розмірі 33 580, 55грн; абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 у розмірі 365, 62грн; заборгованість за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання від 01.07.2022 за період з липня 2022 по вересень 2023 у розмірі 909, 15грн та 2 422, 40грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позивачем належним чином доведено факт споживання відповідачем теплової енергії у період з грудня 2018 року по листопад 2021 року. При цьому, не укладення відповідачем договору в порушення вимог чинного законодавства України з теплопостачальною організацією не звільняє відповідача від оплати теплової енергії, яку він фактично споживає. По особовому рахунку відповідача рахується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення без укладання договору у сумі 18 977, 00 грн, яка утворилась за період з грудня 2018 року по листопад 2021 року. Доказів оплати вказаної заборгованості чи спростування її наявності відповідач не надав.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивач свої договірні зобов'язання виконав та здійснив відпуск теплової енергії відповідачу у період з грудня 2021 року по квітень 2023 року за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, який набрав чинності 01.12.2021. По особовому рахунку відповідача рахується заборгованість за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у сумі 33 580, 55грн, яка утворилась з грудня 2021 року по квітень 2023 року. Як свідчать матеріали справи, відповідачу направлялися рахунки-фактури за абонентську плату за період з грудня 2021 року по вересень 2023 року. Доказів оплати відповідачем зазначених рахунків матеріали справи не містять.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 року по вересень 2023 року у розмірі 365, 62грн, суд першої інстанції встановив, що даний розрахунок є арифметично вірний, відповідає вимогам чинного законодавства.
Враховуючи доведеність зі сторони позивача факту порушення відповідачем умов Договору 2 та вимог чинного законодавства, місцевий господарський суд визнав вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 909, 15грн за період з липня 2022 року по вересень 2023 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до фізичної особи-підприємця Зінченка Олександра Вікторовича про стягнення заборгованості залишити без задоволення. Також апелянт просить стягнути з позивача судові витрати.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що до суду не надано належних доказів направлення актів виконаних робіт та рахунків на адресу відповідача. Також апелянт зазначає, що розрахунок теплового навантаження не було проведено відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22.11.2018 року.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2025, для розгляду справи №922/2114/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у даному випадку апелянтом було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за таких підстав, відповідно до частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.
Крім того, дана справа не відноситься до категорії справ, зазначених у частині 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, що не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного провадження.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Зінченка Олександра Вікторовича на рішення Господарського суду Харківської області від 08.10.2025 у справі №922/2114/25. Встановлено учасникам справи строк до 10.12.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження. Постановлено розпочати розгляд справи з 10.12.2025 без повідомлення учасників справи.
08.12.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Як зазначає позивач, система опалення нежитлових приміщень є невід'ємною частиною централізованого системи опалення будинку в цілому. Нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії виконується згідно з показами будинкового приладу обліку теплової енергії. Позивачем при нарахуванні заборгованості правильно застосований тариф на теплову енергію.
Дослідивши матеріали справи, які суд визнає достатніми для розгляду апеляційної скарги у спрощеному провадженні, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта та доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, фізична особа-підприємець Зінченко Олександр Вікторович є власником нежитлових приміщень підвальної частини №VI, №VІa, VIб з відокремленим входом житлового будинку літ. "А-5" за адресою: місто Харків, вул. Героїв Харкова, 196/1 (колишня назва пр. Московський) загальною площею 74, 1кв.м в житловому будинку з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП "Харківські теплові мережі".
Система опалення зазначених приміщень є невід'ємною частиною централізованої системи опалення будинку в цілому.
Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об'єкти соціальної сфери позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а постачання гарячої води - цілодобово.
Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень підтверджується актами №172/10146 від 18.10.2018, №172/11011 від 10.04.2019, №172/12161 від 08.11.2019, №172/13666 від 09.04.2020, №172/14422 від 28.10.2020, №172/15812 від 12.04.2021, №172/16811 від 25.10.2021, №172/17608 від 17.11.2022, №172/509 від 06.04.2023 про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2018-2019, 2019-2020, 2020-2021, 2021-2022 та 2022- 2023 років до будівель в цілому.
Вищезазначені акти на підключення та відключення опалення підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача будинку.
Будинок за вищезазначеною адресою обладнаний приладом обліку, тому розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення по об'єкту здійснювався згідно показань приладів обліку, встановленого у будинку.
Споживання теплової енергії на потреби опалення нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Героїв Харкова, 196/1 здійснювалося фізичною особою-підприємцем Зінченко О.В. без укладання договору за період з 01.12.2018 по 30.11.2021.
29.09.2021 в результаті обстеження нежитлових приміщень було виявлено нежитлові приміщення відповідача, які знаходяться в контурі житлового будинку про що складено акт обстеження №172/2537 від 29.09.2021 та акт обстеження №172/2656 від 05.01.2022.
Зокрема, в Акті обстеження №172/2537 від 29.09.2021 встановлено, що в приміщенні ФОП Зінченко О.В. проходить трубопровід внутрішньодомової системи опалення житлового будинку, заізольований. Опалювальні прилади відсутні.
Акт обстеження №172/2537 від 29.09.2021 підписано відповідачем особисто.
Від підписання акту обстеження №172/2656 від 05.01.2022 споживач відмовився.
Вказані акти обстеження стали підставою для донарахувань за період з 01.12.2018 по 30.11.2021 за бездоговірне користування тепловою енергією.
В актах обстеження зазначено про необхідність відповідачу надати розрахунок теплового навантаження та укласти договір купівлі-продажу теплової енергії.
Відтак, відповідач був обізнаний про встановлення позивачем факту проходження трубопроводу внутрішньодомової системи опалення житлового будинку та про його право надати розрахунок теплового навантаження, а якщо відповідачем не буде виконана ця умова, то нарахування буде проведено згідно розрахунку теплового навантаження позивача.
Розрахунок нарахувань відповідачу позивачем проведено на підставі розрахунку теплового навантаження, складеного Центром контролю та обліку споживання, від 03.11.2021ВКТ/643 та з урахуванням приладу обліку, встановленого на житловий будинок.
Розрахунок кількості спожитої відповідачем за спірний період теплової енергії виконаний позивачем відповідно до Керівного технічного матеріалу 204 України 244-94 Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні (далі - КТМ 204 України 244-94).
У свою чергу, відповідач не надав свій розрахунок теплового навантаження позивачу.
Як свідчать матеріали справи, відповідачу направлялися рахунок-фактура за спожиту теплову енергію від 17.11.2021 з листом вимогою від 18.11.2021 про оплату до нарахувань.
Вказані рахунки відповідачем сплачені не були.
По особовому рахунку відповідача рахується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення без укладання договору у сумі 18 977, 00грн, яка утворилась за період з грудня 2018 року по листопад 2021 року.
Разом з цим, на підставі частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. №1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. №1023), на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір 1).
Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01 грудня 2021 року.
Даний договір укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Оскільки нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, вул. Героїв Харкова, 196/1 знаходиться в контурі житлового будинку, починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до положень пункту 51 Договору 1, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Відповідно до пункту 4 Договору 1, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Таким чином, факт отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії у опалювальний період 2021-2022 є фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору).
Факт отримання теплової енергії у спірний період підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваних сезонів 2020-2021, 2021-2022 та 2022- 2023 років.
Відповідно до пункту 5 Договору 1, виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до пункту 32 Договору 1, плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно з пунктом 33 Договору 1, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Відповідно до пункту 34 Договору 1, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Як свідчать матеріали справи, відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію.
Однак, вказані рахунки відповідачем сплачені не були.
По особовому рахунку відповідача рахується заборгованість за договором про надання послуги з постачання теплової енергії у сумі 33 580, 55грн, яка утворилась з грудня 2021 року по квітень 2023 року.
Відповідно пункту 30 Договору 1, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування.
Як свідчать матеріали справи, відповідачу направлялися рахунки-фактури за абонентську плату.
Однак, вказані рахунки відповідачем сплачені не були.
По особовому рахунку відповідача рахується заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у сумі 365, 62грн за період з грудня 2021 року по вересень 2023 року.
Також, з 1 липня 2022 року набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного, який опублікований на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року (надалі - Договір 2).
Відповідно до положень пункту 30 Договору 2, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Відповідно до пункту 4 Договору 2, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від Виконавця послуги, або фактичного отримання послуги.
Факт отримання відповідачем послуги підтверджується актами включення та відключення до джерела теплової енергії.
Вищезазначені акти підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача будинку.
Крім того, у відповідності до умов Договору 2 роботи з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання фіксуються актами готовності, в межах позовних вимог таким доказом виконаних робіт є акти готовності системи опалення до опалювального сезону за №172/5350 від 11.08.2020, №172/5945 від 10.08.2021, №172/7218 від 09.08.2022.
Відповідно пункту 5 Договору 2, виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені цим Договором.
Згідно з пунктом 6 Договору 2, технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у Додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 №150.
Відповідно до пункту 13 Договору 2, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Як свідчать матеріали справи, відповідачу направлялися рахунки-фактури за послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду.
Однак, вказані рахунки відповідачем сплачені не були.
По особовому рахунку відповідача рахується заборгованість з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинковихсистем теплопостачання багатоквартирнихбудинків житлового фонду комунальної та інших форм власності у сумі 909, 15грн, яка утворилась за період з липня 2022 року по вересень 2023 року.
Доказів сплати відповідачем вищевказаної заборгованості матеріали справи не містять.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з положеннями статей 627-629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановив суд першої інстанції, договір між сторонами у формі єдиного документу не укладався, проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що цивільні права та обов'язки сторін виникли в порядку частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України з дій осіб, які в силу загальних правил і змісту цивільного законодавства породжують взаємні права та обов'язки.
Cпоживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вказана позиція є усталеною та викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №303/7554/16-ц, 25.09.2019 у справі № 522/401/15-ц та 10.12.2018 у справі № 638/11034/15-ц, від 26.04.2018 у справі №904/6293/17 тощо.
Підставою для виникнення зобов'язань з оплати за отриману теплову енергію без укладення договору є, насамперед, факт надання відповідних послуг / постачання товарної продукції, а також доведення обсягу та вартості таких послуг належними та допустимими доказами, адже споживання теплової енергії не може бути безоплатним
Як вбачається із матеріалів справи, належне відповідачу нерухоме майно знаходиться у житловому будинку із централізованим опаленням.
При цьому, апеляційний суд враховує, що теплопостачання - це особливий вид комунальної послуги. Система теплопостачання для здійснення покладених на неї завдань виконується з окремих технологічно пов'язаних частин, що складають єдину систему централізованого постачання, включає сукупність взаємопов'язаних джерел теплової енергії (технічних елементів і пристроїв), призначених для передачі у приміщення необхідної кількості тепла та підтримання в них заданої температури повітряного середовища.
Оскільки належне відповідачу приміщення знаходиться у житловому будинку, який має єдину загальнобудинкову систему опалення, технічна можливість не поставлення теплової енергії останньому відсутня.
Єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Інших підстав чинне законодавство не передбачає.
Наведене відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду від 19.08.2019 у справі №226/1437/16-ц (провадження №61-29708св18).
Таким чином, оскільки позивач виконав свої зобов'язання щодо надання послуг централізованого опалення, відповідач зобов'язаний оплатити надані послуги, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання.
Матеріалами справи підтверджується, що за період з грудня 2018 року по квітень 2023 року позивач надавав відповідачу послуги з опалення належного відповідачу приміщення.
Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об'єкти соціальної сфери позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а постачання гарячої води цілодобово.
Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень підтверджується актами №172/10146 від 18.10.2018, №172/11011 від 10.04.2019, №172/12161 від 08.11.2019, №172/13666 від 09.04.2020, № 172/14422 від 28.10.2020, №172/15812 від 12.04.2021, №172/16811 від 25.10.2021, №172/17608 від 17.11.2022, №172/509 від 06.04.2023 про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваних сезонів: 2018-2019, 2019-2020, 2020-2021, 2021-2022 та 2022, 2023 років до будівель в цілому.
Будинок за вищезазначеною адресою обладнаний приладом обліку, тому розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення по об'єкту здійснювався згідно показань приладів обліку, встановленого у будинку.
Споживання теплової енергії на потреби опалення нежитлових приміщень здійснювалося фізичною особою-підприємцем Зінченко О.В. без укладання договору за період з 01.12.2018 по 30.11.2021.
Крім того, оскільки нежитлове приміщення відповідача за вказаною адресою знаходиться в контурі житлового будинку, починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.
Згідно частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Стаття 526 Цивільного кодексу передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
На підтвердження заборгованості відповідача позивач надав акти приймання-передачі теплової енергії за період з грудня 2018 року по квітень 2023 року.
Саме по собі непідписання відповідачем надісланих йому актів не є правовою підставою для звільнення від оплати отриманих послуг.
Матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача обґрунтованої відмови від підписання актів за період з грудня 2018 року по квітень 2023 року, як і відсутні докази звернення відповідачем до позивача щодо незгоди із застосованим позивачем тарифу до звернення останнім з позовом до суду.
Позивач посилається на те, що нарахування плати за надані послуги теплопостачання здійснювалося на підставі відомостей споживання та діючих в період споживання тарифів. Фактично, здійснювалося обслуговування всього житлового будинку в цілому, а щомісячне нарахування обсягу спожитої теплової енергії вираховувалося пропорційно опалювальній площі споживача.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання", визначальним для вибору тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках між сторонами, є визначення категорії, до якої відноситься споживач: населення, яке є власниками, орендарями житлових приміщень (квартир) і отримує послуги з централізованого опалення, укладає із теплопостачальною організацією договір про надання послуг з централізованого опалення із зазначенням встановленого тарифу на послугу з централізованого опалення; фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого тарифу для "інших споживачів".
Відповідач, який є власником нежитлового приміщення та фізичною особою - підприємцем відноситься до категорії "інші споживачі" через неможливість віднесення останнього іншої категорії споживачів.
Розрахунок нарахувань проведено позивачем на підставі розрахунку теплового навантаження, складеного Центром контролю та обліку споживання від 03.11.2021 ВКТ/643 та з урахуванням приладу обліку встановленого на житловий будинок.
Нарахування з урахуванням корегування за минулий період детально зазначено позивачем в розрахунку нарахувань.
Розрахунок теплового навантаження було виконано центром контролю та обліку теплоспоживання позивача.
Відповідач не скористався правом надати свій розрахунок теплового навантаження.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Зінченка Олександра Вікторовича слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 08.10.2025 у справі №922/2114/25 - без змін.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 256, 269-270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Зінченка Олександра Вікторовича залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 08.10.2025 у справі №922/2114/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко