06 січня 2026 року м. Харків Справа № 922/3654/24 (922/4527/25)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Демідова П.В., суддя Склярук О.І., суддя Шутенко І.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №2868 Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2025 у справі №922/3654/24 (922/4527/25)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіта-ТКФ", м.Харків в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни, м.Дніпро,
до відповідача-1: ОСОБА_2 , смт. Норинці, Коростенський р-н, Житомирська область,
до відповідача-2: ОСОБА_1 , м.Київ,
про покладення субсидіарної відповідальності та стягнення коштів
в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіта-ТКФ",
Господарський суд Харківської області ухвалою від 04.11.2024 відкрив провадження у справі №922/3654/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІТА-ТКФ". Постановою від 17.03.2025 суд визнав Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗІТА-ТКФ" банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Ухвалою від 01.09.2025 призначено ліквідатором у справі №922/3654/24 про банкрутство ТОВ "ЗІТА-ТКФ" арбітражного керуючого Венську Оксану Олександрівну.
17.12.2025 від ТОВ "ЗІТА-ТКФ" в особі ліквідатора до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява (вх. №4527/25) про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за зобов'язаннями ТОВ "ЗІТА-ТКФ" на загальну суму 90 036 227,63 грн.
Господарський суд Харківської області ухвалою від 17.12.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №922/3654/24 (922/4527/25); визначив здійснювати розгляд справи в межах справи № 922/3654/24 про банкрутство ТОВ "ЗІТА-ТКФ" за правилами спрощеного позовного провадження; призначив судове засідання у справі на "12" січня 2026 р.
ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставини, що мають значення для справи та недоведеність обставин, які помилково вважались встановленими, просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2025 скасувати та відмовити у відкритті провадження за позовом про покладення субсидіарних обов'язків як таким, що поданий передчасно.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025 в порядку ст.32 Господарського процесуального кодексу України для розгляду апеляційної скарги визначено склад колегії суддів: Демідова П.В. - головуючий суддя, Попков Д.О. - суддя, Шутенко І.А. - суддя.
У зв'язку з відпусткою судді Попкова Д.О., який входить до складу колегії суддів, відповідно до пункту 2.3.43. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/3654/24 (922/4527/25).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2026 для розгляду апеляційної скарги визначено склад колегії суддів: Демідова П.В. - головуючий суддя, Склярук О.І. - суддя, Шутенко І.А. - суддя.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги на підставі приписів чинного законодавства судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.2 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства.
Заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на осіб, винних у доведенні до банкрутства боржника, розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в межах справи про банкрутство в порядку, визначеному статтею 7 КУзПБ. Отже, суб'єкти субсидіарної відповідальності у такому майновому спорі мають статус відповідачів, тобто належать до учасників відокремленого позовного провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до положень ст.7 КУзПБ господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно з ч.2 ст.9 КУзПБ в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.
Стаття 255 ГПК України містить вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, проте ухвала про відкриття провадження у справі до вказаного переліку не включена.
Отже, заявником подано апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Посилання заявника на те, що жодного спеціального випадку для заборони оскарження ухвали про відкриття провадження за позовною заявою про покладення субсидіарних обов'язків не передбачено - є безпідставним. Як зазначалось вище, заяви про покладення субсидіарної відповідальності розглядаються у відокремленому позовному провадження у справі про банкрутство, за правилами Господарського процесуального кодексу України. З системного аналізу норм ст.9 КУзПБ та ст.255 ГПК України вбачається, що ухвали про відкриття провадження у справі підлягають оскарженню разом з рішенням суду.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому відповідно до прецедентної практики Суду право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Відтак, право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.261 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. №2868 Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2025 у справі №922/3654/24 (922/4527/25).
При цьому, колегія суддів звертає увагу заявника, що відповідно до положень ч.3 ст.255 ГПК України скаржник має право включити заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду до апеляційної скарги на рішення суду.
Керуючись ст.ст.7, 9, 61 Кодексу України з процедур банкрутства та ст.234, 255, 261 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. №2868 Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2025 у справі №922/3654/24 (922/4527/25).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, визначеному статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя П.В. Демідова
Суддя О.І. Склярук
Суддя І.А. Шутенко