Справа № 170/770/25 Провадження №33/802/60/26 Головуючий у 1 інстанції:Матвійчук С. П.
Доповідач: Гапончук В. В.
05 січня 2026 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., з участю захисника Москаля Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Москаля Я.О., в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шацького районного суду Волинської області від 03 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , відомості про працевлаштування відсутні, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 26 липня 2025 року, о 01 год. 06 хв., ОСОБА_1 в с. Світязь, по вул. Липова (кол. 8 Березня), Ковельського району, Волинської області, керував автомобілем Toyota Highlander, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння рук) та відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5. ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою судді суду першої інстанції захисник Москаль Я.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову скасувати та закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 . Вказує, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України. Працівниками поліції здійснено безпідставну зупинку транспортного засобу, та не надано доказів на підтвердження керування автомобілем саме ОСОБА_1 . Ставить під сумнів захисник і наявність виявлених у ОСОБА_1 працівниками поліції ознак алкогольного сп'яніння.
За приписами ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
У судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду (а.с. 86).
Тому, за наведених обставин, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаного учасника судового розгляду, при цьому враховує, що судовий розгляд уже відкладався за ініціативи захисника, а цього разу інтереси ОСОБА_1 представляв захисник Москаль Я.О.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, доходжу наступного висновку.
За положеннями статей 245, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом вжито всіх заходів, передбачених КпАП України, для з'ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, а тому вказаний вище висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст. 280 КпАП України.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, за положеннями ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, полягає: 1) у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння; 2) або ж у діях особи (водія), яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, а саме відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння, за обставин зазначених в оскарженій постанові судді, підтверджується зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України повністю доводиться: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 402851 від 26.07.2025; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану, алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Шацька лікарня Шацької селищної ради» від 26.07.2025, з якого вбачається, що у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, однак він відмовився від проходження такого огляду та від підписання направлення; зобов'язанням до протоколу серії ЕПР1 № 402851 від 26.07.2025 про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом протягом 24 годин, від підписання якого останній відмовився.
Також вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення належним чином доводиться відеозаписами з боді-камери працівників поліції, на яких зафіксовано події, викладені у протоколі. Зокрема, на відеозаписах зафіксовано як ОСОБА_1 виходить з автомобіля з місця водія і його спілкування з працівниками поліції, в ході якого у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння у зв'язку з чим, йому як водію транспортного засобу, який мав ознаки алкогольного сп'яніння, було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку. Відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки і в медичному закладі відмовився неодноразово. Водночас ОСОБА_1 вказав про вживання алкоголю в обід, факт керування транспортним засобом не заперечував, а лише вказував, що вперше трапилося так що він вживав алкоголь і керував автомобілем, просив не складати протокол.
ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції, порядок проведення огляду, та складання протоколу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Зафіксованим є і факт, що ОСОБА_1 відмовився від підпису у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно нього та інших документах складених під час документування правопорушення.
Не беруться до уваги доводи захисника щодо неналежності відеозапису доданого до матеріалів справи з посиланням, що такий відеозапис, як доказ про вчинення адміністративного правопорушення працівниками поліції не було належно і вчасно надано. Адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинене 26.07.2025, матеріали справи стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України, відповідно до постанови судді Шацького районного суду Волинської області від 28 серпня 2025 року, повернуто до Ковельського РУП ГУНП у Волинській області для належного оформлення (доопрацювання) фактично в межах строку зберігання відеозаписів з портативних та відео реєстраторів установлених у службових транспортних засобах. Зберігання відеозаписів понад 30 денний строк жодним чином не випливає на допустимість та належність такого відеозапису, як доказу у справі, враховуючи, що про наявність відео з бодікамер було зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 402851 від 26.07.2025, працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 про здійснення відео фіксації їх спілкування на бодікамеру та оптичний диск з відеозаписом був долучений до матеріалів справи, однак з технічних причин не відтворювався.
З огляду на наведене відеозапис з бодікамер працівників поліції правильно оцінений судом у сукупності із іншими належними та допустимими доказами, зібраними поліцейськими у матеріалах даної адміністративної справи.
Необґрунтованими є твердження захисника і щодо тих обставин, що на відеозаписі неможливо було розпізнати марку чи модель автомобіля, який рухається, його державний номерний знак. За встановлених обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Highlander, д.н.з. НОМЕР_1 , останній, як зафіксовано на відеозаписі, не заперечував факт керування цим автомобілем (після зупинки вийшов з місця водія), працівнику поліції при спілкуванні та складанні протоколу про адміністративне правопорушення уточнив правильний державний номерний знак автомобіля.
Огляду на стан сп'яніння підлягають усі водії, щодо яких є докази керування ними транспортними засобами із ознаками певного виду сп'яніння, до яких, згідно із матеріалами справи, відноситься і ОСОБА_1 .
Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 о 01:06 під час дії комендантської години, що стало причиною зупинки автомобіля належним чином доведено, ознаки алкогольного сп'яніння виявлені працівниками поліції у останнього зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Встановлені обставини ні ОСОБА_1 , ні його захисником не спростовані, тому апеляційний суд відхиляє як голослівні доводи апелянта про те, що виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння є сумнівними, оскільки виявлені були в темряві, що, на думку захисника, належно неможливо було зробити за таких умов.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності апеляційний суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи, тому доводи апелянта про необхідність скасування оскарженої постанови є цілком формальними, без наведення обґрунтованих доводів на їх підтвердження.
В матеріалах справи відсутні та під час апеляційного перегляду не надано доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а лише покликання сторони захисту в апеляційній скарзі на можливі порушення без належного їх обґрунтування слід розцінювати як спроби ОСОБА_1 уникнути відповідальності за скоєне будь-яким чином.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Законних підстав для скасування оскарженого судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає, а тому, оскаржену постанову судді слід залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КпАП України,
Апеляційну скаргу захисника Москаля Ярослава Олеговича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Шацького районного суду Волинської області від 03 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В. В. Гапончук