Головуючий у 1 інстанції - Каюда А.М.
Суддя-доповідач - Василенко Л.А.
21 грудня 2010 року справа №2а-6830/10/1270 < приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В.,
при секретареві Солодько О.І.,
за участю представника відповідача Варнакова Є.Г.
розглянула у судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Луганської обласної асоціації фахівців з питань банкрутства на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року у справі № 2а-6830/10/1270 за позовом Луганської обласної асоціації фахівців з питань банкрутства до відділу з питань банкрутства у Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Луганська обласна асоціація фахівців з питань банкрутства звернулася до суду з позовом до відділу з питань банкрутства у Луганській області, в якому просила визнати бездіяльність відділу з питань банкрутства в Луганській області та зобов'язати відділ з питань банкрутства у Луганській області провести перевірку наведених в скарзі № 3 від 14.07.2010 року фактів (а.с.3 - 6).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року у задоволенні позову Луганської обласної асоціації фахівців з питань банкрутства до відділу з питань банкрутства у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено за необґрунтованістю (а.с.69. 70).
Позивачем на вказане судове рішення подана апеляційна скарга, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на те, що постанова суперечить вимогам закону, постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, зазначив, що журнал реєстрації вихідної кореспонденції не може вважатись доказом направлення йому листа, а є лише доказом того, що лист зареєстрований. Крім того, в постанові зазначено, що представник позивача уточнив позовні вимоги в судовому засіданні, вказавши, що просить визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо не розгляду по суті листа № 3 від 14.07.2010 р. та ненадання відповіді на нього, але ні письмово ані усно такі уточнення до позовної заяви представником не надавались.
Також зазначив, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що надавши відповідь на скаргу Асоціації, жодних заходів щодо відновлення законності та усунення порушень не прийнято. Вважає, що відділ з питань банкрутства у Луганській області мав сприяти поновленню законності, але судом першої інстанції не було надано правової оцінки ухвал Господарського суду Луганської області про припинення провадження у справі про банкрутство підприємств, які підпали під дію перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і продовжено розгляд справи в тій частині, чи надавались відповідачем відповідь на звернення чи ні.
Висновком доводів апеляційної скарги є те, що суд ухилився від розгляду предмету спору по суті та необґрунтовано визнав законними дії відповідача щодо надання формальної відписки замість проведення перевірки (а.с.77 -81).
Представник позивача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи позивач повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи в його відсутність.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав їх необґрунтованими, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та надав письмові заперечення на апеляційну скаргу.
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевірила матеріали справи за апеляційною скаргою, вивчила заперечення на апеляційну скаргу і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 14.07.2010 року позивач звернувся до відповідача з листом № 3 від 14.07.2010 року, в якому посилаючись на Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/152 від 13.02.2002 р. зазначив про визнання господарським судом Луганської області банкрутами та відкриття ліквідаційної процедури щодо кількох вуглебудівних підприємств та просив у зв'язку з вищевикладеним звернутись до Апеляційного господарського суду Луганської області з апеляційними скаргами на вищезазначені постанови Господарського суду Луганської області (а. с. 20-22).
Відповідно до запису в журналі реєстрації вхідної кореспонденції відділу з питань банкрутства в Луганській області лист позивача зареєстрований 19.07.2010 р. за вхідним номером 293 (а. с. 57).
Листом за вихідним номером 256 від 13.08.2010 року відповідачем було надано відповідь на лист № 3 від 14.07.2010 року (а. с. 47, 48, 57а).
Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Згідно ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно ч.1 та ч. 3 ст. 15 цього Закону, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Згідно ст. 20 цього Закону, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Оскільки позивач звернувся з листом до відповідача 14 липня 2010 року, а відповідач надіслав відповідь позивачеві 13.08.2010 року, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно законності розгляду звернення позивача, тобто надання відповіді в межах місячного строку.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що журнал реєстрації вихідної кореспонденції не може вважатись доказом направлення листа, а є лише доказом того, що лист зареєстрований, оскільки відправку відповіді здійснено простою кореспонденцією за визначенням виконавця даного документу на підставі п. 3.4 Положення про ведення діловодства Відділу з питань банкрутства у Луганській області, шляхом вкладення зазначеної відповіді в поштовий конверт з наклеєною поштовою маркою, що не потребує здійснення оплати додаткових поштових послуг, а відтак не може підтверджуватися чеком пошти.
Крім того і в позові, і в апеляційній скарзі позивач не оскаржує того, що не отримав відповіді на звернення, а вважає що відповідач безпідставно не виконав вимоги, викладені в листі позивача №3 від 14.07.2010 року.
Вивченням змісту вищевказаного звернення позивача (а.с.20 -22) встановлено, що Луганська обласна асоціація фахівців з питань банкрутства вважала, що Господарським судом безпідставно порушено ряд справ про банкрутство відносно підприємств вуглевидобувної галузі, внаслідок чого просило звернутися позивача до Апеляційного господарського суду Луганської області з апеляційними скаргами на рішення суду першої інстанції про порушення справ про банкрутство. Ніяких інших вимог в зверненні, крім зазначеної, позивач не визначив.
За правилами ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Позивач, звертаючись до суду з позовом просив визнати бездіяльність щодо належного розгляду листа №3 від 14.07.2010р. та зобов'язання відповідача провести перевірку наведених у вказаному листі фактів.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач розглянув лист і надав відповідь. Судова колегія погоджується з доводами письмових заперечень на апеляційну скаргу стосовно того, що в листі позивача № 3 від 14.07.2010 року до відповідача не ставилось питання про зобов'язання проведення перевірки, а тільки зобов'язання звернутися з апеляційними скаргами до Апеляційного господарського суду Луганської області і саме з цього питання відповідачем надана відповідь.
Колегія суддів не приймає доводи апелянта про те, що судом першої інстанції безпідставно не надано правової оцінки ухвалам господарського суду, оскільки правова оцінка рішенням судів відповідно до законодавства надається тільки вищестоящим судом при перегляді їх в апеляційному та касаційному порядку.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем надана відповідь на звернення позивача згідно із вимогами Закону України «Про звернення громадян» та відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем доказана правомірність своїх дій, оскільки ні Законом України «Про звернення громадян» ні «Інструкцією з діловодства в Державному департаменті з питань банкрутства» № 20 від 14.03.2007 року не встановлено чіткого порядку та форми надіслання відповіді на звернення заявника, тому відповідачем було направлено позивачеві відповідь простою поштою із зазначенням про це в журналі відправленої кореспонденції.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Ухвала виготовлена в повному обсязі 24 грудня 2010 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.195 ч.1, ст. 196, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,
Апеляційну скаргу Луганської обласної асоціації фахівців з питань банкрутства залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року у справі за позовом Луганської обласної асоціації фахівців з питань банкрутства до відділу з питань банкрутства у Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
Головуючий Л.А.Василенко
Судді М.М. Гімон
О.В. Карпушова