73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"29" листопада 2010 р. Справа № 2-а-2393/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кравченко К.В.,
при секретарі: Півченко О.В.,
за участю представників:
позивача -Шевченко К.В.
відповідача -ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Державної податкової інспекції у м. Херсоні
до приватного підприємця ОСОБА_2
про стягнення фінансових (штрафних) санкцій,
встановив:
У травні 2010 року Державна податкова інспекція у м. Херсоні (надалі - ДПІ) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 (надалі - Підприємець), в якому просила стягнути з Підприємця фінансові санкції в сумі 10461,20 грн., застосовані рішеннями ДПІ від 15.06.2009р. №0005862307.
Позовні вимоги ДПІ ґрунтуються на тому, що перевіркою Підприємця від 05.06.2009р. з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового обігу встановлено порушення пп.2.6 п.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (надалі - Положення №637) а саме: не оприбуткування готівкових коштів на суму 2092,24 грн.. Вказане порушення відображено в акті перевірки №0542/21/22/23/2676205740 від 05.06.2009р., на підставі якого ДПІ прийнято рішення від 15.06.2009р. №0005862307 про застосування до Підприємця фінансової санкції на суму 10461,20 грн., які на час розгляду справи залишаються несплаченими.
В судовому засіданні Підприємець та його представник проти позову ДПІ заперечували, посилаючись на те, що викладені в акті перевірки обставини надходження до Підприємця готівкових коштів 05.03.09р. в сумі 1298,99 грн. та 20.05.09р. в сумі 793,25 грн. не відповідають дійсності, а за вказані дні Підприємцем відображено надходження готівки у Книзі обліку доходів та витрат в сумах 400 грн. та 290 грн., відповідно. Вказуючи на відсутність в діях Підприємця порушень вимог Положення №637, просили в позові відмовити.
Представник ДПІ в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав, які викладені в позовній заяві, а також зазначив, що підтвердження факту надходження до Підприємця зазначених в акті перевірки сум готівки є копії касових чеків №4550 від 05.03.09. та №89125 від 20.05.09р. про реалізацію в магазині «Ніка» по пр.Ушакова, 56 косметичних засобів. Також представник ДПІ зазначив, що рішення про нарахування Підприємцю штрафної санкції останнім не було оскаржено, а тому підлягає виконанню.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.
05.06.2009р. податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Херсонській області Прокопенко В.П. та Аркаєвим К.О. проведено перевірку Підприємця щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, наявністю торгових патентів та ліцензій. Перевірка проведена в магазині непродовольчих товарів, що розташований в АДРЕСА_1, де здійснює свою підприємницьку діяльність ОСОБА_2.
За результатами перевірки ревізорами складений акт від 05.06.2009р. №0542/21/22/23/2676205740.
На підставі даного акту перевірки ДПІ прийнято рішення про застосування до Підприємця штрафних (фінансових) санкцій від 15.06.2009р. №0005862307 на суму 10461,20 грн. за порушення п.2.6 Положення №637.
Порушень визначеного законодавством порядку проведення перевірки Підприємця, які б свідчили про незаконність винесеного за наслідками такої перевірки рішення, судом не встановлено, і Підприємець на наявність таких обставин не посилається.
Та обставина, що Підприємець не оскаржив в судовому порядку рішення ДПІ від 15.06.2009р. №0005862307, суми за яким стягуються в рамках даної адміністративної справ, не є беззаперечним свідченням правомірності цього рішення і не звільняє суд від обов'язку встановлення самого факту порушення та перевірки дотримання ДПІ під час прийняття цього рішення приписів ч. 3 ст. 2 КАСУ.
Щодо правомірності рішення ДПІ від 15.06.2009р. №0005862307 суд зазначає наступне.
Пункт 2.6. Положення №637, на порушення якого вказує ДПІ, передбачає наступне: уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. N 436/95, на підставі якого застосована до Підприємця штрафна санкція, передбачає відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
В акті перевірки виявлене ревізорами порушення п.2.6 Положення №637 відображено наступним чином: «Встановлено неоприбуткування готівкових коштів, що надійшли до каси (місця проведення розрахунків) 05.03.09р. у розмірі 1298,99 грн., 20.05.2009р. у розмірі 799,25 грн.. Вказані суми у касовій книзі не оприбутковані, облік вказаних сум готівки не здійснено (записи про вказані суми в книзі відсутні). Загальна сума готівки, що не оприбуткована - 2092,24 грн.. У книзі на стор 16 та 17 зроблено відповідні записи інспекторами ДПС».
Судом встановлено і це відображено в акті перевірки, що Підприємець є платником єдиного податку, реєстраторів розрахункових операцій (касових апаратів або розрахункової книжки) за Підприємцем не зареєстровано, а облік готівки здійснює у Книзі обліку доходів та витрат, яка зареєстрована в ДПІ м.Херсона за № 5148 від 30.10.2007р..
Таким чином, для встановлення факту неоприбуткування Підприємцем готівки необхідно встановити сам факт надходження готівки до Підприємця та співставити його із даними Книги обліку доходів та витрат Підприємця.
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до п. 3.7 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27 травня 2008 року N 355, передбачено, що за результатами проведеної перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів та ліцензій посадовими особами органу ДПС складається акт за формою, встановленою ДПА України.
Наказом ДПА України від 12.08.2008 року № 534 затверджені Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, якими передбачено, що акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства зазначеними суб'єктами. В акті перевірки має бути чітко викладений зміст порушення з посиланням на законодавчі та нормативно-правові акти, вимоги яких порушено (п.2). Якщо при здійсненні перевірки дотримання суб'єктом господарювання порядку ведення касових операцій встановлені порушення, в описовій частині відображається інформація щодо порушення суб'єктом господарювання порядку оприбуткування надходження готівки (п.4).
В тексті наданого суду акту перевірки №0542/21/22/23/2676205740 від 05.06.2009р. відсутні посилання на докази, які підтверджують надходження до Підприємця готівкових коштів 5 березня 2010р. в сумі 1298,99 грн. та 20 травня 2010р. в сумі 793,25 грн..
Допитаний судом в якості свідка ревізор Прокопенко В.П. пояснив, що факт надходження до Підприємця вказаних готівкових коштів був встановлений ними (ревізорами) на підставі касових чеків №4550 від 05.03.09. та №89125 від 20.05.09р., які були отримані ними (ревізорами) від своїх колег, і використані при проведені перевірки Підприємця.
ДПІ надало суду лише ксерокопії вказаних чеків, а представник ДПІ пояснив, що надати суду їх оригінали ДПІ не може у зв'язку з їх відсутністю.
Підприємець в судовому засіданні пояснила, що вона здійснює свою підприємницьку діяльність з реалізації косметичних засобів в магазині «Ніка» по пр..Ушакова, 56, де орендує частину торгівельного залу, а інша частина приміщення цього магазину орендується ТОВ «Лагуна-М» (копії відповідних договорів долучені до матеріалів справи), яке також здійснює продаж косметичних засобів та побутової хімії. За нею не зареєстровані реєстратори розрахункових операцій, при продажу товарів вона не роздруковує жодних касових чеків, не застосовує касових апаратів та розрахункових книжок, а на вимогу покупця може бути видана квитанція про отримання коштів. Всі суми готівки заносяться нею до Книги обліку доходів та витрат. Чеки, копії яких надало ДПІ, нею не видавались, і кому ці чеки належать їй не відомо.
Згідно Положення "Про форму та зміст розрахункових документів", затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, в ньому передбачені обов'язкові реквізити розрахункових документів, при відсутності хоча б одного з яких, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим. Обов'язкові реквізити, які повинні міститися у касовому чеку передбачені пунктом 3.2 вказаного Положення.
Надані ДПІ ксерокопії касових чеків №4550 від 05.03.09. та №89125 від 20.05.09р. не містять всіх обов'язкових реквізитів, які б дали суду можливість ідентифікувати суб'єкта господарювання, якому ці чеки належать, а саме: відсутня назва суб'єкта господарювання та його ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО.
Таким чином, чеки №4550 від 05.03.09. та №89125 від 20.05.09р. не можуть вважатися розрахунковими документами.
Статтею 70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Ксерокопії вказаних чеків не є належними та допустимими доказами надходження до Підприємця вказаних в акті перевірки сум готівки, оскільки вони не містять в собі назви Підприємця, її ідентифікаційних номерів, існування оригіналів цих чеків ДПІ не підтвердило, джерело отримання ревізорами вказаних чеків або їх ксерокопій невідомо, а сама Підприємець заперечує як проти факту видачі нею таких чеків, так і проти факту надходження до неї зазначених в акті перевірки сум готівки.
Таким чином факт надходження до Підприємця готівкових коштів 5 березня 2010р. в сумі 1298,99 грн. та 20 травня 2010р. в сумі 793,25 грн. не підтверджений ДПІ належними доказами.
На спростування висновків ДПІ про надходження вказаних сум Підприємець надала суду Книгу обліку доходів та витрат, до якої внесені ревізорами записи про проведення перевірки (копії відповідних листів вказаної книги долучені до справи).
Наказом ДПА України від 21.04.93 р. № 12, із змінами і доповненнями, внесеними наказом від 18.05.1993 р. № 17, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 р. за №64, затверджена Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю (далі - Інструкція № 12), а також Форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1269 затверджений Порядок ведення книги обліку доходів і витрат, яким передбачено, що Книга обліку доходів і витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності).
Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Згідно п. 1.2 Положення №637 оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Цим же пунктом визначено, що касова книга - це документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі, а книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій.
Таким чином, приватні підприємці зобов'язані щоденно відображати находження готівки у книзі обліку доходів і витрат, а у випадку використання реєстратора розрахункових операцій, також вести книгу обліку розрахункових операцій, яка зареєстрована за цим реєстратором.
Оскільки Підприємець в своїй діяльності не використовує реєстраторів розрахункових операцій, то надходження готівки, а відтак і її оприбуткування згідно вимог Положення №637, повинно відображатися підприємцем у Книзі обліку доходів та витрат з підсумком за кожен день.
Зі змісту наданої Підприємцем Книзі обліку доходів та витрат вбачається, що сума надходження за 05.03.2010р. складає 400 грн., а за 20.05.2010р. - 290 грн..
Надана Підприємцем Книга обліку доходів та витрат є належним доказом, що підтверджує надходження до Підприємця готівкових коштів за 05.03.10р. та 20.05.10р., і правильність внесених до неї Підприємцем сум ДПІ належними доказами не спростувало.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про недоведеність порушення Підприємцем п.2.6 Положення №637, а відтак і про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ДПІ.
Слід також звернути увагу на той факт, що визначаючи в акті перевірки суму неоприбуткованих коштів за 05.03.10р. та 20.05.10р., ревізори не врахували ті суми надходжень за ці дні, які внесені Підприємцем до Книги обліку доходів та витрат.
Ревізор Прокопенко В.П. в судовому засіданні обґрунтував це тим, що суми за чеками №4550 та №89125 повинні бути відображені в Книзі обліку доходів та витрат окремо, оскільки в цій Книзі кожна сума, що надходить до Підприємця, повинна відображається окремо.
Такий висновок ревізорів не узгоджується з вимогами вищевказаного Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, яким передбачено, що до книги вноситься сума виручки від продажу товарів (надання послуг) з підсумком за день, а тому внесені Підприємцем суми надходження за 05.03.10р. та 20.05.10р. повинні були враховуватися ревізорами при визначені суми неоприбуткування за ці дні.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив:
В задоволені позову Державної податкової інспекції у м. Херсоні до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 грудня 2010 р..
Суддя Кравченко К.В.
кат. 6.6.5