17 листопада 2025 року м. ТернопільСправа № 921/441/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л.
розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ІН ФОРС ГРУП», вулиця Здановської Юлії, 71г, місто Київ, 03189
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАХІД-ЛАН», вул. Середня, будинок 35, село Рибники, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47531
про стягнення заборгованості у сумі 750 285 грн 81 коп. що складаються з 623 000 грн 89 коп. основного боргу, 61 928 грн 81 коп. штрафу, 65 356 грн 11 коп. процентів
За участі учасників та їх представників:
Позивача: не з'явився;
Відповідача: не з'явився;
1. Суть та рух справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-ЛАН», у якій просить суд: - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-ЛАН» (місцезнаходження: вул. Середня, будинок 35, село Рибники, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47531; ідентифікаційний код 43084927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН ФОРС ГРУП» (місцезнаходження: вулиця Здановської Юлії, 71г, місто Київ, 03189; ідентифікаційний код 43516421) 750 285,81 (сімсот п'ятдесят тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн 81 коп., що складаються з 623 000,89 грн основного боргу, 61 928,81 грн штрафу, 65 356,11 грн процентів, а також судові витрати в повному обсязі; - зазначити в резолютивній частині рішення таке: «Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати проценти за такою формулою: (СОБ х СП х КДП) : КДР = сума процентів, де: СОБ - сума несплаченого основного боргу, простроченого Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-ЛАН» (місцезнаходження: вул. Середня, будинок 35, село Рибники, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47531; ідентифікаційний код 43084927); СП - ставка (розмір) процентів: 36%; КДП - кількість днів прострочення сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-ЛАН» (місцезнаходження: вул. Середня, будинок 35, село Рибники, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47531; ідентифікаційний код 43084927) суми основного боргу за період: з 24.07.2025 і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу; КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти; та стягнути отриману суму процентів із Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-ЛАН» (місцезнаходження: вул. Середня, будинок 35, село Рибники, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47531; ідентифікаційний код 43084927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН ФОРС ГРУП» (місцезнаходження: вулиця Здановської Юлії, 71г, місто Київ, 03189; ідентифікаційний код 43516421)»,
Ухвалою суду від 29.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.08.2025.
В судовому засіданні 25.08.2025 судом відкладено підготовче засідання на 30.09.2025 о 10 год. 20 хв., про що судом постановлено ухвалу, без оформлення окремого документа. Повідомлено відповідача про обов'язок зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС. Визнано явку представника відповідача у наступне судове засідання обов'язковою.
Ухвалою суду від 09.10.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/441/25 по 21.10.2025. Відкладено підготовче засідання у справі №921/441/25 на 21.10.2025.
В судовому засіданні 21.10.2025 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.11.2025, про що судом постановлено ухвалу, без оформлення окремого документа.
В судовому засіданні 04.11.2025 суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. Зазначає, що рішення буде проголошено 10.11.2025.
Ухвалою суду від 11.11.2025 судове засідання, стадію ухвалення судового рішення та час його проголошення в судовому засіданні, у справі № 921/441/25 відкладено на 17.11.2025 о 11 год. 40 хв.
В судовому засіданні 17.11.2025 судом ухвалено скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.
2. Аргументи сторін.
2.1. Аргументи позивача.
У позовній заяві від 23.07.2025 (вх. №№ 504 від 24.07.2025) позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-ЛАН» (місцезнаходження: вул. Середня, будинок 35, село Рибники, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47531; ідентифікаційний код 43084927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН ФОРС ГРУП» (місцезнаходження: вулиця Здановської Юлії, 71г, місто Київ, 03189; ідентифікаційний код 43516421) 750 285,81 (сімсот п'ятдесят тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн 81 коп., що складаються з 623 000,89 грн основного боргу, 61 928,81 грн штрафу, 65 356,11 грн процентів, а також судові витрати в повному обсязі.
Зазначити в резолютивній частині рішення таке: «Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати проценти за такою формулою: (СОБ х СП х КДП) : КДР = сума процентів, де: СОБ - сума несплаченого основного боргу, простроченого Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-ЛАН» (місцезнаходження: вул. Середня, будинок 35, село Рибники, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47531; ідентифікаційний код 43084927); СП - ставка (розмір) процентів: 36%; КДП - кількість днів прострочення сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-ЛАН» (місцезнаходження: вул. Середня, будинок 35, село Рибники, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47531; ідентифікаційний код 43084927) суми основного боргу за період: з 24.07.2025 і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу; КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти; та стягнути отриману суму процентів із Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-ЛАН» (місцезнаходження: вул. Середня, будинок 35, село Рибники, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47531; ідентифікаційний код 43084927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН ФОРС ГРУП» (місцезнаходження: вулиця Здановської Юлії, 71г, місто Київ, 03189; ідентифікаційний код 43516421).
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 01.05.2024 між позивачем і відповідачем був укладений Договір на технічне обслуговування і ремонт сільськогосподарської техніки № ІФГ-1649 ТС, на виконання якого, позивач виконав роботи та використав запчастини на загальну суму 619 288,13 грн, що підтверджується підписаним сторонами Актом виконання робіт (надання послуг) № 264 від 31.03.2025, а відповідач не виконав своїх грошових зобов'язань, допустивши заборгованість в сумі 619 288,13грн.
Також, позивач, згідно п. 4.1, 4.10, 7.1., 7.2. Договору, нарахував 3 712,76грн інфляційних втрат, 65 356,11грн - 36% річних, та 61 925,81грн - штрафу.
2.2. Аргументи відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву в порядку статті 165 ГПК України не надав.
Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Як встановлено судом, 01.05.2024 між позивачем і відповідачем був укладений Договір на технічне обслуговування і ремонт сільськогосподарської техніки № ІФГ-1649 ТС, у якому вони домовились про таке:
- позивач зобов'язується виконати певні роботи для відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти й оплатити їх (п. 2.1 Договору);
- відповідач зобов'язується оплатити фактично виконані роботи та використані запчастини, вартість яких включається до ціни Робіт (п.п. 3.7, 3.8 Договору);
- граничний строк оплати - 5 банківських днів від дня складення рахунку (п. 4.4 Договору).
На виконання умов Договору, позивач виконав роботи та використав запчастини на загальну суму 619 288,13грн, що підтверджується підписаним сторонами Актом виконання робіт (надання послуг) № 264 від 31.03.2025, в якому сторони погодили обсяг та ціну робіт та використаних запчастин (далі - Акт).
Згідно з п.п. 4.1, 4.10 Договору ціна робіт вказується в рахунках, актах виконаних робіт.
Згідно з п. 3.8 Договору вартість використаних запчастин включається до ціни робіт.
Згідно з п. 4.4 Договору якщо в рахунку не вказаний строк (гранична дата) переказу відповідачем суми попередньої оплати або авансового платежу, то відповідач зобов'язується переказати їх позивачу протягом 5 (п'яти) банківських днів від дня їх складання. Позивач має право виконати роботи і до отримання від відповідача попередньої оплати і такі дії позивача не є порушенням ним зобов'язань за цим Договором.
З врахуванням дати складання рахунку № 2028 та Акту - 31.03.2025, відповідач повинен був виконати грошове зобов'язання у строк до 07.04.2025 (включно).
Згідно з п. 4.1 та п. 4.10 Договору ціна робіт вказана та рахунках, актах виконаних робіт є базовою ціною. Повною ціною робіт, які відповідач зобов'язується сплатити позивачу є його базова ціна разом із сумою її індексації (порядок визначення якої наведено далі). Базова ціна є фіксованою (тобто повною) тільки в разі оплати відповідачем ціни робіт протягом 5 банківських днів із дня складення документу, в якому вперше була визначена ціна на них, якщо інший більш тривалий строк не вказаний в такому документі.
Також в п. 4.10 Договору сторони домовились, що суми всіх платежів відповідача позивачу за запчастини, переказані за межами строку, протягом якого ціна запчастин є фіксованою, підлягають індексації (тобто збільшенню).
Згідно з пп. 7.1.2 п. 7.1 договору за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором понад 20 (двадцять) календарних днів відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10 (десяти) % від суми грошового зобов'язання, простроченої понад двадцять календарних днів.
Пп. 7.2.1 п. 7.2 договору сторони домовились, що позовна давність до вимог про стягнення штрафу за прострочення виконання грошових зобов'язань встановлюється тривалістю у 3 (три) роки.
Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 договору сторони домовились, що в разі прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором відповідач замість 3 % річних, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК, зобов'язується сплатити позивачу 36 % річних від простроченої суми за весь час її прострочення. Проценти на суму простроченої попередньої оплати, авансового платежу, якщо запчастини не були отримані відповідачем, не нараховуються.
На виконання умов договору, у період з 01.05.2024 по дату звернення до суду з цією позовною заявою, позивач виконав роботи, що підтверджується підписаним сторонами актом виконання робіт (надання послуг) № 264 від 31.03.2025.
З врахуванням дати складання рахунків та актів, відповідач повинен був виконати грошове зобов'язання у строк до 07.04.2025.
Проте відповідач, в порушення умов договору, не виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем, допустивши заборгованість в сумі 619 288,13грн.
23.06.2025 Позивач звернувся до відповідача із листом - вимогою № 3-23/06-юр від 23.06.2023 (номер поштового відправлення 0318903245565) про погашення заборгованості, у якій просив, у строк до 30.06.2025 погасити борг в сумі 619 288,13грн.
Враховуючи викладені обставини, позивач звернувся до господарського суду з позовом за захистом свого порушеного права та просить суд стягнути на свою користь 750 285 (сімсот п'ятдесят тисяч двісті вісімдесят п'ять)грн 81 коп., що складається з 623 000(шістсот двадцять три тисячі) грн. 89коп. основного боргу, 61 928 (шістдесят одну тисячу дев'ятсот двадцять вісім)грн 81коп. - штрафу, 65 356 (шістдесят п'ять тисяч триста п'ятдесят шість)грн 11коп. процентів.
4. Норми права та судова практика, які застосував суд.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
5. Мотивована оцінка судом аргументів учасників справи та обставин справи.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, на виконання умов договору на технічне обслуговування і ремонт сільськогосподарської техніки № ІФГ-1649 ТС від 01.05.2024, позивач виконав роботи та використав запчастини на загальну суму 619 288грн 13коп. що підтверджується підписаним сторонами актом виконання робіт (надання послуг) № 264 від 31.03.2025 та рахунком на оплату №2028 від 31.03.25 в яких сторони погодили обсяг та ціну робіт та використаних/переданих запчастин.
З врахуванням дати складання рахунку та акту, відповідач повинен був виконати грошове зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт у строк до 07.04.2025 відповідно.
Проте відповідач, в порушення умов договору, свої грошові зобов'язання перед позивачем не виконав.
З огляду на наявну заборгованість в розмірі 619 288грн 13коп., що вказує на порушення відповідачем обов'язку по сплаті грошових коштів, допустивши прострочення виконання зобов'язання, дії відповідача є порушенням зобов'язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 4.1 та п. 4.10 Договору ціна робіт вказана та рахунках, актах виконаних робіт є базовою ціною. Повною ціною робіт, які відповідач зобов'язується сплатити позивачу є його базова ціна разом із сумою її індексації (порядок визначення якої наведено далі). Базова ціна є фіксованою (тобто повною) тільки в разі оплати відповідачем ціни робіт протягом 5 банківських днів із дня складення документу, в якому вперше була визначена ціна на них, якщо інший більш тривалий строк не вказаний в такому документі.
Також в п. 4.10 Договору сторони домовились, що суми всіх платежів відповідача позивачу за запчастини, переказані за межами строку, протягом якого ціна запчастин є фіксованою, підлягають індексації (тобто збільшенню). Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2 поділити на К1) помножити на СП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті; СП - сума платежу; К2 - курс продажу АБ «Укргазбанк» доларів США за гривні, встановлений на дату здійснення платежу; К1 - курс продажу АБ «Укргазбанк» доларів США за гривні, встановлений на дату складання позивачем документу, у якому вперше була визначена ціна на запчастини, роботи.
Згідно з пп. 4.10.6 п. 4.10 Договору при зверненні позивача до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за цим Договором, суми прострочених і несплачених відповідачем платежів за запчастини індексуються в порядку, передбаченому п. 4.10 Договору, але показник К2 для них визначається станом на дату складання позивачем такої позовної заяви. Таким чином, сума боргу (проіндексована) відповідача становить: 623 000,89 (шістсот двадцять три тисячі) грн 89 коп. = (41,95 грн (курс станом на дату складання позову - 23.07.2025) поділити на 41,70 грн (курс станом на дату складання рахунку та Акту - 31.03.2025)) помножити на 619 288,13 грн.
Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 договору сторони домовились, що в разі прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором відповідач замість 3 % річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК, зобов'язується сплатити позивачу 36 % річних від простроченої суми за весь час її прострочення.
Оскільки відповідачем, не сплачено вартість виконаних робіт та вартість запчастин, позивачем нараховано 36% штрафу за період з 08.04.2025-23.07.2025 в сумі 65 356,11грн.
З огляду на те, що прострочення виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань триває 4 (чотири) місяці, сума штрафу становить 61 928,81 (шістдесят одна тисяча дев'ятсот двадцять вісім) грн 81 коп. = 619 288,13 (базова сума боргу) х 10%.
У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним своїх обов'язків щодо оплати у повному обсязі виконаних позивачем робіт за договором на технічне обслуговування і ремонт сільськогосподарської техніки № ІФГ- 1649 ТС від 01.05.2024.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 619 288,13грн, 61 928,81грн штрафу, 3 712,76 грн інфляційних втрат, 65 356,11 грн 36 % річних за договором на технічне обслуговування і ремонт сільськогосподарської техніки № ІФГ-1649 ТС від 04.10.2021 є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім цього, позивач просить в резолютивній частині рішення зазначити таке: «Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати проценти за такою формулою:
(СОБ х СП х КДП) : КДР = сума процентів, де:
СОБ - сума несплаченого основного боргу, простроченого Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-ЛАН» (місцезнаходження: вул. Середня, будинок 35, село Рибники, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47531; ідентифікаційний код 43084927);
СП - ставка (розмір) процентів: 36%;
КДП - кількість днів прострочення сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-ЛАН» (місцезнаходження: вул. Середня, будинок 35, село Рибники, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47531; ідентифікаційний код 43084927) суми основного боргу за період: з 24.07.2025 і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу;
КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти;
та стягнути отриману суму процентів із Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-ЛАН» (місцезнаходження: вул. Середня, будинок 35, село Рибники, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47531; ідентифікаційний код 43084927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН ФОРС ГРУП» (місцезнаходження: вулиця Здановської Юлії, 71г, місто Київ, 03189; ідентифікаційний код 43516421)».
Суд, розглянувши вказану вимогу позивача, має за необхідне зазначити таке.
Частиною 10 статті 238 ГПК України визначено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Згідно з частинами 11, 12 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за час прострочення.
Суд зазначає, що позивач у Листі-вимозі за вих. № 3-23/06-юр від 23.06.2025 позивач вимагав у відповідача в строк до 30.06.2025 погасити заборгованість.
Враховуючи викладене, підлягає задоволенню вимога позивача про нарахування процентів органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення, до моменту виконання зазначеного рішення відповідачем на суму основного боргу.
6. Загальний висновок.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частинами 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАХІД-ЛАН» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІН ФОРС ГРУП» - 750 285 (сімсот п'ятдесят тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн 81 коп., що складається з 623 000(шістсот двадцять три тисячі) грн. 89коп. основного боргу, 61 928 (шістдесят одну тисячу дев'ятсот двадцять вісім) грн 81коп. - штрафу, 65 356 (шістдесят п'ять тисяч триста п'ятдесят шість) грн 11коп. процентів. підлягають до задоволення.
7. Судові витрати.
7.1. Щодо судового збору.
Згідно із нормами ГПК України розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 129 ГПК України.
Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви, позивачем, згідно платіжної інструкції № 932 від 23.07.2025 сплачено 9003грн 44 коп. судового збору.
А тому, відповідно до вимог статті 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 9003 грн 44 коп. суд покладає на відповідача у справі та присуджує до стягнення з з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАХІД-ЛАН» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІН ФОРС ГРУП».
7.2. Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Із змісту статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 3 статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Позивачем, у відповідності до приписів вказаної статті 124 ГПК України, у позовній заяві зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести у наведеній справі в розмірі 25 000, 00 грн.
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.
Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:
1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");
2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.
Як встановлено судом, 05.09.2022 між адвокатом Йосипишин Ростислав Васильович та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" укладено Договір про надання правничої допомоги. За цим Договором, в порядку та на умовах, визначених цим Договором та додатковими дорученнями Клієнта, Адвокат зобов'язується надати Клієнту консультаційні, представницькі та юридичні послуги щодо захисту прав та інтересів останнього в органах державної влади, на підприємствах,в установах, організаціях та підпорядкування, а також в судах загальної юрисдикції, господарських та адміністративних судах України.
За надання правничої допомоги відповідно до умов даного Договору та додаткових доручень Кдлієнт сплачує Адвокату винагород, розмір якої визначається за домовленістю сторін в актах виконаних робіт (наданих послуг) та/або додаткових угодах до Договору. Розмір винагороди та дані про розрахунки за Даним Договором складають адвокатську таємницю та розголошуються адвокатом лише для підтвердження понесених Клієнтом витрат на професійну правничу допомогу. (п. 6.1. Договору). Оплата послуг здійснюється в готівковій або безготівковій формі.(п.6.2. Договору).
Відповідно до Акту виконаних робіт (наданих послуг) за Договором про надання правничої допомоги від 05.09.2022, адвокатом Йосипишин Ростислав Васильович, яка діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №001271 від 23.02.2018, надано ТОВ "ІН ФОРС ГРУП" послуги у справі щодо стягнення коштів з ТОВ "ЗАХІД-ЛАН" за Договором на технічне обслуговування і ремонт сільськогосподарської техніки № ІФГ-1649 ТС від 01.05.2024 на стадії підготовки до розгляду справи у суді першої інстанції.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Положення статей 126, 129 ГПК України, кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європа державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81)7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Дослідивши матеріали справи, вимоги позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 25000,00 грн, суд дійшов висновку про задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.
З огляду на вищезазначене у сукупності, надавши оцінку вимозі позивача про стягнення з відповідача витрат, понесених на отримання професійної правничої допомоги у даній справі, враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення заявленої суми витрат на правничу допомогу, керуючись вимогами статті 129 ГПК України, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАХІД-ЛАН» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІН ФОРС ГРУП»- 25 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.
Керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 129, 233, 236, 238, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАХІД-ЛАН» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІН ФОРС ГРУП» - 750 285 (сімсот п'ятдесят тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн 81 коп., що складається з 623 000(шістсот двадцять три тисячі) грн. 89коп. основного боргу, 61 928 (шістдесят одну тисячу дев'ятсот двадцять вісім) грн 81коп. - штрафу, 65 356 (шістдесят п'ять тисяч триста п'ятдесят шість) грн 11коп. процентів.
3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати проценти за такою формулою: (СОБ х СП х КДП): КДР = сума процентів, де: СОБ - сума несплаченого основного боргу, простроченого Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД -ЛАН" (місцезнаходження: вул. Середня, будинок 35, село Рибники, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47531; ідентифікаційний код 43084927); СП- ставка (розмір) процентів: 36%; КДП - кількість днів прострочення сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД -ЛАН" (місцезнаходження: вул. Середня, будинок 35, село Рибники, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47531; ідентифікаційний код 43084927) суми основного боргу за період: з 24.07.2025 і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу; КДР- кількість днів у році, у якому нараховуються проценти; та стягнути отриману суму процентів із Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАХІД-ЛАН» (місцезнаходження: вул. Середня, будинок 35, село Рибники, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47531; ідентифікаційний код 43084927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІН ФОРС ГРУП» (місцезнаходження: вулиця Здановської Юлії, 71г, місто Київ, 03189, код ЄДРПОУ 43516421).
4. Судові витрати покласти на відповідача.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАХІД-ЛАН» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІН ФОРС ГРУП» - 9 003 грн 44 коп. судового збору та 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00коп. витрат на професійну правничу допомогу.
6. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ІН ФОРС ГРУП», вулиця Здановської Юлії, 71г, місто Київ, 03189, (код ЄДРПОУ 43516421);
Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАХІД-ЛАН», вул. Середня, будинок 35, село Рибники, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47531, (код ЄДРПОУ 43084927).
Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України.
Повне рішення складено 02.01.2026.
Повний текст рішення надіслати учасникам справи до їх електронних кабінетів в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя В.Л. Гевко