Ухвала від 30.12.2025 по справі 182/8258/25

Справа № 182/8258/25

Провадження № 1-кс/0182/1122/2025

УХВАЛА

Іменем України

30.12.2025 року м. Нікополь

Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту у кримінальному провадженні №12025041340001341, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешт на автомобіль марки «ВАЗ 2110» д.н.з НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , який належить на праві власності гр. ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони розпоряджатися будь-яким чином та використовувати його власнику ОСОБА_5 та користувачу ОСОБА_6 чи будь-яким іншим особам, окрім слідчих, прокурорів по даному кримінальному провадженню, а також залучених спеціалістів з метою проведення експертиз, визначивши місцем зберігання тимчасовий майданчик зберігання тимчасово вилучених транспортних засобів Нікопольського РУП ГУПН в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська обл.,м. Нікополь, вул. Педагогічна, 1. Арешт необхідний з метою збереження автомобіля як речового доказу та забезпечення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

Відповідно до клопотання 18.12.2025 р. внесено відомості до ЄРДР за №12025041340001341 за правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 286-1 КК України.

В клопотанні зазначено, що 18.12.2025 року о 14:20 год. на автомобільній дорозі Т-04-32, водій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2110» д.н.з НОМЕР_1 рухаючись з боку с. південне до м. Нікополь, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з бетонним блоком, (колишній блок пост д-16). Внаслідок ДТП пса жари автомобіля ОСОБА_7 1996 р.н. отримав тілесні ушкодження: ЗЧМТ, струс головного мозку (під питанням), травматичне пошкодження правого вуха, травматичне пошкодження грудної клітини справа, забій органів черевної порожнини. Госпіталізований до КНП «Міська лікарня №4». Водій ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження: ЗЧМТ, струс головного мозку (під питанням), травматичне пошкодження правого вуха, пневмоторакс, забій органів черевної порожнини травматичне пошкодження грудної клітини справа, забій органів черевної порожнини. Госпіталізований до КНП «Міська лікарня №4».

18.12.2025 проведено огляд автомобіля марки «ВАЗ 2110» д.н.з НОМЕР_1 , на якому було виявлено пошкодження капоту, переднього бамперу, правого та лівого переднього крила, лобове скло, скло передньої задньої та лівої дверцят, права передня та задня дверцята. Автомобіль марки «ВАЗ 2110» д.н.з НОМЕР_1 , визнаний постановою слідчого від 18.12.2025 р. речовим доказом.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та зазначив, що вилучений автомобіль, має суттєве значення при розслідуванні даного кримінального правопорушення, є речовим доказом. Крім того, автомобіль необхідний для забезпечення проведення експертизи його технічного стану, проведення слідчого експерименту, транспортно-трасологічної експертизи, судової автотехнічної експертизи, інших експертиз, в яких виникне потреба.

ОСОБА_6 , який є користувачем в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим належним чином про дату та час судового засідання.

За змістом частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п.1 частини другої ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, речових доказів.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям , зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.3 ст. 170 КПК України).

Так, за приписами ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, в тому числі предмети, що були об'єктом протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому згідно ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить в тому числі арешт майна, застосовується з метою досягнення дієвості кримінального провадження.

Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; 4) можливість спеціальної конфіскації майна; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого і третіх осіб.

В разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує наймеш обтяжливий спосіб арешту майна.

Будь-яке втручання з боку представників влади в безперешкодне користування особою своїм майном повинне бути «законним». Представники органів державної влади мають право контролювати використання майна лише на підставі законів. Таке втручання має бути законним і не свавільним («Фрізен гроти Російської Федерації» від 24 березня 2005 р., «Бакланов проти Російської Федерації» від 09 червня 1905 р., «Коновалов проти Російської Федерації» від 24 травня 2007 р. та н.). У справі «Ісмаілов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня/2008 р.) ЄСПЛ встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, пересування, передачі.

Як вбачається з наданих суду матеріалів СВ Нікопольським РУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025041340001341 за ч.1 ст. 286-1 КК України, за фактом скоєння наїзду водієм автомобіля марки «ВАЗ 2110» д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_6 на перешкоду, а саме бетонний блок, внаслідок чого пасажир отримав тілесні ушкодження, у вигляді ЗЧМТ, струс головного мозку (під питанням), травматичне пошкодження правого вуха, травматичне пошкодження грудної клітини справа, забій органів черевної порожнини. Так, під час огляду транспортного засобу проведеного 18.12.2025 р., було оглянуто автомобіль марки «ВАЗ 2110» д.н.з НОМЕР_1 , у якого було виявлено пошкодження капоту, переднього бамперу, правого та лівого переднього крила, лобове скло, скло передньої задньої та лівої дверцят, права передня та задня дверцята, які перешкоджають експлуатації відповідно до вимог ПДР і які усувати до проведення експертиз заборонено.

Слідчий суддя вважає доведеним ту обставину, що злочин був вчинений і є обґрунтовані підстави вважати, що вилучений під час огляду автомобіль є доказом такого злочину, який відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки цей доказ зберіг на собі сліди злочину, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, зокрема за допомогою експертних досліджень.

Об'єктивно існує загроза приховування, перетворення речового доказу, оскільки на сьогодні не проведенні всі необхідні слідчі дії та експертні дослідження зазначеного транспортного засобу, а власник вилученого транспортного засобу, який не є безпосереднім учасником ДТП може у будь-який час його відчужити, знищити сліди злочину.

Отже матеріали клопотання доводять наявність правових підстав для накладення арешту на автомобіль марки «ВАЗ 2110» д.н.з НОМЕР_1 , який визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

На переконання слідчого судді, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і інтереси власника та володільця цього майна та не матиме тяжких наслідків, оскільки проведення експертних досліджень безпосереднього потрібен вказаний транспортний засіб та арешт майна носить тимчасовий характер.

Тому, з метою забезпечення кримінального провадження та запобігання приховуванню, перетворенню, відчуженню автомобіля марки «ВАЗ 2110 д.н.з НОМЕР_1 », на нього необхідно накласти арешт, шляхом заборони розпорядження, відчуження.

Відповідно до ст. 100 КПК України на стадії до судового розслідування зберігання речових доказів, які вилучені слідчим прокурором, здійснюється стороною обвинувачення у порядку встановленому КМУ.Таким чином клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.170-173,309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту у кримінальному провадженні №12025041340001341 - задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки ВАЗ 2110» д.н.з НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , який належить на праві власності гр. ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , і перебував у користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони його відчуження, розпорядження.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді про накладення арешту покласти слідчого СВ Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 ..

Копію ухвали вручити заінтересованим особам.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
133048823
Наступний документ
133048825
Інформація про рішення:
№ рішення: 133048824
№ справи: 182/8258/25
Дата рішення: 30.12.2025
Дата публікації: 01.01.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (25.02.2026)
Дата надходження: 19.02.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
31.12.2025 10:15 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БОРИСОВА НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА
суддя-доповідач:
БОРИСОВА НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА