30 грудня 2025 року Справа № 915/1741/21(915/739/24)
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.
розглянувши матеріали
за заявою: Комунального підприємства Первомайської міської ради “Тепло» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Лозової О.М.
про покладення субсидіарної відповідальності на:
1) Первомайську міську раду Миколаївської області (55213, Миколаївська обл. м.Первомайськ, вул. Грушевського Михайла, буд. 3, ідентифікаційний код 35926170)
2) Виконавчий комітет Первомайської міської ради (55213, Миколаївська обл. м.Первомайськ, вул. Грушевського Михайла, буд. 3, ідентифікаційний код 04056575)
та стягнення 53475263,56 грн
в межах справи №915/1741/21
про банкрутство Комунального підприємства Первомайської міської ради “Тепло»(55200, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Грушевського, буд. 1, ідентифікаційний код 35964656)
кредитори:
1. Головне управління ДПС у Миколаївській області (54001, м.Миколаїв, вул. Лягіна, 6, ідентифікаційний код 44104027)
2. Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України» (01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)
3. Акціонерне товариства “Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801)
ліквідатор: арбітражний керуючий Лозова Олена Миколаївна (55213, Миколаївська область, м.Первомайськ, вул. Івана Гонти, 5/3)
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/1741/21 про банкрутство Комунального підприємства Первомайської міської ради “Тепло» (55200, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Грушевського, буд. 1, ідентифікаційний код 35964656) (далі - КП ПМР “Тепло»).
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 21.09.2023 у справі №915/1741/21 КП ПМР “Тепло» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Лозову Олену Миколаївну.
Від ліквідатора Комунального підприємства Первомайської міської ради “Тепло» арбітражного керуючого Лозової О.М. надійшла заява про покладення субсидіарної відповідальності на засновників або керівника боржника в межах справи № 915/1741/21, сформована в системі “Електронний суд» №б/н від 19.06.2024 (вх. №7306/24 від 19.06.2024), в якій ліквідатор просить суд:
1. Заяву про покладення на Первомайську міську раду Миколаївської області та її виконавчий комітет субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Комунального підприємства Первомайської міської ради “Тепло» у зв'язку з доведенням його до банкрутства задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Первомайської міської ради Миколаївської області та Виконавчого комітету Первомайської міської ради на користь Комунального підприємства Первомайської міської ради “Тепло» 53475263,56 грн.
3. Видати накази.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву передано 19.06.2024 судді Адаховській В.С.
Заява ліквідатора мотивована тим, що зазначені органи місцевого самоврядування наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень не вживали своєчасних заходів щодо запобігання банкрутству підприємства. Заявник стверджує, що внаслідок рішень Первомайської міської ради Миколаївської області у КП ПМР “Тепло» було вилучено все рухоме та нерухоме майно без визначення для боржника інших способів та засобів отримання прибутку або джерела погашення заборгованості перед кредиторами, внаслідок чого КП ПМР “Тепло» було доведено до банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України “Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
За приписами ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2)позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Системний аналіз положень КУзПБ дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми цього Кодексу мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Так, норми КУзПБ передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/1741/21 про банкрутство КП ПМР “Тепло».
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 21.09.2023 КП ПМР “Тепло» визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Лозову О.М.
Таким чином, даний спір підлягає розгляду в межах справи №915/1741/21 про банкрутство КП ПМР “Тепло» за правилами виключної підсудності та в порядку, встановленому КУзПБ.
Враховуючи наведене, судом прийнято заяву до розгляду в межах справи про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.
Так, ухвалою суду від 24.06.2024 у справі №915/1741/21(915/739/24) заяву ліквідатора прийнято до розгляду в межах справи №915/1741/21 про банкрутство КП ПМР “Тепло», розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами та встановлено відповідачам строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання суду відзиву на заяву (позовну заяву) і всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; встановлено заявнику (позивачу) строк у 5 днів з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив в порядку ст. 166 ГПК України та всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи; встановлено відповідачам строк у 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень на відповідь на відзив в порядку ст. 167 ГПК України та всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Згідно частини 5 статті 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Суд зазначає, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей ГПК України.
Так, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи чи її окремої системи (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасник справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно пункту 2 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи 915/1741/21(915/739/24) та про їх право подати відзив на заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду від 24.06.2024 була направлена судом до електронних кабінетів та отримано 26.06.2024 о 09:47, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Таким чином, останнім днем для подання відзиву на заяву ліквідатора було 11.07.2024 включно.
Акціонерним товариством “Укртрансгаз» в системі “Електронний суд» 26.06.2024 сформовано заяву (вх. №7591/24 від 26.06.2024), в якій товариство підтримує заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на Первомайську міську раду Миколаївської області і її виконавчий комітет та просить задовольнити її.
Суд зазначає, що Первомайською міською радою в системі “Електронний суд» 15.07.2024 сформовано:
- заяву про поновлення процесуального строку №б/н від 15.07.2024 (вх. №8510/24), в якій міська рада просить поновити процесуальний строк для подання відзиву та прийняти до розгляду відзив на заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності та солідарного стягнення 53475263,56 грн з міської ради та її виконавчого комітету;
- відзив на позовну заяву №б/н від 15.07.2024 (вх. №8527/24), за змістом якого міська рада не вбачає причинно-наслідкового зв'язку між прийнятими міською радою рішеннями та фінансовим станом підприємства, який призвів до визнання підприємства банкрутом, тому Первомайська міська рада Миколаївської області вважає, що в задоволені заяви ліквідатора слід відмовити.
Заява про поновлення строку для подання відзиву на заяву ліквідатора мотивована великою завантаженістю та систематичним відімкненням електричної енергії, у зв'язку з чим підготувати та направити відзив у встановлений в ухвалі суду строк не представилось можливим.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання відповідача та поновлення строку для подання відзиву, оскільки це необхідно для забезпечення реалізації учасниками процесу своїх прав, а отже, і належного розгляду справи по суті.
Відзив на позовну заяву судом долучено до матеріалів справи.
В свою чергу, ліквідатором в системі “Електронний суд» 19.07.2024 сформовано відповідь на відзив (вх. №8771/24 від 22.07.2024), за змістом якої ліквідатор стверджує, що вилучення у боржника та передання іншій особі майна, що раніше було закріплено за боржником, без вирішення питання правонаступництва щодо боржника особою, яка отримала вилучені в нього майнові активи, попри наявність у боржника непогашеної заборгованості перед кредиторами перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з обставинами неможливості боржника здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, що в подальшому створило умови та підстави для визнання його банкрутом з неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство. Невиконання міською радою як засновником боржника - комунального підприємства обов'язку передбачити можливість настання негативних для нього наслідків у зв'язку з вилученням у нього майна та вчинити встановлені законом заходи щодо запобігання банкрутству боржника свідчить про наявність вини міської ради у формі простої необережності і, як наслідок, підстав для покладення на неї субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника.
Відповідь на відзив судом долучено до матеріалів справи.
Первомайською міською радою в системі “Електронний суд» 29.07.2024 сформовано заперечення (на відповідь на відзив) (вх. №9116/24 від 29.07.2024), за змістом яких Первомайська міська рада просить відмовити в задоволенні заяви ліквідатора, оскільки не вбачає причинно-наслідкового зв'язку між прийнятими міською радою рішеннями та фінансовим станом підприємства, який призвів до визнання підприємства банкрутом.
Заперечення (на відповідь на відзив) судом долучено до матеріалів справи.
Також, Акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України» в системі “Електронний суд» 07.08.2024 сформовано пояснення третьої особи щодо позову про субсидіарну відповідальність (вх. №9508/24 від 07.08.2024), за змістом яких кредитором зазначено, що НАК “Нафтогаз України» зверталося до Господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Первомайської міської ради додаткової (субсидіарної) відповідальності за зобов'язаннями КП ПМР “Тепло» з оплати заборгованості за поставлений природний газ у сумі 38812304,27 грн. Господарський суд Миколаївської області рішенням від 25.03.2024 у справі №915/331/23 позов НАК “Нафтогаз України» задовольнив повністю, стягнув із Первомайської міської ради Миколаївської області на користь НАК “Нафтогаз України» 38812304,27 грн боргу з оплати за поставлений газ. НАК “Нафтогаз України» просить врахувати обставини, встановлені рішенням Господарського суду Миколаївської області в господарській справі №915/331/23, яке набрало законної сили, при прийнятті рішення у справі №915/1741/21 про покладення на Первомайську міську раду Миколаївської області та її Виконавчий комітет субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями КП ПМР “Тепло» у зв'язку з доведенням його до банкрутства.
Пояснення третьої особи щодо позову про субсидіарну відповідальність судом долучено до матеріалів справи.
Крім того, ліквідатором в системі “Електронний суд» 11.10.2024 сформовано заяву про збільшення позовних вимог (вх. №12292/24 від 14.10.2024), за змістом якої ліквідатор зазначає, що після подання до суду заяви про покладення субсидіарної відповідальності у розмірі 53475263,56 грн, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2024 у справі №915/1741/21 визнано грошові вимоги АТ “Укртрансгаз» до КП ПМР “Тепло» у сумі 18008,10 грн та 6056,00 грн судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до банкрута, разом 24064,10 грн. Враховуючи те, що сума непогашеної кредиторської заборгованості КП ПМР “Тепло» збільшилася та складає 53499327,66 грн, тому ліквідатор просить збільшити розмір субсидіарної відповідальності до 53499327,66 грн.
Заяву про збільшення позовних вимог судом долучено до матеріалів справи.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами суду не надано.
В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Наразі, станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 167 ГПК України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.
Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.
За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з приписами ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності по суті, суд встановив наступне.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КП ПМР “Тепло» є юридичною особою (запис про державну реєстрацію в ЄДР від 05.06.2009, реєстраційний номер: 15241020000000758; ідентифікаційний код юридичної особи - 35964656).
Засновником (учасником) юридичної особи КП ПМР “Тепло» є Первомайська міська рада Миколаївської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 35926170).
Основним видом діяльності КП ПМР “Тепло» за КВЕД є: постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.
Тобто, КП ПМР “Тепло» є теплогенеруючою (теплопостачальною) організацією, засновником якої є Первомайська міська рада Миколаївської області.
Рішенням Первомайської міської ради Миколаївської області №2 від 11.08.2009 року “Про передачу об'єктів теплопостачання з комунальної власності територіальної громади міста Первомайська комунальному підприємству “Тепло» міська рада вирішила передати з комунальної власності територіальної громади міста Первомайська для поповнення статутного фонду комунальному підприємству “Тепло» майно згідно переліку на суму 11328392,80 грн.
Згідно з Актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу структурного підрозділу обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго» - району теплових мереж міста Первомайськ з комунальної власності територіальної громади міста комунальному підприємству “Тепло» від 13.08.2009 року та Авізо №1 від 20.08.2009 року до статутного фонду КП ПМР “Тепло» було передано майно на загальну суму 11328392,80 грн.
Рішенням Виконавчого комітету Первомайської міської ради №626 від 28.08.2009 року “Про затвердження акту приймання-передачі майна територіальної громади міста Первомайська комунальному підприємству “Тепло» виконавчим комітетом затверджено Акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу структурного підрозділу ОКП “Миколаївоблтеплоенерго» - району теплових мереж міста Первомайськ з комунальної власності територіальної громади міста Первомайська комунальному підприємству “Тепло».
Рішенням Первомайської міської ради Миколаївської області №15 від 29.09.2009 року затверджено Статут КП ПМР “Тепло» (нова редакція).
Відповідно до п. 1.1 Статуту КП ПМР “Тепло» створено за рішенням Первомайської міської ради Миколаївської області та належить до сфери управління - Управління житлово-комунального господарства Первомайської міської ради.
Згідно п. 1.2. Статуту КП ПМР “Тепло» є комунальним унітарним комерційним підприємством.
Відповідно до пункту 3.1. Статуту підприємство створене з метою якісного надання послуг населенню і організаціям з централізованого теплопостачання; одержання прибутку від виробництва, транспортування та реалізації теплової енергії абонентам, що знаходяться у сферах діяльності підприємства.
Відповідно до пункту 4.1. Статуту для здійснення господарської діяльності підприємства засновником утворюється статутний капітал у розмірі 11328392,80 грн.
Перелік майна, яке входить до статутного капіталу підприємства зазначений в Статуті з п. 4.1.1 до п. 4.1.6 включно.
Вказане в Статуті в пунктах з 4.1.1 до п. 4.1.6 майно, було передано до статутного капіталу КП ПМР “Тепло» його засновником - Первомайською міською радою Миколаївської області згідно вищевказаного Рішення Первомайської міської ради Миколаївської області №2 від 11.08.2009 року “Про передачу об'єктів теплопостачання з комунальної власності територіальної громади міста Первомайська комунальному підприємству “Тепло»» за Авізо №1 від 20.08.2009 року та за Актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу структурного підрозділу ОКП “Миколаївоблтеплоенерго» - району теплових мереж міста Первомайськ з комунальної власності територіальної громади міста комунальному підприємству “Тепло» від 13.08.2009, який затверджений Рішенням Виконавчого комітету Первомайської міської ради №626 від 27.08.2009 “Про затвердження акту приймання-передачі майна територіальної громади міста Первомайська комунальному підприємству “Тепло».
Тобто, статутний капітал КП ПМР “Тепло» сформований за рахунок переданого Первомайською міською радою майна та становить 11328392,80 грн.
Відповідно до п. 5.2. Статуту майно підприємства є комунальною власністю і закріплено за підприємством на праві господарського відання.
Під час здійснення фінансово-господарської діяльності КП ПМР “Тепло» систематично не виконувало своїх зобов'язань перед контрагентами підприємства та по сплаті податкових платежів, що підтверджується судовими рішеннями, які внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно до ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень» є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України, а саме:
1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2010 у справі №9/156/10 стягнуто з КП ПМР “Тепло» на користь ДК “Газ України» НАК “Нафтогаз України» в особі Миколаївської філії 1396761 грн 91 коп боргу, 211362 грн 11 коп пені, 105067 грн 21 коп збитків від інфляції, 30278 грн 24 коп 3% річних, 25500 грн державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (опубліковано за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/11588925).
2. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.09.2010 у справі №17/199/10 стягнуто з КП ПМР “Тепло» на користь ДК “Газ України» НАК “Нафтогаз України» в особі Миколаївської філії 483800,00 грн - сума основної заборгованості; 54937,14 грн - збитки від інфляції; 25704, 43 грн - пені; 3% річних 17024,70 грн; 5815,29 грн -держмита та 226 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (опубліковано за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/11532579).
3. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2011 у справі №5016/569/2011(12/32) стягнуто з КП ПМР “Тепло» на користь ДК “Газ України» НАК “Нафтогаз України» в особі Миколаївської філії 254038 грн 23 коп боргу, 1815 грн 81 коп - річні, 9367 грн 88 коп пені, всього 265221 грн 92 коп, а також 2652 грн 28 коп держмита та 108 грн 59 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (опубліковано за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/14642573).
4. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29.08.2011 у справі №5016/2532/2011(12/140) стягнуто з КП ПМР “Тепло» на користь ДК “Газ України» НАК “Нафтогаз України» в особі Миколаївської філії 4620234 грн 60 коп - сума основного боргу, 60832 грн 13 коп - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 24719 грн 62 коп - 3% річних, 128119 грн 99 коп - пені. Стягнуто з КП ПМР “Тепло» в доход Державного бюджету України 25500 грн 00 коп державного мита. Стягнуто з КП ПМР “Тепло» в дохід Держбюджету Центрального району м. Миколаєва 236 грн 00 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (опубліковано за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/18120889).
5. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.01.2012 у справі №5016/3495/2011(1/208) стягнуто з КП ПМР “Тепло» на користь ДК “Газ України» НАК “Нафтогаз України» в особі Миколаївської філії за договором №10-11/БО-52 від 14.10.2010: суму основного боргу 272332,03 грн, інфляційні в сумі 720,82 грн, 3% річних в сумі 6503,33 грн, пеня в сумі 15000,00 грн; за договором №10-11/ТЕ-52 від 14.10.2010: інфляційні в сумі 978,07 грн, 3% річних в сумі 4011,07 грн, пеню в сумі 10000,00 грн (опубліковано за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/20746065).
6. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.05.2012 у справі №5016/436/2012(7/23) стягнуто з КП ПМР “Тепло» на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз»: за договором №ТБ/2011-ПГ-101-1 основної заборгованості в сумі 1451632,35 грн, 10000,00 грн пені, 3% річних в сумі 8716,10 грн та 8582,05 грн інфляційних; за договором №ТН/2011-ПГ-101-1 основної заборгованості в сумі 1374627,95 грн, 10000,00 грн пені, 3% річних в сумі 9234,59 грн та 8721,38 грн інфляційних; за договором №П/2011-ПГ-101-1 основної заборгованості в сумі 302104,23 грн, 1000,00 грн пені, 3% річних в сумі 1841,26 грн та 1894,26 грн інфляційних. Стягнуто з КП ПМР “Тепло» на користь спеціального фонду Державного бюджету України 64800,00 грн судового збору (опубліковано за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/24156955).
7. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.07.2012 у справі №5016/808/2012(13/60) стягнуто з КП ПМР “Тепло» на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз» грошові кошти в загальній сумі 5905415 грн 35 коп. Стягнуто з КП ПМР “Тепло» на користь держави в дохід Державного бюджету України грошові кошти на оплату позовної заяви судовим збором в загальній сумі 64380 грн (опубліковано за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/25445674).
8. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.10.2012 у справі №5016/1961/2012(4/62) стягнуто з КП ПМР “Тепло» на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз» заборгованість в сумі 15848,38 грн, з яких: 14813,40 грн - основного боргу, 862,09 грн - пені, 172,89 грн - 3% річних та судовий збір у сумі 1609,50 грн (опубліковано за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/26476502).
9. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.01.2015 у справі №915/1886/14 стягнуто з КП ПМР “Тепло» на користь ПАТ “НАК “Нафтогаз України» основної заборгованості в сумі 664589,91 грн, пені в розмірі 65930,59 грн, 3% річних в розмірі 34940,97 грн, інфляційних в розмірі 85548,24 грн, 7% штрафу в розмірі 50469,18 грн. та 17939,70 грн судового збору (опубліковано за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/42384226).
10. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.02.2015 у справі №915/1887/14 стягнуто з КП ПМР “Тепло» на користь ПАТ “НАК “Нафтогаз України» основної заборгованості в сумі 3044418,48 грн, пені в розмірі 216015,71 грн, 3% річних в розмірі 123456,26 грн, інфляційних в розмірі 392216,93 грн та 72349,20 грн судового збору (опубліковано за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/42594108).
11. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2015 у справі №915/522/15 стягнуто з КП ПМР “Тепло» на користь ПАТ “НАК “Нафтогаз України» основної заборгованості в сумі 230720,18 грн, пені в розмірі 189400,68 грн, 3% річних в розмірі 262393,16 грн, інфляційних в розмірі 864318,43 грн та 30936,65 грн судового збору (опубліковано за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/44482737).
12. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2015 у справі №915/521/15 стягнуто з КП ПМР “Тепло» на користь ПАТ “НАК “Нафтогаз України» 414895,24 грн збитків від інфляції, 130256,81 грн - 3% річних, 48444,21 грн пені та 12287,16 грн судового збору (опубліковано за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/45708256).
13. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 31.05.2016 у справі №915/496/16 стягнуто з КП ПМР “Тепло» на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз» 1398443,31 грн - заборгованості, 7456,00 грн 3% річних, 71727,26 грн пені, 25969,51 грн суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 23015,04 грн судового збору (опубліковано за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/58156858).
14. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 31.05.2016 у справі №915/271/16 стягнуто з КП ПМР “Тепло» на користь ПАТ “НАК “Нафтогаз України» 88987,99 грн основного боргу, 35627,18 грн пені, 6865,16 грн 3% річних, 141351,69 грн збитків від інфляції та 4627,61 грн судового збору (опубліковано за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/58216055).
15. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.09.2016 у справі №915/707/16 стягнуто з КП ПМР “Тепло» на користь ПАТ “Миколаївобленерго» 351315,01 грн боргу за спожиту активну електроенергію, 12961,46 грн боргу за перетікання реактивної електроенергії та 5441,13 грн судового збору (опубліковано за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/61331262).
16. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29.11.2016 у справі №915/1182/16 стягнуто з КП ПМР “Тепло» на користь ПАТ “НАК “Нафтогаз України» 2983,41 грн пені, 267,53 грн 3% річних, 1378,00 грн судового збору (опубліковано за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/63133601).
17. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.03.2017 у справі №915/43/17 стягнуто з КП ПМР “Тепло» на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз» 172,88 грн. трьох відсотків річних; 1613,56 грн пені та 1600,00 грн витрат по сплаті судового збору (опубліковано за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/65468590).
18. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.07.2018 у справі №915/428/18 стягнуто з КП ПМР “Тепло» на користь ПАТ “НАК “Нафтогаз України» 179962,72 грн 3% річних, 3222024,99 грн інфляційних втрат та 51027,87 грн судового збору (опубліковано за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/75365053).
19. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 21.08.2018 у справі №915/429/18 стягнуто з КП ПМР “Тепло» на користь ПАТ “НАК “Нафтогаз України» 617827,05 грн збитків від інфляції, 69130,03 грн 3% річних та 10304,36 грн судового збору (опубліковано за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/76208205).
20. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2018 у справі №915/765/18 стягнуто з КП ПМР “Тепло» на користь ТОВ “Комунсервіс Тепло» 4527,76 грн основного боргу, 80,02 грн 3% річних, 199,64 грн збитків від інфляції та 1762,00 грн судового збору (опубліковано за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/77247224).
21. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 у справі №814/1345/18 стягнуто з КП ПМР “Тепло» на користь держави податковий борг у сумі 2299299,07 грн (опубліковано за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/76213680).
Органами Державної виконавчої служби на все рухоме та нерухоме майно КП ПМР “Тепло» було накладено ряд арештів та заборон, а саме:
1. Постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Миколаївській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №36126758 від 24.01.2013 накладено арешт на все рухоме майно КП ПМР “Тепло», про що до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 25.01.2013 внесено реєстраційний запис про публічне обтяження майна та заборону його відчуження. Термін дії: 25.01.2018 року.
2. Постановою заступника начальника відділу ДВС Первомайського МРУЮ ГУЮ у Миколаївській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 47499820 від 13.05.2015 накладено арешт на все рухоме майно КП ПМР “Тепло», про що до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 13.05.2015 внесено реєстраційний запис про публічне обтяження майна та заборону його відчуження. Термін дії: 13.05.2020.
3. Постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Миколаївській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №47559364 від 26.05.2015 накладено арешт на все рухоме майно КП ПМР “Тепло», про що до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 26.05.2015 внесено реєстраційний запис про публічне обтяження майна та заборону його відчуження.Термін дії: 26.05.2020.
4. Постановою заступника начальника відділу ДВС Первомайського МРУЮ ГУЮ у Миколаївській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №48202724 від 21.07.2015 накладено арешт на все нерухоме майно КП ПМР “Тепло», про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.07.2015 внесено запис про арешт нерухомого майна.
5. Постановою заступника начальника відділу ДВС Первомайського МРУЮ ГУЮ у Миколаївській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №49134650 від 26.10.2015 накладено арешт на все рухоме майно КП ПМР “Тепло», про що до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 26.10.2015 внесено реєстраційний запис про публічне обтяження майна та заборону його відчуження. Термін дії: 26.10.2020.
6. Постановою заступника начальника відділу ДВС Первомайського МРУЮ ГУЮ у Миколаївській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №49134650 від 26.10.2015 накладено арешт на все нерухоме майно КП ПМР “Тепло», про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26.10.2015 внесено запис про арешт нерухомого майна.
Вказане свідчить про те, що все рухоме та нерухоме майно КП ПМР “Тепло» перебувало під арештом та забороною його відчуження.
Статтею 211 Господарського кодексу України в редакції чинній на день виникнення спірних відносин (далі - ГК України) встановлено, що засновники (учасники) суб'єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству.
Проте, Первомайська міська рада Миколаївської області свої зобов'язання стосовно вжиття своєчасних заходів щодо запобігання банкрутству КП ПМР “Тепло» не здійснювала.
Натомість, попри наявність кредиторської заборгованості та перебування всього рухомого та нерухомого майна КП ПМР “Тепло» під арештами та забороною його відчуження, Первомайською міською радою Миколаївської області прийнято ряд рішень, спрямованих на виведення з статутного капіталу підприємства майна з метою уникнення сплати боргів, що призвело до неможливості КП ПМР “Тепло» вести свою господарську діяльність та спроможності розрахуватись з боргами підприємства, а саме:
1. Первомайською міською радою Миколаївської області прийнято Рішення №19 від 30.03.2017 “Про майно комунального підприємства “Тепло», яким міська рада вирішила надати дозвіл КП ПМР “Тепло» на передачу майна комунальним підприємствам міської ради “Первомайський міський водоканал», “Комунсервіс» та “Затишок» згідно переліку (Додаток 1).
На виконання вказаного Рішення №19 від 30.03.2017:
- За Актами приймання-передачі основних засобів від 18.04.2017 року та Авізо №1/1 від 24.04.2017 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міський водоканал» було передано майно початковою вартістю 2744110,09 грн, залишковою вартістю 872340,69 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №34/1 від 24.04.2017 року, вирішено списати з балансу підприємства основні засоби та передати на баланс КП “Первомайський міськводоканал» майно первісною вартістю 2744110,09 грн, залищковою вартістю 872340,69 грн).
- Згідно Авізо №3 від 24.04.2017 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Затишок» було передано обладнання первісною вартістю 1695,75 грн, залишковою вартістю 30,00 грн.
- Згідно Авізо №2 від 24.04.2017 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Комунсервіс» було передано майно первісною вартістю 156804,00 грн, залишковою вартістю 106802,68 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №34/1 від 24.04.2017 року, вирішено передати і списати з балансу підприємства основні засоби первісною вартістю 156804,00 грн, залишковою вартістю 106802,68 грн).
2. Первомайською міською радою Миколаївської області прийнято Рішення №25 від 07.07.2017 року “Про передачу в оперативне управління нежитлової будівлі котельні №2 по вул. Набережна, 4-а», яким міська рада вирішила передати з балансу КП ПМР “Тепло» в оперативне управління житлово-будівельного кооперативу “Мир», що знаходиться за адресою: м. Первомайськ вул. Набережна, 4, нежитлову будівлю котельні №2 по вул. Набережна, 4-а, 1998 року забудови, загальною площею 8.0 кв.м., балансовою вартістю 10408,80 грн, залишковою вартістю 7667,90 грн, знос - 26,3%, інвентарний номер 00204571.
На виконання вказаного Рішення №25 від 07.07.2017 року згідно Акта приймання-передачі основних засобів та Авізо №3 від 02.10.2017 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс управління житлово-будівельного кооперативу “Мир» було передано будівлю котельні №2 по вул. Набережна, 4-а, балансовою вартістю 10408,80 грн, залишковою вартістю 7667,90 грн.
3. Первомайською міською радою Миколаївської області прийнято Рішення №26 від 07.07.2017 року “Про передачу в оперативне управління нежитлової будівлі котельні №3 по вул. Набережна, 6-а», яким міська рада вирішила передати з балансу КП ПМР “Тепло» в оперативне управління житлово-будівельного кооперативу “Дружба», що знаходиться за адресою;м. Первомайськ вул. Набережна, 6, нежитлову будівлю котельні №3 по вул. Набережна, 6-а, 2001 року забудови, загальною площею 14,5 кв.м., балансовою вартістю 32894,85 грн, залишковою вартістю 24220,94 грн, знос - 26,4%, інвентарний номер 00204580.
На виконання вказаного Рішення №26 від 07.07.2017 року згідно Акта приймання-передачі основних засобів та Авізо №2 від 02.10.2017 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс управління житлово-будівельного кооперативу “Дружба» було передано будівлю котельні №3 по вул. Набережна, 6-а, балансовою вартістю 32894,85 грн, залишковою вартістю 24220,94 грн.
4. Первомайською міською радою Миколаївської області прийнято Рішення №16 від 27.07.2017 року “Про передачу основних засобів КП ПМР “Тепло», яким міська рада вирішила надати дозвіл комунальному підприємству Первомайської міської ради “Тепло» на передачу основних засобів комунальному підприємству міської ради “Первомайський міський водоканал» в кількості 5 найменувань рухомого майна залишковою вартістю 3096,01 грн.
На виконання вказаного Рішення №16 від 27.07.2017 року згідно Авізо №1 від 28.07.2017 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міський водоканал» було передано обладнання балансовою вартістю 22533,73 грн, залишковою вартістю 3096,01 грн.
5. Первомайською міською радою Миколаївської області прийнято Рішення №13 від 29.08.2017 року “Про передачу майна КП ПМР “Тепло» по вул. Новій, 19-а», яким міська рада вирішила передати з балансу КП ПМР “Тепло» в господарське відання житлово-комунального господарства міської ради нежитлову будівлю - котельню, що розташована за адресою; Миколаївська область, м. Перовмайськ, вул. Нова, 19-а, загальною площею 134,4 кв.м. та надати дозвіл комунальному підприємству міської ради “Тепло» передати на баланс управління житлово-комунального господарства міської ради майно, що знаходиться по вул. Новій 19-а в кількості 6 найменувань рухомого майна залишковою вартістю 2542,14 грн.
На виконання вказаного Рішення №13 від 29.08.2017 року згідно Актів приймання-передачі основних засобів від 02.10.2017 року та Авізо №1 від 02.10.2017 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс управління житлово-комунального господарства міської ради було передано майно первісною вартістю 104261,97 грн, залишковою вартістю 21711,38 грн.
6. Первомайською міською радою Миколаївської області прийнято Рішення №12 від 10.10.2017 року “Про списання та демонтаж теплостраси КП ПМР “Тепло», яким міська рада вирішила надати дозвіл КП ПМР “Тепло» на списання та демонтаж теплотраси № 69 (Котельня-теплова камера №6) діаметром 2д 325 мм довжиною 491 погонний метр, теплова камера №8 - теплова камера №18 діаметром 2д 273 мм довжиною 588 погонних метрів, інвентарний номер 00003664, первісна вартість 678614,63 грн, залишкова вартість 117201,57 грн, знос - 83% з подальшою передачею демонтованих матеріальних цінностей на відповідальне зберігання управлінню житлово-комунального господарства міської ради з метою подальшого використання для потреб комунальних підприємств міської ради.
7. Первомайською міською радою Миколаївської області прийнято Рішення №28 від 11.12.2017 року “Про передачу основних засобів КП ПМР “Тепло», яким міська рада вирішила надати дозвіл КП ПМР “Тепло» на передачу Управлінню освіти Первомайської міської ради основних засобів в кількості 3 найменувань нерухомого майна залишковою вартістю 6022,00 грн.
На виконання вказаного Рішення №28 від 11.12.2017 року згідно Актів приймання-передачі основних засобів від 20.12.2017 року та Авізо №4 від 21.12.2017 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс управління освіти Первомайської міської ради було передано майно первісною вартістю 10163,30 грн, залишковою вартістю 6022,00 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №48 від 11.12.2017 року, вирішено передати управлінню освіти Первомайської міської ради основні засоби підприємства первісною вартістю 10163,30 грн, залишковою вартістю 6022,00 грн).
8. Первомайською міською радою Миколаївської області прийнято Рішення №21 від 29.03.2018 року “Про передачу майна КП ПМР “Тепло»», яким міська рада вирішила надати дозвіл комунальному підприємству міської ради “Тепло» на передачу майна комунальним підприємствам міської ради “Первомайський міський водоканал» та “Комунсервіс» згідно переліку (Додаток 1) на надати дозвіл КП ПМР “Тепло» на списання без демонтажу обладнання, зазначеного в переліку (Додаток 2).
На виконання вказаного Рішення №21 від 29.03.2018 року:
- Згідно Авізо №25 від 04.10.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» було передано майно вартістю 1183,69 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №15/4 від 04.10.2018 року, вирішено списати з балансу підприємства та передати на баланс КП “Первомайський міськводоканал» основні засоби вартістю 1183,69 грн).
- Згідно Авізо №23 від 04.10.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» було передано майно залишковою вартістю 3168,70 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №15/3 від 04.10.2018 року, вирішено списати з балансу підприємства та передати на баланс КП “Первомайський міськводоканал» основні засоби залишковою вартістю 3168,70 грн).
- Згідно Авізо №24 від 04.10.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» було передано майно первісною вартістю 437,87 грн, залишковою вартістю 24,00 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №15/6 від 04.10.2018 року, вирішено списати з балансу підприємства та передати на баланс КП “Первомайський міськводоканал» основні засоби первісною вартістю 437,87 грн, залишковою вартістю 24,00 грн).
- Згідно Авізо №22 від 04.10.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» було передано майно вартістю 15457,76 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №15/2 від 04.10.2018 року, вирішено списати з балансу підприємства та передати на баланс КП “Первомайський міськводоканал» основні засоби вартістю 15457,76 грн).
- Згідно Авізо №21 від 08.10.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» було передано майно вартістю 12600,00 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №16 від 08.10.2018 року, вирішено списати з балансу підприємства та передати на баланс КП “Первомайський міськводоканал» основні засоби вартістю 12600,00 грн).
- Згідно Авізо №20 від 04.10.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» було передано майно вартістю 19557,36 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №15/1 від 04.10.2018 року, вирішено списати з балансу підприємства та передати на баланс КП “Первомайський міськводоканал» основні засоби вартістю 19557,36 грн.).
- Згідно Авізо №19 від 04.10.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» було передано майно початковою вартістю 3865536,48 грн, залишковою вартістю 968 675,27 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №15 від 04.10.2018 року, вирішено списати з балансу підприємства та передати на баланс КП “Первомайський міськводоканал» основні засоби початковою вартістю 3865536,48 грн, залишковою вартістю 968 675,27 грн).
- Згідно Актів приймання-передачі основних засобів від 17.04.2018 року та Авізо №4 від 25.04.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» було передано майно початковою вартістю 698528,36 грн, залишковою вартістю 93529,85 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №9 від 25.04.2018 року, вирішено списати з балансу підприємства та передати на баланс КП “Первомайський міськводоканал» основні засоби початковою вартістю 698528,36 грн, залишковою вартістю 93529,85 грн).
- Згідно Авізо №5 від 18.06.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» було передано майно початковою вартістю 3796537,39 грн, залишковою вартістю 1498449,71 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №13/2 від 18.06.2018 року, вирішено списати з балансу підприємства та передати на баланс КП “Первомайський міськводоканал» основні засоби початковою вартістю 3796537,39 грн, залишковою вартістю 1498449,71 грн ).
- Згідно Акта приймання-передачі основних засобів від 17.04.2018 року та Авізо №6 від 25.04.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» було передано майно початковою вартістю 359964,00 грн, залишковою вартістю 274712,05 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №9/1 від 25.04.2018 року, вирішено списати з балансу підприємства та передати на баланс КП “Первомайський міськводоканал» основні засоби початковою вартістю 359964,00 грн, залишковою вартістю 274712,05 грн).
- Згідно Актів приймання-передачі основних засобів від 17.04.2018 року та Авізо №7 від 17.04.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» було передано майно початковою вартістю 48621,00 грн, залишковою вартістю 3186,00 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №6/1 від 17.04.2018 року, вирішено списати з балансу підприємства та передати на баланс КП “Первомайський міськводоканал» основні засоби початковою вартістю 48621,00 грн, залишковою вартістю 3186,00 грн).
- Згідно Авізо №8 від 11.06.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» було передано майно початковою вартістю 3707571,80 грн, залишковою вартістю 1378166,49 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №12 від 11.06.2018 року, вирішено списати з балансу підприємства та передати на баланс КП “Первомайський міськводоканал» основні засоби початковою вартістю 3707571,80 грн, залишковою вартістю 1378166,49 грн).
- Згідно Актів приймання-передачі основних засобів та Авізо №10 від 27.04.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» було передано майно початковою вартістю 240076,00 грн, залишковою вартістю 8540,47 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №10/3 від 27.04.2018 року, вирішено списати з балансу підприємства та передати на баланс КП “Первомайський міськводоканал» основні засоби).
- Згідно Актів приймання-передачі основних засобів від 27.04.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» було передано майно початковою вартістю 1223,26 грн, залишковою вартістю 16,84 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №10/4 від 27.04.2018 року, вирішено списати з балансу підприємства та передати на баланс КП “Первомайський міськводоканал» основні засоби початковою вартістю 1223,26 грн, залишковою вартістю 16,84 грн).
- Згідно Авізо №11 від 27.04.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» було передано майно вартістю 2661,43 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №10 від 27.04.2018 року, вирішено списати з балансу підприємства та передати на баланс КП “Первомайський міськводоканал» основні засоби вартістю 2661,43 грн).
- Згідно Авізо №12 від 27.04.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» було передано майно вартістю 2370,00 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №10/1 від 27.04.2018 року, вирішено списати з балансу підприємства та передати на баланс КП “Первомайський міськводоканал» основні засоби вартістю 2370,00 грн).
- Згідно Актів приймання-передачі основних засобів від 17.04.2018 року та Авізо №13 від 17.05.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» було передано майно початковою вартістю 20624,53 грн, залишковою вартістю 319,63 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №11 від 17.05.2018 року, вирішено списати з балансу підприємства та передати на баланс КП “Первомайський міськводоканал» основні засоби початковою вартістю 20624,53 грн, залишковою вартістю 319,63 грн).
- Згідно Акта приймання-передачі основних засобів від 17.04.2018 року та Авізо №14 від 17.05.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» було передано майно початковою вартістю 95823,49 грн, залишковою вартістю 89629,34 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №11/1 від 17.05.2018 року вирішено списати з балансу підприємства та передати на баланс КП “Первомайський міськводоканал» основні засоби початковою вартістю 95823,49 грн, залишковою вартістю 89629,34 грн).
- Згідно Авізо №15 від 04.10.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» було передано майно початковою вартістю 71270,36 грн, залишковою вартістю 28680,09 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №15/5 від 04.10.2018 року, вирішено списати з балансу підприємства та передати на баланс КП “Первомайський міськводоканал» основні засоби початковою вартістю 71270,36 грн, залишковою вартістю 28680,09 грн.).
- Згідно Авізо №16 від 18.06.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» було передано майно вартістю 48177,97 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №13 від 18.06.2018 року, вирішено передати з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» малоцінні необоротні активи вартістю 48177,97 грн).
- Згідно Авізо №17 від 18.06.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» було передано майно вартістю 5521,53 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №13/1 від 18.06.2018 року, вирішено передати з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» малоцінні необоротні активи вартістю 5521,53 грн).
- Згідно Актів приймання-передачі основних засобів від 17.04.2018 року та Авізо №1/3 від 17.04.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» було передано майно початковою вартістю 53362,80 грн, залишковою вартістю 12518,57 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №6 від 17.04.2018 року, вирішено списати з балансу підприємства та передати на баланс КП “Первомайський міськводоканал» основні засоби початковою вартістю 53362,80 грн, залишковою вартістю 12 518,57 грн).
- Згідно Авізо №15 від 04.10.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Первомайський міськводоканал» було передано майно початковою вартістю 71270,36 грн, залишковою вартістю 28680,09 грн.
- Згідно Актів приймання-передачі основних засобів від 17.04.2018 року та Авізо №3 від 23.04.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Комунсервіс» було передано майно початковою вартістю 2686633,42 грн, залишковою вартістю 19356,68 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №7/1 від 23.04.2018 року, вирішено списати з балансу підприємства та передати на баланс КП “Комунсервіс» основні засоби початковою вартістю 2686633,42 грн, залишковою вартістю 19356,68 грн).
- Згідно Актів приймання-передачі основних засобів від 17.04.2018 року та Авізо №2 від 23.04.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Комунсервіс» було передано майно початковою вартістю 81587,02 грн, залишковою вартістю 19279,00 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №7 від 23.04.2018 року, вирішено списати з балансу підприємства та передати на баланс КП “Комунсервіс» основні засоби початковою вартістю 81587,02 грн, залишковою вартістю 19279,00 грн).
- Згідно Авізо №9 від 27.04.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Комунсервіс» було передано майно вартістю 2055,87 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №10/2 від 27.04.2018 року, вирішено передати з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Комунсервіс» малоцінні необоротні активи вартістю 2055,87 грн).
9. Первомайською міською радою Миколаївської області прийнято Рішення №37 від 04.09.2018 року «Про передачу майна комунальному підприємству “Комунсервіс»», яким міська рада вирішила надати дозвіл КП ПМР “Тепло» передати комунальному підприємству міської ради “Комунсервіс» майно, а саме автомобіль ВАЗ 21043 та автомобіль ГАЗ-31029.
На виконання вказаного Рішення №37 від 04.09.2018 року згідно Авізо №18 від 18.09.2018 року з балансу КП ПМР “Тепло» на баланс КП “Комунсервіс» було передано майно первісною вартістю 14687,57 грн, залишковою вартістю 3170,90 грн (Наказом КП ПМР “Тепло» №14 від 18.09.2018 року, вирішено передати і списати з балансу основні засоби підприємства первісною вартістю 14687,57 грн, залишковою вартістю 3170,90 грн).
Загалом на підставі вищевказаних рішень Первомайської міської ради Миколаївської області у КП ПМР “Тепло» було вилучено все рухоме та нерухоме майно, початкова балансова вартість якого згідно Авізо складала 19575,2 тис. грн, залишкова балансова вартість 5698,8 тис. грн.
При цьому, Первомайська міська рада Миколаївської області, як власник (засновник) КП ПМР “Тепло», вилучивши у боржника все майно, не визначила для Боржника інші способи та засоби отримання прибутку або джерела погашення заборгованості перед кредиторами.
Так, заборгованість, яка стягнута рішеннями Господарського суду Миколаївської області від 11.05.2012 у справі №5016/436/2012, від 25.07.2012 у справі №5016/808/2012, від 25.07.2012 у справі №5016/808/2012, від 16.01.2015 у справі №915/1886/14, від 02.02.2015 у справі №915/1887/14, від 25.05.2015 у справі №915/522/15, від 16.06.2015 у справі №915/521/15, від 13.04.2016 у справі №915/272/16, від 31.05.2016 у справі №915/271/16, від 29.11.2016 у справі №915/1182/16, від 16.07.2018 у справі №915/428/18 та від 21.08.2018 у справі №915/429/18 та рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 у справі №814/1345/18, як на дату прийняття Первомайською міською радою вищевказаних рішень про передачу майна КП ПМР “Тепло» іншим підприємствам, так і на дату подання даної заяви, не погашена та підтверджує грошові вимоги, зокрема, ПАТ “НАК “Нафтогаз України» та ГУ ДПС у Миколаївській області, які розглянуті Господарським судом у даній справі про банкрутство КП ПМР “Тепло» та включені до реєстру вимог кредиторів, що свідчить про те, що під час прийняття Первомайською міською радою Миколаївської області рішень про вилучення у КП ПМР “Тепло» майна, підприємство мало значну кредиторську заборгованість.
В подальшому, вилучивши у КП ПМР “Тепло» все рухоме та нерухоме майно, Первомайською міською радою Миколаївської області прийнято Рішення від 27.06.2019 року №9, яким міська рада вирішила припинити шляхом ліквідації КП ПМР “Тепло» (код ЄДРПОУ 35964656), місцезнаходження якого: 55200, Миколаївська область, м.Первомайськ, вул. Грушевського, 1.
В силу приписів частини п'ятої статті 22 Закону України “Про теплопостачання» учасник (засновник) теплопостачальної або теплогенеруючої організації у разі прийняття рішення про її ліквідацію забезпечує погашення боргу такої організації перед постачальниками енергоносіїв.
Проте, Первомайська міська рада Миколаївської області, прийнявши рішення від 27.06.2019 року №9 про припинення КП ПМР “Тепло» шляхом ліквідації, не забезпечила погашення боргу КП ПМР “Тепло» в сумі 38812304,27 грн перед постачальником енергоносіїв - АТ “НАК “Нафтогаз України», яке являється кредитором у даній справі про банкрутство.
АТ “НАК “Нафтогаз України» зверталося до Господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Первомайської міської ради додаткової (субсидіарної) відповідальності за зобов'язаннями КП ПМР “Тепло» з оплати заборгованості за поставлений природний газ у сумі 38812304,27 грн. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.03.2024 у справі №915/331/23 позов НАК “Нафтогаз України» задоволено повністю, стягнуто із Первомайської міської ради Миколаївської області на користь НАК “Нафтогаз України» 38812304,27 грн боргу з оплати за поставлений газ.
Згідно пункту 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, виходячи з вищевикладеного, судове рішення від 25.03.2024 року у справі №915/331/23, яке набрало законної сили, має преюдиційне значення, а встановлені ним обставини повторного доведення не потребують.
У межах процедури добровільної ліквідації КП ПМР “Тепло» вимоги кредиторів не погашалися та залишились незадоволеними у зв'язку з відсутністю майна, за рахунок якого було б можливе задоволення вимог кредиторів. Викладені обставини свідчать про те, що засновник боржника - Первомайська міська рада Миколаївської області внаслідок прийняття вищевказаних рішень позбавила КП ПМР “Тепло» можливості вести свою господарську діяльність та спроможності розрахуватись з боргами підприємства.
При цьому, Первомайською міською радою Миколаївської області не вживались жодні заходи, направлені на погашення існуючого перед кредиторами боргу, що вказує на намір ліквідації боржника та уникнення сплати існуючої заборгованості.
Відчуження майна боржника його власником є безпосередньою причиною відкриття щодо останнього ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2023 провадження у справі №915/1741/21 про банкрутство, у зв'язку з відсутністю майна для задоволення вимог кредиторів, які могли би бути задоволені у межах процедури добровільної ліквідації саме за рахунок умисно виведеного з ліквідаційної маси ліквідного активу боржника.
Відповідно до статті 24 ГК України (в редакції чинній на день виникнення спірних відносин) органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб'єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом.
Прийняті Первомайською міською радою Миколаївської області рішення №19 від 30.03.2017 року, №25 від 07.07.2017 року, №26 від 07.07.2017 року, №16 від 27.07.2017 року, №13 від 29.08.2017 року, №12 від 10.10.2017 року, №28 від 11.12.2017 року, №21 від 29.03.2018 року, №37 від 04.09.2018 року, на підставі яких у КП ПМР “Тепло» вилучено все нерухоме та рухоме майно, безпосередньо порушують права інших осіб (зокрема, боржника та його кредиторів), задоволення вимог яких повинно відбуватись виключно за рахунок майнових активів боржника, та хоча і прийняті Первомайською міською радою Миколаївської області в межах своїх повноважень, проте спрямовані на ухилення від сплати боргів кредиторам боржника за допомогою пільг процедури банкрутства і свідчить про умисне виведення майна боржника з ліквідаційної маси. (Даної правової позиції дотримується Верховний суд в п. 46 Постанови від 03.10.2018 року у справі №10/05/5026/1138/2012).
Аналіз встановлених обставин та норм чинного законодавства свідчить про наявний причинно-наслідковий зв'язок між обставинами прийняття Первомайською міською радою Миколаївської області рішень №19 від 30.03.2017 року, №25 від 07.07.2017 року, №26 від 07.07.2017 року, №16 від 27.07.2017 року, №13 від 29.08.2017 року, №12 від 10.10.2017 року, №28 від 11.12.2017 року, №21 від 29.03.2018 року, №37 від 04.09.2018 року та відкриттям у подальшому провадження у справі про банкрутство боржника та прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом, у зв'язку з недостатністю у останнього майнових активів для задоволення вимог кредиторів не інакше, як із застосуванням процедури ліквідації.
Відтак, дії Первомайської міської ради Миколаївської області стосовно передачі майна від боржника іншим комунальним підприємствам, мали безпосереднім результатом погіршення майнового стану боржника та неможливість здійснення господарської діяльності комунальним комерційним підприємством задля одержання прибутку через вилучення за рішенням власника майна, за рахунок якого комунальне комерційне підприємство може отримувати прибуток, за умови, що власник (засновник) не визначив для Боржника інші способи та засоби отримання прибутку або джерела погашення заборгованості перед кредиторами, зумовлює для законодавця врегулювати спірні правовідносини та захистити у такий спосіб інтереси кредиторів суб'єкта комерційної господарської діяльності (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №902/318/16).
Сукупність зазначених обставин, дій та бездіяльності Первомайської міської ради, попри її обов'язок, як власника та засновника Боржника та як органу управління майном боржника, передбачити можливість настання негативних для боржника наслідків вилученням у нього майна та вчинити передбачені Кодексом України з процедур банкрутства заходи щодо запобігання банкрутству Боржника (ст. 4 Кодексу), перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із обставинами неможливості боржником здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, що в подальшому створило умови та підстави для визнання боржника банкрутом з неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство.
При цьому, Первомайська міська рада, як засновник боржника, була обізнана щодо його фінансового та майнового стану.
Так, відповідно до частини десятої статті 76 ГК України (в редакції чинній на день виникнення спірних відносин) особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог передбачених законом.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 24 ГК України (в редакції чинній на день виникнення спірних відносин) управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Частиною п'ятою зазначеної статті ГК України передбачено, що органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб'єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки на підставах, у межах і порядку, визначених законом.
Відповідно до статті 211 ГК України (в редакції чинній на день виникнення спірних відносин), засновники (учасники) суб'єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству.
Проте, Первомайська міська рада Миколаївської області не вживала своєчасних заходів щодо запобігання банкрутству КП ПМР “Тепло».
Тобто, невиконання обов'язку щодо вжиття своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству, КП ПМР “Тепло» було доведено до банкрутства.
Сукупність зазначених обставин, дій та бездіяльності Первомайської міської ради, попри її обов'язок, як власника та засновника боржника та як органу управління майном боржника, передбачити можливість настання негативних для боржника наслідків та вчинити передбачені Кодексом України з процедур банкрутства заходи щодо запобігання банкрутству боржника (ст. 4 Кодексу), перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із обставинами неможливості боржником здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, що в подальшому створило умови та підстави для визнання боржника банкрутом з неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство.
Вирішуючи питання про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями банкрута, господарським судом враховано зміст та умови застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 10.03.2020 у справі №902/318/16 виклав правову позицію про те, що невиконання міською радою як засновником боржника - комунального підприємства обов'язку передбачити можливість настання негативних для нього наслідків у зв'язку з вилученням у нього майна та вчинити встановлені законом заходи щодо запобігання банкрутству боржника свідчить про наявність вини міської ради у формі простої необережності і, як наслідок, підстав для покладення на неї субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 18.10.2018 у справі №923/1297/14 вказав, що обставини того, що стан неплатоспроможності боржника - комунального підприємства настав унаслідок передачі його активів іншій юридичній особі, на власника боржника (орган місцевого самоврядування) та орган управління майном (виконавчий комітет) може були покладена субсидіарна відповідальність за зобов'язаннями такого боржника.
Положеннями частини 2 статті 61 КУзПБ передбачено правове регулювання субсидіарної відповідальності посадових осіб боржника та його засновників (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №916/1105/16).
Загальні умови для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Цивільним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства.
Так, частиною першою статті 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд з відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
За приписами ч. 2 ст. 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства.
Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.
Звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №924/669/17).
Вимоги до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за доведення боржника до банкрутства є частиною аналізу фінансового становища банкрута та вжиття всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника (Постанова Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі №903/636/17).
Субсидіарна відповідальність - це додаткова відповідальність осіб, які разом з боржником відповідають за його зобов'язаннями у випадках, передбачених, зокрема, Кодексом України з процедур банкрутства.
Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб'єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам, є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, оскільки законодавство не пов'язує можливості покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення. У цьому випадку особи згідно зі спеціальним приписом КУзПБ притягуються до цивільної відповідальності у формі стягнення (висновки сформульовані Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду зокрема, у постановах від 30.01.2018 у справі №923/862/15, від 28.08.2018 у справі №927/1099/13, від 18.10.2018 у справі №923/1297/14, від 05.02.2019 у справі №923/1432/15, від 03.09.2019 у справі №923/1494/15).
Суб'єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб'єктом (суб'єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.
Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/ здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки одним із визначальним для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв'язок між діями/ бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб'єктивна сторона). Зазначена правова позиція наведена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 14.07.2020 у справі №904/6379/16.
Об'єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб, пов'язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів. На відміну від Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у положеннях яких законодавець чітко визначив диспозицію кримінального та адміністративного порушення з доведення до банкрутства та фіктивного банкрутства, частина друга статті 61 КУзПБ (частина п'ята статті 41 Закону про банкрутство до 21.10.2019) має власну диспозицію (зміст) правопорушення: “банкрутство боржника з вини його засновників чи інших осіб, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника…». Однак, законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об'єктивну сторону такого правопорушення. При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути: 1) вчинення суб'єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення; 2)прийняття суб'єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов'язаннях; 3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника. Аналогічних правових висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 30.01.2018 у справі №923/862/15, від 05.02.2019 у справі №923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17.
Згідно з частиною 1 статті 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Системний аналіз змісту частини другої статті 61 КУзПБ у взаємозв'язку з іншими нормами законодавства дає підстави для висновку, що до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника, у зв'язку з доведенням його до банкрутства відносяться будь-які особи, наслідком дій або бездіяльності яких стало банкрутство юридичної особи.
Телеологічний спосіб тлумачення зазначених норм приводить до висновку про те, що таке розуміння поняття третіх осіб як суб'єктів субсидіарної відповідальності відповідає змісту інституту субсидіарної відповідальності осіб винних у доведенні до банкрутства боржника, метою якого є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.
Юридичним механізмом досягнення наведеної мети є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття (“вуаль») для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог. Зазначена правова позиція наведена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 22.04.2021 у справі №915/1624/16.
Аналіз положень частини другої статті 61 КУзПБ із застосуванням філологічного, системного та телеологічного (цільового) способів їх інтерпретації свідчить, що у них закріплено припис, згідно з яким суб'єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є:
1) засновники (учасники, акціонери);
2) керівники боржника;
3) інші особи, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.
Виходячи зі змісту частини другої статті 61 КУзПБ суб'єктів субсидіарної відповідальності умовно можна поділити на дві групи:
І група - засновники (учасники, акціонери) та інші особи, які відповідно до закону за своїм юридичним статусом та відповідно до установчих документів мають право безпосередньо давати обов'язкові для виконання боржником (його органів управління) вказівки, приймати рішення, видавати розпорядження чи накази боржнику. У законодавстві України віднесені до цієї групи особи іменуються як: “заінтересовані особи стосовно боржника» (стаття 1 КУзПБ), “пов'язані особи» (стаття 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції», стаття 14.1.159. Податкового кодексу України, стаття 52 Закону України “Про банки та банківську діяльність»), “кінцевий бенефіціарний власник (контролер)» (стаття 1 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»);
ІІ група - інші особи, які не мають формалізованих зв'язків із юридичною особою-боржником однак мають змогу іншим чином визначати та впливати на поведінку боржника в господарських відносинах. Такі особи самостійно або спільно з іншими особами визначають волю боржника щодо здійснення або утримання від здійснення певних дій.
Зазначена правова позиція наведена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 22.04.2021 у справі №915/1624/16.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) як джерело права.
Європейський суд з прав людини також висловив позицію і щодо субсидіарної відповідальності муніципального органу (органу місцевого самоврядування) за зобов'язаннями муніципального підприємства. Так, у пункті 62 рішення у справі “Єршова проти Російської Федерації» (заява №1387/04, рішення від 08.10.2010) ЄСПЛ зазначив, що, враховуючи публічний характер діяльності підприємства, істотний ступінь контролю за його майном з боку муніципальних органів влади і рішень останніх, які мали наслідком передачу майна і подальшу ліквідацію підприємства, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що підприємство не було наділене достатньою організаційною та управлінською незалежністю від муніципальних органів влади.
Отже, незалежно від статусу підприємства як самостійної юридичної особи, муніципальна влада і відповідно держава мають бути в межах Конвенції визнані відповідальними за діяльність і бездіяльність підприємства.
Аналогічних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 04.09.2018 у справі №5023/4388/12 і від 29.10.2019 у справі №927/1124/16).
У постанові від 09.10.2019 у справі №910/21232/16 Верховний Суд дійшов висновку, що чинне законодавство не пов'язує можливість покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) складу кримінального правопорушення.
Верховний суд у постанові від 09.10.2019 у справі №910/21232/16 зазначає, що особа, яка притягається до субсидіарної відповідальності, повинна доказати відсутність своєї вини.
Сукупність зазначених вище обставин, дій та бездіяльності Первомайської міської ради Миколаївської області, як засновника боржника, попри обов'язок як власника (засновника) боржника та як органу управління майном боржника, передбачити можливість настання негативних для боржника наслідків та вчинити передбачені Законом про банкрутство заходи щодо запобігання банкрутству боржника, перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із обставинами неможливості боржником здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, що в подальшому створили умови та підстави для визнання боржника банкрутом з неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство за рахунок майна боржника (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 №922/1067/17).
З огляду на указані обставини, господарський суд вважає доведеним наявність причинно-наслідкового зв'язку між критичним фінансовим станом КП ПМР “Тепло» та бездіяльністю органу управління боржником Первомайською міською радою Миколаївської області, що є суб'єктом субсидіарної відповідальності.
Господарський суд, зважаючи на обставини даної справи про банкрутство, вважає, що невиконання міською радою як засновником боржника-комунального підприємства обов'язку передбачити можливість настання негативних для нього наслідків у зв'язку з вилученням майна, що перебувало в користуванні у боржника на праві господарського відання, та вчинити встановлені законодавством заходи щодо запобігання банкрутству боржника (належного управління боржником, встановлення економічно обґрунтованих тарифів, надання дотацій для покриття збитків від діяльності тощо) свідчить про наявність вини міської ради у формі простої необережності і, як наслідок, підстав для покладення на неї субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника (близький за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №902/318/16).
Первомайською міською радою Миколаївської області та Виконкомом Первомайської міської ради не доведено відсутність вини органу місцевого самоврядування, який є органом управління боржника, в доведенні боржника до банкрутства, не подано доказів, які б підтверджували вжиття заходів для запобігання банкрутству боржника.
З огляду на зазначене, господарським судом відхиляються доводи Первомайської міської радою про відсутність складових елементів господарського правопорушення.
Господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що чинне у 2017-2018 роках законодавство про банкрутство (ст.5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») зобов'язувало засновників боржника, власників майна боржника, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству боржника.
Враховуючи критичний фінансовий стан комунального підприємства, органи місцевого самоврядування мали ініціювати провадження у справі про банкрутство ще у 2017-2018 роках з тим, щоб максимально використати можливість стягнення з дебіторів боржника заборгованості, і хоча б з цих коштів погасити заборгованість перед кредиторами, чого зроблено не було, а провадження у справі про банкрутство відкрито у 2023 році за заявою кредитора.
Водночас, ст. 22 Бюджетного кодексу України до головних розпорядників бюджетних коштів віднесено виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Оскільки предметом субсидіарної відповідальності є грошові кошти місцевого бюджету, обов'язок Первомайської міської ради Миколаївської області та Виконавчого комітету Первомайської міської ради є неподільним, то має виконуватися ними солідарно.
Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Отже, субсидіарна відповідальність за доведення КП ПМР “Тепло» до банкрутства підлягає покладенню на Первомайську міську раду Миколаївської області та Виконавчий комітет Первомайської міської ради солідарно.
Щодо розміру субсидіарної відповідальності
Визначення розміру субсидіарної відповідальності урегульовано приписами абзацу 1 частини п'ятої статті 41 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (до 21.10.2019), абзацу 1 частини другої статті 61 КУзПБ (від 21.10.2019).
За змістом наведених норм розмір вимог ліквідатора до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №922/2391/16).
Тлумачення цих норм свідчить, що вартість майна, яке було виведено з активів боржника не впливає на розмір субсидіарної відповідальності, а визначенню розміру останньої передує формування ліквідаційної маси.
Цілком очевидно, що така законодавча конструкція визначає субсидіарну відповідальність в якості санкції за недобросовісні і нерозумні дії та спрямована на стимулювання добросовісності дій боржника та присікання протиправних дій зі сторони засновників, керівника боржника, інших осіб з метою захисту інтересів кредиторів і гарантування погашення їх вимог в максимально можливому розмірі (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №915/1624/16).
За наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у т. ч. керівника боржника, ліквідатор для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі подає таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) не раніше, ніж після завершення реалізації об'єктів ліквідаційної маси і розрахунків з кредиторами на підставі здійснення такої реалізації в ліквідаційній процедурі за неповного погашення кредиторської заборгованості банкрута (такий висновок зроблено в постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі №906/904/16).
Відповідно до Реєстру вимог кредиторів КП ПМР “Тепло» загальна сума визнаних господарським судом вимог кредиторів до боржника на дату подання заяви складає 53475263,56 грн. Ліквідатором в системі “Електронний суд» 11.10.2024 сформовано заяву про збільшення позовних вимог, так як, після подання до суду заяви про покладення субсидіарної відповідальності у розмірі 53475263,56 грн., ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2024 у справі №915/1741/21 визнано грошові вимоги АТ “Укртрансгаз» до КП ПМР “Тепло» у сумі 18008,10 грн та 6056,00 грн судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до банкрута, разом 24064,10 грн. У зв'язку з чим, сума непогашеної кредиторської заборгованості КП ПМР “Тепло» збільшилася та складає 53499327,66 грн.
Отже, розмір субсидіарної відповідальності, яка підлягає покладенню на Первомайську міську раду Миколаївської області та її виконавчий комітет за зобов'язаннями КП ПМР “Тепло» у зв'язку з доведенням його до банкрутства складає 53499327,66 грн (розмір усіх вимог кредиторів, які включені до реєстру вимог кредиторів боржника та залишилися непогашеними).
За такого, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності заява ліквідатора КП ПМР “Тепло» про покладення субсидіарної відповідальності на засновників або керівника боржника підлягає задоволенню у повному обсязі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд може спиратись на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі “Проніна проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини “Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
Керуючись ст. 7, 58-61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 20, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Задовольнити заяву ліквідатора Комунального підприємства Первомайської міської ради “Тепло» №б/н від 19.06.2024 про покладення субсидіарної відповідальності на засновників або керівника боржника.
2. Стягнути солідарно з Первомайської міської ради Миколаївської області (55213, Миколаївська обл. м.Первомайськ, вул. Грушевського Михайла, буд. 3, ідентифікаційний код 35926170) та Виконавчого комітету Первомайської міської ради (55213, Миколаївська обл. м.Первомайськ, вул. Грушевського Михайла, буд. 3, ідентифікаційний код 04056575) на користь Комунального підприємства Первомайської міської ради “Тепло» (55200, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Грушевського, буд. 1, ідентифікаційний код 35964656) 53499327,66 грн.
3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.С. Адаховська