Унікальний номер справи 753/14489/25
Номер апеляційного провадження 33/824/4333/2024
Суддя суду першої інстанції Заставенко М.О.
Суддя у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
Постанова
Іменем України
27 листопада 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л.Д., розглянув у судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником - адвокатом Забальським Юрієм Петровичем, на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 29 липня 2025 року про притягнення
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1
адреса місця проживання:
АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 381233 04.07.2025 приблизно о 16-05 год. на території тунельної мийки «Інтерциклон» розташованої за адресою: м. Київ на вул. Здолбунівська, 7А ОСОБА_1 перебуваючи за кермом автомобіля Тойта Рав 4, д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, помилково ввімкнув задню передачу та розпочав рух, внаслідок чого здійснив наїзд на механізм сушки, що призвело до пошкодження автомобіля та механізму сушки, чим порушив вимоги пунктів 2.3 б) , 10.9 ПДР України.
Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 29 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень. Стягнутоз ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн на користь держави.
Не погоджуючись з постановою судді Дехтяренко Т.В. через захисника Забальського Ю.П. звернувся з апеляційною скаргою, просить її скасувати та провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що за обставин розглянутої справи встановлено, що після отримання послуг миття автомобіля ОСОБА_1 перебуваючи за кермом автомобіля, привів його в рух, помилково почав рух заднім ходом, вніслідок чого здійснив наїзд на механізм сушки, що призвело до пошкодження автомобіля та механізму сушки.
Зауважує, що викладені в постанові судом фактичні обставини не відповідають об'єктивній істині, є перекрученими та спотвореними
Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що до учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Автомобільні дороги, вулиці поділяються на: загального користування, відомчі та приватні. Порядок користування автомобільними дорогами визначається Кабінетом Міністрів України.
На думку апелянта, обладнання тонельних мийок, жодним чином не відноситься до сфери дії Закону України «Про дорожній рух», правил дорожнього руху, та КУпАП.
Користування тунельними мийками визначено правилами користування тунельними мийками та публічним договором, вимоги ПДР на тунельну мийку не розповсюджуються.
Апеляційна скарга також містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 29 липня 2025 року, яке обґрунтоване тим, що вперше з апеляційною скаргою ОСОБА_1 через захисника Забальського Ю.П. звернувся до суду 08.08.2025, однак постановою Київського апеляційного суду від 13.08.2025 апеляційну скаргу повернуто, оскільки захисником не було долучено докуменитів на підтвердження повноважень адвоката на апеляційне оскарження постанови судді. Вдруге з апеляційною скаргою ОСОБА_1 через захисника Забальського Ю.П. звернувся до суду 15.08.2025, отже вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлено.
З метою доступу до правосуддя, суд дійшов висновку про те, що строк на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 29.07.2025 ОСОБА_1 пропущено з поважних причин.
Обмеження на реалізацію право на оскарження, яке може полягати у непоновленні строку скаржнику, порушить саму суть права. Фактично, без поновлення строку на подання апеляційної скарги, скаржник буде позбавлений на реалізацію важливого елемента права на справедливий суд, як право на звернення до апеляційного суду за захистом своїх прав.
За таких обставин, клопотання ОСОБА_1 пропоновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.
ТОВ «Інтерциклон» через представника Гречко Д.В. подано до суду заперечення на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Забальсткий Ю.П. підтримав подану апеляційну скаргу, просив задовольнити її з викладених підстав.
Переглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Забальського Ю.П., дослідивши наявні у справі докази, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Диспозицією ст. 124 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає при порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Вирішуючи питання наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддя суду першої інстанції правильно враховував диспозицію цієї статті і встановив наявність об'єктивної сторони складу цього правопорушення, проаналізував нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР України, для з'ясування, які саме порушення цих правил були допущені ОСОБА_1 , встановив наявність наслідків, що перебувають у причинному зв'язку з самим порушенням ОСОБА_1 ПДР.
Пленум Верховного Суду України в абзаці 3, 5 п. 24 своєї Постанови № 14 роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП України. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 381233 від 04.07.2025, складеним відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та положень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853, яким зафіксовано порушення ОСОБА_1 п. 2.3 б та п. 10.9 ПДР.
Протокол підписаний ОСОБА_1 без зауважень та заперечень, у своїх поясненнях, які надав на окремому аркуші та про що є відмітка у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення», ОСОБА_1 вказав, що заїхав на тунельну мийку та при виїзді з неї, помилково включив задню передачу, в результаті чого пошкодив майно автомийки, заднє скло і фари своєї машини;
- електронною карткою обліку адміністративного правопорушення від 04.07.2025 складеною патрульним поліцейським Сітайлом О.В. про те, що 04.07.2025 о 16 год 05 хв в місті Києві по вул. Здолбунівська, 7-А на території автомийки ТОВ «Інтерциклон +», громадянин ОСОБА_1 , керуючи ТЗ Toyota Rav-4 з н.з. НОМЕР_3 , не був важним та рухаючись заднім ходом. не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на перешкоду (механізм сушки автоматичної);
- протоколами огляду місця дорожньо-транспортної пригоди у присутності понятих, зі схемою до протоколу огляду ДТП від 04.07.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що 04.07.2025 на мийку заїхав ТЗ Toyota Rav-4 з н.з. НОМЕР_3 та під час виїзду з мийки він (свідок), як працівник мийки, показував водію, щоб той виїжджав з мийки, але водій рушив назад;
Таким чином, в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та майна ТОВ «Інтерциклон +» з заподіянням збитків.
Як вбачається з постанови Дарницького районного суду м. Києва від 29.07.2025, судом першої інстанції повно та об'єктивно надано оцінку доказам, встановлено факт вчинення ОСОБА_1 ДТП та невідповідність його дій вимогам п. 2.3. (б) та п.10.9 ПДР, що спричинило наслідки - пошкодження майна ТОВ «Інтерциклон+» (механізму сушки автомобіля на тунельній мийці).
Так, позиція ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, не знайшла свого підтвердження при апеляційному перегляді.
Звертаючись з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 стверджує, що обладнання тунельних мийок, жодним чином не відноситься до сфери дії Закону України «Про допожній рух», правил дорожнього руху, та КУпАП.
Однак з таким твердженням апелянта, апеляційний суд погодитися не може.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 04.07.2025 перебував на території тунельної мийки «Інтерциклон», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівстька, 7А, та користувався послугами автомийки, що апелянтом не заперечується, та після закінчення мийки, розпочавши на автомомбілі рух, помилково ввімкнув задню передачу, що в свою чергу стало підставою для руху автомобіля назад та пошкодження обладнання мийки та автомобіля.
Згідно п.1.1 ПДР України ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Загальними положеннями Правил дорожнього руху (п.1.10) терміни, що наведені у цих правилах, мають такі значення:
- дорожньо-транспортної пригоди визначено як подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки
- учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному;
- водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
За правилом, установленим п. 2.3 (б) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою.
Положеннями ст. 124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже за змістом цієї норми відповідальність за вчинення зазначених у ній діянь може нести особа, яка керує транспортним засобом (водій).
А відтак, в будь-якому місці під час керування транспортним засобом водій повинен дотримуватись правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 26 вищевказаної Постанови №14 суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі, зокрема, як водій. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху. Таким чином, Пленум Верховного Суду України не обмежив перелік майна, що зазнає пошкоджень внаслідок ДТП лише транспортними засобами, вантажем, автомобільними дорогами та зазначає, що може бути і інше майно, що в даному випадку є механізм сушки мийки.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суддя суду першої інстанції правильно встановив фактичні обставини ДТП і дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 порушив п. 2.3 «б», п. 10.9 ПДР України, що призвело до даної ДТП, пошкодження автомобіля та мехінізму сушки.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.3 «б», п. 10.9 ПДР України та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи.
А тому постанова судді Дарницького районного суду міста Києва від 29 липня 2025 року стосовно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою. Підстави для її скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі,відсутні.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАПапеляційний суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 29 липня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником - адвокатом Забальським Юрієм Петровичем, залишити без задоволення.
Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 29 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Д. Поливач