Апеляційне провадження
№ 22-ск/824/3/2025
24 листопада 2025 року місто Київ
справа № 824/163/23
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ головуючого судді: Борисової О.В.
за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Міністерства соціальної політики України, яке змінило назву на Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України про скасування арбітражного рішення від 14 листопада 2023 року прийняте у місті Києві у складі арбітражного суду: головуючого арбітра Войтович С.А., арбітрів: Бєлоусова П.І., Мальського М.М., у справі ППТС [РСА Case] №АА 825 та
заяву Компанії Белінтех Лтд (Belintech Ltd), Приватного акціонерного товариства «Центр комп'ютерних технологій «ІнфоПлюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс Карт Сервіс» про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення від 14 листопада 2023 року прийняте у місті Києві у складі арбітражного суду: головуючого арбітра Войтович С.А., арбітрів: Бєлоусова П.І., Мальського М.М., у справі ППТС [РСА Case] №АА 825
за арбітражним провадженням у відповідності з регламентом ЮНІСТРАЛ у справі за позовом Консорціума, утвореного із Белінтех Лтд (Belintech Ltd) (Великобританія), Приватного акціонерного товариства «Центр комп'ютерних технологій «ІнфоПлюс» (Україна), Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс» (Україна), Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс Карт Сервіс» (Україна) до Міністерства соціальної політики України про стягнення грошових коштів,-
У грудні 2023 року Міністерство соціальної політики України звернулося до Київського апеляційного суду з заявою, в якій просило скасувати арбітражне рішення від 14 листопада 2023 року у справі ППТС [РСА Case] №АА 825.
Заяву обґрунтовувало тим, що сторонами договору та арбітражної угоди, питання виконання яких було предметом арбітражного провадження, були заявник та Консорціум у складі Белінтех Лтд (Belintech Ltd) (Великобританія), ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій «Інфоплюс» (Україна), ТОВ «Лайм Системс» (Україна), ТОВ «Лайм Системс Карт Сервіс» (Україна).
Вказувало, що як стало відомо заявнику, такої юридичної особи, як Консорціум у складі Белінтех Лтд (Belintech Ltd) (Великобританія), ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій «Інфоплюс» (Україна), ТОВ «Лайм Системс» (Україна), ТОВ «Лайм Системс Карт Сервіс» (Україна), зареєстрованої відповідно до українського законодавства ніколи не існувало та не існує, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14 грудня 2023 року за кодом 244071067539.
Вважає, що оскільки на момент укладення договору та арбітражної угоди така юридична особа як Консорціум у складі Белінтех Лтд (Belintech Ltd) (Великобританія), ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій «Інфоплюс» (Україна), ТОВ «Лайм Системс» (Україна), ТОВ «Лайм Системс Карт Сервіс» (Україна) не існувала, то і цивільної дієздатності на укладення арбітражної угоди у неї не було.
Зазначало, що договір порушує публічний порядок і був вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки укладаючи договір, Консорціум ввів в оману заявника щодо свого правового статусу з метою незаконного заволодіння майном держави, а саме коштами, виділеними у межах позики Світового банку №8404-UA «Проект «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку».
Посилалося на те, що заявник, будучи державним органом, відповідальним за соціальну політику та захист найвразливіших верств населення України, під час безпрецедентних обставин - війни в Україні і правового режиму воєнного стану, був позбавлений можливості захищати свої інтереси в арбітражному процесі.
Вказувало, що під час проведення арбітражного процесу заявник не мав можливості надати свої міркування з питань, що розглядались арбітражним судом, з огляду на відсутність уйого розпорядженні спеціалістів з відповідним досвідом у такого роду справах і процесах і відсутність можливості провести закупівлю послуг відповідних радників.
Зазначало, що виконання арбітражного рішення призведе до неможливості функціонування Міністерства соціальної політики України належним чином і, як наслідок, становитиме загрозу національній безпеці України в період воєнного стану.
Посилалося на те, що арбітражне рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору та містить постанови з питань, що виходить за межі арбітражної угоди.
Вказувало, що положення арбітражної угоди складені нечітко і не містять достатньо вказівок, які б дозволили перейти до арбітражного розгляду та в арбітражній угоді не була призначена існуюча арбітражна установа.
Зазначало, що заявник не визнавав чинність арбітражної угоди.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року відкрито провадження у даній справі, витребувано з МКАС при ТПП України матеріали справи ППТС [РСА Case] №АА 825 та надано учасникам справи строк для подання своїх заперечень (пояснень) з приводу поданої заяви.
15 січня 2024 року від представника Консорціуму складі Белінтех Лтд (Belintech Ltd) (Великобританія), ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій Інфоплюс» (Україна), ТОВ «Лайм Системс» (Україна), ТОВ «Лайм Системс Карт Сервіс» (Україна) до Київського апеляційного суду надійшли заперечення на заяву Міністерства соціальної політики України про скасування арбітражного рішення від 14 листопада 2023 року у справі ППТС (PCA Case) №АА 825, в яких останній просив відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на її безпідставність.
12 січня 2024 року до Київського апеляційного суду з МКАС при ТПП України надійшли матеріали справи ППТС [РСА Case] №АА 825.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 березня 2024 року зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі №910/1152/24 за позовом Міністерства соціальної політики України до Белінтех Лтд (Belintech Ltd), Приватного акціонерного товариства «Центр комп'ютерних технологій «Інфоплюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс Карт Сервіс» про визнання договору недійсним.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2025 року поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду.
22 квітня 2025 року Компанія Белінтех Лтд, ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій «Інфоплюс», ТОВ «Лайм Системс», ТОВ «Лайм Системс Карт Сервіс» звернулися до Київського апеляційного суду з заявою, в якій просили визнати і надати дозвіл на виконання арбітражного рішення від 14 листопада 2023 року у справі ППТС [РСА Case] №АА 825 та видати виконавчі листи про стягнення з Міністерства соціальної політики України на користь:
Компанії BELINTECH LIMITED грошові кошти у розмірі 845 720 доларів США, 9 148,50 доларів США штрафу;
ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій «ІнфоПлюс» грошові кошти у розмірі 14 709 369,18 грн., 5 882 259,08 грн. інфляційних втрат, 987 744,22 грн. 3 % річних, 15 448 Євро, 51 528,74 доларів США та 166 173,08 грн. арбітражних витрат та витрат на юридичний супровід арбітражного провадження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 травня 2025 року справу №824/163/23 за заявою Міністерства соціальної політики України про скасування арбітражного рішення від 14 листопада 2023 року прийняте у місті Києві у складі арбітражного суду: головуючого арбітра Войтович С.А., арбітрів: Бєлоусова П.І., Мальського М.М., у справі ППТС [РСА Case] №АА 825 об'єднано в одне провадження зі справою №824/49/25 за заявою Компанії Белінтех Лтд (Belintech Ltd), ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій «Інфоплюс», ТОВ «Лайм Системс», ТОВ «Лайм Системс Карт Сервіс» про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення від 14 листопада 2023 року у справі ППТС [РСА Case] №АА 825.
18 червня 2025 року від Міністерства соціальної політики України надійшли заперечення щодо заяви про визнання і надання дозволу на виконання арбітражного рішення від 14 листопада 2023 року у справі ППТС [РСА Case] №АА 825.
02 липня 2025 року від Міністерства соціальної політики України надійшли додаткові пояснення.
02 липня 2025 року та 07 липня 2025 року від представника Компанії Белінтех Лтд, ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій «Інфоплюс», ТОВ «Лайм Системс», ТОВ «Лайм Системс Карт Сервіс» надійшли додаткові пояснення.
Постановою Кабміну Міністрів України від 21 липня 2025 року №904 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» перейменовано Міністерство соціальної політики України на Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України.
В судовому засіданні представник заявника (відповідача) Міністерства соціальної політики України, яке змінило назву на Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України вимоги заяви про скасування арбітражного рішення від 14 листопада 2023 року підтримав, просив її задовольнити, проти вимог заяви Компанії Белінтех Лтд (Belintech Ltd), ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій «ІнфоПлюс», ТОВ «Лайм Системс», ТОВ «Лайм Системс Карт Сервіс» про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення від 14 листопада 2023 року заперечував.
Представники Компанії Белінтех Лтд (Belintech Ltd), ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій «ІнфоПлюс», ТОВ «Лайм Системс», ТОВ «Лайм Системс Карт Сервіс» всудовому засіданні вимоги заяви про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення від 14 листопада 2023 року підтримали, просили її задовольнити, проти вимог заяви Міністерства соціальної політики України, яке змінило назву на Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України про скасування арбітражного рішення від 14 листопада 2023 року заперечували.
Заслухавши поясненняучасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та з матеріалів справи за арбітражним провадженням у відповідності з регламентом ЮНІСТРАЛ ППТС [РСА Case] №АА 825 у межах позики Світового банку №8404-UА Проект «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» 28 лютого 2028 року між Міністерством соціальної політики (покупець) та Консорціумом у складі Belintech Ltd, ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій «ІнфоПлюс», ТОВ «Лайм Системс»), ТОВ «Лайм Системс Карт Сервіс» (постачальник) підписано договір №ІСВ-А1/1 «Розробка та удосконалення прикладного програмного забезпечення інформаційної системи управління (перша черга)», відповідно до умов якого покупець залучив постачальника для постачання, розробки, встановлення, експлуатаційного приймання та технічної підтримки інформаційної системи «Розробка та удосконалення прикладного програмного забезпечення інформаційної системи управління (перша черга)», постачальник погодився надати такі послуги відповідно до умов, викладених у договорі, а покупець оплатити їх.
Арбітражним рішенням від 14 листопада 2023 року у справі ППТС [РСА Case] №АА 825 за арбітражним провадженням у відповідності з регламентом ЮНІСТРАЛ у справі за позовом Консорціума, утвореного із Белінтех Лтд (Belintech Ltd) (Великобританія), ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій «ІнфоПлюс» (Україна), ТОВ «Лайм Системс» (Україна), ТОВ «Лайм Системс Карт Сервіс» (Україна) до Міністерства соціальної політики України про стягнення грошових коштів стягнуто з Міністерства соціальної політики України на користь:
ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій «ІнфоПлюс» грошові кошти у розмірі 14 709 369,18 грн. та на користь Белінтех Лтд (Belintech Ltd)грошові кошти у розмірі 845 720 доларів США;
ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій «ІнфоПлюс» інфляційні втрати у розмірі 5 882 259,08 грн., 3% річних у розмірі 987 744,22 грн.;
Белінтех Лтд (Belintech Ltd) штраф 5% за період з 03 листопада 2020 року по 02 травня 2021 року у розмірі 9148,50 доларів США;
ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій «ІнфоПлюс» арбітражні витрати та витрати на юридичний супровід арбітражного провадження, що складає суму: 15 448 євро, 51 528,74 доларів США та 166 173,08 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Заявник Міністерство соціальної політики України, яке змінило назву на Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України, звертаючись до суду з даною заявою, посилався на те, що арбітражне рішення від 14 листопада 2023 року у справі ППТС [РСА Case] №АА 825 підлягає скасуванню, оскільки:
одна зі сторін в арбітражній угоді була недієздатною;
арбітражне рішення суперечить публічному порядку України;
договір є недійсним;
заявник був позбавлений можливості захистити свої інтереси;
рішення ухвалено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору.
Порядок та підстави скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу регламентуються міжнародними договорами, у даному випадку - Нью-Йоркською конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, в якій Україна і бере участь із 08 січня 1961 року, а також ст.34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та розділом VIII ЦПК України.
Частиною 1 статті 454 ЦПК України визначено, що сторони мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу.
У частині першій статті 459 ЦПК України визначено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
У частині другій цієї статті визначено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо:
1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або
2) суд визначить, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або
б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
Аналогічні положення містяться у частині другій статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Частиною 1 ст.34 вказаного Закону передбачено, що оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно з пунктами 2 та 3 цієї статті.
В статті 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що «арбітраж» - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки № 1 і № 2 до цього Закону).
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. У разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.
В силу положень п.1 ст.7 вказаного Закону арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності (частина друга статті 21 ЦПК України).
У частинах першій, другій статті II Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йоркська конвенція), яка набула чинності для України 10 січня 1961 року та імплементована у законодавство України, встановлено, що кожна Договірна Держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов'язуються передавати до арбітражу всі або будь-які спори, які виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку з будь-яким конкретним договірним чи іншим правовідношенням, об'єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду. Термін «письмова угода» включає арбітражне застереження в договорі, або арбітражну угоду, підписану сторонами, або що міститься в обміні листами чи телеграмами.
У пунктах 15-19 Керівництва Секретаріату ЮНСІТРАЛ по Нью-Йоркській конвенції 1958 року зазначається, що наявність угоди про арбітраж встановлювалася в різних ситуаціях, в тому числі коли сторони І) брали участь у переговорах за договором; ІІ) брали участь у виконанні договору; ІІІ) брали участь як у переговорах, так і у виконанні договору; IV) знали про існування арбітражної угоди або V) брали участь у арбітражному розгляді, не висуваючи жодних заперечень щодо компетенції арбітражного суду.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи за арбітражним провадженням у відповідності з регламентом ЮНІСТРАЛ ППТС [РСА Case] №АА 825, її розгляд здійснювався МКАС при ТПП України на підставі договору №ІСВ-А1/1 від 28 лютого 2018 року, який укладений між Міністерством соціальної політики та Консорціумом у складі Belintech Ltd, ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій «ІнфоПлюс», ТОВ «Лайм Системс»), ТОВ «Лайм Системс Карт Сервіс» у вигляді арбітражного застереження, що міститься в статті 6 Загальних умов договору.
Відповідно до пункту 6.1.1 статті 6 Загальних умов договору якщо між покупцем та постачальником виникає спір будь-якого характеру у зв'язку з договором або пов'язаний з ним, у тому числі, не обмежуючи загальний характер вищезазначеного, будь-яке питання стосовно його існування, чинності або припинення дії, експлуатації системи (як в процесі впровадження, так і після експлуатаційного приймання, до або після припинення дії договору, відмови від нього або його порушення), сторони повинні прагнути врегулювати такий спір шляхом проведення взаємних консультацій. У разі неможливості врегулювання такого спору сторонами шляхом проведення взаємних консультацій протягом 14 днів з моменту надсилання письмового повідомлення однією стороною іншій про наявність такого спору та якщо у додатку 2 договору є визначення та ім'я радника з вирішення спорів, будь-яка зі сторін звертається у письмовій формі до радника з вирішення спорів з метою розгляду такого спору, а копія звернення надсилається іншій стороні. Якщо в договорі не зазначається радник з вирішення спорів, згаданий вище період проведення взаємних консультацій становить 28 днів (а не 14), а після його закінчення одна зі сторін може перейти до повідомлення про намір розпочати арбітражне провадження відповідно до статті 6.2.1 Загальних умов.
Згідно з пунктом 6.1.2 статті 6 Загальних умов договору радник з вирішення спорів повідомляє своє рішення у письмовій формі обом сторонам протягом 28 (двадцяти восьми) днів із моменту передачі спору на розгляд ним. У разі виконання радником з вирішення спорів цієї умови, ані покупець, ані постачальник не надіслали повідомлення про намір розпочати арбітражне провадження протягом 56 (п'ятдесяти шести) днів із моменту звернення до арбітра, рішення стає остаточним та обов'язковим для покупця і постачальника. Будь-яке рішення, яке стало остаточним та обов'язковим, підлягає негайному виконанню обома сторонами.
Як передбачено у пункті 6.2.1 статті 6 Загальних умов договору, якщо (a) покупця або постачальника не задовольняють рішення та дії радника з вирішення спорів до того, як таке рішення стане остаточним та обов'язковим відповідно до статті 6.1.2 Загальних умов; (b) радник по вирішенню спорів не приймає рішення протягом відведеного терміну з дня передачі спору відповідно до статті 6.1.2 загальних умов, а покупець або постачальник вживає заходи протягом наступних 14 днів; або (c) договором не передбачено наявність радника з вирішення спорів, взаємні консультації, які проводяться відповідно до статті 6.1.1 Загальних умов, завершуються без врегулювання спору та покупець або постачальник вживає заходи протягом наступних 14 днів, тоді покупець або постачальник може надіслати повідомлення про свій намір розпочати арбітражне провадження іншій стороні з копією радник з вирішення спорів для доведення ситуації до його відома (у разі наявності радника) у порядку, визначеному нижче, стосовно спору. При цьому арбітражне провадження не розпочинається без надання такого повідомлення.
Згідно з пунктом 6.2.2 статті 6 Загальних умов договору спір, стосовно якого надсилається повідомлення про намір розпочати арбітражне провадження за статтею 6.2.1 Загальних умов, остаточно вирішується арбітражним судом. Арбітражне провадження дозволяється розпочинати до або після встановлення інформаційної системи.
У статті 6 Спеціальних умов договору (пункт 6.1.4 Загальних умов) передбачено орган, відповідальний за призначення радника з вирішення спорів: Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України, вул. Велика Житомирська, 33, Київ, Україна, 01601.
Згідно зі статтею 6 Спеціальних умов договору (пункт 6.2.3 Загальних умов) арбітражне провадження здійснюється у відповідності з наступними процесуальними нормами: будь-які спори, розбіжності чи претензії, що виникають за цим договором або у зв'язку з ним або його порушенням, недійсністю чи припиненням його дії, повинні врегульовуватися в арбітражному порядку згідно з чинними арбітражними правилами ЮНСІТРАЛ.
З урахуванням наведеного вбачається, що арбітражне застереження в статті 6 Загальних умов договору є арбітражною угодою, укладеною сторонами у письмовій формі, і такою, що відповідає вимогам ст.7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
У постанові від 12 листопада 2020 року у справі №910/13366/18 Верховний Суд надав роз'яснення щодо принципу автономності арбітражної угоди. Зокрема, суд вказав, що принцип автономності арбітражної угоди свідчить, по-перше, що дійсність основного договору не впливає на дійсність включеної до нього арбітражної угоди і, по-друге, основний договір і арбітражна угода можуть бути підпорядковані різним законам. Це гарантує, що спір буде розглянуто у будь-якому випадку саме арбітражем, оскільки наявність арбітражного застереження унеможливлює звернення до державних судових установ.
Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 листопада 2024 року у справі №910/1152/24, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 січня 2025 року позов Міністерства соціальної політики України до Belintech Ltd, ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій «Інфоплюс», ТОВ «Лайм Системс», ТОВ «Лайм Системс Карт Сервіс» про визнання недійсним договору ІСВ-А1/1 «Розробка та удосконалення прикладного програмного забезпечення інформаційної системи управління (перша черга)» від 28 лютого 2018 року залишено без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 01 квітня 2025 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 12 листопада 2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21 січня 2025 року залишено без змін.
Судами у справі №910/1152/24 встановлено, що в укладеному між сторонами договорі міститься арбітражне застереження про те, що будь-які спори, розбіжності чи претензії, що виникають за цим договором або у зв'язку з ним або його порушенням, недійсністю чи припиненням його дії, повинні врегульовуватися в арбітражному порядку згідно з чинними арбітражними правилами ЮНСІТРАЛ у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України, вул. Велика Житомирська, 33, м. Київ, Україна, 01601.
Також у вказаних судових рішеннях зазначено, що обставин недійсності, втрати чинності чи неможливості виконання арбітражної угоди позивача та відповідачів про передачу даного спору на вирішення міжнародного арбітражу позивачем не наведено та Господарським судом міста Києва не встановлено. Отже, сторонами укладене арбітражне застереження, яке є дійсним, не втратило чинності та щодо якого не встановлено неможливості його виконання. За наявності арбітражного застереження в договорі, суд застосовує принцип імунітету та автономії арбітражної угоди, в зв'язку із чим не вбачає підстав для визнання арбітражного застереження таким, що не може бути виконане.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
А відтак, посилання заявника на те, що договір №ІСВ-А1/1 «Розробка та удосконалення прикладного програмного забезпечення інформаційної системи управління (перша черга)» від 28 лютого 2018 року є недійсним та відповідно оскаржуване рішення ухвалено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору та є підставою для скасування рішення, суд вважає необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що арбітражний суд діяв в межах своїх повноважень та задовольнивши частково позов Консорціума, утвореного із Белінтех Лтд (Belintech Ltd), ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій «ІнфоПлюс», ТОВ «Лайм Системс», ТОВ «Лайм Системс Карт Сервіс» вирішив конкретний спір між сторонами в межах своєї компетенції.
Щодо посилання заявника на те, що оскільки на момент укладення договору №ІСВ-А1/1 «Розробка та удосконалення прикладного програмного забезпечення інформаційної системи управління (перша черга)» від 28 лютого 2018 року така юридична особа як Консорціум у складі Белінтех Лтд (Belintech Ltd) (Великобританія), ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій «Інфоплюс» (Україна), ТОВ «Лайм Системс» (Україна), ТОВ «Лайм Системс Карт Сервіс» (Україна) не існувала, то і цивільної дієздатності на укладення арбітражної угоди у неї не було, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, що діяла на момент оголошення торгів та укладення договору №ІСВ-А1/1 від 28 лютого 2018 року), закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
Згідно запрошення до участі у торгах №ІСВ-А1/1 від 27 червня 2017 року, опублікованому на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України:
«Уряд України отримав позику від Міжнародного банку реконструкції та розвитку для реалізації проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» та має намір використати частку надходжень за цією позикою для виконання платежів в рамках угоди, пов'язаної з цим ЗУТ: «Розробка та удосконалення прикладного програмного забезпечення інформаційної системи управління (перша черга)» (1СВА1/1).
Міністерство соціальної політики України виконує функцію установи, що впроваджує проект, та запрошує учасників торгів, які відповідають умовам закупівлі, надавати у запечатаному вигляді пропозиції щодо закупівлі «Розробка та удосконалення прикладного програмного забезпечення інформаційної системи управління (перша черга)» (ІСВ-А1/1).
Торги буде проведено за процедурами Міжнародних конкурентних торгів (МКТ), наведеними в Посібнику Світового банку «Закупівлі за позиками МБРР та кредитами МАР» в редакції від січня 2011 року зі змінами від липня 2014 року. До участі в торгах допускаються всі учасники торгів з прийнятних країн згідно Посібника, які відповідають таким мінімальним вимогам».
Як зазначав позивач у запереченнях на заяву про скасування арбітражного рішення від 14 листопада 2023 року відповідач був обізнаний про правовий статус Консорціуму з моменту отримання конкурсної пропозиції Консорціуму від 24 жовтня 2017 року. Так, Додаток №1 до конкурсної пропозиції Консорціуму містив копію договору про співпрацю щодо розробки та удосконалення прикладного програмного забезпечення інформаційної системи управління в рамках проекту з модернізації системи соціальної підтримки населення України №17/1020 від 10 жовтня 2017 року.
У пункті 1.1. договору Консорціуму визначено, що сторони (Белінтех Лтд (Belintech Ltd) (Великобританія), ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій ІнфоПлюс» (Україна), ТОВ «Лайм Системо» (Україна), ТОВ «Лайм Системо Карт Сервіс» (Україна) домовились за цим договором створити договірний Консорціум (без створення окремої юридичної особи та без об'єднання вкладів) з метою участі в проекті з модернізації системи соціальної підтримки населення України, а саме - для розробки та удосконалення прикладного програмного забезпечення інформаційної системи управління.
Згідно з ч.2 ст.1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном.
Згідно з ч.3 цієї статті Закону, якщо сторона має більше ніж одне комерційне підприємство, комерційним підприємством вважається те, яке має найбільше відношення до арбітражної угоди.
Пунктом 3.1 договору про співпрацю щодо розробки та удосконалення прикладного програмного забезпечення інформаційної системи управління в рамках проекту з модернізації системи соціальної підтримки населення України №17/1020 від 10 жовтня 2017 року визначено, що саме Белінтех Лтд (Belintech Ltd) є відповідальним представником Консорціуму у всіх взаємовідносинах із Міністерством соціальної політики України. Компанія Белінтех Лтд (Belintech Ltd) є резидентом Великобританії.
Крім того, у договорі №ІСВ-А1/1 від 28 лютого 2018 року вказано, що Консорціум у складі Belintech Ltd, ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій «Інфоплюс», ТОВ «Лайм Системс», ТОВ «Лайм Системс Карт Сервіс» належним чином створений та зареєстрований згідно з чинним законодавством України.
Отже, юридичні особи (сторона позивача), які діяли спільно в межах виконання договору та продовжують спільно захищати свої порушені права в рамках даної справи, в силу ст.47 ЦПК України мають повну процесуальну дієздатність, а відтак позиція заявника щодо недієздатності однієї зі сторін договору (постачальника) є необгрунтованими.
Доводи заявника про те, що він був позбавлений можливості захистити свої інтереси при розгляді справи ППТС [РСА Case] №АА 825, суд відхиляє, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи за арбітражним провадженням у відповідності з регламентом ЮНІСТРАЛ ППТС [РСА Case] №АА 825 одразу після створення арбітражного суду у складі Войтовича С.А. (головуючий арбітр), Бєлоусова П.І. (арбітр) та Мальського М.М. (арбітр), інтереси відповідача у справі представляло Міністерство юстиції України.
Так, зокрема, в січні 2022 року Міністерством юстиції України як представником відповідача було заявлено відводи арбітрам Бєлоусову П.І. та Мальському М.М. Заявлені відводи розглянуті Компетентним органом, який своїм рішенням від 03 червня 2022 року відхилив заявлені відводи.
24 січня 2022 року (відповідно до досягнутих, у тому числі з Міністерством юстиції України, домовленостей) Арбітражним судом ad hoc прийнятий процесуальний наказ №1, яким визначені, зокрема, місце арбітражного провадження, мова арбітражного провадження, адміністративний орган, та призначене організаційне засідання на 04 березня 2022 року.
30 серпня 2022 року у форматі відеоконференції відбулося організаційне засідання, на якому був присутній представник відповідача - Вербицький О.С., заступник директора юридичного департаменту-начальник відділу організації роботи щодо представництва в судових та інших органах державної влади Міністерства соціальної політики України, що підтверджується процесуальним наказом Арбітражного суду ad hoc №3 від 10 вересня 2022 року.
13 лютого 2023 року відповідачем подане заперечення на позов.
12 травня 2023 року відповідачем поданий коментар на коментар позивача.
20 та 21 червня 2023 року під час усних слухань у справі були присутні представники відповідача: Попадюк С.С. - директор юридичного департаменту Міністерства соціальної політики України; Онофрійчук А.В. Останніми був заявлений відвід усім трьом суддям, який був розглянутий Компетентним органом, який 26 липня 2023 року відхилив відвід.
Таким чином, відповідач активно брав участь в арбітражному процесі, мав декілька представників та Арбітражний суд ad hoc, максимально сприяв відповідачу в реалізації його прав на захист під час арбітражного провадження у справі.
Щодо доводів заявника про те, що рішення суперечить публічному порядку України суд приходить до наступного.
Під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава має намір захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави; обов'язок держави з дотримання своїх зобов'язань перед іншими державами та міжнародними організаціями.
Правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний і державний порядок. Вони також призначені не допустити можливість визнання та надання дозволу на виконання рішень, пов'язаних з корупцією чи неприпустимим невіглаством арбітрів (постанова Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі №796/3/2018).
У той же час необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є свого роду блокуванням рішення і може, у випадку свавільного застосування, носити характер штучного нормативного бар'єру, який з точки зору міжнародного права є абсолютно недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу в інших державах (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10 грудня 2020 у справі №824/67/20).
Порушення публічного порядку матиме місце також у тих випадках, коли рішенням арбітражного суду порушено: засадничі, фундаментальні принципи (засади) українського права, насамперед конституційні, основи правопорядку в Україні, а також основні засади цивільного права.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).
Обставини, встановлені оскаржуваним рішенням не стосуються суспільних, економічних і соціальних основ Держави Україна, рішення ухвалене у спорі, передбаченому арбітражною угодою, та тільки стосовно боржника як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, тому виконання цього рішення не суперечить публічному порядку України, не заподіює шкоди її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканності, конституційним правам, свободам, гарантіям.
А відтак, посилання заявника на те, що виконання арбітражного рішення призведе до неможливості функціонування Міністерства соціальної політики України належним чином і, як наслідок, становитиме загрозу національній безпеці України в період воєнного стану, не можуть бути підставою для скасування арбітражного рішення та звільнення останнього від обов'язку виконувати зобов'язання за договором.
По справі відсутні докази того, що рішенням від 14 листопада 2023 року прийнятим у місті Києві у складі арбітражного суду: головуючого арбітра Войтович С.А., арбітрів: Бєлоусова П.І., Мальського М.М., у справі ППТС [РСА Case] №АА 825 порушено принцип недискримінації, принципи правової визначеності та конституційних засад юридичної відповідальності.
За таких обставин відсутні підстав для скасування вказаного рішення у зв'язку з порушенням публічного порядку України.
Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 23 січня 2025 року у справі № 824/134/24.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі вищевикладеного, Міністерство соціальної політики України, яке змінило назву на Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України не підтвердило, а судом не було встановлено наявності визначених статтею 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та статтею 459 ЦПК України обставин, які можуть бути підставами для задоволення заяви про скасування рішення від 14 листопада 2023 рокуу справі ППТС [РСА Case] №АА 825.
А відтак, у задоволенні заяви Міністерства соціальної політики України, яке змінило назву на Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України про скасування арбітражного рішення від 14 листопада 2023 року прийняте у місті Києві у складі арбітражного суду: головуючого арбітра Войтович С.А., арбітрів: Бєлоусова П.І., Мальського М.М., у справі ППТС [РСА Case] №АА 825 слід відмовити.
Розглядаючи заяву Компанії Белінтех Лтд (Belintech Ltd), ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій «ІнфоПлюс», ТОВ «Лайм Системс», ТОВ «Лайм Системс Карт Сервіс» про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення від 14 листопада 2023 року у справі ППТС [РСА Case] №АА 825, суд виходить з наступного.
Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.
Порядок розгляду і вирішення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені в главі 3 розділу ІХ ЦПК України «Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів».
Статтею 474 ЦПК України передбачено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Згідно із частиною третьою статті 475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.
Як передбачено статтею 482 ЦПК України надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою(глава 3 розділу ІX), з особливостями, передбаченими цією статтею.
За результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення (частина перша статті 479 ЦПК України).
Відповідно до статті 478 ЦПК України та статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що, зокрема: в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або 2) якщо суд визнає, що, а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.
Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.
На вказаному судам наголошено у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України».
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №824/178/19, від 13 січня 2022 року у справі №824/87/21.
Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд встановив, що арбітражне рішення від 14 листопада 2023 року у справі ППТС [РСА Case] №АА 825 ухвалено у спорі, передбаченому арбітражною угодою, та виключно щодо боржника Міністерства соціальної політики України, яке змінило назву на Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України, як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, обставини стосуються договірних правовідносин, які виникли між учасниками цієї справи.
Арбітражне рішення від 14 листопада 2023 року у справі ППТС [РСА Case] №АА 825 є остаточним, набрало законної сили.
Доказів виконання боржником вказаного рішення у добровільному порядку матеріали справи не містять.
Під час розгляду справи відповідач не підтвердив існування, визначених статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та статтею 478 ЦПК України, підстав для відмови у наданні дозволу на примусове виконання арбітражного рішення від 14 листопада 2023 року у справі ППТС [РСА Case] №АА 825.
Як визначено статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до частини 1 статті 35 Закону №4002-XII арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 Закону №4002-XII.
Необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду є свого роду блокуванням рішення і буде носити характер штучного нормативного бар'єру, який, з точки зору міжнародного права, є абсолютно недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу в інших країнах. Відмова у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання на території України арбітражного рішення порушуватиме частину першу статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, становитиме втручання у право власності стягувача на присуджені грошові кошти (рішення у справі «Stran Greek Refineries and Stratis Andreadis v. Greece» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 301-В).
Згідно з ч.ч.1, 6 ст.479 ЦПК України за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.
Якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті або валютах, суд, який розглядає це клопотання, вказує в своїй ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу, а за заявою стягувача суд визначає суму стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
З огляду на те, що судом не встановлено підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання арбітражного рішення від 14 листопада 2023 року у справі ППТС [РСА Case] №АА 825, тому заява Компанії Белінтех Лтд (Belintech Ltd), ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій «ІнфоПлюс», ТОВ «Лайм Системс», ТОВ «Лайм Системс Карт Сервіс» про визнання та надання дозволу на виконання вказаного рішення підлягає задоволенню.
Відповідно, слід видати виконавчі листи на примусове виконання арбітражного рішення від 14 листопада 2023 року у справі ППТС [РСА Case] №АА 825.
Також, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України стягненню з Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України на користь ПрАТ «Центр комп'ютерних технологій «ІнфоПлюс» підлягають судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення у розмірі 1514 грн.
Керуючись ст.ст.457-460, 477-479 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
В задоволенні заяви Міністерства соціальної політики України, яке змінило назву на Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України про скасування арбітражного рішення від 14 листопада 2023 року прийняте у місті Києві у складі арбітражного суду: головуючого арбітра Войтович С.А., арбітрів: Бєлоусова П.І., Мальського М.М., у справі ППТС [РСА Case] №АА 825 за арбітражним провадженням у відповідності з регламентом ЮНІСТРАЛ у справі за позовом Консорціума, утвореного із Белінтех Лтд (Belintech Ltd) (Великобританія), Приватного акціонерного товариства «Центр комп'ютерних технологій «ІнфоПлюс» (Україна), Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс» (Україна), Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс Карт Сервіс» (Україна) до Міністерства соціальної політики України про стягнення грошових коштів - відмовити.
Арбітражне рішення від 14 листопада 2023 року прийняте у місті Києві у складі арбітражного суду: головуючого арбітра Войтович С.А., арбітрів: Бєлоусова П.І., Мальського М.М., у справі ППТС [РСА Case] №АА 825 за арбітражним провадженням у відповідності з регламентом ЮНІСТРАЛ у справі за позовом Консорціума, утвореного із Белінтех Лтд (Belintech Ltd) (Великобританія), Приватного акціонерного товариства «Центр комп'ютерних технологій «ІнфоПлюс» (Україна), Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс» (Україна), Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс Карт Сервіс» (Україна) до Міністерства соціальної політики України про стягнення грошових коштів - залишити без змін.
Заяву Компанії Белінтех Лтд (Belintech Ltd), Приватного акціонерного товариства «Центр комп'ютерних технологій «ІнфоПлюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс Карт Сервіс» про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення від 14 листопада 2023 року прийняте у місті Києві у складі арбітражного суду: головуючого арбітра Войтович С.А., арбітрів: Бєлоусова П.І., Мальського М.М., у справі ППТС [РСА Case] №АА 825 за арбітражним провадженням у відповідності з регламентом ЮНІСТРАЛ у справі за позовом Консорціума, утвореного із Белінтех Лтд (Belintech Ltd) (Великобританія), Приватного акціонерного товариства «Центр комп'ютерних технологій «ІнфоПлюс» (Україна), Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс» (Україна), Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс Карт Сервіс» (Україна) до Міністерства соціальної політики України про стягнення грошових коштів - задовольнити.
Визнати і надати дозвіл на виконання арбітражного рішення від 14 листопада 2023 року прийняте у місті Києві у складі арбітражного суду: головуючого арбітра Войтович С.А., арбітрів: Бєлоусова П.І., Мальського М.М. , у справі ППТС [РСА Case] №АА 825 за арбітражним провадженням у відповідності з регламентом ЮНІСТРАЛ у справі за позовом Консорціума, утвореного із Белінтех Лтд (Belintech Ltd) (Великобританія), Приватного акціонерного товариства «Центр комп'ютерних технологій «ІнфоПлюс» (Україна), Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс» (Україна), Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс Карт Сервіс» (Україна) до Міністерства соціальної політики України про стягнення грошових коштів.
Стягнути зМіністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України (місцезнаходження: місто Київ, вул. Еспланадна, 8/10, код ЄДРПОУ 37567866) на користь Белінтех Лтд (Belintech Ltd) (Великобританія) (зареєстрована в Реєстрі компаній Англії та Уельсу за номером 6599030, місцезнаходження: Ченсері Хауз [Chancery House], 41, Площа Леветт [Levett Square], Річмонд [Richmond] TW9 4FD, Великобританія [United Kingdom]грошові кошти у розмірі 845 720 (вісімсот сорок п'ять тисяч сімсот двадцять) доларів США 00 центів, штраф у розмірі 9148 (дев'ять тисяч сто сорок вісім) доларів США 50 центів.
Стягнути зМіністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України (місцезнаходження: місто Київ, вул. Еспланадна, 8/10, код ЄДРПОУ 37567866) на користь Приватного акціонерного товариства «Центр комп'ютерних технологій «ІнфоПлюс» (Україна) (місцезнаходження: місто Київ, вул. Митрополита Андрея Шептицького, будинок 4А, код ЄДРПОУ 16400836) грошові кошти у розмірі 14 709 369 (чотирнадцять мільйонів сімсот дев'ять тисяч триста шістдесят дев'ять) гривень 18 копійок, інфляційні втрати у розмірі 5 882 259 (п'ять мільйонів вісімсот вісімдесят дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) гривень 08 копійок, 3% річних у розмірі 987 744 (дев'ятсот вісімдесят сім тисяч сімсот сорок чотири) гривні 22 копійки, арбітражні витрати та витрати на юридичний супровід арбітражного провадження, що складає суму: 15 448 (п'ятнадцять тисяч чотириста сорок вісім) євро 00 євроцентів, 51 528 (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот двадцять вісім) доларів США 74 цента та 166 173 (сто шістдесят шість тисяч сто сімдесят три) гривні 08 копійок.
Стягнути зМіністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України (місцезнаходження: місто Київ, вул. Еспланадна, 8/10, код ЄДРПОУ 37567866) на користь Приватного акціонерного товариства «Центр комп'ютерних технологій «ІнфоПлюс» (Україна) (місцезнаходження: місто Київ, вул. Митрополита Андрея Шептицького, будинок 4А, код ЄДРПОУ 16400836) судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення у розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали.
Ухвала суду якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 30 грудня 2025 року.
Суддя: О.В. Борисова