справа № 563/2219/25
про залишення позову без руху
29 грудня 2025 року м. Корець
Суддя Корецького районного суду Рівненської області Загородько Н.А., при вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за позовом адвоката Бойчука Костянтина Мефодійовича в інтересах ОСОБА_1 до Корецької міської громади Рівненського району Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
До суду звернувся адвокат Бойчук К.М. в інтересах ОСОБА_1 до Корецької міської громади Рівненського району Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви та матеріалами, що до неї додані, суд вважає за потрібне залишити заяву без руху, оскільки дана заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК України з таких підстав.
Статтею 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Як зазначено вище, позивачем у позовній заяві відповідачем зазначено Корецьку територіальну громаду.
ВС у складі колегії суддів КАС у постанові від 07.10.2020 (справа № 362/2592/17) дійшов висновку, що правосуб'єктність селищної територіальної громади не передбачає набуття статусу юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
ВС дійшов висновку, що територіальні громади реалізують цивільну дієздатність через утворені ними органи місцевого самоврядування, які за законом набувають статусу юридичних осіб та діють від імені та в інтересах територіальних громад.
Згідно даних ЄДРПОУ за вказаним представником позивача кодом відповідача 21 травня 1997 року зареєстрована Корецька міська рада, як орган місцевого самоврядування. В подальшому станом на день винесення даної ухвали жодних реєстраційних дій щодо змін в організаційно-правовій формі юридичної особи не вносилося.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що представником позивача під час складання позовної заяви невірно визначений відповідач у справі територіальна громада, яка, як зазначено вище, на час подання позову не є юридичною особою, і позов має бути поданий саме до юридичної особи, яка може бути відповідачем у справі, а саме: Корецька міська рада Рівненського району Рівненської області. А тому, вважаю недотриманими вимоги п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України щодо зазначення повного найменування (для юридичних осіб), місця їх знаходження (для юридичних осіб).
Також, слід зазначити, що відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді цих справ, суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК) ( 435-15), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Представником позивача не вказано чи є інші спадкоємці спадкодавця, які повинні бути притягнуті до участі у справі. Оскільки тільки при відсутності спадкоємців за законом або за заповітом - відповідачами по таким справам є територіальні громади за місцем знаходження майна.
Таким чином, при наявності інших спадкоємців ОСОБА_2 позивачу необхідно уточнити коло учасників справи, зазначивши їх відповідачами.
На виконання перевірки ст.1269 ЦК України до суду також не подано довідку із місця проживання особи, для встановлення кола осіб, які постійно проживали із спадкодавцем та могли фактично прийняти спадщину.
Крім того, позивач вказує, що є племінницею спадкодавця ОСОБА_2 , проте жодним чином не підтверджує вказані обставини.
Вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, то суд приходить до таких висновків.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
При цьому, суд зазначає, що позивач звертається до суду з позовом про продовження строку для прийняття спадщини після смерті дядька, а не як законний представник дитини з інвалідністю (тобто в інтересах такої дитини та з вимогою направленою на захист інтересів такої дитини), як того вимагає зазначена норма Закону.
Закон України «Про судовий збір» дозволяє розмежувати підстави звільнення від сплати судового збору, в залежності від суб'єкта звернення, а також, виходячи з характеру позовних вимог, з якими особа звертається до суду. Крім пільг, визначених для громадян, Закон передбачає звільнення від сплати судового збору певні категорії суб'єктів владних повноважень. Також Закон встановлює пільги для певної категорії позивачів, в залежності від характеру спору, за вирішенням якого має місце звернення до суду. Зазвичай такі позовні вимоги витікають із застосування конкретного законодавчого акту, або з визначених Законом правовідносин, які є підставою для звернення до суду.
В той же час у разі, якщо особа, яка звертається до суду з позовом, та на яку не розповсюджуються визначені Законом пільги щодо звільнення від сплати судового збору, має незадовільний майновий стан, вона може звернутися до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору.
Згідно ч.1,3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Між тим, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору за клопотанням сторони є правом суду, а не його обов'язком, тому відбувається на розсуд суду у кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав.
У клопотанні про звільнення від сплати судового збору сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути документи про рівень доходу; документи про заборгованість перед іншими особами, наприклад за комунальні послуги; документи про наявність утриманців тощо. Натомість, стороною позивача надано лише копію посвідчення дитини із інвалідністю ОСОБА_3 .
Виходячи з наведеного, суд зазначає, що стороною позивача не надано жодного доказу на підтвердження незадовільного майнового стану, які б давали правові підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, а тому позивач повинен надати суду квитанцію про сплату судового забору або докази на підтвердження заявленого клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні становить 3028 грн. 00 коп.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Платіжні реквізити для перерахування судового збору в розмірі 1 211 грн. 20 коп.:
Отримувач коштів - ГУК у Рівн.обл/Корецька м.тг/22030101; Код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 38012494; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача - (МФО) 899998; Рахунок отримувача - UA478999980313171206000017521; Код класифікації доходів бюджету- 22030101; У графі призначення платежу вказується: «Судовий збір за подачу позову ОСОБА_1 до Корецької міської громади Рівненського району Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини».
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв'язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня одержання копії ухвали.
Враховуючи необхідність усунення зазначеного вище недоліків, суд вважає необхідним залишити позов без руху, надавши позивачу строк для усунення цих недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.
Позов ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 до Корецької міської громади Рівненського району Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху.
Надати представнику позивача п'ятиденний строк усунення недоліків заяви, який починає рахуватися з дня отримання ним даної ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.А. Загородько