29 грудня 2025 рокуСправа № 495/6829/25
Номер провадження 2-др/495/35/25
Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у складі:
головуючого судді Волкової Ю.Ф.,
з участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,
розглянувши заяву представника позивача Пархомчука Сергія Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 495/6829/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
датою ухвалення судового рішення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п'ятої статті 268 ЦПК України).
12.12.2025 представник позивача Пархомчук С.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 495/6829/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 10500 грн.
Заява про стягнення понесених витрат на правничу допомогу мотивована тим, що представник позивача 09.12.2025 отримав судове рішення у вказаній справі та в порядку частини восьмої статті 141 ЦПК просить вирішити питання про стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу.
У позовній заяві представник заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи у розмірі 12 922,40 грн., які складаються з витрат на судовий збір (2 422,40 грн) та витрат на професійну правову допомогу, яка орієнтовно становила 10 500,00 грн.
Фактичний розмір винагороди (гонорару) за надані послуги професійної правничої допомоги в рамках розгляду справи № 495/6829/25 в суді першої інстанції становить 10 500 грн,що підтверджується актом про отримання правової допомоги від 20.10.2025 та квитанцією про оплату зазначеної правової допомоги від 20.10.2025.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в прохальній частині заяви просив розгляд заяви здійснювати у його відсутність.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату ,час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток, про поважність причин неявки суду не заявив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Додаткове рішення ухвалено за відсутності учасників справи на підставі частини четвертої статті 270 ЦПК України.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).
Як встановлено, рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.12.2025 позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт коллекшн» заборгованість за кредитним договором № 3441515922/154943 у сумі 5572 грн; та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп.
У позовній заяві представник позивача навів попередній (орієнтований) розмір судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи, сума витрат на правничу допомогу з яких складає 10500 грн. Заявлено про намір подати докази щодо розміру таких витрат в порядку частини восьмої статті 141 ЦПК.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача суду надав: договір про надання правової допомоги від 20.10.2025; платіжну інструкцію № 9623 від 20.10.2025 відповідно до якої ТОВ «ФК Дебт коллекшн» перерахував кошти у сумі 10500 грн на користь ОСОБА_2 ; рахунком № НОМЕР_1 на суму 10500 грн.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК).
Частина перша статті 133 ЦПК передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК).
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача (частина друга статті 141 ЦПК).
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи зазначаються у позові (пункт 9 частини третьої статті 175 ЦПК).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (§ 268 рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) викладено правовий висновок про те, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанови ВС від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18).
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Представник позивача зазначає вартість правничої допомоги відповідно до рахунку № 20.10.2025-34 становить 10500 грн. При цьому суд звертає увагу, що предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 5 572 грн.
Керуючись положеннями частини третьої статті 141 ЦПК України, принципом дійсності, необхідності, розумності понесених позивачем витрат на правничу допомогу, їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи, суд знаходить необхідним зменшити суму правничої допомоги до 2000 грн.
Керуючись статтями 133, 137, 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
заяву представника позивача Пархомчука Сергія Валерійовича задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт коллекшн» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000 грн (дві тисячі грн).
У задоволенні решти заяви відмовити.
Копію додаткового рішення направити учасникам справи.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повне судове рішення складене 29.12.2025.
Повне найменування сторін:
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт коллекшн», код ЄДРПОУ: 44243120, місцезнаходження: вулиця Саперне Поле, 12, місто Київ;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Ю.Ф. Волкова