про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі
30 грудня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/2318/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
05 грудня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій представник позивача просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови провести перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 з 01.02.2020 по 31.01.2021, на 01.01.2021 з 01.02.2021 по 31.01.2022, на 01.01.2022 з 01.02.2022 по 31.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» а також, у зв'язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення не проведення перерахунку та виплатити одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку та інших сум, належних при звільненні, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 перерахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 з 01.02.2020 по 31.01.2021, на 01.01.2021 з 01.02.2021 по 31.01.2022, на 01.01.2022 з 01.02.2022 по 31.01.2023, на 01.01.2023 з 01.02.2023 по 31.01.2024, на 01.01.2024 з 01.02.2024 по 31.01.2025, на 01.01.2025 з 01.02.2025 по 25.08.2025 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також, у зв'язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення перерахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку та інших сум, належних при звільненні, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням індексації грошового забезпечення;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови провести перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 з 01.02.2020 по 31.01.2021, на 01.01.2021 з 01.02.2021 по 31.01.2022, на 01.01.2022 з 01.02.2022 по 31.01.2023, на 01.01.2023 з 01.02.2023 по 31.01.2024, на 01.01.2024 з 01.02.2024 по 31.01.2025, на 01.01.2025 з 01.02.2025 по 25.08.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» а також, у зв'язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення не проведення перерахунку та виплатити одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку та інших сум, належних при звільненні, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 перерахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 з 01.02.2022 по 31.01.2023, на 01.01.2023 з 01.02.2023 по 31.01.2024, на 01.01.2024 з 01.02.2024 по 31.01.2025, на 01.01.2025 з 01.02.2025 по 25.08.2025 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також, у зв'язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення перерахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку та інших сум, належних при звільненні, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням індексації грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходила військову службу. Протягом 2020 - 2025 р.р. при розрахунку розміру грошового забезпечення позивача посадовий оклад та оклад за військовим звання та, відповідно, додаткові види грошового забезпечення та премія були обчисленні шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку грошового забезпечення позивача, виплат, належних йому при звільненні, тому змушений звернутися з цим позовом до суду.
Ухвалою від 10 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу (представнику позивача) протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника): доказів на підтвердження проходження позивачем військової служби та звільнення; уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та з доказами її надіслання до електронного кабінету відповідача; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду за період з 19.07.2022 по 25.08.2025, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з цією позовною заявою або письмових пояснень з відповідними доказами, які вказують на те, що строк звернення до суду не пропущений.
Ухвалою від 24 грудня 2025 року продовжено позивачу процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви. Запропоновано позивачу протягом 3 (трьох) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду вказаного клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Від представника позивача 26 грудня 2025 року надійшло клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, обґрунтоване посиланням на рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025.
Вирішуючи заявлене клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з такого.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Починаючи з 19 липня 2022 року, - дня набрання чинності Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, яким частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції, законодавчо визначений тримісячний строк звернення до суду.
Водночас, Велика палата Конституційного Суду України 11 грудня 2025 року розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду про неконституційність частини першої статті 233 КЗпП та ухвалила Рішення № 1-р/2025, в якому виснувала, що оспорюваний припис Кодексу в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат є таким, що не відповідає Конституції України, частина перша статті 233 КЗпП визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Судом цього Рішення.
З огляду на наведені висновки Конституційного Суду України, судом установлено, що позивачем не пропущений строк звернення до суду, а висновок суду про протилежне, викладений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, є помилковим.
Після усунення недоліків позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не вбачає, у зв'язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно із пунктом 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259, 260, 262 КАС України, суддя вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За приписами частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких не вистачає для з'ясування всіх обставин у справі.
Керуючись статтями 5, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У разі заперечень учасників справи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) встановити строк для подання відповідної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Запропонувати відповідачам надати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі:
- відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачам, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити строк для подання до суду відповіді на відзив та заперечення протягом 5 днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 подати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису протягом 15 календарних днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі такі докази:
- довідку про проходження військової служби ОСОБА_1 у відповідача;
- довідку про грошове забезпечення позивача за спірний період із зазначенням окремо всіх складових грошового забезпечення, (відомості про одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошові компенсації та інші виплат які належали за час проходження служби в тому числі на день звільнення), в тому числі що стосується розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який був застосований для розрахунку грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань тощо.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису протягом 15 календарних днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі такі докази:
- довідку про проходження військової служби ОСОБА_1 у відповідача;
- довідку про грошове забезпечення позивача за спірний період із зазначенням окремо всіх складових грошового забезпечення, (відомості про одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошові компенсації та інші виплат які належали за час проходження служби в тому числі на день звільнення), в тому числі що стосується розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який був застосований для розрахунку грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань тощо.
Справа розглядатиметься суддею Тихоновим І.В. одноособово.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
СуддяІ.В. Тихонов