26 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/12426/20
провадження № 2-іс/340/681/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом: Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, б. 35, м. Львів, 79026, ЄДРПОУ 43968090)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело єднання» (вул. Івана Мазепи, б. 28, м. Київ, 01010, ЄДРПОУ 34577473)
про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна,-
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач, згідно відомостей з інтегрованої картки платника податку, має податковий борг у загальній сумі 291027,22 грн.
Вказано, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2018 у справі №826/5106/18 вирішено стягнути з відповідача податковий борг у сумі 287818,25 грн.
Наголошено, що заходи, спрямовані на списання з рахунків відповідача коштів, стягнутих з відповідача за рішеннями суду, не призвели до погашення податкового боргу, оскільки за повідомленнями банківських установ на рахунках відповідача недостатньо коштів для виконання відповідних платіжних інструкцій (інкасових доручень).
Водночас, позивачем зазначено, що майно відповідача перебуває у податковій заставі згідно актів опису майна №5/10/13-01-17-08-09 від 21.02.2018, за експертною оцінкою на загальну суму 291027,22 грн.
За вказаних обставин, позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі.
На виконання положень пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано матеріали адміністративної справи №640/12426/20 до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.03.2025, головуючим суддею по розгляду справи №640/12426/20 визначено суддю Науменка В.В.
Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.
Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерело єднання» (далі по тексту - ТОВ «Джерело єднання» ) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 01.06.2006 (а.с. 6-8).
Основним видом економічної діяльності є: 86.10 - діяльність лікарняних закладів.
Відповідно до даних копій інтегрованих карток, ТОВ «Джерело єднання» має податковий борг в розмірі 291027,22 грн. (а.с. 20-21).
У зв'язку з наявністю податкового боргу, позивачем на адресу відповідача 08.08.2016 направлено податкову вимогу №15892-17, яку отримано відповідачем 09.09.2016 (а.с. 30).
Оскільки податковий борг відповідачем добровільно сплачено не було, позивач звертався до суду з позовом про стягнення податкового боргу, та рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2018 у справі №826/5106/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, вирішено стягнути з відповідача податковий борг у сумі 287818,25 грн. (а.с. 31-35). Вказані судові рішення набрали законної сили.
Позивачем сформовано та направлено до банківських установ, які обслуговують рахунки відповідача, інкасові доручення (розпорядження) від 28.03.2019 №6, №7, від 5 квітня 2019 року №8, 9; від 19.04.2019 року №14, №15; від 25.07.2019 року №61, №32; від 09.10.2019 року №101, №102; від 17.12.2019 року № 139, №140, від 27.01.2020 року №13, №14, які повернуто без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача (а.с. 36-48).
Рішенням №6895/10/13-01-17-01-09 від 14.06.2017 позивачем було вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків - ТОВ ««Джерело єднання» (а.с. 22), про що поінформовано ТОВ «Джерело єднання» (а.с. 23).
Відповідно до витягу від 22.02.2018 №114958014 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна ТОВ «Джерело єднання» (ЄДРПОУ 34577473) (а.с. 26), зареєстровано тип обтяження - податкова застава, згідно акту опису №5/10/13-01-17-08-09 від 21.02.2018 (а.с. 29).
Оскільки вжиті позивачем заходи щодо стягнення з відповідача податкового боргу не призвели до його погашення, позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна останнього, яке перебуває у податковій заставі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Норми підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлюють, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 Податкового кодексу України.
Згідно пункту 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
При цьому, відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає:
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підпункт 89.1.1);
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підпункт 89.1.2);
- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань (підпункт 89.1.3).
Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 ПК України.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Нормами пункту 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Аналіз вказаних норм закону дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, приймається на підставі рішення суду.
Тобто обов'язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Суд зазначає, що контролюючим органом здійснені заходи, що передують процедурі продажу майна платника податків, а саме: позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з розрахункових рахунків коштів на погашення податкового боргу та на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, направив до банків інкасові доручення (розпорядження) на відповідні суми, однак, у платника податків недостатньо коштів, які перебувають у його власності, для погашення податкового боргу.
Враховуючи вжиття податковим органом заходів з погашення податкового боргу, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених по справі обставин, суд приходить до висновку, що позивач довів суду правомірність заявлених вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у справі відсутні, будь-які судові витрати у справі стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело єднання» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі - задовольнити.
Надати дозвіл Головному управлінню ДПС у Львівській області на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю ««Джерело єднання» (ЄДРПОУ 34577473) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, зареєстрованій у відповідності до акту опису майна №5/10/13-01-17-08-09 від 21.02.2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО