26 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/19412/19
провадження № 2-іс/340/177/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом: Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, ЄДРПОУ ВП 44116011)
до відповідача: Приватного підприємства «Інжтехсервіс» (вул. Лук'янівська, б. 2а, м. Київ, 02000, ЄДРПОУ 32375402)
про стягнення податкового боргу,-
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватного підприємства «Інжтехсервіс» податковий борг в сумі 900467,85 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на час звернення до суду у відповідача обліковується податковий борг. Позивач зазначає, що відповідачу надсилалась податкова вимога, проте податковий борг залишився не сплаченим. Відповідач в порушення вимог податкового законодавства добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені законодавством строки, тому податковий борг необхідно стягнути в судовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі.
На виконання положень пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано матеріали адміністративної справи №640/19412/19 до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.03.2025, головуючим суддею по розгляду справи №640/19412/19 визначено суддю Науменка В.В.
Ухвалою від 21.03.2025 року суддею прийнято справу до свого провадження (а.с. 97-98).
Зазначену ухвалу направлено, рекомендованим листом, на адресу відповідача, яка вказана у позові та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як місцезнаходження відповідача, проте повернуто на адресу суду 04.04.20205 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 103).
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства (далі по тексту - КАС України) зазначена ухвала суду вважається врученою відповідачу.
Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.
21.03.2023 року судом залишено без руху позовну заяву та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви та надання доказів.
У встановлений судом строк, на виконання вимог ухвали про залишення без руху позовної заяви, до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків та надано уточнену позовну заяву, за змістом якої позивач просить стягнути з відповідача 900547,50 грн. податкового боргу.
Відповідно до ухвали від 15.04.2025 року судом продовжено розгляд справи з урахуванням уточненої суми боргу у розмірі 900547,50 грн.
Інших заяв по суті справи від сторін до суду не надходило.
Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Приватне підприємство «Інжтехсервіс» перебуває на обліку в органах ДПС з 21.03.2003 року.
Відповідно до наданих позивачем матеріалів, за Приватним підприємством «Інжтехсервіс» рахується податковий борг в сумі 900547,50 грн, що утворився в результаті несплати визначених платнику податків податкових зобов'язань, у т.ч.:
податок на додану вартість на суму - 652 034,6 грн.;
податок на прибуток на суму - 248 486,90 гривень.
Заборгованість з податку на додану вартість виникла на підставі контрольно - перевірочних заходів, за наслідками яких були винесені такі документи:
- податкове повідомлення - рішення форма «Р» № 0322615147 від 10.02.2017 за основним платежем на суму - 338 290,01 грн., штрафні санкції на суму -85 184,00 грн., та пеня нарахована на підставі статті 129 ПК України.
- податкове повідомлення - рішення форма «Ш» № 0671111213 від 12.08.2019 на загальну суму - 53,66 гривень.
Заборгованість з податку на прибуток виникла на підставі контрольно-перевірочних заходів, за наслідками яких були винесені такі документи:
- податкове повідомлення - рішення форма "Ш" № 0036541203 від 15.01.2018 на загальну суму - 708,99 грн.;
- податкове повідомлення - рішення форма "Р" № 0332615147 від 10.02.2017 за основним платежем на суму - 146 550,00 грн., та пеня, яка нарахована на підставі статті 129 ПК України на суму - 101 227,91 гривень.
Рішення № 0332615147 від 10.02.2017 року (а.с. 48) та №0036541203 від 15.01.2018 року (а.с. 49) були оскаржені відповідачем до ДФС України вх. №4436/6 від 24.02.2017 року (а.с. 84-87).
За результатами розгляду скарги контролюючим органом відмовлено у її задоволенні, а ППР №0332615147 від 10.02.2017 року (а.с. 48) та №0036541203 від 15.01.2018 року - без змін (а.с.53-55)
Наявність податкового боргу підтверджено копією інтегрованої картки платника податків (а.с. 56-57, 123-126).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Доказів сплати зазначених сум до суду не надано.
Докази, які б підтверджували, що рішення № 0332615147 від 10.02.2017 року, №0036541203 від 15.01.2018 року відповідачем оскаржувалась у судовому порядку, у справі відсутні, тому визначені у ній зобов'язання є узгодженими.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі - ПК України).
Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що податковим органом надсилалась відповідачу податкова вимога про сплату податкового боргу, однак відповідач не виконав її належним чином та не сплатив узгоджені грошові зобов'язання зі сплати податку.
Підпункт 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачає право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
За змістом п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відтак, податковий борг відповідача підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених по справі обставин, суд приходить до висновку, що позивач довів суду правомірність заявлених вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у справі відсутні, будь-які судові витрати у справі стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов Головне управління ДПС у м. Києві до Приватного підприємства «Інжтехсервіс» про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Інжтехсервіс» (код ЄДРПОУ 32375402) кошти платника податків з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 900 547,50 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО