26 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/31528/21
провадження № 2-іс/340/485/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, б. 16, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 42098363)
про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправною бездіяльність Головного управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо:
- не проведення перерахунку та не виплати з 01.01.2018 року пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з урахуванням компенсації втрати частини доходів Позивачеві у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
- невиплати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) нарахованої йому пенсії за період з 01.07.2018 по 31.01.2021 року в сумі 58826,93 грн. (п'ятдесят вісім тисяч вісімсот двадцять шість гривень дев'яносто три копійки).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не нарахував з 01.01.2018 року компенсацію втрати частини доходів ОСОБА_1 ) у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІП та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2010 № 159 та не виплатив донараховані суми пенсії на виконання рішення суду в розмірі 58826,93 грн..
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 справу прийнято до провадження суддею Науменком В.В.
07.05.2025 року судом залишено без руху позовну заяву та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивач усунув недоліки позовної заяви та підтвердив актуальність спору.
Відповідач надав відзив на позов, яким заперечує проти його задоволення, вказуючи, що у січні 2021 року на виконання рішення суду №640/3463/20 провів обчислення пенсії з 01.01.2018 року, сума доплати склала за період з 01.07.2018 по 31.01.2021 року 58826,93 грн., однак виплата донарахованих сум відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» має бути виконано не за рахунок коштів бюджету Пенсійного фонду України, а за рахунок коштів Державного бюджету України, які закладаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у порядку черговості, за наявності відповідних бюджетних асигнувань. Вказує, що наявність вини в даному випадку відсутня, оскільки як зазначалось вище, нарахована сума доплати на виконання судового рішення має бути виплачена позивачу за рахунок коштів Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами у межах виділених асигнувань. Отже, Головне управління не допустило порушення щодо строків виплати та вважає, що в даному випадку відсутній факт несвоєчасної виплати та вини Головного управлінням щодо виплачених коштів. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 72-78). Також до суду було надано копію пенсійної справи позивача (а.с. 27-71).
Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 21.), перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2020 року у справі №640/3463/20 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 05.03.2019 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві обчислювати пенсію ОСОБА_1 , визначену у відсотках на момент її призначення, виходячи з 90 відсотків сум грошового забезпечення посади, з якої звільнено з військової служби, та здійснити відповідні перерахунки і виплати її з урахуванням виплаченого починаючи з 01.01.2018; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (з 05.03.2019 по 03.09.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного на 01.03.2018, загальною сумою (виключаючи поетапність виплат перерахованої пенсії) з урахуванням виплаченого.
Головне управління Пенсійного фонду України в м Києві у відповідь на запит позивача від 30.07.2021 року щодо стану виконання рішення суду, листом від 02.09.2025 повідомило, що з 01.07.2018 по 31.01.2021 року на виконання рішення суду нараховано 58826,93 грн., виплату буде проведено у порядку черговості за наявності відповідного фінансування з бюджету.
Виплату донарахованих сум на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2020 року у справі №640/3463/20 відповідачем не проведено.
Отримавши відповідь, вважаючи, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив компенсацію втрати частини одночасно з донарахуванням пенсії, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту - Закон №1058-IV) визначає принципи та механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг.
У статті 1 Закону №1058-IV зазначено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають:
1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом;
2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.
Згідно зі статтею 47 Закону №1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Частинами 2 та 3 статті 49 Закону №1058-IV передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
У разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.
Згідно зі статтею 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ від 19.10.2000 року (далі по тесту - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 (далі по тексту - Порядок №159).
Статтею 1 Закону №2050-ІІІ передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством.
Згідно зі статтями 3, 4 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Статтею 6 Закону №2050-ІІІ передбачено, що компенсацію виплачують зокрема за рахунок коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Відповідно до статті 7 Закону №2050-ІІІ відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Аналіз цих норм свідчить, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (зокрема пенсії). Своєю чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом Пенсійного фонду України) добровільно чи на виконання судового рішення. Норми Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Верховний Суд у постановах від 27.07.2022 у справі №460/783/20, від 11.05.2023 у справі №460/786/20 вказав, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону №2050-ІІІ та Порядку №159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. Відповідно, тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.
Матеріали справи містять два запити позивача (а.с. 14, 17) стосовно стану виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2020 року у справі №640/3463/20, водночас у жодному з них не йдеться про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів.
Отже, позивачем не надано суду достатніх та допустимих доказів звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про звернення до відповідача із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону №2050-ІІІ та Порядку №159.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач після перерахування пенсії на виконання рішення суду, не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів на підставі Закону №2050-ІІІ, а відповідач не відмовляв позивачу у виплаті такої компенсації.
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності Законом №2050-ІІІ. Донараховані кошти на час звернення до суду не були виплачені. Тому вказана вимога є передчасною.
Відтак, право позивача ще не було порушено суб'єктом владних повноважень і звернення його до суду з цим позовом є передчасним, тому у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Стосовно позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 донарахованих сум пенсії за період з 01.07.2018 по 31.01.2021 року в розмірі 58826,93 грн.
В ході розгляду справи судом з'ясовано, що вказану виплату відповідач не здійснив на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2020 року у справі №640/3463/20.
Так, судом за матеріалами справи, встановлено, що питання виплати нарахованої позивачу пенсії за період з 01.01.2018 було предметом спору, що вирішувався у справі №640/3463/20, за результатами розгляду, позовні вимоги було частково задоволено та винесено рішення від 31.08.2020 року, яким зобов'язано, серед іншого, здійснити відповідні перерахунки і виплати.
Відповідач у січні 2021 року на виконання рішення суду №640/3463/20 провів обчислення пенсії з 01.01.2018 року, сума доплати за період з 01.07.2018 по 31.01.2021 року склала 58826,93 грн., однак виплата донарахованих сум не проведена з посиланням на черговість проведення виплат та відсутність відповідних бюджетних асигнувань (а.с. 18). Отже рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2020 року у справі №640/3463/20 не виконано.
Суд зауважує, що рішення суду, які набрали законної сили є обов'язковими до виконання.
Суд також вказує на неможливість задоволення вимоги щодо виконання попереднього рішення суду шляхом ухвалення іншого рішення.
Відтак, позовна вимога стосовно стягнення донарахованих коштів за період з 01.07.2018 по 31.01.2021 року в сумі 58826,93 грн., не підлягає задоволенню, адже зазначене питання має вирішуватись в межах справи №640/3463/20 в порядку статей 382-383 КАС України.
Доказів понесення сторонами судових витрат до суду не надано, підстави для розподілу судових витрат у вигляді сплаченого судового збору відсутні.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 263 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Учасникам справи, які зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи. Вказане не позбавляє права таку особу отримати копію судового рішення у паперовій формі за її окремою заявою.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО