Справа № 308/6958/25
29.12.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/365/25 за апеляційною скаргоюОСОБА_5 та ОСОБА_6 в особі їх захисника-адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 травня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 травня 2025 року, відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на незаконне вилучення та позбавлення права приватної власності на майно (без рішення суду).
З матеріалів провадження вбачається, що 20.05.2025 до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на незаконне вилучення та позбавлення права приватної власності на майно (без рішення суду), згідно з якою просив: невідкладно призначити до судового розгляду скаргу на незаконне позбавлення права приватної власності на вилучений легковий автомобіль марки «АУДІ», д.н.з. НОМЕР_1 , який є спільною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; за результатами розгляду скарги постановити ухвалу суду, якою визнати незаконним вилучення та повернути легковий автомобіль марки «АУДІ», д.н.з. НОМЕР_1 , власникам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що вимоги скарги адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про визнання незаконним вилучення та повернення автомобіля власникам виходять за межі повноважень слідчого судді, визначених ст. 303 КПК України, а тому у відкритті провадження за поданою скаргою відмовив на підставі ч. 4 ст. 304 КПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в особі їх захисника-адвоката ОСОБА_7 зазначає, що у приватній власності, дворі у навісному гаражі старшим слідчим ОСОБА_8 без рішення суду вилучено легковий автомобіль марки «АУДІ», д.н.з. НОМЕР_1 , який є спільною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (які надають пояснення і заявляють клопотання про повернення автомобіля). Вказує, що стороною захисту зазначені всі обставини і акцентовано увагу слідчого суддю у винесенні справедливого рішення суду про повернення рухомого майна власникам, але слідча суддя порушила всі вимоги законодавства та ст.41 Конституції, ухваливши несправедливу і незаконну ухвалу. Вважає, що слідча суддя зобов'язана була провести розгляд скарги в присутності скаржників, повідомивши їх належним чином про час та місце розгляду справи, однак цього не зробила. Звертає увагу, що слідча суддя проігнорувала надані стороною захисту докази незаконного проведення обшуку без рішення суду, та незаконного вилучення і позбавлення права власності на автомобіль.
Просить суд оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, визнати незаконним вилучення та повернути легковий автомобіль марки «АУДІ», д.н.з. НОМЕР_1 , власникам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Прокурор, ОСОБА_5 ОСОБА_6 та їх представник-адвокат ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, однак від адвоката ОСОБА_7 надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його участю в судовому засіданні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Апеляційним судом зазначена заява адвоката ОСОБА_7 до уваги не приймається, оскільки до заяви не долучено жодних підтверджуючих доказів поважності неявки в засідання апеляційного суду, а також з метою дотримання процесуальних строків розгляду провадження, колегія суддів дійшла висновку про можливість перегляду ухвали слідчого судді у межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в особі адвоката ОСОБА_7 , у відповідності до вимог ст. 405 КПК України, за відсутності учасників судового процесу.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 107 та ч. 1 ст. 406 КПК України апеляційний розгляд проведено в письмовому провадженні за відсутності учасників кримінального провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особиста участь учасника судового розгляду під час провадження в суді апеляційної інстанції не має такого ж вирішального значення, як в суді першої інстанції. Крім того, учасник судового розгляду може відмовитися від свого права брати участь або бути заслуханим в апеляційному провадженні, або прямо, або своєю поведінкою (Кашлев проти Естонії, Хернандес Ройо проти Іспанії).
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, перевіривши матеріали судового провадження та доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Надаючи оцінку обставинам, установленим слідчим суддею, та його висновкам, апеляційний суд виходить із такого.
Слідчий суддя зробив висновок щодо необхідності відмови у відкритті провадження, оскільки вимоги заявника, які містяться у прохальній частині скарги, а саме про визнання незаконним вилучення та повернення автомобіля власникам, виходять за межі повноважень слідчого судді, визначених ст. 303 КПК України.
За наслідками перевірки доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає правильним рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в особі адвоката ОСОБА_7 .
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 303 на досудовому провадженні КПК можуть бути оскаржені:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
З наведеного слідує, що ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та осіб, які мають право на оскарження.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що подана скарга фактично містить вимогу, яка не відноситься до переліку дій чи бездіяльності, що підлягають оскарженню в порядку ст. 303 КПК України.
Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
При дослідженні скарги та доданих до неї документів, які подані до суду першої інстанції, апеляційним судом встановлено, що особою, яка подала скаргу, не зазначено в рамках якого кримінального провадження подано скаргу, не долучено доказів про внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що позбавило можливості слідчого суддю пересвідчитися в існуванні кримінального провадження з урахуванням того, що відповідно до приписів п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Отже, слідчий суддя першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що адвокат ОСОБА_7 не оскаржує жодної дії, бездіяльності чи рішення уповноваженої особи сторони обвинувачення, яка б підлягала оскарженню слідчому судді, в порядку ст. ст. 303-308 КПК України.
Таким чином, як вважає колегія суддів, слідчий суддя на підставі ч. 4 ст. 304 КПК України прийняв законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, яким відмовив ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в особі їх захисника-адвоката ОСОБА_7 у відкритті провадження за його скаргою.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі «Скорик проти України» указано, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Тому апеляційний суд зазначає, що вказані в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
З огляду на наведене, прийняте слідчим суддею рішення відповідає вимогам ст. ст. 303, 306-307 КПК України, є законним і обґрунтованим, тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді, про що просять апелянти.
За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (ч. 3 ст. 407 КПК).
З огляду на вищевикладене апеляційний суд дійшов висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 370, 404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в особі їх захисника-адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 травня 2025 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на незаконне вилучення та позбавлення права приватної власності на майно (без рішення суду), залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді