30 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 991/9457/25
провадження № 51 - 4864 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16 жовтня 2025 року про відмову у відкритті провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 вересня 2025 року,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про надання дозволу на проведення обшуку в приміщенні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у АДРЕСА_1 .
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16 жовтня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_4 на зазначену вище ухвалу слідчого судді.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з такого.
Стаття 129 ч. 2 п. 8 Конституції України відносить до основних засад судочинства «забезпечення права на апеляційний перегляд справи». Це означає, що Конституція України забезпечує можливість апеляційного перегляду саме справи, що реалізується шляхом оскарження судових рішень, якими завершено розгляд справи (кримінального провадження) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (№ 4-р/2019
від 13 червня 2019 року), забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбачений ст. 129 ч. 2 п. 8 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції, якому відповідає обов'язок цього суду переглянути по суті справу в спосіб всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження доказів з урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги та перевірити законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Рішення, яким завершується розгляд справи, може стати предметом перегляду
в суді вищого рівня в апеляційному порядку, і подання апеляційної скарги щодо такого рішення не може бути заборонено законом.
Відповідно до положень статті 24 КПК України кожному гарантується право
на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Водночас законом можуть бути встановлені обмеження чи навіть заборони щодо оскарження в апеляційному порядку окремих процедурних судових рішень.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано Главою 26 КПК України.
Відповідно до ст. 392 ч. 3 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, визначено в ст. 309 частинах
1, 2 КПК України.
Так, у частині 1 цієї статті зазначено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про: 1) відмову у наданні дозволу на затримання; 2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; 3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; 4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні; 5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні; 51) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу; 6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; 7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні; 8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні; 9) арешт майна або відмову у ньому; 10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність; 11) відсторонення від посади або відмову у ньому; 111) продовження відсторонення від посади; 12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; 13) закриття кримінального провадження на підставі частини дев'ятої статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 309 ч. 2 КПК України встановлено, що під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 91 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
За змістом ст. 309 ч. 3 КПК України інші ухвали слідчого судді окремому оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, а отже процесуальним законом визначено саме такий спосіб реалізації права особи на судовий контроль законності такого виду рішення слідчого судді (іншого ніж ті, що включені до статті 309 КПК України).
Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення розумного балансу між ефективністю досудового розслідування і здійсненням дієвого судового контролю щодо дотримання прав і законних інтересів осіб.
Як убачається з ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 вересня 2025 року підозрюваному ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні клопотання про надання дозволу на проведення обшуку в порядку ст. 166 КПК України у приміщенні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою на вказану ухвалу слідчого судді, проте ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16 жовтня 2025 року йому відмовлено у відкритті провадження за його апеляційною скаргою, з тих підстав, що ухвала слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні клопотання про надання дозволу на проведення обшуку, не підлягає апеляційному оскарженню. Тобто, апеляційна скарга подана на ухвалу слідчого судді, яка не входить до переліку ухвал слідчого судді, що можуть бути окремо оскаржені під час досудового розслідування.
Згідно ст. 399 ч. 4 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Отже, суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційну скаргу подано на судове рішення слідчого судді, яке відповідно до вимог КПК України не підлягає апеляційному оскарженню, та згідно з положеннями ст. 399 ч. 4 цього Кодексу відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 .
З урахуванням наведеного, ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону та судової практики.
Відповідно до вимог ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Враховуючи викладене, з касаційної скарги та копії судового рішення колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, а тому у відкритті касаційного провадження відповідно до ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України за поданою касаційною скаргою ОСОБА_4 необхідно відмовити.
Керуючись ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16 жовтня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3