79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"26" грудня 2025 р. Справа № 914/51/25
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування» від 01 серпня 2025 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 04 липня 2025 року (повний текст підписано 18.07.2025), суддя Щигельська О.І.
у справі № 914/51/25
за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування», м. Київ
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Соловей», м. Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 , м. Львів
про стягнення 128 055,29 грн
встановив:
30 грудня 2024 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соловей» про стягнення 128 055,29 грн - страхового відшкодування в порядку суброгації.
Позов обґрунтовано тим, що 20 лютого 2021 року внаслідок падіння замерзлої брили з льоду та снігу із даху будинку АДРЕСА_1 було пошкоджено транспортний засіб «Pеugeot» д. н. з. НОМЕР_1 , внаслідок чого ПрАТ «СК «Арсенал страхування» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 128 055,29 грн. З огляду на те, що страховий випадок стався біля будинку, балансоутримувачем якого є ОСББ «Соловей», позивач просить стягнути з відповідача шкоду, завдану транспортному засобу в розмірі 128 055,29 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24 січня 2025 року, зокрема залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 .
Рішенням Господарського суду Львівської області від 04 липня 2025 року у справі № 914/51/25 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що на підтвердження своїх доводів позивачем долучено до матеріалів справи акт огляду місця події від 20.02.2021 за підписом слідчого Відділу поліції №2 ЛРУП ГУ НП у Львівській області Білик А.В., до якого долучено фотографії. Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи фотографії пошкодженого автомобіля, місцезнаходження якого не на місці події, а біля автозаправної станції. Третьою особою долучено до матеріалів справи флеш-носій, із записом з камери відеоспостереження, яка встановлена на вході у салон краси, де працює третя особа і який, за її твердженнями знаходиться за адресою вул. Кавалерідзе, 23 у м. Львові. Крім того, третьою особою долучено фотографії пошкодженого автомобіля д.н.з. НОМЕР_1 . Так, надаючи оцінку таким доказам суд у рішенні зазначив, що наданий третьою особою відеозапис з камери відеоспостереження ніким не посвідчений і не підписаний, такий лише підтверджує факт падіння чогось невідомого на невідомий автомобіль чи на невідому територію; з вказаного відео неможливо достеменно встановити характер (джерело) пошкодження і чи таке пошкодження взагалі відбулось. Крім того, суд зазначив, що співставляючи надане відео і протокол огляду місця події, можна побачити, що не можливо встановити реального місця події падіння чогось невідомого, оскільки розташування автомобілів на фото і відео різне, на відео відсутній повний ряд автомобілів, котрі зафіксовані у фотографіях протоколу огляду місця події. Крім того, суду не надано доказів джерела походження відеозапису, не перевірено його на можливість фальсифікації, оскільки як вбачається з відео на ньому наявне переривання зображення, що може також свідчити про втручання, а тому вказаний доказ судом визнається недопустимим. Щодо фотографій долучених позивачем, де на його думку зафіксовано характер пошкоджень автомобіля д.н.з. НОМЕР_1 , то суд зауважує, що такі лише фіксують пошкодження автомобіля, але не підтверджують пошкодження саме внаслідок неправомірних дій відповідача. Суд вказав, що не є зрозумілим коли була здійснена фотофіксація, чому фото фіксація здійснена не на місці події (а на автозаправній станції). Щодо протоколу огляду місця події, то, як підтвердила третя особа в судовому засіданні, такий складено через 4 години після ймовірного часу події, без залучення представника відповідача і не фіксує жодного доказу наявності брили льоду біля пошкодженого автомобіля, хоч і зазначається про неї. Відтак, суд у рішенні вказує, що позивачем не доведено часу та дати створення фотографій, що були долучені ним при поданні позовної заяви та в процесі підготовчого засідання, та не доведено вини відповідача і причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та наслідком (характером пошкодження та самим фактом пошкодження автомобіля). На переконання суду, докази, зокрема, фотографії, долучені позивачем і третьою особи, не можуть бути доказами у справі про відшкодування страхової виплати (суброгаційного позову), оскільки вони не заявлені позивачем, як підстава для виплати страхового відшкодування, та є неналежними і недопустимими доказами. Позивачем не доведено в чому полягає протиправна поведінка відповідача і з огляду на те, що уповноваженими на те особами не встановлено точного місця розташування застрахованого транспортного засобу в момент падіння снігу.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 04 липня 2025 року у справі № 914/51/25 та ухвалити нове про задоволення позову. Зокрема, звертає увагу суду, що позивачем разом з позовною заявою було надано довідку поліції № 407/39/0408/2021, відповідно до якої працівниками правоохоронних органів встановлено, що падіння глиби льоду відбулось з будинку №23 по вул. Кавалерідзе у м. Львові; під час огляду пошкодженого транспортного засобу «Peugeot 3008, д/н НОМЕР_2 було зафіксовано деформацію капота, розбиту ліву фару, пошкодження бампера. Вказана довідка містить інформацію, що будинок АДРЕСА_1 обслуговується ОСББ «Соловей» і саме останнє повинне забезпечити належне утримання будівлі і прибирання снігу в тому числі. Наголошує, що саме внаслідок бездіяльності ОСББ «Соловей», як виконавця надання послуг з управління багатоквартирним будинком відбулося падіння льоду з даху будинку по вул. Кавалерідзе у м. Львові на транспортний засіб марки «Peugeot 3008», д/н НОМЕР_3 , в результаті чого було заподіяно матеріальний збиток. Відтак, вважає, що ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» має право на компенсацію страхового відшкодування в порядку суброгації до ОСББ «Соловей», як підприємства, бездіяльність якого зумовила завдання матеріальних збитків громадянам. Також зазначає, що третя особа долучила до матеріалів справи флеш-носій із записом з камери відеоспостереження, яка встановлена на вході в салон краси, де працює ОСОБА_1 , який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Кавалерідзе, 23. Також нею було долучено фото з місця події, де було зафіксовано брили льоду біля пошкоджено транспортного засобу «Peugeot 3008», д/н НОМЕР_2 , проте, як зазначає апелянт, жодні надані докази, зокрема такі, як відео падіння льоду, фото пошкодження автомобіля та фото з місця події, пояснення третьої особи, довідка поліції судом не було взято до уваги. Відтак, вважає, що позивачем подано достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані жодними доказами.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25 серпня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі № 914/51/25 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування» на рішення Господарського суду Львівської області від 04 липня 2025 року; відповідачу та третій особі надано строк на подання відзивів на апеляційну скаргу; витребувано з місцевого господарського суду матеріали справи; справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі ч.10 ст.270 ГПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що фото пошкодженого автомобіля, що додані до позовної заяви, та на підставі яких здійснено страхову виплату, здійснені на території автозаправної станції (як вбачається з фото - автозаправна станція WOG), в той час як поблизу будинку № 23 відсутні будь-які автозаправні станції. Крім цього, наголошує, що долучене третьою особою відео не є оригіналом, а за поясненнями третьої особи оригінал такого відео у неї відсутній, крім цього, вказане відео є невідомого походження, містить ознаки переривання та монтажу, у зв'язку з «переходом», відтак, сторона відповідача у заявах по суті ставила під сумнів дані докази. Наголошує, що ОСОБА_1 мала можливість звернутися до правоохоронних органів шляхом звернення на гарячу лінію поліції невідкладно, в той час, як заява до правоохоронних органів була подана о 19:10 год. (копія відповіді на адвокатський запит із заявою долучені до матеріалів справи в першій інстанції), відтак, між ймовірною годиною інциденту та реальною фотофіксацією у протоколі різниця більше 4-ох годин. З наведеного вбачається, що третьою особою не вжито усіх можливих заходів належного документування та фіксації події. Також звертає увагу, що в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що автомобіль припаркувала впритул до стіни будинку (ближче, ніж 10 м), відтак, така порушила норми ДБН Б.2.2-12:2019 та Правила дорожнього руху. Звертає увагу, що у звіті №278/21 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу жодним чином не згадується характер пошкодження, лише перелічуються необхідні заходи ремонту та його вартість; при цьому, висновок про природу та характер (джерело) пошкодження може надати лише експерт на підставі проведеної експертизи відповідно до ЗУ «Про судову експертизу»; оцінка вартості ремонту не доводить виду пошкодження (способу, джерела пошкодження) та вини ОСББ «Соловей».
Апелянт подав до апеляційного суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
Від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення на апеляційну скаргу.
Також від позивача до суду надійшли заперечення щодо розподілу адвокатських витрат.
Від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення на заперечення позивача щодо розподілу адвокатських витрат.
У відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях відповідач просив суд перевести розгляд справи № 914/51/25 з письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін у загальне позовне провадження із відповідним призначенням судових засідань та викликом сторін.
Ухвалою суду від 06 жовтня 2025 року відмовлено Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку “Соловей» у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Заяв про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від інших учасників у справі до суду не надходило.
Згідно з ч.1 ст.273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.
Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).
Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником транспортного засобу Pеugeot 3008, 2020 року випуску, білого кольору, номер кузова (шасі): НОМЕР_4 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 .
15.04.2020 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 0337/20-Тз/Лв «ALL Risks», за умовами якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом та іншим майном, вказаним у розділі 5 цього договору.
Інформація про ТЗ та застраховане обладнання (п.п.5, 6 Договору): тип: легковий; марка (модель): Pеugeot 3008, реєстраційний номер: НОМЕР_1 ; реєстраційне свідоцтво (серія, номер): НОМЕР_5 ; номер кузова (шасі): НОМЕР_4 ; рік випуску: 2020; колір: білий.
У п.п.7.1-7.3 Договору передбачені страхові ризики, а саме: викрадення; збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП); збитки внаслідок інших подій.
Згідно з п.22.2.3 збитки внаслідок інших подій - це зокрема, падіння предметів на ТЗ (дерев, снігу, льоду, стовпів, рекламних щитів та ін).
Як вбачається з матеріалів з розгляду звернення, яке надійшло у відділ поліції №2 ЛРУП ГУ НП у Львівській області від ОСОБА_1 з приводу пошкодження автомобіля марки Pеugeot 3008; реєстраційний номер: НОМЕР_1 , 20.02.2021 п. ОСОБА_1 біля 12 год. припаркувала вказаний автомобіль за адресою: м. Львів вул. Кавалерідзе, 23. Цього дня о 15:00 год. їй було повідомлено про пошкодження автомобіля, внаслідок падіння на автомобіль частини брили льоду.
До матеріалів справи долучено протокол огляду місця події від 20.02.2021 (огляд почато о 19 год. 27 хв.; закінчено - 19 год. 58 хв.) за підписом слідчого СВ відділу поліції №2 ЛРУП ГУНП у Львівській області Білика А.В.
20.02.2021 Оверко Л.Р. звернулася до страховика із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку.
З матеріалів у справі вбачається, що 22.02.2021 було проведено огляд транспортного засобу СПД ФО Городецьким Я.Б. (суб'єктом оціночної діяльності, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 821/18 від 26.10.2018, дійсний до 26.10.2021), та за результатами огляду зафіксовано пошкодження вказаного автомобіля, описано пошкодження та тип ремонтної операції, що підтверджується складеним протоколом огляду транспортного засобу від 22.02.2021 року.
Також в матеріалах справи міститься рахунок-фактура № 15 від 22.02.2021 на загальну суму 128 055,29 грн, виписаний ФОП Перепелицею Я.Т.
У подальшому, суб'єктом оціночної діяльності Городецьким Я.Б. складено Звіт № 278/21 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу. Дата складання звіту - 09.03.2021. Згідно з цим звітом вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Pеugeot 3008, реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження станом на дату оцінки становить 128 912,25 грн.
Відповідно до страхового акту № 006.00376821-1 від 01.03.2021 страховик визнав подію страховим випадком, та відповідно до розрахунку страхового відшкодування, сума такого склала 128 055,29 грн, які були виплачені ФОП Перепелиці Я.Т, з призначенням платежу «страх. виплата ОСОБА_2 , Акт № №006.00376821-1 від 01.03.21, зг. Рах № 15 від 22.02.2021 р. без ПДВ», що підтверджується платіжним дорученням № 11524544 від 03.03.2021 року.
Відділом поліції №2 ЛРУП ГУНП у Львівській області за результатами перевірки звернення, яке надійшло у відділ поліції №2 ЛРУП ГУ НП у Львівській області від заявника - ОСОБА_1 (особа яка керувала транспортним засобом), сформовано Довідку від 23.02.2021 № 407/39/04/08/2021, згідно якої вбачається, що гр. ОСОБА_1 зверталась 20.02.2021 у ВП №2 ЛРУП ГУНП у Львівській області по факту пошкодження автомобіля марки Pеugeot 3008, д/н НОМЕР_1 внаслідок падіння 20.02.2021 приблизно о 15 год. з даху будинку АДРЕСА_1 брили льоду. Під час огляду на автомобілі виявлено деформацію капота, розбиту ліфу фару, пошкодження бампера.
Звернення зареєстровано в ІТС «Інформаційний портал Національної поліції» у відділі поліції №2 ЛРУП ГУНП у Львівській області за № 3444 від 20.02.2021.
Листом від 23.02.2021 № 407/39/04/08/2021 Відділ поліції №1 ЛРУП ГУ НП у Львівській області повідомив ОСОБА_1 про те, що за результатами розгляду звернення останньої з приводу пошкодження автомобіля за адресою: м. Львів, вул. Кавалерідзе, 23, відомості, які наведені у зверненні, не підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у зв'язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень, вказаних у даному зверненні. Заявника інформовано про те, що будинок АДРЕСА_1 обслуговує ОСББ «Соловей» та запропоновано звернутися в суд в приватному порядку.
ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» надіслано адвокатський запит до Сихівської районної адміністрації з проханням надати інформацію про балансоутримувача багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідь на вказаний запит Сихівська районна адміністрація листом № 34-вих-31399 від 16.04.2021 повідомила, що будинок АДРЕСА_1 знаходиться на утриманні ОСББ «Соловей».
Позивач звернувся до ОСББ «Соловей» з претензією за вих. №290321-955/р від 29.03.2021 із вимогою відшкодувати понесені позивачем витрати у розмірі 128 055,29 грн, однак, ОСББ «Соловей» вимоги позивача не задовільнив, вказані кошти не сплатив.
У грудні 2024 року ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулося до суду з цим позовом про стягнення з ОСББ «Соловей» 128 055,29 грн - страхового відшкодування в порядку суброгації.
Як зазначено вище, місцевий господарський суд у задоволенні позовних вимог відмовив у повному обсязі, однак, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на таке:
Згідно з ст.979 ЦК України (в редакції, чинній станом на час укладення договору) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ «Про страхування» (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Частиною 2 ст.8 ЗУ «Про страхування» визначено, що під страховим випадком розуміється подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ч.1 ст.25 ЗУ «Про страхування»).
Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні положення містилися і у ст.27 ЗУ «Про страхування» (чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Разом з тим, згідно з ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Для правильного вирішення питання щодо стягнення відповідно до положень статті 27 ЗУ «Про страхування», статті 993 ЦК України суми шкоди, у цьому випадку - завданої внаслідок падіння з даху будинку брили льоду, важливим є встановлення особи, відповідальної за заподіяння такої шкоди.
Згідно з частинами 1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тобто для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків, необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка (рішення, дії чи бездіяльність) завдавача шкоди; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками (збитки мають бути наслідком саме протиправної поведінки завдавача шкоди, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого потерпілого або третіх осіб); вина правопорушника.
При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (бездіяльності) відсутня вина у заподіянні шкоди.
З матеріалів розгляду звернення, яке надійшло у відділ поліції №2 ЛРУП ГУ НП у Львівській області від ОСОБА_1 з приводу пошкодження автомобіля марки Pеugeot 3008, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , вбачається, що 20.02.2021 п. ОСОБА_1 біля 12 год. припаркувала вказаний автомобіль за адресою: м. Львів вул. Кавалерідзе, 23. Цього ж дня о 15:00 год. їй було повідомлено про пошкодження автомобіля внаслідок падіння на автомобіль частини брили льоду.
Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, як на доказ посилається, зокрема на протокол огляду місця події від 20 лютого 2021 року, складений слідчим СВ відділу поліції №2 ЛРУП ГУНП у Львівській області Біликом А.В., за участю понятих: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з якого вбачається, що огляд розпочато о 19 год. 27 хв. та закінчено о 19 год. 58 хв. У вказаному протоколі зафіксовано те, що об'єктом огляду була прибудинкова територія біля будинку № 23 по вул. Кавалерідзе у м. Львові. Встановлено, що на цій території розташований транспортний засіб марки Pеugeot 3008 білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 2020 року випуску. При огляді вказаного транспортного засобу встановлено, що він знаходиться передньою частиною до будинку № 23 та праворуч від входу до салону краси «Стиль краси». Також зафіксовано пошкодження вказаного транспортного засобу (зокрема передньої його частини): кришка капоту погнута всередину, на момент огляду не відкривається повністю; частина під капотом, що проглядається, не пошкоджена; також виявлено пошкодження передньої лівої фари; рештки скла знаходяться поруч із транспортним засобом, а на капоті автомобіля на момент огляду присутні брили льоду та сніг; також при огляді виявлено пошкодження переднього бамперу, а саме: тріщини поруч із лівою передньою фарою та поруч із решіткою під правою передньою фарою. До вказаного протоколу долучено шість фотографій з місця огляду події.
Колегія суддів визнає вказаний протокол належним та допустимим доказом, який підтверджує факт настання страхового випадку. Суд першої інстанції у рішенні зазначає про те, що такий протокол складено через 4 години після ймовірного часу події, без залучення представника відповідача, а також що такий не фіксує жодного доказу наявності брили льоду біля пошкодженого автомобіля, хоч і зазначається про неї. Однак, обставини щодо моменту складання протоколу огляду місця події (через 4 години після настання події) не спростовують самих обставин, наведених у такому протоколі, з огляду також на пояснення третьої особи про те, що до поліції вона звернулася по закінченню робочого дня у салоні краси. Водночас безпідставними є посилання суду на складання протоколу без залучення представника відповідача, оскільки таке не є обов'язковим, а сам огляд місця події проводився за участю двох понятих: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про що зафіксовано у протоколі та підтверджується підписами останніх на протоколі. Крім цього, у протоколі зазначено про те, що на капоті автомобіля на момент огляду присутні брили льоду та сніг, що спростовує висновки суду першої інстанції про те, що такий не фіксує жодного доказу наявності брили льоду біля пошкодженого автомобіля. Також довідкою Львівського районного управління поліції (Відділу поліції №2) від 23.02.2021 року підтверджено факт звернення третьої особи до поліції по факту пошкодження автомобіля останньої, внаслідок падіння 20.02.2021 року приблизно о 15 год. 00 хв. з даху будинку АДРЕСА_1 брили льоду.
Щодо долучених позивачем фотографій, на яких зафіксовано характер пошкоджень автомобіля, місцевий господарський суд зауважив, що такі лише фіксують пошкодження автомобіля, але не підтверджують пошкодження саме внаслідок неправомірних дій ОСББ, а також вказав, що не є зрозумілим коли була здійснена фотофіксація, чому фотофіксація здійснена не на місці події (а на автозаправній станції).
Колегія суддів звертає увагу, що такі фотографії додатково підтверджують пошкодження, які були зафіксовані в протоколі огляду місця події, складеному уповноваженими представниками поліції і протоколі огляду транспортного засобу, складеному уповноваженими представниками страховика (страхової компанії) та відповідають переліку і характеру пошкоджень, зазначених у таких протоколах та зображених на фотографіях, долучених до протоколу огляду місця події, відтак, поряд з іншими доказами є належними та допустимими, які підтверджують завдану шкоду.
Водночас колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що наданий третьою особою відеозапис з камери спостереження салону краси «Стиль краси», не є належним доказом у справі, оскільки такий не відповідає вимогам щодо електронних доказів, відтак, не оцінюється судом.
Відповідно до страхового акту № 006.00376821-1 від 01.03.2021 страховик визнав подію страховим випадком, та відповідно до розрахунку страхового відшкодування сума такого склала 128 055,29 грн.
Щодо розміру шкоди, позивач надав суду Звіт № 278/21 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складений ФОП ОСОБА_5 09.03.2021 року на замовлення СК «Арсенал-Страхування», згідно з яким вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Pеugeot 3008, реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження станом на дату оцінки становить 128 912,25 грн. Також до позовної заяви позивач долучив ремонтну калькуляцію № 278/21 від 09.03.2021 року на суму 128 912,25 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, ремонт пошкодженого автомобіля здійснював ФОП Перепелиця Я.Т., на рахунок якого були виплачені страховою компанією кошти в сумі 128 055 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 11524544 від 03 березня 2021 року з призначенням платежу «страх. виплата Дутко П.С., Акт № №006.00376821-1 від 01.03.21, зг. Рах № 15 від 22.02.2021 р. без ПДВ».
Вказані докази є належними та допустимими доказами, які підтверджують розмір заподіяної шкоди.
Суд у рішенні також дійшов висновку про те, що позивачем не доведено в чому полягає протиправна поведінка відповідача і з огляду на те, що уповноваженими на те особами не встановлено точного місця розташування застрахованого транспортного засобу в момент падіння снігу.
Колегією суддів встановлено вище, що у протоколі огляду місця події від 20 лютого 2021 року, складеному слідчим СВ відділу поліції №2 ЛРУП ГУНП у Львівській області Біликом А.В., за участю понятих: Савка М.С. та Андрушкевич І.М. зафіксовано те, що об'єктом огляду була прибудинкова територія біля будинку № 23 по вул. Кавалерідзе у м. Львові та встановлено, що на цій території розташований транспортний засіб марки Pеugeot 3008 білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 2020 року випуску, при огляді якого встановлено, що він знаходиться передньою частиною до будинку № 23 та праворуч від входу до салону краси «Стиль краси». Довідкою Львівського районного управління поліції (Відділу поліції №2) від 23.02.2021 року підтверджено факт звернення третьої особи до поліції по факту пошкодження автомобіля, внаслідок падіння 20.02.2021 року приблизно о 15 год. 00 хв. з даху будинку АДРЕСА_1 брили льоду.
Листом від 23.02.2021 № 407/39/04/08/2021 Відділ поліції №1 ЛРУП ГУ НП у Львівській області повідомив ОСОБА_1 про те, що за результатами розгляду звернення останньої з приводу пошкодження автомобіля за адресою: м. Львів, вул. Кавалерідзе, 23, відомості, які наведені у зверненні, не підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у зв'язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень, вказаних у даному зверненні. Поряд з тим, заявника поінформовано про те, що будинок АДРЕСА_1 обслуговує ОСББ «Соловей» та запропоновано звернутися в суд в приватному порядку.
Крім цього, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» надіслало адвокатський запит до Сихівської районної адміністрації з проханням надати інформацію про балансоутримувача багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідь на вказаний запит Сихівська районна адміністрація листом № 34-вих-31399 від 16.04.2021 повідомила, що будинок АДРЕСА_1 знаходиться на утриманні ОСББ «Соловей».
Відповідачем вказані обставини не спростовано, доказів протилежного суду не надано.
Частиною 4 ст.4 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг (п.1 ч.4 ст.8 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207 (надалі - Правил), утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Згідно з п.1.5 Правил утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 № 150 (z1046-04) "Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд", зареєстрованим у Мін'юсті України 21.08.2004 за № 1046/9645 (із змінами).
У вказаному переліку послуг у п.1.1.8.6. зазначено в тому числі і скидання з дахів та покрівель снігу та льоду.
Враховуючи все наведене вище, колегія суддів вважає доведеною вину відповідача у заподіянні шкоди майну - застрахованому транспортному засобу. Відповідачем допущено бездіяльність у формі невиконання обов'язків щодо утримання будинку і прибудинкової території, а саме: щодо скидання з дахів та покрівель снігу та льоду.
Вказана бездіяльність призвела до заподіяння матеріальних збитків, які були відшкодовані страховою компанією (позивачем) та які підлягають відшкодуванню винною особою - відповідачем в порядку суброгації.
Позивач 29.03.2021 звернувся до ОСББ «Соловей» з претензією за вих. №290321-955/р та просив відшкодувати понесені ним витрати у розмірі 128 055,29 грн, однак, ОСББ «Соловей» вимоги позивача не виконав, вказані кошти не відшкодував.
Щодо тверджень відповідача про порушення третьою особою правил паркування транспортного засобу, колегія суддів зауважує, що такі обставини не звільняють відповідача від відповідальності та не спростовують бездіяльність останнього.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Зважаючи на обставини, встановлені судом у цій справі, враховуючи досліджені судом докази, що містяться у матеріалах справи та надані учасниками справи письмові пояснення, колегія суддів вважає доцільним при вирішенні цієї справи застосувати такий стандарт доказування, як «вірогідність доказів», у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки встановлені судом обставини на підставі наданих сторонами доказів в їх сукупності та кожен окремо, щодо заподіяння відповідачем шкоди, внаслідок бездіяльності останнього щодо утримання будинку, що спричинило пошкодження транспортного засобу, є більш вірогідними, аніж протилежні, які вказувалися відповідачем протягом розгляду спору.
Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування» про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Соловей» 128 055,29 грн є підставними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Місцевий господарський суд наведеного вище не врахував та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 275 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про: задоволення апеляційної скарги позивача, скасування рішення місцевого господарського суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч.14 ст.129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи положення ст.129 ГПК України, з відповідача на користь позивача (апелянта) слід стягнути 6 661,60 грн - у відшкодування витрат по сплаті судового збору, з яких: 3 028 грн - за подання позову та 3 633,60 грн - за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.129, 236, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» задоволити.
Рішення Господарського суду Львівської області від 04 липня 2025 року у справі № 914/51/25 скасувати.
Ухвалити нове рішення. Позов задоволити.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соловей» (79066, м. Львів, вул. Кавалерідзе, 23; ідентифікаційний код - 36312634) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154; ідентифікаційний код - 33908322) 128 055,29 грн збитків та 6 661,60 грн - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги.
На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ.
Матеріали справи № 914/51/25 повернути до Господарського суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.