22 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 173/1092/22
провадження № 61-9986ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бакуліна Марія Сергіївна, на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Тітовський Сергій Іванович, до Верхівцевської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на земельну ділянку,
1 серпня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бакуліна М. С.,
у підсистемі «Електронний суд» сформував касаційну скаргу, зареєстровану
судом 4 серпня 2025 року, на рішення Верхньодніпровського районного
суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2025 року, повний текст якої складено 30 червня 2025 року.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Вказану касаційну скаргу заявник подав до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження і в касаційній скарзі заявляє клопотання про його поновлення.
В обґрунтування вказує, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду отримано 2 липня 2025 року, на підтвердження такої обставини надано скриншот з електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», картку руху документа в електронному вигляді.
Розглянувши клопотання, касаційний суд дійшов висновку, що вказана заявником причина пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень підтверджена наданими доказами, що свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.
Встановлені обставини є підставою для задоволення клопотання і поновлення заявнику строку на касаційне оскарження судових рішень.
Проте касаційне провадження не може бути відкрито з огляду на таке.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону
України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги фізичною особою на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
До касаційної скарги додано доказ сплати судового збору у розмірі 3 175,68 грн.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Верхівцевської міської ради у серпні 2022 року та заявив одну вимогу немайнового характеру (встановлення факту проживання однією сім'єю) та одну вимогу майнового характеру (визнання права власності на земельну ділянку).
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн).
Отже, за подання касаційної скарги в частині оскарження судових рішень щодо вирішення вимоги немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір
у розмірі 1 587,84 грн (992,40*200%*0,8).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12 405 грн).
Подана касаційна скарга та зміст оскаржуваних судових рішень не містять відомостей щодо ціни позову (вартості спірної земельної ділянки).
Слід зазначити, що без надання заявником відомостей щодо ціни позову, касаційний суд позбавлений можливості визначити правильний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги в частині оскарження судових рішень щодо вирішення вимоги майнового характеру; перевірити правильність розміру судового збору, сплаченого заявником за подання касаційної скарги.
За таких обставин заявнику необхідно надати докази, які б підтвердили вартість спірного нерухомого майна, вказати ціну позову та у разі необхідності, доплатити судовий збір за подання касаційної скарги, виходячи з 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру (з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).
Суд звертає увагу заявника, що розмір судового збору за подання касаційної
скарги в частині вирішення вимоги майнового характеру не повинен
перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(30 280 грн).
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимоги, встановленої
статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої
статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бакуліна Марія Сергіївна, строк на касаційне оскарження рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2025 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бакуліна Марія Сергіївна, на рішення Верхньодніпровського районного
суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2025 року залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначеного недоліку.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимоги цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко