29 грудня 2025 рокуСправа №160/24378/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
25.08.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Пономарьов Анатолій звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №047050032592 від 04.07.2025 року про відмову у призначені мені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, наступні періоди: з 21.05.1994 року по 17.02.2011 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 27.06.2025 року з урахуванням висновків суду по даній справі та прийняти рішення про призначення пенсії із розрахунку пільгового стажу за Списком №1, який складає 16 років, 8 місяців, 28 днів.
Позовна заява обґрунтована тим, що 27.06.2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №047050032592 від 04.07.2025 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. У своєму рішенні управління ПФУ зазначило, що відповідно до п.2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу 10 років та недосягнення пенсійного віку 55 років на дату звернення. Вік позивача на дату звернення - 50 років 2 місяці. Дане рішення управління ПФУ про відмову в призначені пенсії та не зарахування позивачу періоду роботи за Списком №1 вона вважає протиправним, оскільки із прийняттям такого рішення відповідач порушив її конституційне право на соціальний захист, а саме на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з 11.09.2025 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
10.09.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх такими, що суперечать чинному законодавству та не підлягають задоволенню з
наступних підстав. 27.06.2025 року позивач звернулась до Кам'янського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до статті 114 Закону № 1058. За принципом екстериторіальності вищезазначену заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області та прийнято рішення № 047050032592 від 04.07.2025 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у зв'язку з недосягненням віку 55 років на дату звернення та відсутністю належного підтвердження пільгового стажу 10 років. За наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування , вік позивача
на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах становить 50 років 2 дні. Страховий стаж складає 34 роки 8 місяців 8 днів. Пільговий стаж роботи за Списком № 1 - відсутній. Пільговий стаж роботи за Списком № 2 - відсутній. Таким чином, Головним управлінням прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058, у зв'язку з недосягненням необхідного віку 55 років та відсутністю належного підтвердження пільгового стажу 10 років на дату звернення. Вважає прийняте рішення правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області письмовий відзив на позов на адресу суду не надходив.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 29.12.2025 року.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася 27.06.2025 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та доданими до неї документами на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно п. 1 ч. 2 ст.114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV).
Розглянувши за принципом екстериторіальності заяву та додані до неї документи, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії №047050032592 від 04.07.2025 року, оскільки у зв'язку з відсутністю пільгового стажу 10 років та недосягнення пенсійного віку 55 років на дату звернення. Також у вказаному рішенні зазначено, що вік заявниці 50 років 2 дні. Результати розгляду документів наданих до заяви: за записами трудової книжки ОСОБА_1 працювала на Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф.Е. Дзержинського з 21.05.1994 року по 02.08.2021 року на посадах машиніста-обхідника по турбінному устаткуванню, машиніста крана. Для підтвердження стажу роботи за відповідними професіями (посадами) в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці протягом повного робочого дня, уточнюючі довідки, видаються підприємствами, установами, організаціями або їх правонаступниками відповідно до пункту 20 Порядку № 637 заявником не надані.
Вважаючи рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії протиправним, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон №1058-IV).
Відповідно до статті 2 Закону № 1788-XII, за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно з пунктом «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ (у редакції Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», далі Закон № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зокрема, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
До внесення змін Законом № 213-VIII у статтю 13 Закону № 1788-ХІІ було встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Тобто Законом №213-VIII віковий ценз для жінок у 45 років було збільшено до 50 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу, за яким жінки, дати народження яких припадали з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року набували право на пенсію по досягненню 50 років. Закон №213-VIII набув чинності з 01.04.2015 року.
У свою чергу Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 року (далі Закон №2148-VIII), Закон №1058-IV доповнено розділом XIV-І «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян».
Зокрема, пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV (в редакції Закону №2148-VIII) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Разом з цим Законом №2148-VIII, у новій редакції був викладений пункт 2 розділу XV Закону №1058-IV, де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Крім цього, в силу спеціальної вказівки у Законі №2148-VIII, наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017 року.
Таким чином, з 01.10.2017 року правила призначення пенсій за Списком № 1, почали регламентуватись одночасно двома законодавчими актами, а саме: пунктом «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ у редакції Закону № 213-VIII та пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV у редакції Закону № 2148-VIII. Правила вказаних законів були повністю уніфікованими (ідентичними).
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 року №1-р/2020 "У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII".
Конституційний Суд України у вказаному рішенні, дослідивши правовідносини, пов'язані зі змінами підстав реалізації права на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років, зазначає, що ці зміни вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об'єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов'язані саме з положеннями Закону № 1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом №213-VIII, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
За змістом пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У відповідності до пункту 3 резолютивної частини рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах».
Отже, з 23.01.2020 року правила призначення пенсій за Списком №1 регламентуються одночасно пунктом «а» частини першої статті13 Закону №1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом №213-VIII та пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1788-ХІІ у редакції Закону №2148-VIII.
Відносно позивача правила вказаних нормативних положень містять розбіжність у величині показника вікового цензу, що є однією з умов призначення пенсії жінкам за Списком №1, який складає 45 років за пунктом «а» частини першої статті13 Закону №1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом №213-VIII та 50 років за пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1788-ХІІ у редакції Закону №2148-VIII.
Як слідує з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №047050032592 від 04.07.2025 року, останнє не містить відомостей про те, скільки страхового та пільгового стажу роботи має позивач (які відповідачем зараховано).
При цьому, слід зазначити, що спірним рішенням позивачу відмовлено у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, тоді як позивач зверталася із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Так, відповідач відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 (хоча позивач просила призначити пенсію за Списком №1) та зазначено про відсутність пільгового стажу 10 років та недосягнення пенсійного віку 55 років на дату звернення. При цьому, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 позивач досягла мінімально необхідного віку і це питання не може бути спірним, оскільки як до змін в законодавств (необхідний вік 45 років), так і після змін (необхідний вік 50 років) - вік якого досягла позивачка (50 років) є достатнім для призначення цього виду пенсії.
Крім того, у спірному рішенні зазначено, що за записами трудової книжки ОСОБА_1 працювала на Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф.Е. Дзержинського з 21.05.1994 року по 02.08.2021 року на посадах машиніста-обхідника по турбінному устаткуванню, машиніста крана. Для підтвердження стажу роботи за відповідними професіями (посадами) в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці протягом повного робочого дня, уточнюючі довідки, видаються підприємствами, установами, організаціями або їх правонаступниками відповідно до пункту 20 Порядку № 637 заявником не надані.
Щодо не зарахування позивачці до пільгового стажу за списком №1 період роботи з 21.05.1994 року по 17.02.2011 року з підстав відсутності уточнюючих довідках, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів уній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637) передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно з копією трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 від 25.05.1994 року, остання працювала на посадах віднесених до пільгового стажу за Списком № 1, а саме:
- з 01.09.1990 року по 27.04.1994 року, проходила навчання у Дніпродзержинському металургійному коледжі;
- з 21.05.1994 року прийнята на роботу до ВАТ «Дніпровського металургійного комбінату ім. Ф.Є. Дзержинського», на посаду машиніста завантажувальних механізмів гарячої ділянки 3 розряду;
- з 23.06.2000 року присвоєно 4 розряд за тією ж професією ВАТ «Дніпровського металургійного комбінату ім. Ф.Є. Дзержинського»;
- 17.02.2011 року переведена у теплоелектроцентраль турбінного цеху машиністом - обхідником по турбінному обладнанню у ВАТ «Дніпровського металургійного комбінату ім. Ф.Є. Дзержинського»;
- 24.08.2011 року переведена там же турбінний цех - обхідником по турбінному обладнанню;
- 05.03.2014 року переведена там же турбінний цех машиністом крана (кранівником) 4 розряду;
- 20.05.2014 року переведена там же турбінний цех машиністом крану (кранівником) 5 розряду;
- 02.08.2021 року звільнена з ПАТ «Дніпровській металургійний комбінат», в зв'язку з переведенням до ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод»;
- 03.08.2021 року прийнята до теплоцентраль машиністом крана (кранівником) 5 розряду;
- 17.01.2023 року звільнена за власним бажанням з ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ»;
- 01.02.2023 року прийнята на посаду соціальний робітник у Благодійну організацію «ХеседМенахем».
Так, в періоди роботи з 21.05.1994 року по 17.02.2011 року на ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод» та ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» на умовах повного робочого дня, позивач виконував роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, які передбачені Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановами Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016 року та №36 від 16.01.2003 року.
Загальна тривалість пільгового стажу за зазначеними періодами становить 16 років, 8 місяців, 28 днів, що підтверджується відповідними наказами, архівними довідками, довідкою за формою ОК-5 та трудовою книжкою.
Загальний трудовий стаж становить - 34 роки 8 місяців 8 днів.
Суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів щодо стажу роботи.
Також, у випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Така позиція суду узгоджується також із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Натомість, відповідач не здійснював ніяких запитів на підтвердження спірного періоду роботи та не надав доказів які б ставили під сумнів дійсність внесених записів до трудової книжки та як наслідок правомірність не зарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок №22-1), органом, що приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії є відповідні управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі.
Порядком № 22-1 встановлено, що орган, який призначає пенсію, надає допомогу особам, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії шляхом: доведення до відому заявника переліку відсутніх документів які йому слід подати; або шляхом витребування від підприємств, установ та організацій в тому рахунку і від (архівних установ, контролюючих органів) подання додаткових документів, яких не вистачає.
Такий підхід узгоджується із нормою ч. 1 ст. 3 Конституції України, відповідно до якої саме людина, визнається в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до цієї Конституційної норми, діяльність органів державної влади, зокрема Пенсійного фонду України, повинна бути спрямована на сприяння у реалізації прав людини, а не на обмеження таких прав із формальних підстав.
Водночас, суд наголошує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише у випадку якщо записи у трудовій книжці не відповідають вимогам чинного на момент їх внесення законодавства, то орган пенсійного фонду повинен вживати заходи з метою перевірки відповідних відомостей, а не покладати тягар негативних наслідків із необґрунтованих підстав на позивача.
Отже, трудова книжка позивача серія НОМЕР_1 від 25.05.1994 року містить записи щодо спірного періоду роботи позивача з 21.05.1994 року по 17.02.2011 року, проте відповідач протиправно не зарахував цей період до пільгового стажу, пропонуючи надати уточнюючі довідки.
Враховуючи викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №047050032592 від 04.07.2025 року про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, наступні періоди: з 21.05.1994 року по 17.02.2011 року.
Щодо позовних вимог в частині призначення пенсії позивачу, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення», призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.
З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 27.06.2025 року, з урахуванням висновків суду в даній справі.
Суд зазначає, що позовні вимоги, що спрямовані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають, оскільки дії щодо відновлення порушених прав повинен вчиняти той пенсійний орган, який порушив норми чинного законодавства, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв всупереч чинному законодавству України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача, а тому виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у загальній сумі 1211,20 грн.
Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 968,96 грн. пропорційно.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №047050032592 від 04.07.2025 року про відмову у призначені мені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (58002, Херсонська область, м. Херсон, вул. Крицак Валентини, буд. 6, код ЄДРПОУ 21295057) зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, наступні періоди: з 21.05.1994 року по 17.02.2011 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (58002, Херсонська область, м. Херсон, вул. Крицак Валентини, буд. 6, код ЄДРПОУ 21295057) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про призначення пенсії від 27.06.2025 року, з урахуванням висновків суду в даній справі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (58002, Херсонська область, м. Херсон, вул. Крицак Валентини, буд. 6, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна