Справа № 304/112/25 Провадження № 3/304/246/2025
26 грудня 2025 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця, учасника бойових дій, громадянина України,
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
другого січня 2025 року о 22.00 год водій ОСОБА_1 , будучи протягом року за постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 27 березня 2024 року притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючи по вулиці Центральній села Тур'я Пасіка Ужгородського району Закарпатської області транспортним засобом марки «ВАЗ 2109», р/н НОМЕР_1 , відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 жодного разу не з'явився, хоча про день і час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку за адресою, зазначеною ним при складанні протоколу, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, при цьому два останні за часом поштові відправлення повернуті на адресу суду з підстави відсутності адресата за вказаною у протоколі адресою.
З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи достеменно обізнаною про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи у суді майже протягом року не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, та вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Європейським Судом з прав людини неодноразово було наголошено, що суди при оцінці доказів мають керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Яременко проти України» від 12.06.2008, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008).
Положеннями статті 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Так, процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103.
Відповідно до п. 2, 3, 6, 7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з матеріалами справи, а саме постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 268315 від 02 січня 2025 року, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування таким, на якому у темну пору доби не освітлювався державний номерний знак.
При цьому згідно з Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до протоколу серії ЕПР1 № 211517, ОСОБА_1 направлявся на огляд у зв'язку з виявленням у нього ознак сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка вимова.
Відповідно до п. 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року за № 1452/735, що затверджена спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Разом з тим згідно з протоколом та матеріалів справи ОСОБА_1 від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння відмовився, така відмова зафіксована за допомогою спеціального технічного засобу - нагрудної камери поліцейського № 12, інвентарний номер 1132866080, на відео з якого видно, що після зупинки транспортного засобу водій сперечається з поліцейськими, після чого неодноразово вибачається та вказує, що проживає неподалік, а після тривалої суперечки з поліцейськими, допомагає їм штовхати службовий автомобіль, в якому вони їдуть до міста Перечин, однак по дорозі патруль отримує новий виклик та прямує туди, а приїхавши на місце нової події поліцейський пропонує ОСОБА_1 , який весь цей час їхав з ними у службовому автомобілі, пройти тестування на стан алкогольного сп'яніння, роз'яснює порядок проведення такого огляду та наслідки відмови, після чого ОСОБА_1 категорично заперечує проти його освідування та відмовляється від проходження огляду, а відтак останній порушив вимоги п. 2.5. ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 211517 від 02 січня 2025 року, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 268315 від 02 січня 2025 року, Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до протоколу серії ЕПР1 № 211517, повідомленнями заступника начальника відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області О.Гондорчина від 10 січня 2025 року № 4052-2025 та № 4056-2025, даними інформаційно-пошукової системи «Армор» від 03 січня 2025 року, згідно з якими ОСОБА_1 за постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 27 березня 2024 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також записами відеофайлів «Диск № 1 Готра ч. 2 ст. 130 КУпАП», «Диск № 2 ОСОБА_1 ч. 2 ст. 130 КУпАП», «Диск № 3 ОСОБА_1 ч. 2 ст. 130 КУпАП».
Наведені та досліджені в судовому засіданні докази дають підстави визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Стягнення накладатиметься відповідно до санкції зазначеної норми закону, оскільки згідно з положеннями ч. 2 ст. 33 КУпАП у випадках накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність не враховуються.
За практикою ЄСПЛ провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, з огляду на суворість передбачених санкцією цієї статті стягнень у виді штрафу і позбавлення права керування транспортними засобами, їх каральну і профілактичну мету, у розумінні Конвенції вважається «кримінальним» (рішення у справах: «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany) від 21 лютого 1984 року, заява № 8544/79; «Шмауцер проти Австрії» (Schmautzer v. Austria) від 23 жовтня 1995 року, заява №15523/89; «Маліга проти Франції» (Malige v. France) від 23 вересня 1998 року, заява № 27812/95; «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine) від 6 вересня 2005 року, заява № 61406/00).
Із врахуванням встановлених обставин та наявних даних про особу ОСОБА_1 суддя прийшов до висновку, що відносно нього слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 130 КпАП України у виді штрафу, розмір якого у санкції визначено безальтернативно, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. При цьому оскільки на момент ухвалення судом даної постанови ОСОБА_1 відбув додаткове покарання за постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 27 березня 2024 року у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком один рік, тому суд положення ч. 3 ст. 30 КУпАП не застосовуватиме.
Крім цього оскільки у ході розгляду справи встановлено належність транспортного засобу марки «ВАЗ 2109», р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 211517 від 02 січня 2025 року та видно на відеозаписі події, тому суддя прийшов до висновку, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати основне стягнення у виді штрафу із застосуванням лише одного виду додаткового стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
На ОСОБА_1 як учасника бойових дій, розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII, який визначає статус, зокрема, і учасників бойових дій та гарантії їх соціального захисту, хоча вищезазначена норма Закону не містить уточнення характеру такого права та підстав його порушення, проте це не повинно впливати на гарантовані державою пільги при сплаті судового збору, порушувати та обмежувати права учасників бойових дій при їх зверненні до суду у зв'язку з порушенням будь-яких їх прав, незалежно від характеру, предмета та підстав таких звернень.
Оскільки ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується даними протоколу та відеозаписом події (посвідчення серії НОМЕР_2 ), суддя вважає, що він підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст. 30, 33, 36, 40-1, 283, 284, 317-1 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк стягнути суму штрафу в порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк звернення постанови для виконання - три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя:Ганько І. І.