Справа № 761/53663/25
Провадження № 1-кс/761/33389/2025
26 грудня 2025 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на незаконне тримання під вартою в порядку ст. 206 КПК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на незаконне тримання під вартою в порядку ст. 206 КПК України.
Скаргу мотивовано тим, що ОСОБА_3 утримується під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на підставі вироку Святошинського районного суду міста Києва від 25.08.2025.
Відповідно до якого, запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком суду законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
В той же час, вказаний запобіжний захід був застосований відносно ОСОБА_3 ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 18.08.2025, де одночасно було визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 560 грн.
В подальшому, 23.12.2025 визначений розмір застави був внесений за ОСОБА_3 , однак уповноважена службова особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» відмовилася звільняти з під варти ОСОБА_3 , оскільки у вироку суду від 25.08.2025 не зазначено про альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Таким чином, адвокат просить звільнити ОСОБА_3 з під варти.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 206 КПК України, для негайної доставки ОСОБА_3 до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з огляду на наступне.
Так, положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України визначено, зокрема, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
При цьому, слідчий суддя, згідно зі ст. 3 КПК України здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.
Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 206 КПК України якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Отже, законодавець чітко визначив, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайного звільнення з-під варти особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
Як вбачається зі змісту скарги, що 25.08.2025 вироком Святошинського районного суду міста Києва у справі №759/23260/24 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, на підставі ст. 71, 72 КК України призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць. Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 необхідно рахувати з дня затримання, тобто з 18.08.2025.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком суду законної сили залишено без змін, тобто тримання під вартою.
Вказаний вирок на даний час оскаржується до Київського апеляційного суду.
За таких обставин, у слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва відсутні підстави для реагування на таку скаргу в порядку ст. 206 КПК України, оскільки призначене Святошинським районним судом міста Києва від 25.08.2025 покарання ОСОБА_3 на даний час не відбув.
Слідчий суддя не бере до уваги доводи адвоката, що ОСОБА_3 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки після винесення 25.08.2025 вироку Святошинського районного суду міста Києва, ухвала цього ж суду від 18.08.2025, якою було визначено такий альтернативний запобіжний захід втратила свою силу.
Отже, підстави для постановлення ухвали щодо зобов'язання ДУ «Київський слідчий ізолятор» негайно доставити ОСОБА_3 до суду для з'ясування підстав позбавлення його волі відсутні, оскільки питання, які порушується у скарзі захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , не підлягають вирішенню слідчим суддею в порядку ст. 206 КПК України, а тому скарга разом з матеріалами підлягає поверненню.
Одночасно з цим слідчий суддя роз'яснює, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи викладене, керуючись, ст. ст. 3, 12, 24, 26, 202, 206, 309 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у постановленні ухвали про негайну доставку ОСОБА_3 до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва.
Матеріали скарги повернути захиснику ОСОБА_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1