Номер провадження: 22-ц/813/5832/25
Справа № 522/19611/24-Е
Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.
Доповідач Драгомерецький М. М.
10.12.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Драгомерецького М.М.,
суддів колегії: Громіка Р.Д., Комлевої О.С.,
при секретарі: Узун Н.Д.,
за участю представника позивача - адвоката Заяць К.В., представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Логовського В.В., представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Коваленко К.О.,
переглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат Заяць Костянтин Вікторович, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2025 року про залишення позову без розгляду по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння, -
Позивач ОСОБА_5 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння.
24 квітня 2025 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси позовну заяву ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат Заяць Костянтин Вікторович, до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат Заяць К.В., подав апеляційну скаргу в якій просить суд ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2025 року скасувати та направити справу до першої інстанції для продовження розгляду.
Від відповідачки ОСОБА_2 до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому вона просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Від відповідачки ОСОБА_1 до апеляційного суду також надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому вона просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, наголошуючи на правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду.
Від ОСОБА_4 також надійшов відзив на апеляційну скаргу в якій відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги.
В судове засідання, призначене на 10 грудня 2025 року об 14 год 10 хв з'явились представник позивача - адвокат Заяць К.В., представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Логовський В.В., представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Заліпаєв Ю.В., представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Коваленко К.О..
Згідно положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи наведені у апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду вказаним вимогам не відповідає, а подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було порушено правило об'єднання позовних вимог, що було виявлено судом вже після відкриття провадження, також з того, що позивачем не було усунуто в повному обсязі вимоги ухвали суду про залишення позову без руху, а саме не сплачено судовий збір в повному обсязі, не обґрунтовано розрахунок сплаченої суми судового збору. Також суд першої інстанції зазначив про повторну неявку позивача в судове засідання.
Апеляційний суд вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
25 листопада 2024 року до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено уточнену позовну заяву та квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 05.02.2025 о 12 год. 45 хв, у залі судового засідання №218, у приміщенні суду за адресою: м. Одеса, вул. Балківська 33.
31 січня 2025 року до суду від представника ОСОБА_2 адвоката Ковачова О.М. надійшло клопотання про відкладення судового засідання та ознайомлення з матеріалами справи.
В судове засідання з'явився представник ОСОБА_2 адвокат Заліпаєв Д.В., інші учасники, в тому числі позивач в судове засідання не з'явились. У зв'язку з чим, судове засідання, яке призначено на 05.02.2025 відкладено на 25.03.2025.
12 лютого 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Руденко М.О. про проведення судового засідання 05.02.2025 в режимі відеоконференції.
14 лютого 2025 року до суду від представника ОСОБА_2 адвоката Заліпаєва Д.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якій просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
17 лютого 2025 року відповідачем ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву, клопотання про закриття провадження в цивільній справі, клопотання про особисту участь позивача в цивільній справі, клопотання про витребування доказів та заява про застосування строку позовної давності.
25 лютого 2025 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси залишено без задоволення клопотання представника ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні 05 лютого 2025 року в режимі відеоконференції у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 в інтересах якого діє адвокат Заяць Костянтин Вікторович до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння.
18 березня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява адвоката Заліпаєва Ю.В., який діє від імені та в інтересах відповідача ОСОБА_2 , про повернення позовної заяви на підставі п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, у зв'язку з порушенням правил об'єднання позовних вимог, передбачених статтею 188 ЦПК України. Клопотання обґрунтовано тим, що позовна заява об'єднує вимоги до трьох відповідачів, між якими відсутня єдність предмету та підстав позову, що унеможливлює їх спільний розгляд.
25 березня 2025 року до суду від представника ОСОБА_5 адвоката Заяць Костянтина Вікторовича до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява, в якій останній повідомляв, що не зможе прийняти участь в судовому засіданні у зв'язку з зайнятістю в Одеському апеляційному суді та просив визнати причини неявки учасника поважними та відкласти розгляд справи на іншу дату.
В судовому засіданні 25 березня 2025 року Приморський районний суду м. Одеси ухвалив визнати неявку неповажною та оголосив перерву на 24.04.2025 о 16 годині 10 хвилин.
24 квітня 2025 року представником ОСОБА_5 адвокатом Заяць Костянтином Вікторовичем подано заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, так як наразі представник позивача перебуває у відпустці, поза межами України та не зможе прийняти участь у судовому засіданні на 24.04.2025. Також просив забезпечити проведення подальших засідань у режимі відеоконференції.
24 квітня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від адвоката Заліпаєва Ю.В., який діє від імені та в інтересах відповідача ОСОБА_2 надійшла заява, в якій просив у зв'язку з повторною неявкою позивача та його представника до судового засідання без поважних причин, подану заяву про повернення позову розглянути у відсутність ОСОБА_6 та її представника. Заяву підтримали та просили задовольнити.
Інші відповідачі по справі: представники Шух Ф.М. та Бутко І.В. - надали заяви, в яких підтримали заяву адвоката Заліпаєва Ю.В. про повернення позову та просили суд задовольнити її у повному обсязі. Також просили визнати причини неявки позивача неповажними та провести засідання без їх участі.
Звертаючись із апеляційною скаргою, Саргсян А.В. зазначає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про те, що позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви, адже позивачем було сплачено судовий збір та в подальшому судом було відкрито провадження у справі та вказано в ухвалі про додержання позивачем вимог ЦПК України.
Апеляційний суд, дослідивши вказані доводи апеляційної скарги, вважає їх такими, що свідчать про передчасність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлено ст. 175 ЦПК України.
Згідно положень ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З матеріалів справи вбачається, що 11 листопада 2024 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси позовну заяву ОСОБА_5 в інтересах якого діє адвокат Заяць Костянтин Вікторович до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння - залишено без руху.
Судом було вказано недоліки позовної заяви та надано строк для усунення вищевказаних недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору, або доказів, які підтверджують підстави звільнення позивача від його сплати, відомостей щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків відповідачів або номер і серію паспорта (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти відповідачів, вказати дату народження відповідачів, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін, докази на підтвердження вартості об'єктів нерухомого майна.
25 листопада 2024 року позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяві в якій повідомлено, що ціна позову складає 9 887 613 грн, що складається із: 2 017 213 грн - оціночна вартість квартири АДРЕСА_1 ; 5 270 400 грн - оціночна вартість квартири АДРЕСА_2 ; 2 600 000 - оціночна вартість квартири АДРЕСА_3 .
Позивачем також було повідомлено, що вказана вартість майна підтверджується відомостями щодо об'єкту нерухомого майна, зазначеного у витязі в процедурі реєстрації права власності за номерами: 302850705, 230851300, 220012972. (т. 1, а.с. 46).
В оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції зазначено, що у поданій на виконання ухвали суду про залишення позову без руху заяві про усунення недоліків, представником позивача не зазначено, щодо якої саме з позовних вимог сплачено судовий збір, а також не наведено правового обґрунтування можливості об'єднання в одній позовній заяві вимог про витребування різних об'єктів нерухомого майна від різних відповідачів, що набули їх за різними правочинами. Така позиція суперечить принципу правової визначеності та вимогам частини 1 статті 188 ЦПК України щодо належного об'єднання позовних вимог.
Суд вважав, що доводи представника позивача, які зазначені ним у заяві про усунення недоліків, - не є підставою для висновку, що стороною позивача сплачено судовий збір в належному розмірі.
Апеляційний суд з такими висновками не погоджується, так як з ухвали про залишення позовної заяви без руху не вбачається такого недоліку позивної заяви як наведення правового обґрунтування можливості об'єднання в одній позовній заяві вимог про витребування різних об'єктів нерухомого майна від різних відповідачів.
В свою чергу, слід звернути увагу на те, що як судом першої інстанції в ухвалі про залишення позовної заяви без руху так і позивачем в заяві про усунення недоліків позовної заяви наголошено на тому, що згідно п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Виходячи з викладеного, судом першої інстанції помилково вказано про відсутність обґрунтування сплаченої позивачем суми судового збору, так як позивачем було зазначено, що він виходить з загальної ціни позову, розрахунок якої наведено в заяві, а на підтвердження вказаних обставин надано відповідні витяги, що не було прийнято до уваги судом першої інстанції.
Крім того, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі посилається на положення ч. 11 ст. 187 ЦПК України, в якій вказано, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
В супереч вказаним положенням закону, судом прийнято рішення про залишення позову без розгляду, в той час як після відкриття провадження, при наявності підстав вважати, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, судом має бути постановлено ухвалу про залишення позову без руху та зазначити недоліки, які слід усунути позивачу.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що судом першої інстанції вказано про неподанння позивачем обґрунтованих заперечень або пояснень на клопотання адвоката Заліпаєва Юрія Валерійовича, який діє в інтересах відповідачки ОСОБА_2 про повернення позовної заяви, що на думку суду першої інстанції фактично є залишенням його без належного процесуального реагування.
Слід наголосити, що надання пояснень, заперечень на клопотання інших учасників справи є правом, а не обов'зком позивача.
Щодо доводів апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції про порушення правил об'єднання позовних вимог апеляційний суд зазначає наступне.
Так, судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначено, що позовні вимоги, заявлені ОСОБА_5 , хоча й мають однорідний характер (витребування майна з чужого незаконного володіння), однак подані одним позивачем до різних відповідачів, стосуються різного майна, що належить різним особам на підставі окремих правочинів, укладених у різний час, з різними сторонами та за різних обставин. Також зазначив, що позовна заява підлягає залишенню судом без розгляду також через виявлені судом після відкриття провадження у справі порушення правил об'єднання позовних вимог, що передбачені ч. 1 ст. 188 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Згідно положень ч. 6 вказаної статті, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду з єдиною позовною заявою, в якій заявлені три окремі майнові вимоги:
1. Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на його користь квартиру АДРЕСА_2 , яка за твердженнями позивача, належить йому на підставі Договору №65а про сплату пайових внесків у ОК «ЕКОДОМ-1» від 04.03.2019.
2. Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на його користь квартиру АДРЕСА_3 , яка за твердженнями позивача, належить йому на підставі Договору №47а про сплату пайових внесків у ОК «ЕКОДОМ-1» від 04.03.2019.
3. Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на його користь квартиру АДРЕСА_1 , яка за твердженнями позивача, належить йому на підставі Договору №50а про сплату пайових внесків у ОК «ЕКОДОМ-1» від 04.03.2019.
Судом першої інстанції вказано, що позивач звернувся до суду з однією позовною заявою, в якій об'єднав три позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, що не пов'язані між собою ані підставами виникнення, ані доказами, поданими на їх підтвердження. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, усі правочини, на які посилається позивач як на підставу набуття права власності, укладені з одним кооперативом, однак право власності на спірні об'єкти зареєстровано за третіми особами - відповідачами у справі. Таким чином, позовні вимоги, хоча й мають однорідний характер (витребування майна з чужого незаконного володіння), однак подані одним позивачем до різних відповідачів, стосуються різного майна, що належить різним особам на підставі окремих правочинів, укладених у різний час, з різними сторонами та за різних обставин.
Слід зазначити, що у разі подання позивачем завідомо безпідставного позову у спорі, який має очевидно штучний характер, або у разі штучного об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи суд з метою виконання завдання цивільного судочинства вправі за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз'єднати позовні вимоги та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відкриваючи провадження у справі та приймаючи справу до провадження, суд першої інстанції не висловлював жодних зауважень стосовно безпідставності або штучного характеру поданого позову, а також стосовно штучного об'єднання позовних вимог.
Крім того, суд першої інстанції, вважаючи, що позов має не пов'язані між собою вимоги, не скористався правом, передбаченим нормою ч. 6 ст. 188 ЦПК України щодо можливості роз'єднання позовних вимог.
Статтею 257 ЦПК України визначено підстави для залишення позовної заяви без розгляду, положення вказаної норми закону не містять такої підстави для залишення позову без розгляду як порушення правил об'єднання позовних вимог, що передбачені ч. 1 ст. 188 ЦПК України.
У випадку, якщо суд першої інстанції вважав, що порушення правил об'єднання позовних вимог є порушеннями вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, то залишенню позову без розгляду повинна була передувати ухвала про залишення позовної заяви без руху із зазначенням відповідних недоліків і вже після того, як вказані недоліки не були виправлені позивачем, приймати відповідне процесуальне рішення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що судом першої інстанції було зазначено про наявність факту звернення позиача ОСОБА_5 до суду з аналогічними вимогами до ОСОБА_4 щодо витребування квартири за Договором №65а. Справа №522/9672/22 була розглянута Приморським районним судом м. Одеси та вирішена заочним рішенням від 27 квітня 2023 року, яким у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, подання тотожного позову є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
В свою чергу, судом першої інстанції спочатку було прийнято рішення про відкриття провадження у справі, а пізніше про залишення позову без розгляду.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність факту повторної неявки позивача в судове засідання, апеляційний суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 05 лютого 2025 року.
В судове засідання з'явився представник ОСОБА_2 - адвокат Заліпаєв Д.В., інші учасники, в тому числі позивач в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, судове засідання, яке було призначено на 05 лютого 2025 року відкладено на 25 березня 2025 року.
25 березня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника ОСОБА_5 - адвоката Заяць Костянтина Вікторовича надійшла заява, в якій останній повідомляв, що не зможе прийняти участь в судовому засіданні у зв'язку з зайнятістю в Одеському апеляційному суді та просив визнати причини неявки учасника поважними та відкласти розгляд справи на іншу дату.
В судовому засіданні 25 березня 2025 року судом першої інстанції визнано неявку неповажною та оголошено перерву до 24 квітня 2025 року.
24 квітня 2025 року представником ОСОБА_5 адвокатом Заяць Костянтином Вікторовичем подано заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, так як нарахі представник позивача перебуває у відпустці, поза межами України та не зможе прийняти участь у судовому засіданні на 24 квітня 2025 року. Також просив забезпечити проведення подальших засідань у режимі відеоконференції.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За ч. 5 цієї ж статті у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, дійсно повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки (постанова КЦС ВС від 22.09.2021 у справі №465/205/17, від 28.10.2021 в справі №465/6555/16).
Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що при вирішенні питання, в тому числі щодо процесуального ходу розгляду справи, суд повинен уникати зайвого формалізму та приймати те чи інше рішення з врахуванням обставин та особливостей кожної конкретної справи. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ від 28.10.98 у справі «Перес де Рада Каванил'єс проти Іспанії»).
З матеріалів справи вбачається, що представником позивача було подано заяви про відкладення розгляду справи та зазначено причини неможливості прибуття в судове засідання. Крім того, слід звернути увагу на те, що у поданому 24 квітня 2025 року клопотанні адвокатом Заяць К.В. було також зазначено про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.
Апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість суду через таку відсутність, розглядати справу.
Слід звернути увагу також на те, що позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у якнайшвидшому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.
В свою чергу, судом не вбачається втрата позивачем інтересу до даної справи, а навпаки, будучи усвідомленим про призначене судове засідання, представник позивача подавав клопотання та повідомляв причини своєї неявки, а також просив проводити судові засідання в режимі відоконференції, що на думку колегії, є проявом зацікавленості в розгляді справи.
Матеріалами справи встановлено, що явка позивача ОСОБА_5 обов'язковою не визнавалась.
Таким чином, апеляційний суд не вбачає, а судом першої інстанції не вказано, з яких саме підстав неможливо було розглянути справу за відсутності позивача чи його представника та жодним чином не вмотивовано, яким чином неявка ОСОБА_5 перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки висновки суду першої інстанції зроблені з неправильним застосуванням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, то відповідно до ст. 379 ЦПК України це є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що оскаржуваною ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2025 року було залишено без розгляду і зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Обслуговуючого кооперативу «Екодом-1» про визнання договору купівлі-продажу № 50а недійсним.
В свою чергу, подана апеляційна скарга не містить доводів щодо незаконності ухвали суду в цій частині, а тому Одеським апеляційним судом не досліджувалось питання законності ухвали суду в частині залишення без розгляду зустрічної позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат Заяць Костянтин Вікторович - задовольнити частково, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2025 року про залишення позову без розгляду - скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено: 26 грудня 2025 року.
Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький
Р.Д. Громік
О.С. Комлева