Рішення від 19.12.2025 по справі 160/16461/25

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2025 рокуСправа №160/16461/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відповідача-1: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, до Відповідача-2: 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2025р. (згідно штемпеля поштового зв'язку) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Відповідача-1: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, до Відповідача-2: 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та просить:

1) визнати протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо:

- невиплати позивачеві суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року;

- невиплати позивачеві суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.09.2022 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзацу 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячно грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.200 №44;

2) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо:

- невиплати позивачеві суми індексації грошового забезпечення за період з 02.09.2022 року по 02.03.2025 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзацу 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячно грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

3) зобов'язати 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головне управління Державно служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області:

- здійснити розрахунок та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року;

- здійснити розрахунок та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.09.2022 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року та застосуванням суми - різниці індексації грошового забезпечення з відповідності абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пунктів 2, 3 Порядку виплаті щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україні від 15.01.2004 №44;

4) зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій з Дніпропетровській області:

- здійснити розрахунок та виплатити мені індексацію грошового забезпечення за період з 02.09.2022 року по 02.03.2025 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року та суму - різницю індексації грошового забезпечення у відповідності абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пунктів 2,3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у період з 01.12.2015р. по 01.09.2022р. він проходив службу в 3 Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровської області, а з 02.09.2022р. по момент звільнення в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій з Дніпропетровській області, при цьому, позивач вказує на те, що за наведені періоди йому не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у повному обсязі. Позивач вважає таку бездіяльність відповідачів протиправною, а тому звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на постанови Верховного Суду.

Ухвалою суду від 16.06.2025р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано відповідачів, зокрема, надати відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України.

26.06.2025р., на виконання вимог вищенаведеної ухвали суду, відповідач-1 (Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області) подав до канцелярії суду письмовий відзив, в якому останній просив у задоволенні позову позивача відмовити у повному обсязі посилаючись зокрема на те, що виплата сум індексації має здійснюватися у межах виділених коштів, що передбачені на ці цілі та механізм не передбачає нарахування виплати індексації працівникам (особам, що проходили службу) за попередні періоди; Постановою № 1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації, а відтак для проведення подальшої індексації грошового забезпечення осіб служби цивільного захисту при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації відповідно до Порядку № 1078, як базовий місяць (місяць підвищення) врахувала січень 2016 року, що передбачено абзацом другим пункту 3 Постанови № 1013; Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок №1078 у період існування спірних правовідносин не містили в собі такого поняття як «фіксована сума індексації», зазначений термін використовувався у додатку 4 «Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів» до Порядку №1078, однак, лише в редакції, що діяла до 15 грудня 2015 року; відповідно до пункту 3 розділу Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"; індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2024 року по квітень 2024 року не перевищив поріг індексації 103%, у зв'язку з чим індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2024 року по 24.04.2024 року склала 0,00 грн.; з січня 2025 року встановлено єдиний підхід для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення у 2025 році, отже, індекс споживчих цін у січні 2025 року приймається за 1 або 100 відсотків, обчислення ІСЦ для проведення індексації починається з лютого 2025 року, при цьому, відповідно до Закону №4059, збереження раніше визначеної суми індексації не передбачено, таким чином січень 2025 року стає базовим місяцем для нарахування індексації; Порядком №44 передбачено виплату грошової компенсації лише при виплаті грошового забезпечення, з якого утримуються відповідні податки, тому, у суду відсутні підстави зобов'язувати відповідача здійснити на користь позивача бажану компенсацію, оскільки відповідний обов'язок виникає одночасно з виплатою нарахованого у повному та належному обсязі грошового забезпечення, тобто у майбутньому, отже відповідні позовні вимоги є передчасними, а тому задоволенню не підлягають. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на рішення Конституційного Суду України та постанови Верховного Суду.

Окрім того, 18.06.2025р. відповідач-1 (Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області) подав до канцелярії суду клопотання, в якому просив позовну заяву позивача залишити без розгляду посилаючись на те, що про порушення свого права позивач мав дізнатися у наступний день після звільнення із служби цивільного захисту; з 19 липня 2022 року для звернення з таким позовом, як цей, до адміністративного суду передбачено тримісячний строк (частини перша статті 233 КЗпП України), відлік якого треба починати з 19 липня 2022 року, тобто з дати набрання чинності Закону № 2352-ІХ, відтак тримісячний строк для звернення з цим позовом до адміністративного суду завершився 19 жовтня 2022 року, проте на підставі пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України був продовжений до 30 червня 2023 року (Кабінет Міністрів України постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» припинив дію карантину з 30 червня 2023 року); на момент звернення позивача до суду з даним позовом, стаття 233 КЗпП України вже діє у редакції, викладеній згідно із Законом №2352-ІХ. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на постанови Верховного Суду.

Розглянувши наведене клопотання відповідача щодо залишення позовної заяви без розгляду, вивчивши докази надані на його підтвердження, суд не находить обґрунтованих правових підстав для його задоволення, оскільки питання дотримання позивачем строків звернення до суду з даним позовом було досліджено в ухвалі суду про відкриття провадження у цій справі від 16.06.2025р., в якій суд дійшов до висновку про те, що з матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається, при цьому, суд виходив із того, що оскільки позивача було звільнено зі служби цивільного захисту 05.03.2025р., а з даним позовом позивач звернувся до суду 02.06.2025р. (згідно штемпеля поштового зв'язку), то наведене свідчить про дотримання позивачем 3-місячного строку звернення до суду з даним позовом.

За викладеного, у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.

20.06.2025р. через систему «Електронний суд», на виконання вимог вищенаведеної ухвали суду, від відповідача-2 (3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області) надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив у задоволенні позову позивача відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що відповідно до положень статей 22, 51 Бюджетного кодексу України видатки на грошове забезпечення здійснюються лише в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах; Постановою № 1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації. Тобто право на індексацію у позивача виникає у червні 2016 року, коли індекс інфляції перевищив 103% та склав 104,1%, а у січні 2017 року відбулося зростання розміру грошового забезпечення позивача через підвищення розміру його складових, зокрема, щомісячної премії, відтак, базовим місяцем стає січень 2017 року, який береться для подальшого розрахунку індексу споживчих цін, тому право на індексацію із застосуванням базового місяця січень 2017 року у позивача настає у червні 2017 року, коли індекс інфляції перевищив 103% та склав 103,7%; кошторисами 3 ДПРЗ на 2016-й, 2017-й та 2018-й роки загального фонду бюджету не було передбачено видатки на індексацію грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, а забезпечення виконання ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» відбувалося до діючих на той момент роз'яснень відповідних відомств; 3 ДПРЗ виконав умови, визначені абзацом 1 пункту 3 Постанови № 1013, а відтак для проведення подальшої індексації грошового забезпечення осіб служби цивільного захисту при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації відповідно до Порядку № 1078, як базовий місяць (місяць підвищення) врахувала січень 2016 року, що передбачено абзацом другим пункту 3 Постанови № 1013; індексація грошових доходів Позивача за період 01.03.2018 - 01.09.2022 з урахуванням базового місяця - березень 2018 року була нарахована та виплачена у повному обсязі; з огляду на те, що 3 ДПРЗ нараховував та виплачував індексацію з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» правові підстави щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із використанням січня 2008 року як «базового» місяця відсутні, тобто станом на дату розгляду справи відсутній необхідний елемент («сума індексації, що склалася в місяці підвищення доходу», тобто березні 2018 року) для визначення того, чи є підстави виплачувати позивачу так звану «фіксовану» суму індексації, а якщо є - то який розмір, отже, позовні вимоги в цій частині є передчасними. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на рішення Конституційного Суду України та постанови Верховного Суду.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 19.12.2025р. було продовжено строк розгляду даної справи до 19.12.2025р.

За викладеного, дана справа вирішується судом 19.12.2025р., тобто у межах строку визначеного ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до вимог ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

ОСОБА_1 у спірні періоди проходив службу цивільного захисту з 01.12.2015р. по 01.09.2022р. в 3 Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровської області, а з 02.09.2022р. по 05.03.2025р. в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій з Дніпропетровській області, де отримував грошове забезпечення, що підтверджується наявними у справі копіями трудової книжки позивача, довідок про нараховане грошове забезпечення з 2015 по 2025 рік.

Згідно копії витягу із наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (по особовому складу) №104 від 04.03.2025р. капітана служби цивільного захисту було звільнено із служби цивільного захисту та виключено з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій 05.03.2025р., що підтверджується копією відповідного витягу із наказу, наявною у справі.

Вказаний спір виник у зв'язку із незгодою позивача з бездіяльністю 3 Державного пожежно-рятувального загою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо: невиплати позивачеві суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року; невиплати позивачеві суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.09.2022 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзацу 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячно грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.200 №44; з бездіяльністю Головного управління Державної служби України надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо невиплати позивачеві суми індексації грошового забезпечення за період з 02.09.2022 року по 02.03.2025 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзацу 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячно грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, у зв'язку з чим позивач просить відновити його права шляхом визнання такої бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання: 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головне управління Державно служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області здійснити розрахунок та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року; здійснити розрахунок та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.09.2022 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року та застосуванням суми - різниці індексації грошового забезпечення з відповідності абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пунктів 2, 3 Порядку виплаті щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україні від 15.01.2004 №44; Військової частини НОМЕР_1 нарахувати i виплатити ОСОБА_2 індексацію гpoшoвoгo забезпечення за період з 24.03.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку iндeкcaцiї грошового забезпечення - січень 2008 року у сумі 43 420 гривень 27 копійок; Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій з Дніпропетровській області здійснити розрахунок та виплатити мені індексацію грошового забезпечення за період з 02.09.2022 року по 02.03.2025 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року та суму - різницю індексації грошового забезпечення у відповідності абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пунктів 2,3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 125 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ, в редакції чинній у спірний період) визначено, що держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків.

Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін (ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III).

Статтею 19 цього Закону визначено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Поняття індексації грошових доходів наведене у Законі України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закону №1282), де зазначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Так, згідно ст.2 Закону №1282 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст.9 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

У відповідності до ст.6 Закону №1282 передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок №1078).

Пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Згідно п. 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.

Право на індексацію грошового забезпечення позивач набула під час проходження служби у відповідності до вимог вищенаведеного законодавства, зокрема, згідно до абз.2 ч.3 ст.9 Закону №2011.

Факт не нарахування та не виплати відповідачем-2 позивачеві сум індексації грошового забезпечення із врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року у період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки 3 Державного пожежно-рятувального загою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській областіпро нараховане грошове забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.09.2022р., наявною у справі.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведені норми законодавства та встановлені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що під час проходження служби у відповідача-2 позивач мав право на індексацію його грошового забезпечення, яка останнім не нараховувалась та не виплачувалась позивачеві за періоди з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року у повному обсязі протиправно, у зв'язку з чим із наведених обставин судом встановлена бездіяльність відповідача-2 щодо не нарахування та невиплати позивачеві суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року, яка підлягає визнанню судом протиправною.

Відповідна правова позиція також узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у його постанові 19.06.2019р. у справі №825/1987/17, яка є обов'язковою для застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, відповідно до статей 4, 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З аналізу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» суд встановив, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункти 43-44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).

Окрім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у Постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Пунктом 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (надалі - Порядок № 1078) передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 77, застосовується з 01.01.2016) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, який застосовується з 01.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Згідно з пунктом 5 Порядку 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141, яка набула чинності 15.03.2018) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Аналізуючи зміст приписів вищенаведеного пункту у редакціях КМУ від 09.12.2015 №1013 та від 28.02.2018 № 141 суд приходить до висновку, що у разі якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, під підвищенням доходу для цілей індексації заробітної плати (грошового забезпечення) необхідно розуміти підвищення їхніх постійних складових (тарифних ставок, окладів). У разі зростання заробітної плати (грошового забезпечення) за рахунок інших складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати (грошового забезпечення), які не мають разового характеру.

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Враховуючи приписи абз. 2, п. 5 Порядку №1078, ст. 4 Закону України № 1282-XII, офіційні дані, що містяться на сайті Державної служби статистики України щодо індексів споживчих цін, то лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% перевищено для військовослужбовців.

Отже, з метою встановлення наявності у позивача права на отримання суми індексації-різниці, суд має встановити розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року, суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року та порівняти їх.

Так, згідно довідки про нараховане грошове забезпечення:

у лютому 2018 року позивачеві було нараховано 9409,38 грн. грошового забезпечення (яке складається з видів грошового забезпечення, що не мають разового характеру);

у березні 2018 року - 10123,30 грн. (яке складається з видів грошового забезпечення, що не мають разового характеру).

Таким чином дохід позивача збільшився на 713,92 грн. (10123,30 грн. - 9409,38 грн.).

Щодо суми індексації, яка мала скластися в березні 2018 року, то з врахуванням цифрових значень наявних у матеріалах справи, розрахунків в довідці про отримане грошове забезпечення та суми індексації, врахування в якості базового місяця січня 2008 року, приписів п. 4, 5 Порядку №1078, даних Мінстатистики щодо індексів споживчих цін її розмір мав складати 4463,15 грн. (1762,00 грн - прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 року помножений на 253,3% - величина приросту споживчих цін поділений на 100%).

Таким чином, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року є меншим від суми індексації, яка мала скластися в березні 2018 року на 3749,23 грн (4463,15 грн. - 713,92 грн.), що відповідно і є індексацією-різницею в розумінні приписів абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 та підлягає нарахуванню і виплаті позивачці за спірний період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р.

На необхідність здійснення судом таких розрахунків наголосив Верховний Суд у свої постанові від 23.03.2023 року по справі № 400/3826/21.

За приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на встановлені судом обставини, відповідачами-1,2 протиправно не нарахували та не виплачували позивачеві індексацію-різницю грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

У відповідності до ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачам-1,2 не було надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність: бездіяльності 3 Державного пожежно-рятувального загою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області: щодо невиплати позивачеві суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року; щодо невиплати позивачеві в повному розмірі суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.09.2022 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзацу 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078; бездіяльності Головного управління Державної служби України надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо невиплати позивачеві в повному розмірі суми індексації грошового забезпечення за період з 02.09.2022 року по 31.12.2022 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзацу 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078, виходячи з вищенаведених норм законодавства, обставин справи, встановлених судом та вищенаведеної позиції Верховного Суду.

При цьому, слід зазначити, що невиплата індексації є обмеженням права особи на оплату праці та не може залежати від наявності або відсутності фінансових ресурсів бюджету.

Так, Європейський Суд з прав людини у справі "Кечко проти України" з цього приводу зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Суд звертає увагу також на правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у п. 23 справи "Сук проти України" від 10.03.2011 року, заява №10972/05, де зазначено, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність: бездіяльності 3 Державного пожежно-рятувального загою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області: щодо невиплати позивачеві суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року; щодо невиплати позивачеві в повному розмірі суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.09.2022 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзацу 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078; бездіяльності Головного управління Державної служби України надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо невиплати позивачеві в повному розмірі суми індексації грошового забезпечення за період з 02.09.2022 року по 31.12.2022 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзацу 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078, суд приходить до висновку, що відповідачі-1,2, вчинивши наведену бездіяльність, діяли не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом встановлено, що своєю вищенаведеною бездіяльністю, відповідачі-1,2 порушили права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання такої бездіяльності протиправною у зв'язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, слід зобов'язати: 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головне управління Державно служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області: здійснити розрахунок та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум; здійснити розрахунок та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.09.2022 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року та застосуванням суми - різниці індексації грошового забезпечення у відповідності до абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, з урахуванням виплачених сум; зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій з Дніпропетровській області здійснити розрахунок та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 02.09.2022 року по 31.12.2022 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року та суму - різницю індексації грошового забезпечення у відповідності абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, з урахуванням виплачених сум, виходячи з того, що судом встановлено протиправність бездіяльності відповідача щодо не нарахування і не виплати позивачеві такої індексації та індексації-різниці грошового забезпечення у наведений період та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст.9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України» констатував: “ 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі “Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що зобов'язання: 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головне управління Державно служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області: здійснити розрахунок та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум; здійснити розрахунок та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.09.2022 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року та застосуванням суми - різниці індексації грошового забезпечення у відповідності до абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, з урахуванням виплачених сум; зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій з Дніпропетровській області здійснити розрахунок та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 02.09.2022 року по 31.12.2022 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року та суму - різницю індексації грошового забезпечення у відповідності абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, з урахуванням виплачених сум, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, щодо дискреційних повноважень відповідачів в питанні визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення, судом враховується наступне.

Так, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною, прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.

Наведені висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі №806/2208/17, які є обов'язковими для застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також і Верховний Суд неодноразово вказував на те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20, які є обов'язковими для застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом враховується і те, що постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Указана постанова була чинною з 1 січня 2008 року до 1 березня 2018 року.

Тобто, з січня 2008 року до 01 березня 2018 року (набрання чинності постанови КМУ №704) тарифна ставка (посадовий оклад) за посадою, яку займав позивач, не змінювалася й не підвищувався, таких доказів матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.

За викладеного, в силу норм Порядку проведення індексації грошових доходів населення, січень 2008 року є базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. включно, а відповідно, у адміністративного суду наявні підстави для визначення січня 2008 року як базового місяця для проведення указаної індексації при прийнятті рішення у даній справі.

Наведена правова позиція стосовно наявності підстав для задоволення позову з одночасним визначенням січня 2008 року як базового місяця для проведення указаної індексації узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постанові від 12.05.2022р. у справі №200/7006/21, яка є обов'язковою для врахування адміністративним судом згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо періоду з 01.01.2023р. по 31.12.2023р., то слід зазначити, що пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено зупинити на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 15, ст. 111 із наступними змінами), а відтак, у відповідача не було обов'язку нараховувати та виплачувати позивачеві індексацію грошового забезпечення у наведений період.

Щодо періоду з 01.01.2024р. по 31.12.2024р., то слід зазначити, що за приписами ст.39 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Відтак, враховуючи приписи абз. 2, п. 5 Порядку №1078, ст. 4 Закону України № 1282-XII, офіційні дані, що містяться на сайті Державної служби статистики України щодо індексів споживчих цін, то лише у серпні 2024 року поріг індексації 103% перевищено для військовослужбовців, при цьому, базовим місяць для обрахунку індексації грошового забезпечення позивача у наведений період є грудень 2023 року.

При цьому, у період з серпня по грудень 2024 року відповідачем-1 нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення позивача, що підтверджується відповідною довідкою наявною у справі.

Щодо періоду з 01.01.2025р. по 02.03.2025р., то слід зазначити, що за приписами ст.34 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Відтак, враховуючи приписи абз. 2, п. 5 Порядку №1078, ст. 4 Закону України №1282-XII, офіційні дані, що містяться на сайті Державної служби статистики України щодо індексів споживчих цін, то лише у липні 2025 року поріг індексації 103% перевищено для військовослужбовців, при цьому, базовим місяць для обрахунку індексації грошового забезпечення позивача у наведений період є грудень 2024 року.

Окрім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідачів здійснити виплату спірних індексації та індексації-різниці із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, оскільки, такі вимоги позивача є передчасними та направлені на захист прав позивача на майбутнє, що не відповідає вимогам ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, так як суд захищає порушені права, а не ті, які можуть бути порушені у майбутньому.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від 06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не вбачає підстав для їх розподілу у порядку, встановленому ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували понесення ним будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору за п.1 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відповідача-1: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, до Відповідача-2: 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльності 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року.

Визнати протиправною бездіяльності 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.09.2022 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзацу 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.

Визнати протиправною бездіяльності Головного управління Державної служби України надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі суми індексації грошового забезпечення за період з 02.09.2022 року по 31.12.2022 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзацу 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.

Зобов'язати 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головне управління Державно служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (50005, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Каховська, буд.38; код ЄДРПОУ 38255196) здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

Зобов'язати 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головне управління Державно служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (50005, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Каховська, буд.38; код ЄДРПОУ 38255196) здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.09.2022 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року та застосуванням суми - різниці індексації грошового забезпечення у відповідності до абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, з урахуванням виплачених сум.

Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій з Дніпропетровській області (49001, м. Дніпро, вул. Короленка, буд.4; код ЄДРПОУ 38598371) здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 02.09.2022 року по 31.12.2022 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року та суму - різницю індексації грошового забезпечення у відповідності абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва

Попередній документ
132955019
Наступний документ
132955021
Інформація про рішення:
№ рішення: 132955020
№ справи: 160/16461/25
Дата рішення: 19.12.2025
Дата публікації: 29.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (23.02.2026)
Дата надходження: 21.01.2026
Предмет позову: визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
Учасники справи:
головуючий суддя:
ШАЛЬЄВА В А
суддя-доповідач:
КОНЄВА СВІТЛАНА ОЛЕКСАНДРІВНА
ШАЛЬЄВА В А
відповідач (боржник):
3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області
З Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області
З Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області
позивач (заявник):
Бєлов Олександр Олександрович
представник відповідача:
Лаврик Роман Сергійович
суддя-учасник колегії:
ІВАНОВ С М
ЧЕРЕДНИЧЕНКО В Є