Справа № 161/12536/25 Головуючий у 1 інстанції: Черняк В. В.
Провадження № 22-ц/802/1359/25 Доповідач: Шевчук Л. Я.
26 грудня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Шевчук Л. Я.,
суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,
секретар с/з Черняк О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії, за апеляційною скаргою відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 жовтня 2025 року,
У червні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася в суд із зазначеним позовом, який обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року, що набрало законної сили, ухвалено зобов?язати ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 за період з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2021 року на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення.
Відповідачем проведено перерахунок та нарахована доплата за період з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2021 року в розмірі 154 780,20 грн.
В установленому порядку позивачка звернулася до відповідача з вимогою виплати вказаних грошових коштів, на що своїм листом від 15 червня 2025 року ГУ ПФУ у Волинській області повідомило ОСОБА_1 про необхідність надання рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження та можливістю оскарження відмови у здійсненні виплати у судовому порядку.
Покликаючись на зазначені обставини, позивачка просила суд стягнути з ГУ ПФУ у Волинській області в її користь нараховану за рішенням Волинського окружного адміністративного суду заборгованість з недоотриманої пенсії померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у розмірі 154 780,20 грн та судові витрати по справі.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 жовтня 2025 року у цій справі позов задоволено.
Ухвалено стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в користь ОСОБА_1 154 780,20 грн пенсії, що нарахована та належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не була йому виплачена за життя.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 238,24 грн.
Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Учасники справи у судове засідання не з?явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому апеляційний суд розглянув справу у їх відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання згідно з вимогами статті 247 ЦПК України не здійснюється.
Відповідно до частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення постанови у цій справі є 26 грудня 2025 року - дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив позивачці ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої пенсії, яка була нарахована та не виплачена її чоловіку військовому пенсіонеру ОСОБА_3 за його життя.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 10, частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 13 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом за матеріалами справи встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 140/441/24, що набрало законної сили, ухвалено зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_3 за період з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2021 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області» від 16 жовтня 2023 року № 33/23-3002д (з урахуванням раніше виплачених сум) (а. с.10 зворот-12).
На виконання вказаного рішення суду, що набрало законної сили, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області був проведений перерахунок пенсії ОСОБА_3 за період 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2021 року, розмір невиплаченої пенсії складає 154 780,20 грн (а. с. 14).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 12 зворот).
Позивачка ОСОБА_1 проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 , копією довідки Ремонтного житлово-комунального підприємства № 1 (а. с. 10, 14 зворот).
Отже, позивачка, як дружина пенсіонера ОСОБА_3 , має право на отримання усієї недоотриманої суми пенсії свого чоловіка.
ОСОБА_1 в межах шестимісячного строку звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про виплату недоотриманої суми пенсії.
Своїм листом ГУ ПФУ у Волинській області від 15 червня 2025 року повідомило ОСОБА_1 про необхідність надання рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження та можливістю оскарження відмови у здійсненні виплати у судовому порядку (а. с. 13 зворот).
Відомості про здійснення виплати коштів відсутні.
Спеціальним законом, що регулює правовідносини пенсійного забезпечення військовослужбовців є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Така ж норма закріплена у статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. В разі смерті пенсіонера членам його сім'ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому сума пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, охоплює собою всю суму заборгованості Пенсійного фонду України, у тому числі кошти, які нараховані на виконання рішення суду, але не виплачені.
Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 9 розділу ІІ Порядку до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера додаються такі документи: свідоцтво про смерть пенсіонера, документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті.
Таким чином, виплата суми пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, за загальним правилом, здійснюється у позасудовому порядку (добровільно) органами Пенсійного фонду України членам сім'ї, особам, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, особам, що знаходилися на його утриманні, які звернулися із відповідною заявою протягом 6 місяців з дня смерті пенсіонера. У разі відсутності членів сім'ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в межах цього строку суми пенсій входять до складу спадщини.
При цьому судом встановлено, що за життя ОСОБА_3 на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду відповідачем було проведено перерахунок пенсії на загальну суму 154 780,20 грн. Проте зазначена пенсія пенсіонеру ОСОБА_3 за його життя виплачена не була.
Позивачка ОСОБА_1 проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 на день його смерті та у встановлений законом строк звернулась до відповідача із заявою про виплату їй нарахованої, але не одержаної її чоловіком ОСОБА_3 пенсії. Однак відповідач відмовив їй у такій виплаті.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення з відповідача в користь позивача недоотриманої її чоловіком пенсії у розмірі 154 780,20 грн.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту, оскільки, як вважає відповідач, позивачка ОСОБА_1 повинна надати Пенсійному фонду судове рішення про заміну сторони виконавчого провадження.
При цьому відповідач покликається на положення статті 52 КАС України про те, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов?язкові для нього в такій самі мірі, у якій вони були б обов?язкові для особи, яку він замінив.
Отже, стаття 52 КАС України передбачає заміну сторони її правонаступником в адміністративному процесі.
У справі, що переглядається апеляційним судом, встановлено, що позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд в порядку цивільного судочинства про виплату їй суми пенсії, що підлягали виплаті її чоловіку ОСОБА_1 як пенсіонерові з числа військовослужбовців, на підставі статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на правильність судового рішення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 жовтня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді