№ 201/8046/24
провадження 2-зз/201/138/25
26 грудня 2025 року Соборний районний суд міста Дніпра
у складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
з секретарем Плевако О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТА-ІМПЕКС» про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТА-ІМПЕКС», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича стальна компанія» про солідарне стягнення заборгованості за договором позики, грошових коштів і витрат
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 28 жовтня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС» про стягнення заборгованості.
Ухвалою від 04 липня 2024 року провадження по справі відкрито та призначено підготовче судове засідання по справі.
Ухвалою від 04 липня 2024 року застосовано заходи забезпечення позову.
01 квітня 2025 року було ухвалено рішення суду, яким позовні вимоги задоволено.
22 грудня 2025 року від представника ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС» надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову. Заяву обґрунтовує тим, що ухвалою судді від 04 липня 2024 року клопотання позивача про забезпечення позову - задоволено, а саме: заборонено будь-яким суб'єктам державної реєстрації, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в тому числі, але не виключно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, що перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у м. Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб'єктам та будь-яким державним реєстраторам - державним та приватним нотаріусам, державним та приватним виконавцям та іншим органам чи особам, які виконують функції чи мають повноваження державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію виникнення, переходу, припинення та скасування права власності, інших речових прав, обтяжень, записів про іпотеку тощо, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно будь-якого нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в тому числі, але не виключно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, що перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у м. Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб'єктам та будь-яким державним реєстраторам - державним та приватним нотаріусам, державним та приватним виконавцям та іншим органам чи особам, які виконують функції чи мають повноваження державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію виникнення, переходу, припинення та скасування права власності, інших речових прав, обтяжень, записів про іпотеку тощо, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно нерухомого майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Мета-Імпекс» (код ЄДРПОУ: 23373985), а саме: - 95/100 частин виробничого будинку літ. Г-2, загальною площею 13148,3 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 17759112101).
01.04.2025 судом ухвалено рішення у справі, зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТА-ІМПЕКС», місцезнаходження: Україна, 49600, м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, 156, код за ЄДРПОУ 23373985, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , суму заборгованості за договором позики від 01 грудня 2023 року в загальному розмірі 9 737 000.00 грн. (дев'ять мільйонів сімсот тридцять сім тисяч гривень 00 коп.), яка складається з: заборгованості по поверненню суми позики в розмірі 9 100 000.00 грн.; заборгованості по сплаті відсотків за користування позикою в розмірі 637 000.00 грн.. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 7 570 (сім тисяч п'ятсот сімдесят) гривень. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТА-ІМПЕКС», місцезнаходження: Україна, 49600, м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, 156, код за ЄДРПОУ 23373985, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 7 570 (сім тисяч п'ятсот сімдесят) гривень.
Адвокат Коростельов С.В. зауважує, що рішення суду від 01.04.2025 набрало законної сили, з дня набрання рішенням законної сили минуло 90 днів, тому відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України правові підстави для подальшого застосування заходів забезпечення цивільного позову відсутні, отже підлягають скасуванню, а також протягом вказаного строку позивач не звертався до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця із заявою про примусове виконання, отже відсутні підстави для подальшої дії заходів забезпечення позову.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. З урахувань зазначеного суд вважає можливим розглядати це питання за відсутності вище зазначених осіб.
Перевіривши матеріали справи та заяви оцінивши надані і добуті докази суд приходить наступного.
Частиною 1 стаття 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Відповідно до ч. 1 ст. 129 Конституції України при здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Перевіривши матеріали справи і клопотання та оцінивши обставини справ, а також надані та добуті докази, суд вважає, що заява не мотивована та не підлягаює задоволенню, оскільки ухвалою судді від 04 липня 2024 року клопотання позивача про забезпечення позову - задоволено, а саме: заборонено будь-яким суб'єктам державної реєстрації, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в тому числі, але не виключно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, що перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у м. Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб'єктам та будь-яким державним реєстраторам - державним та приватним нотаріусам, державним та приватним виконавцям та іншим органам чи особам, які виконують функції чи мають повноваження державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію виникнення, переходу, припинення та скасування права власності, інших речових прав, обтяжень, записів про іпотеку тощо, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно будь-якого нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в тому числі, але не виключно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, що перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у м. Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб'єктам та будь-яким державним реєстраторам - державним та приватним нотаріусам, державним та приватним виконавцям та іншим органам чи особам, які виконують функції чи мають повноваження державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію виникнення, переходу, припинення та скасування права власності, інших речових прав, обтяжень, записів про іпотеку тощо, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно нерухомого майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Мета-Імпекс» (код ЄДРПОУ: 23373985), а саме: - 95/100 частин виробничого будинку літ. Г-2, загальною площею 13148,3 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 17759112101).
У зв'язку забезпеченням позову зустрічне забезпечення по справі не застосовано. В ухвалі роз'яснено порядок та строк її оскарження.
Згідно ч. 3 ст. 258 ЦПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
В частинах 1, 4 статті 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно з ч. 8 ст.158 ЦПК України якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Заходи забезпечення позову, за своєю правовою суттю - є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення.
Обов'язковість судового рішення є конституційною засадою судочинства, що встановлено в ст. 129-1 Конституції України, згідно з якою судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, а також елементом верховенства права, як конституційної гарантії права на ефективний судовий захист, який в подальшому знайшов своє відображення в п. 7 ч. 3 ст. 2, ст. 18 ЦПК України.
Виконання судового рішення є фактично завершальною стадією судового провадження, яке гарантує ефективне відновлення права особи, яка звернулась за судовим захистом, і є елементом на забезпечення права на справедливий суд, яке гарантоване в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні.
Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що вказана заява не ґрунтується на вимогах закону та не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведені обставини, з огляду на те, що рішення суду солідарне стягнення заборгованості за договором позики фактично не виконано, на підставі вимог ч. 8 ст. 158 ЦПК України підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні, а тому суд відмовляє в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення.
А також з урахуванням зазначеного існує обов'язок боржників, так як він не був припиненим чи добровільно виконаний останніми чи іншою особою, також слід звернути увагу, що зазначені заходи забезпечення позову були вжиті саме з метою виконання рішення суду, однак у заяві не було зазначено та на підтвердження не надано відповідних доказів, що це рішення виконано добровільно чи в примусовому порядку чи інше, крім того до заяви не було надано належних та допустимих доказів, що заборгованість перед позивачем на час подання цієї заяви відсутня.
Не може суд прийняти до уваги будь-які заперечення інших осіб щодо зазначеного, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не ґрунтуються на фактичних даних та об'єктивно нічим не підтверджені.
За таких обставин суд приходить до висновку про не обґрунтованість вказаної заяви про скасування заходів забезпечення позову, в зв'язку з чим в її задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 257, ст. 43, 49, 56, 158, 257, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТА-ІМПЕКС» про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТА-ІМПЕКС», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича стальна компанія» про солідарне стягнення заборгованості за договором позики, грошових коштів і витрат.
Ухвала набрала законної сили 26 грудня 2025 року.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Суддя О.А. Антонюк